Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5 - 9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5 - 9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Теоретично обгрунтовано зв'язок між структурою та станом лісів, нормуванням запасу та моделлю раціонального лісовикористання. Вперше у теорію лісівництва введено нову категорію "рівень продуктивності деревостану", яка є поєднанням бонітетної класифікації з типологічною. Даною категорією доповнено структуру постійної господарської секції, що дозволило модифікувати організацію використання лісових ресурсів і виявити резерви для підвищення концентрації запасу деревостану. Вперше розроблено багаторівневу систему прогнозу продуктивності соснових і букових деревостанів за критерієм максимального обсягу лісовикористання з урахуванням різних режимів ведення лісового господарства. Аналітично описано закономірності нагромадження запасу деревостанами у різних класах бонітету за різних лісорослинних умов у вигляді моделей динаміки основних таксаційних показників і двовимірних розподілів кількості дерев за висотою та діаметром. Удосконалено нормативи прогнозу продуктивності лісових насаджень шляхом систематизації їх за рівнем продуктивності та визначення кількості (для сосни - 6, бука - 4). У межах рівнів продуктивності виділено стани (оптимальний, субоптимальний, критичний) деревостану як наслідок різного за інтенсивністю ведення лісового господарства. Відзначено, що на відміну від існуючих запропоновані нормативи продуктивності пов'язують систему лісогосподарських заходів з реальними грунтово-кліматичними умовами. Удосконалено методичний підхід щодо оптимізації обсягу рубання головного користування лісом за критерієм максимального використання приросту в агрегованому на типологічних засадах господарстві за умови зменшення

Розглянуто основні положення впорядкування території лісового фонду, зокрема, лісів рекреаційно-оздоровчого призначення й інших об'єктів, придатних для організації відпочинку, лікування та туризму. Розкрито основи господарської та рекреаційно-планувальної організації в лісах зелених зон, лісопарках. Увагу приділено проектуванню заходів із благоустрою рекреаційних територій.

Рассмотрены основные положения благоустройства территории лесного фонда, в частности, лесов рекреационно-оздоровительного предназначения и других объектов, пригодных для организации отдыха, лечения и туризма. Раскрыты основы хозяйственной и рекреационно-планировочной организации в лесах зеленых зон, лесопарках. Уделено внимание проектированию мероприятий по благоустройству рекреационных территорий.