Вперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука, який природно зростає на Поділлі, підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Проаналізовано динаміку ареалу та причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині. Проведено систематичий, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Розглянуто еколого-ценотичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Охарактеризовано видовий склад і сучасний стан популяцій рідкісних, а також зникних видів флори букових лісів Поділля.

Впервые на ценопопуляционном уровне изучены Fagus sylvatica в лесах равнинной части Украины. На основании биометрического анализа листов бука, который естественно растет на Подолье, подтверджено его отношение к подвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Проанализирована динамика ареала и причины островной локализации буковых лесов на Подольской возвышенности. Проведен систематический, биоморфологический и географический анализ флоры буковых лесов Подолья. Рассмотрены эколого-ценотические особенности буковых лесов в разных физико-географических условиях Подольской возвышенности. Охарактеризован видовой состав и современное состояние популяций редких, а также исчезающих видов флоры буковых лесов Подолья.

Исследовано влияние хозяйственной деятельности на общее состояние лесов Кавказа. Приведена рекреационная характеристика, осуществлена функциональная оценка, определена емкость лесных экосистем. Установлены предельно-допустимые рекреационные нагрузки. Приведена общебиологическая характеристика буковых лесов Кавказа, показано их природоохранное и народнохозяйственное значение. Охарактеризованы условия произрастания буковых лесов. Рассмотрено влияние рельефа, геологических особенностей, почвы, климата, вредителей и болезней на состояние буковых экостистем, исследованы экологические аспекты рекреационной оценки их трансформации.

Рассмотрены экологические особенности самшитовых биогеоценозов и их изменение в связи с рекреационным освоением субтропической зоны России. Раскрыты особенности рекреационной трансформации отдельных физических показателей почвы, годичная динамика биомассы листового опада, рекреационные изменения фаунистических и флористических компонентов биогеоценозов.

Приведены результаты сравнительного анализа флористического состава букового пралеса и 150-летнего, в прошлом хозяйственного букового леса. Установлено, что видовое разнообразие в пралесовых экосистемах меньше по сравнению с лесами, в которых велось хозяйствование, а разница видового состава и его численности в значительной степени результат антропогенного влияния.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.12

Рубрики:

Буки (Fagus spp.)

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована годичная динамика деструкции листового опадания в рекреационно-субтропических буковых лесах Черноморского побережья России с различным числом кодоминирующих пород в древостое. Выявлено, что с увеличением рекреационной нагрузки доля разложившегося опадания уменьшается. Величина деструкции зависит от структуры сообществ редуцентов, которые зависят от режимов влажности верхних горизонтов почвы, pH, температуры и плотности, что, в свою очередь, обусловлено составом древостоя, биомассой лесной подстилки и стадией рекреационной дигрессии (РД). При III и более высоких стадиях РД в деструкционном процессе большее участие принимает процесс выщелачивания, чем деятельность педобионтов.

У букових субтропічних біогеоценозах Кавказу з лавровишневим підліском при збільшенні зімкнутості основного пологу відбувається зменшення кореневої продуктивності підліску. Встановлено зворотну залежність між зростом рекреаційних навантажень та розвитком кореневої системи.

Досліджено чисельність дерев по фітоценотичному рангу у субтропічних букових біогеоценозах з лавровишневим підліском. Знайдено залежності зі складом содомініруючих порід у деревостої, зімкнутістю пологу і стадіями рекреаційної дигресії.

Приведено характеристику складу букових біогеоценозів з лавровишневим підліском. Відмічено взаємозв'язок компонентів з біотичними і абіотичними складовими.

Досліджено структуру взаємовідносин між субдомінантними видами рослин трав'янисто-чагарникового ярусу та її зміни під впливом едифікатора (на прикладі букових лісів різної чистоти) на базі аналізу співвідношення їх спільної зустріваності та перекриття екологічних амплітуд. Запропоновано індекс для сукупної оцінки перекриття екологічних ніш видів за комплексом факторів. Установлено відсутність комфортних взаємодій на ділянках під наметом едифікатора у мішаних лісах та зменшення їх внеску у "вікнах" даних типів лісу у порівнянні із чистим.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив лісорослинних умов південно-західного мегасхилу Українських Карпат на будову та фізичні властивості деревини бука, та відповідно до них виділено висотно-екологічні пояси. Визначено рівняння регресії залежності показників будови та фізичних властивостей деревини бука лісового від висотно-екологічного градієнта, які підтверджують вплив лісорослинних умов на властивості деревини. Вивчено особливості формування високоякісних (без несправжнього ядра) стовбурів бука лісового, зокрема, вплив віку, висотно-екологічних умов і механічних пошкоджень на утворення несправжнього ядра.

Досліджено сучасний стан, умови відтворення, будову, особливості росту та продуктивності, а також господарське використання букових деревостанів Прикарпаття у переважаючих типах лісу. На підставі архівних лісоінвентаризаційних матеріалів проведено ретроспективний аналіз динамічних змін структури букових лісів (БЛ) за останні 50 років. Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відбулись істотні зміни у структурі БЛ, які призвели до значного зниження їх продуктивності. Встановлено періодичність плодоношення бука. Розглянуто чисельність і висотно-вікову структуру природного поновлення та підросту бука під материнським наметом і на зрубах, охарактеризовано вплив основних екологічних факторів на їх збереження та ріст. Висвітлено особливості морфологічної будови, росту та продуктивності бучинників і побудовано таблиці ходу росту чистих і мішаних букових деревостанів за переважаючими типами лісу. Наведено рекомендації щодо покращання стану лісів, відновлення корінних деревостанів переважно природним шляхом, вдосконалення нормативів інвентаризації, а також організації та ведення лісового господарства у БЛ регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на основі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з доспілового віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях.

Досліджено фізіолого-біохімічні особливості взаємодії бука лісового та ялиці білої. Розроблено сучасну високоефективну технологію мікроклонального розмноження бука лісового з заданим генотипом. Оцінено фізіологічну активність екзометаболітів досліджених рослин на загальноприйнятих в алелопатії тест-об'єктах (редисці, крес-салаті), пророщеному власному насінні, насінні туї західної та сосни Веймутова. Визначено вплив алелопатичного фактора на ріст сіянців бука лісового та ялиці білої у водних культурах за природних умов. Зроблено висновок, що досліджені лісові породи є аутоінтолерантними, а їх вплив взаємостимулювальним. Механізми алелопатії вивчено у генетичному й екологічному аспектах. Серед спектра екзометаболітів бука лісового та ялиці білої з використанням методів спектрофотометрії, газової та тонкошарової хроматографії кількісно та якісно ідентифіковано сполуки різної фізіологічної активності.

Наведено теоретичні та методичні основи моделювання росту та продуктивності рівнинних модельних букових деревостанів України, теоретико-методичні засади їх дешифрування за сканерними помісячними знімками та напрями організації сталого багатоцільового лісового господарства у рівнинних букових лісах. Рівнинні букові насадження завдяки різнобічному впливу на середовище, виконують грунтозахисну, водорегулювальну, кліматотвірну, рекреаційну, сировинну й інші функції. Встановлено, що походження насаджень визначає тип росту букових лісостанів, а саме: природні насіннєві деревостани зростають у висоту за звичайним, а штучні - за уповільненим у молодому віці типами росту. Розроблено методичну основу моделювання росту насаджень за масовими матеріалами повидільної бази даних "Лісовий фонд України". Розроблено математичні моделі росту рівнинних букових насаджень за типами лісу та таблиці ходу росту та фітомаси окремо для природних деревостанів свіжих і вологих дубово-грабових бучин і для штучних - свіжих дубово-грабових бучин і грабових дібров. Розроблено теоретичні та методичні засади дешифрування мультиспектральних сканерних космічних знімків Lansat і Spot, які дозволяють здійснювати класифікацію зображення лісових ділянок з їх поділом на вкриті та невкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, а у межах вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за класами: листяні, мішані та хвойні насадження, незімкнуті лісові культури. У класі листяних насаджень виділено букові з поділом за віком. Запропоновано класифікаційну схему функцій рівнинних букових лісів, об'єднаних у 14 груп і 4 типи функцій. Визначено

10 основних напрямів організації сталого господарства у рівнинних лісах.

Теоретично обгрунтовано актуальність дослідження середовищеперетворювальної ролі видів-едифікаторів. Наведено нове вирішення проблеми практичного оцінювання цієї ролі у лісових екоценозах. Розроблено технологічну схему для дослідження едифікаторного впливу деревних порід у лісових екосистемах. Запропоновано оригінальну методику візуалізації впливу виду-едифікатора на лісову екосистему як інтегральних і блокових (кліматичних, едафічних, біоценотичних), екологічних ніш. Створено методику для оцінювання загальної середовищеперетворювальної сили виду-едифікатора та сили перетворення ним окремих екосистемних блоків. Зазначено, що запропонований показник має здатність змінювати знак залежно від напрямку впливу едифікатора на екологічну нішу мікроекосистем. Наведено й апробовано причинно-наслідковий алгоритм оцінювання механізмів добору видів-едифікаторофілів та "відбракування" видів-едифікаторофобів видом-едифікатором.

Досліджено біологічну стійкість, продуктивність та відтворення маргінальних насаджень бука європейського на Західному Поділлі. Проведено селекційну оцінку та порівняльну характеристику продуктивності букових лісостанів Західного Поділля та інших районів їх поширення. Висвітлено результати плодоношення, природного відновлення бука, сезонної динаміки росту сіянців та штучного відтворення букових лісів на східній межі ареалу.

Вперше на території Опілля досліджено структуру та динаміку природного відновлення бука європейського на зрубах. Охарактеризовано типологічну, видову та вікову структуру букових лісів. Проведено моніторингове дослідження та наведено оцінку їх сучасного стану в зв'язку з техногенним навантаженням. Проаналізовано структуру корінних та умовно-корінних деревостанів, а також таких, що поступають у рубку головного користування. Вивчено особливості природного відновлення під пологом деревостанів та на різновікових зрубах поступових рубок. Встановлено етапи та стадії екологічної сукцесії трав'яного покриття на зрубах букових лісів. Проаналізовано динаміку поширеності та об'єму несправжнього ядра, визначено його морфологічні особливості, вплив на сортиментно-сортну структуру букових деревостанів і вартість ліквідної деревини. Зроблено висновок про доцільність зниження віку рубки головного користування на десять років, що дозволить підвищити вартість деревини за рахунок запобігання розвитку несправжнього ядра. Зазначено, що за різних способів рубок (вибіркових і вузьколісосічних) слід орієнтуватися на природне відновлення цінних порід.