Наведено результати теоретико-методологічних і практичних досліджень з проблем професіоналізації особистості. Проаналізовано психологічні особливості діяльності перекладачів і технології їх професійної підготовки, міжособистісні варіації лідерських рис державних службовців центрів зайнятості, стилі мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації педагогів, емпатійні чинники професійної адаптації медичних сестер.

Приведены результаты теоретико-методологических и практических исследований по проблемам профессионализации личности. Проанализированы психологические особенности деятельности переводчиков и технологии их профессиональной подготовки, межличностные вариации лидерских черт государственных служащих центров занятости, стили мотивационно-смысловой регуляции профессиональной реализации педагогов, эмпатийные факторы профессиональной адаптации медицинских сестер.

Розглянуто особливості структурно-функціональної організації індивідуального інтелекту. Проаналізовано соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні інтелекту. Обгрунтовано тлумачення інтелекту та висвітлено його функціональне призначення в діяльності суб'єкта пізнання.

Рассмотрены особенности структурно-функциональной организации индивидуального интеллекта. Проанализированы социокультурный, метакогнитивный и когнитивно-аффективный уровни интеллекта. Обосновано толкование интеллекта и освещено его функциональное предназначение в деятельности субъекта познания.

Висвітлено підходи до аналізу усного та писемного мовлення. Розглянуто об'єкт, предмет, мету та завдання психолінгвістики як самостійної галузі знань, її сучасний стан і перспективи. Описано провідні психолінгвістичні методи аналізу й особливості їх застосування на матеріалі політичних, рекламних і художніх текстів, текстів перекладу. Запропоновано способи аналізу не- та вербальних засобів в усному мовленні. Особливу увагу приділено психолінгвістичній діагностиці політичного діалогу. Розкрито аспекти дослідження мовленнєвої генези дітей дошкільного віку.

Освещены подходы к анализу устной и письменной речи. Рассмотрены объект, предмет, цель и задачи психолингвистики как самостоятельной отрасли знаний, ее современное состояние и перспективы. Описаны ведущие психолингвистические методы анализа и особенности их применения на материале политических, рекламных и художественных текстов, текстов перевода. Предложены способы анализа не- и вербальных средств в устной речи. Особое внимание уделено психолингвистической диагностике политического диалога. Раскрыты аспекты исследования речевой генезы детей дошкольного возраста.

Розглянуто питання виховання толерантності молодших школярів. Визначено цінність феномену толерантності у формуванні особистості, ціннісні орієнтири як механізм становлення толерантних взаємин. Проаналізовано шляхи толерантної ресоціалізації депривованої особистості, роль толерантності у системі соціально-нормативних настанов особистості.

Рассмотрены вопросы воспитания толерантности младших школьников. Определены ценность феномена толерантности в формировании личности, ценностные ориентиры как механизм становления толерантных взаимоотношений. Проанализированы пути толерантной ресоциализации депривированной личности, роль толерантности в системе социально-нормативных наставлений личности.

Проаналізовано вікові особливості соціальної ідентичності старших підлітків із дистантних сімей. Описано модель розвитку автономності особистості в юнацькому віці за умов толерантних сімейних взаємовідносин. Визначено фактори розвитку емоційного інтелекту в сучасних підлітків. Висвітлено деструктивний вплив стигматизації та дискримінації на проблемну молодь. Розглянуто проблему толерантності у студентському середовищі.

Проанализированы возрастные особенности социальной идентичности старших подростков из дистантных семей. Описана модель развития автономности личности в юношеском возрасте в условиях толерантных семейных взаимоотношений. Определены факторы развития эмоционального интеллекта у современных подростков. Освещено деструктивное влияние стигматизации и дискриминации на проблемную молодежь. Рассмотрена проблема толерантности в студенческой среде.

Наведено загальну характеристику структури психологічного здоров'я. Проаналізовано вплив депривації сну й інших деприваційних модифікацій на психічне здоров'я особистості, особливості її топографічної структури як фактор ризику професійного вигоряння. Визначено вплив різних чинників на порушення психологічного здоров'я дітей із дистантних сімей. Розглянуто проблему захисту психічного здоров'я підлітків. Розкрито психосоматичні аспекти функціонування психіки.

Дана общая характеристика структуры психологического здоровья. Проанализированы влияние депривации сна и других депривационных модификаций на психическое здоровье личности, особенности её топографической структуры как фактор риска профессионального выгорания. Определено влияние разных факторов на нарушение психологического здоровья детей из дистантных семей. Рассмотрена проблема защиты психического здоровья подростков. Раскрыты психосоматические аспекты функционирования психики.

Проаналізовано активізацію творчого потенціалу особистості як важливий чинник запобігання та подолання посттравматичного стресового розладу. Розглянуто питання формування позитивного образу фізичного "Я" в підлітковому віці. Описано особливості психомоторного розвитку аутичних дітей і розумово відсталих молодших школярів. Висвітлено роль самооцінки та соціальної рефлексії у збереженні психічного здоров'я учнів гімназій. Розкрито проблему збереження психічного здоров'я людини в контексті духовної парадигми психології. Визначено взаємообумовленість соціального здоров'я та професійної ідентичності особистості.

Проанализирована активизация творческого потенциала личности как важный фактор предотвращения и преодоления посттравматического стрессового расстройства. Рассмотрены вопросы формирования положительного образа физического "Я" в подростковом возрасте. Описаны особенности психомоторного развития аутических детей и умственно отсталых младших школьников. Освещена роль самооценки и социальной рефлексии в сохранении психического здоровья учеников гимназий. Раскрыта проблема сохранения психического здоровья человека в контексте духовной парадигмы психологии. Определена взаимообусловленность социального здоровья и профессиональной идентичности личности.

Розглянуто значення слова в якості описової категорії організації індивідуального інтелекту. Трактування значення як специфічної форми відображення дійсності дало змогу класифікувати різні види значень.

Розглянуто мовну особистість як сукупність пізнавальних, емоційних і мотиваційних особливостей, що забезпечують мовну компетенцію людини як носія конкретного національно-культурного простору. Виокремлення структурних компонентів мовної особистості, встановлення особливостей їх функціонування в сучасному соціальному просторі дозволили окреслити основні напрями її розвитку.

Розглянуто психологічні аспекти реформування вищої освіти в Україні. Розкрито національно-культурну специфіку освіти, яка визначається властивостями української ментальності. Результати теоретичного та емпіричного вивчення проблеми дозволяють окреслити основні напрями реформування вищої школи в Україні.

Визначено, що професійно-творче мислення фахівця іноземної мови характеризується специфічним змістом, багатокомпонентною структурою та рівнями розвитку. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено, що ефективне формування професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови можливе на основі цілеспрямованого спеціально організованого навчання. Сконструйовано та апробовано експериментальну технологію формування професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови, яку представлено системою педагогічних завдань на матеріалі англійської мови та інструкціями алгоритмізованого і евристичного типів для їх розв'язання.

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

Висвітлено актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі державотворення, зокрема, політико-правові та територіально-організаційні аспекти розвитку публічної адміністрації України. Охарактеризовано механізми професіоналізації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано шляхи оптимізації діяльності органів публічної влади та реформування територіальної організації влади України. Розкрито правові аспекти державного регулювання медичного забезпечення дитячого населення. Проаналізовано вітчизяний досвід впровадження електронного врядування. Визначено основні напрями вдосконалення правового регулювання транскордонного співробітництва. Проаналізовано проблеми законодавчого визначення актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено організаційно-правові засади удосконалення навчання державних службовців в спеціалізованих закладах післядипломної освіти.

Розкрито актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі, зокрема політико-правові та територіально-організаційні аспекти розвитку публічної адміністрації України. Висвітлено механізми професіоналізації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано шляхи оптимізації діяльності органів публічної влади та реформування територіальної організації влади України. Охарактеризовано інструменти вдосконалення системи державного управління на вітчизняному ринку праці. Розглянуто правові засади інституту контрасигнування актів Президента України як засобу реалізації політичної відповідальності. Розкрито питання державного управління освітньою системою регіону. Проаналізовано психологічні аспекти професійної мотивації державного службовця. Увагу приділено удосконаленню регіонального логістичного менеджменту, оптимізації діяльності органів влади загальнодержавного рівня в енергетичній сфері, формуванню принципів гендерної рівності в державному управлінні.

Наведено результати комплексного зіставного аналізу американсько-європейських підходів до вивчення гіперактивного розладу з дефіцитом уваги (ГРДУ). Запропоновано визначення та встановлено мовленнєвий портрет дітей дошкільного віку з такими психологічними розладами та проаналізовано його особливості, які характеризуються специфічним проявом лінгвістичних (фонетичних, лексичних, граматичних), психологічних (когнітивних та особливостей реалізації мовленнєвих функцій), психолінгвістичних (сприймання, розуміння та породження мовлення) закономірностей. Виокремлено психологічний, лінгвістичний і психолінгвістичний підходи з конкретними рівнями зіставного аналізу мовлення дітей з ГРДУ та дітей групи норми. Запропоновано програму психолінгвістичного дослідження мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з такими проблемами, встановлено особливості їх асоціативного простору й усного зв'язного мовлення.

Викладено результати дослідження когнітивного, афективного і конативного компонентів професійної ідентичності державних службовців за допомогою автонаративів. Установлено функції ідентичності - професійну категоризацію та ідентифікацію відповідно до інтерпретації свого професійного досвіду. Виявлено специфіку соціальних репрезентацій (культурних, традиційних і сучасних) відповідно до типу автонаративу.

Розглянуто психолінгвістичний підхід до вивчення організаційної ідентичності. Запропоновано її визначення в сукупності структурно-функціональних характеристик, яка може бути вивчена на емпіричному рівні за допомогою концептуальних метафор. Розглянуто шляхи становлення організаційної ідентичності у працівників з різним стажем професійної діяльності відповідно до концептуальних метафор, які у них домінують.

Проаналізовано проблеми патопсихолінгвістики, де важливим питанням залишається тлумачення понять мовленнєвої патології і мовленнєвої специфіки. Зроблено спробу вирішити це питання шляхом комплексного теоретичного та експериментально-діагностичного вивчення мовлення дітей з гіперактивним розладом і дефіцитом уваги.

Висвітлено основні принципи нейропсихолінгвістичного дослідження. До них належать принципи наукового аналізу мозкової організації: системної локалізації вищих психічних функцій, доповнюваності, кодування подій, економії. До принципів вивчення мовлення як психічного процесу належать принципи детермінізму (емпіричний підхід)/індетермінізму (епістемологічний підхід), принцип розвитку, принцип системності. На базі цих принципів і даних нейроіміджінгу розроблено реабілітаційну програму для пацієнтів після інсульту у вигляді інтенсивної мовленнєвої терапії. Вихідною ідеєю для розробки терапії слугувала теза про тісний взаємозв'язок мови та дії як у мозковій активації, так і породженні мовлення.

Відображено результати експериментального вивчення впливу наративного досвіду на фізичне і психічне здоров'я особистості. Запропоновано авторське тлумачення поняття наративного досвіду, а також обрано показник емоційного благополуччя як критерій здоров'я особистості. Запропоновано чіткі психолінгвістичні параметри для вивчення наративів різних життєвих подій.