Проаналізовано дві концепції щодо визначення віку Дніпропетровська, висвітлено фактори, що сприяли його утворенню. Показано різні шляхи архітектурно-планувального розвитку і формування історичного центру міста.

Наведено загальну анатомічну характеристику м'язової системи людини, встановлено особливості її розвитку та функціонування з урахуванням вікового чинника. Розглянуто будову м'язів, наведено їх класифікацію, представлено відомості про допоміжні утворення та механізм дії. Розроблено схему розподілу м'язів людини на групи. Проаналізовано структурно-функціональну організацію м'язової системи тулуба, шиї та голови, верхньої та нижньої кінцівок.

Приведена общая анатомическая характеристика мышечной системы человека, установлены особенности ее развития и функционирования с учетом возрастного фактора. Рассмотрено строение мышц, представлена их классификация и сведения о вспомогательных структурах и механизме действия. Разработана схема распределения мышц человека на группы. Проанализирована структурно-функциональная организация мышечной системы торса, шеи и головы, верхней и нижней конечностей.

Досліджено історію заснування та розвитку Дніпропетровська з давніх часів до сьогодення. Детально проаналізовано діяльність О.Поля, О.Терпигорева, Л.Писаржевського, Д.Яворницького, Я.Новицького щодо економічного поступу, розвитку освіти та культури рідного краю, спрямовану на поліпшення благоустрою міста та добробуту його мешканців .

Висвітлено історію утворення та діяльності Дніпропетровського національного університету. Увагу приділено особливостям розвитку навчально-виховного процесу, науково-дослідним роботам, питанням зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу. Наведено біографічні відомості про співробітників даного ВНЗ України, а також перелік монографій, підручників, посібників, археографічних публікацій, енциклопедій, виданих ними у 1918 - 2008 рр.

Освещены история создания и деятельности Днепропетровского национального университета. Уделено внимание особенностям развития учебно-воспитательного процесса, научно-исследовательским работам, вопросам укрепления материально-технической базы учебного заведения. Приведены биографические сведения о сотрудниках данного ВУЗ Украины, а также перечень монографий, учебников, пособий, археографических публикаций, энциклопеций, изданных ими в 1918 - 2008 гг.

Зроблено спробу всебічно подати аспект генезису міста Катеринослава - Дніпропетровська, а також становлення та еволюції до середини XIX ст., визначено індивідуальні риси його розвитку та роль в історичному поступі Південної України. Базуючись на сучасному теоретико-методологічному інструментарії, аналізі широкого кола опублікованих й архівних джерел і значного масиву історичної літератури, надано визначення міста як об'єкта історичного дослідження на теренах Південної України, охарактеризовано чинники та особливості урбанізації, проаналізовано сукупність теоретичних розробок щодо проблеми літочислення міст регіону, запропоновано власні принципи датування початків історії міст. Проблему генезису, формування та еволюції міста досліджено (на матеріалах Катеринослава), зважаючи на розвиток урбанізаційних процесів, їх характер та інтенсивність. Обгрунтовано положення, що момент конституювання сталих міських ознак, тобто виникнення міста Катеринослава II, належить до кінця XVIII ст. Розглянуто питання щодо історичних зв'язків міста з давніми населеними пунктами на території Дніпровського Надпорожжя. Докладно висвітлено програму утворення та розвитку міста кінця XVIII ст. й зроблено висновки щодо ефективності її реалізації. Обгрунтовано тезу, що Катеринослав на Дніпрі постав як принципово новий для даної території тип міста - поліфункціональний центр і не мав попередників за типологією. Детально проаналізовано особливості формування та еволюції Катеринослава на Дніпрі останньої чверті XVIII - середини XIX ст., розкрито співвідношення впливу суб'єктивних і об'єктивних чинників на характер розвитку міста, розглянуто

Описано структурно-функціональні особливості активної частини опорно-рухового апарата людини. Наведено дані про розвиток, будову та біомеханіку рухів скелетних м'язів людини, зокрема, м'язової системи тулуба, шиї та голови, верхньої та нижньої кінцівки.

Описаны структурно-функциональные особенности активной части опорно-двигательного аппарата человека. Приведены данные о развитии, структуре и биомеханике движений скелетных мышц человека, в частности, мышечной системы туловища, шеи и головы, верхней и нижней конечности.

Висвітлено ключові етапи восьмидесятирічної історії Дніпропетровської області. На широкій джерельній базі проаналізовано процес відродження та збереження історичної пам'яті в національному та регіональному вимірах. Зазначено, що історична пам'ять в усіх її вимірах, зокрема індивідуальна та колективна, "книжна" та "жива", потребує надійного захисту як з боку держави, так і громадянського суспільства, важливими інтелектуально-утворюючими елементами якого є історична освіта та наука. Саме освітні та наукові осередки, поряд з музейними архівними установами, громадськими організаціями тощо мають гідно виконувати свою місію - сприяти процесу відродження та збереження історичної пам'яті.

На базі маловідомих архівних та опублікованих джерел проаналізовано процес виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, зокрема, досліджено ініціативи інтелігенції Катеринослава щодо заснування Ботанічного саду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т227(4Укр)

Рубрики:

Хронологія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 16 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Формування ворітної вени печінки у пренатальному періоді онтогенезу походить з двох джерел: жовтково-брижових вен та місцевого судиноутворення у мезенхімі печінки. Дефінітивна організація системи ворітної вени печінки проявляється вже на початку передплідного періоду. Морфологічною передумовою формування деяких аномалій та варіантів топографії ворітної вени печінки є порушення її розвитку у зародковому періоді.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток трубчастих структур печінки у новонароджених людини. Описано топографоанатомічні взаємовідношення гілок ворітної печінкової вени, пупкової вени, печінкової артерії, жовчних проток і печінкових вен та особливості їх будови у новонароджених людини.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток трубчастих структур печінки у плодовому періоді онтогенезу людини. Описано топографо-анатомічні взаємовідношення гілок ворітної вени, пупкової вени, печінкової артерії, жовчних проток і печінкових вен та особливості їх будови у плодів людини.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток вен печінки у пренатальному періоді онтогенезу людини. Описано топографоанатомічні взаємовідношення гілок ворітної печінкової вени, пупкової вени і печінкових вен та особливості їх будови упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що впродовж зародкового періоду розвитку пупкова вена відносно інших судин печінки є найбільшою за діаметром. В кінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія пупкової вени та її гілок набувають рис дефінітивної будови. Відзначено те, що кінцеві гілки пупкової та ворітної печінкової вени упродовж всього пренатального періоду не доходили до країв органа. А це свідчить про те, що розвиток судин продовжується після народження.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток печінки та суміжних з нею структур у передплодовому періоді онтогенезу людини. Упродовж передплодового періоду спостерігається значне збільшення розмірів печінки. Встановлено, що в цей час вона є найбільшим органом черевної порожнини і займає її верхній та середній поверхи. Вивчено формування основних структур на нутрощевій поверхні органа, де вже чітко визначаються права та ліва сагітальні борозни. У передньому відділі правої сагітальної борозни розміщений жовчний міхур; у передньому відділі лівої сагітальної борозни проходить пупкова вена. Описано будову печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки та топографоанатомічні взаємовідношення елементів, що проходять всередині даної структури. Вищезазначена зв'язка за товщиною значно перевищує печінково-шлункову зв'язку. Це пов'язано з тим, що між її шарами розміщені елементи як вентрального (загальна жовчна протока), так і дорсального (ворітна вена печінки та печінкова артерія) мезогастрія. Привертає увагу те, що товщина печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки неоднакова в різних її частинах, вона поступово зменшується в напрямку від воріт печінки до верхньої частини дванадцятипалої кишки та головки підшлункової залози.

Висвітлено історію заснування та діяльності Дніпровського національного університету ім. О. Гончара - одного з провідних класичних закладів вищої освіти України. У центрі уваги - навчальний процес, науково-дослідні роботи, виховання фахівців, міжнародне співробітництво, зміцнення матеріально-технічної бази. Значне місце відведено новітньому періоду історії університету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено дані літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування різноманітних захворювань. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Практичне використання стовбурових клітин має свої складності. Важливим ефектом стовбурових клітин, про який обов'язково необхідно пам'ятати, є деяке спотворення їх властивостей при експериментах "in vivo" та "in vitro". Найбільшого поширення для впровадження у практику набули індуковані плюрипотентні стовбурові клітини. Це пов'язано з тим, що даний тип клітин є, як правило, генетично сумісними з певним організмом. У даному огляді літератури наведено як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Вражаючими є відкриття Джозефа Альтмана, який довів існування стовбурових клітин головного мозку. Одним із найбільш вивчених є процес диференціювання плюрипотентних стовбурових клітин людини в нейрони та астроцити. Вперше таке диференціювання описано у 2001 р. Особливе зацікавлення для клітинних біологів, що займаються стовбуровими клітинами, набуває печінка. У печінці дорослої людини на роль стовбурових клітин претендують два види клітин: гепатоцити в екстремальних умовах (часткова гепатектомія) набувають властивостей уніпотентних стовбурових клітин, що здатні утворювати лише один тип диференційованих клітин нижчого рівня; овальні клітини, які слабко диференційовані та володіють біпотентними властивостями, тобто здатні утворювати як гепатоцити, так і холангіоцити. У стоматології та щелепно-лицевій хірургії трансплантація мезенхімальних стовбурових клітин може використовуватись для відновлення цілісності кісток або регенерації тканин зубів. Стовбурові клітини, виділені з кісткового мозку, при трансплантації можуть забезпечити відновлення пошкодженої кісткової тканини лиця, а клітини, виділені з пульпи зуба, - відновлюють дентин. Проведене дослідження джерел наукової літератури, присвячено проблемі дослідження стовбурових клітин, вказує на значне зацікавлення науковців даною тематикою. Необхідно зауважити про вагоме переважання іноземних джерел наукової літератури з даної тематики. Доцільно вказати на недостатню кількість проведення наукових досліджень вітчизняними науковцями.