Виявлено особливості прояву та трьохфакторна структура синдрому емоційного вигорання у лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги. Визначено поширеність різних рівнів синдрому залежно від стажу роботи. Детально розглянуто гендерні розбіжності прояву "вигорання". Запропоновано діагностичні критерії оцінювання наявності синдрому емоційного вигорання у лікарів швидкої медичної допомоги. Визначено особливості динаміки синдрому емоційного вигорання у лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги. Вказано на особливості особистості, емоційної сфери, механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій у лікарів з "вигоранням" та їх роль у формуванні синдрому. Встановлено психологічні чинники, що безпосередньо беруть участь у розвитку "вигорання" у лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги. Апробовано програму психологічної корекції синдрому емоційного вигорання, яка показала свою ефективність.

Исследованы особенности эмоционального реагирования у врачей скорой помощи в зависимости от индивидуальной склонности к тревожности. Рассмотрены особенности проявления синдрома выгорания у врачей скорой и неотложной медицинской помощи с разным уровнем тревожности.

Проанализированы отечественные и зарубежные исследования синдрома выгорания. Раскрыты сущность, феноменология и последствия развития синдрома эмоционального выгорания. Рассмотрены факторы развития синдрома выгорания у медицинских работников. Описана специфика проявления синдрома выгорания у медицинских работников различной специализации.

Описано програму розвитку соціального й емоційного інтелекту в студентів вищого технічного навчального закладу. Наведено типологію студентів вищого технічного навчального закладу залежно від статусу навчальної ідентичності. Розглянуто взаємозв'язок між навчальною ідентичністю та параметрами соціального й емоційного інтелекту. Наведено мету, завдання та структуру програми розвитку соціального та емоційного інтелекту у студентів із різним статусом навчальної ідентичності.

Рассмотрены основные виды и направления рекламной деятельности. Описаны важные исторические этапы развития рекламной отрасли. Освещены психологические подходы и возможности их применения в рекламной практике. Изложены составляющие психологической эффективности рекламы, а именно особенности создания эффективного рекламного образа, методы привлечения внимания в рекламе, понятие уникального торгового предложения, правила создания эффективного рекламного текста.

Гострі порушення коронарного кровообігу займають значне місце серед патології серцево-судинної системи. Зараз є можливості в нагальному часі позбутися їх фатального впливу. Такі маніпуляції, як аортокоронарне шунтування, стентування, тромболітична терапія, дозволяють деякою мірою назавжди вирішити проблему порушення коронарного кровообігу. Але як самі невідкладні стани, так і їх лікування залишають сліди на психічній сфері хворого, викликаючи психічні порушення, вплив реальних і надуманих подальших загроз для хворого, розвиток різних обмежень в сферах життя. В подальшому досить часто виникають грізні рецидиви та ускладнення, що пов'язані з порушеннями коронарного кровообігу. Мета дослідження - наведене дослідження спрямоване на вивчення характеристик впливу стресового стану під час перенесених гострих порушень коронарного кровообігу на подальший стан психічної сфери особистості хворих. В дослідженні брали участь 168 хворих на ішемічну хворобу серця віком 55 - 65 років, з яких 64 перенесли екстрено проведене аортокоронарне шунтування з приводу оклюзії коронарної артерії, 54 - стентування коронарних артерій, 50 - тромболітичну терапію. До групи порівняння ввійшло 56 хворих з неускладненою формою ішемічної хвороби серця. Дослідження проведено в амбулаторних умовах через 30 - 45 днів після виписки з лікарні. Для обстеження застосовували клініко-патологічне дослідження, психодіагностичне з використанням методик: шкала Спілбергера - Ханіна для визначення особистісної й ситуативної тривожності, тест "Діагностика копінг-стратегій Хайма", опитувальник якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗЯЖ-100). Результати оброблялись статистичними методами з вирахуванням вірогідності. Висновки: подальші дослідження слід спрямовувати на індивідуалізацію методів психокорекції психічного стану після терапії гострого порушення коронарного кровообігу.

Транзиторні ішемічні атаки (ТІА) є одним із варіантів розвитку гострих порушень мозкового кровообігу й посідають значне місце серед патології нервової системи. Як ускладнення вони характерні для перебігу гіпертонічної хвороби. У клінічному перебігу атак відсутня візуалізація вогнищ ураження мозку, спостерігається інволюція неврологічної симптоматики протягом 24 годин. ТІА є невідкладним станом, що викликає значну стресову реакцію особистості, що залишає після себе зміни у психічній сфері. Дослідження цих чинників украй недостатнє, хоча вони мають досить велику вагу для прогнозу та проведення своєчасної адекватної психокорекції у складі профілактики розвитку повторних ішемічних проявів. Мета роботи - вивчення характеристик впливу на сфери особистості стресового стану після перенесеної ТІА у хворих на гіпертонічну хворобу та способів їх психокорекції. У дослідженні брали участь 114 хворих на гіпертонічну хворобу II - III стадії віком від 55 до 65 років, серед яких 59 осіб перенесли ТІА з госпіталізацією. Протокол дослідження було складено згідно з Гельсінською декларацією. Дослідження проведено в амбулаторних умовах через 30 - 45 днів після виписки з лікарні. Для обстеження застосовували клініко-патологічне дослідження, психодіагностичне дослідження з використанням методик: шкала Спілбергера - Ханіна для визначення тривожності, тест "Діагностика копінг-стратегій Хайма", опитувальник якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я. Результати оброблялись статистичними методами з вирахуванням вірогідності. Після перенесеної ТІА у хворих виявили ознаки хронічного психічного стресу, що підтверджувалось високими рівнями реактивної та особистісної тривожності. Встановлено, що внаслідок перенесеної ТІА у пацієнтів змінювались копінг-стратегії в бік зменшення ступеня адаптивності. Найбільше змінювались емоційні, а за ними - когнітивні стратегії. Це виражалось у появі непродуктивних та слабопродуктивних способів реагування. На цьому фоні спостерігали покращення продуктивності поведінкових стратегій. У хворих також спостерігалось зниження якості життя у більшості сфер. Можливо, це було наслідком хронічного психічного стресу перед загрозою повторного нападу та інсульту, наявності дезадаптації через необхідність змін поведінки і способів життя, що призводить до внутрішнього спротиву, руйнації звичних стереотипів та відсутності відповідних стратегій компенсаторної поведінки. Встановлена підвищена значимість показників якості життя, особливо особистісного характеру, що пов'язане з обмеженнями через наявність хвороби. Проведення індивідуальної психокорекції після ТІА дозволило досягти значних результатів у покращенні адаптації пацієнтів.

У підручнику зібрано і систематизовано сучасні підходи до сексологічних досліджень. Структуру та зміст підручника побудовано на підставі системного підходу, що забезпечує необхідну науково-практичну базу психологам, які бажають застосувати знання в області психології та корекції сексуальних розладів, девіантної і злочинної людської поведінки.