Розроблено спеціальні тарифи на електричну енергію та запропоновано додаткові економічні заходи щодо зменшення дефіциту потужності енергосистеми. Досліджено універсальний метод встановлення диференційованих за часом роздрібних тарифів на електричну енергію, що є заключним етапом формування дворівневої системи диференційованих тарифів. Запропоновано методику використання низки статистичних критеріїв для групування споживачів за характером їх попиту на електричну енергію, новий інтегральний критерій впливу нерівномірності попиту споживачів на нерівномірність електроспоживання енергопостачальної організації. Висвітлено механізм управління режимом електроспоживання через встановлення функціональних залежностей плати за нерівномірність попиту споживачів на електричну потужність. Запропоновано критерії встановлення розміру пільг на оплату за електроенергію споживачам, які брали участь у зниженні дефіциту потужності в енергосистемі.

Проведено аналіз кількісного складу й споживання електроенергії існуючими групами споживачів та їх класифікацію відповідно до нормативних документів. Запропоновано використання маркетингових підходів до формування груп споживачів на роздрібному ринку електричної енергії з можливістю врахування технічних, економічних, соціальних, комунікативних та екологічних факторів як одного з чинників в управлінні електроспоживанням. Запропоновано використання алгоритму здійснення розподілу та систему виділення груп споживачів зі зворотнім зв'язком.

Запропоновано використовувати рейтинг як маркетинговий інструментарій для аналізу та оцінювання ефективності роботи електропередавальних організацій із забезпечення розвитку електричних мереж. Здійснено класифікацію методів визначення рейтингу. Розроблено систему критеріїв оцінювання та алгоритм проведення розрахунків. Теоретичні засади апробовано на статистичних даних 30 електропередавальних організацій України.

Проведено дослідження графіків електричних навантажень у розрізі груп споживачів електричної енергії з використанням підходів кластерного аналізу. Результатом роботи є розподіл групи споживачів електричної енергії за рівнем регулювання навантаження для впровадження методів управління електроспоживанням.

Розроблено пропозиції до формування алгоритму проведення комплексного оцінювання методів управління електроспоживанням за умов невизначеності. Одержано модель для оцінювання впливу економічних методів управління електроспоживанням.

Мета дослідження - розробка алгоритму комплексного статистичного аналізу даних споживання активної електроенергії, витрат енергоресурсів та обсягів виробництва продукції та впровадження статистичного аналізу в практичну діяльність. Запропоновано параметри та критерії, що можуть допомогти технологічному персоналу промислових підприємств забезпечити оптимальну та економічну роботу систем подачі та розподілу таких енергоносіїв, як електроенергія, вода, природний газ, тепло, стиснене повітря тощо на виробничих об'єктах, грунтуючись на зібраних облікових даних енергоспоживання за минулі періоди, інформації про динаміку споживання. Зроблено висновок про те, що статистична обробка одержаних даних за кожним видлм інженерного устаткування (водопостачання та водовідведення, постачання стисненим повітрям, газом, електроенергією та парою) та різноманітних витратних коефіцієнтів за запропонованим алгоритмом надає змогу виявити "слабкі ділянки" і визначити найбільш раціональні шляхи для оптимізації використання енергії.

Рассмотрены действующие в Украине и Иордании тарифы на электроэнергию. Проанализированы влияние основных групп потребителей на конфигурацию суточных графиков нагрузки энергосистемы и результаты многолетнего использования в Украине дифференцированных по времени тарифов. Обоснована необходимость, определены первоочередные направления совершенствования и дальнейшего развития существующих в Украине и Иордании дифференцированных тарифов на электроэнергию.

Предложен метод статистического группирования почасовой мощности энергосистемы и групп потребителей, который позволяет более объективно определять длительность и фактические границы зон суток с разными уровнями нагрузки. Разработаны методические основы анализа характера и степени противодействия "дифтарифных" потребителей изменению спроса на мощность всех остальных, "недифтарифных" потребителей в каждый час суток. Анализ тарифных зон суток должен базироваться не только на статистическом исследовании конфигурации графиков нагрузки энергосистемы и групп потребителей, но также и на оценке характера и степени ежечасного противодействия "дифтарифных" потребителей изменению спроса на мощность всех остальных потребителей электроэнергии.

Визначено інформативність актів щодо здійснення заходів з державного енергетичного нагляду (контролю). Досліджено необхідність використання напрацювань або результатів перевірок суб'єкта господарювання контролюючими органами під час проведення енергетичного аудиту. Запропоновано порядок дій за проведення енергетичного аудиту з урахуванням результатів перевірок контролюючих органів. Розглянуто дані відповідно до існуючих нормативних документів України, ряд уніфікованих форм актів здійснення заходів з державного енергетичного нагляду (контролю), які можуть стати корисними для вирішення головних завдань енергоаудиту.

Рассмотрены способы оценки влияния спроса потребителей на электрическую мощность на неравномерность нагрузки энергосистемы. Обоснован выбор способа решения указанной задачи, позволяющего получать наиболее объективную и обоснованную оценку характера и степени влияния групп потребителей электроэнергии на конфигурацию суточных графиков нагрузки энергетической системы. Использованы методы математической статистики, корреляционного и дисперсионного анализа. Проанализированы известные способы оценки влияния спроса потребителей на мощность на неравномерность электрической нагрузки энергосистемы. Предложен способ определения коэффициентов влияния групп потребителей, позволяющий объективно оценивать индивидуальный характер и степень влияния этих электроэнергетических групп на неравномерность суточных графиков нагрузки энергетической системы. Сделаны выводы, что использование предложенного способа определения коэффициентов влияния потребителей на конфигурацию графиков нагрузки энергосистемы позволит более обоснованно решать задачи определения границ и длительности тарифных зон суток, а также установления необходимого уровня ставок дифференцированных по времени тарифов на электроэнергию.

Розглянуто технологічні принципи функціонування системи теплопостачання в Україні. Визначено, що необхідність створення ринку теплової енергії можна обгрунтувати невирішеними проблемами в частині неповного використання надлишкових ресурсів та територіального потенціалу України, а також відсутністю конкурентних умов у сфері теплопостачання. Мета роботи - визначення рівня ефективності теплопостачання при створенні локального ринку теплової енергії на основі імітаційної моделі при заданих обсягах споживання теплової енергії, кількості виробників в системі та обмежень в частині можливості входу в ринок. Висновки: визначено оптимальні умови функціонування ринку теплової енергії при визначених параметрах кількості виробників та об'єму споживання теплової енергії.

Вивчення досвіду європейських країн показало, що поступове перетворення розподільних електричних мереж на інтелектуальні електроенергетичні системи (Smart Grid) за умов лібералізації електроенергетичного ринку можливе лише за рахунок ефективної взаємодії регулятора й операторів систем розподілу (ОСР). Досліджено проблему аналізу й оцінювання регулятором ринку результатів діяльності ОСР щодо забезпечення розвитку електричних мереж. Розвиток окремої системи розподілу електроенергії розглянуто як комплексну задачу, пов'язану зі зміною чотирьох ключових характеристик системи розподілу: "технічний стан", "надійність", "завантаженість" та "інноваційність". Проведено аналіз інформаційного забезпечення розвитку систем розподілу у розрізі зазначених характеристик на рівні регулятора та на рівні ОСР. Оцінювання характеристик технічного стану та надійності під час узгодження інвестиційних програм (ІП) ліцензіатів достатньо формалізовано, тоді як завантаженість та інноваційність потребують більш детального опрацювання. Достовірність звітних даних ОСР визнано основним недоліком існуючого інформаційного забезпечення. За кожною із характеристик розвитку систем розподілу для регулятора запропоновано відкритий перелік показників і критеріїв оцінювання, застосування яких сприятиме створенню передбачуваних вимог до забезпечення розвитку систем розподілу електроенергії, а також акцентуватиме увагу ОСР на пріоритетних напрямах державної політики.

Розглянуто питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення щодо надійного функціонування ОЕС України в напрямку застосування заходів з примусового обмеження споживачів електричної енергії. Проаналізовано еволюцію питань запровадження примусових обмежень споживання електричної енергії у період реалізації моделей ринкових відносин в енергетичній галузі. Проведено дослідження умови використання та критеріїв запровадження графіків обмеження й аварійного відключення споживачів. Запропоновано модель запровадження графіків обмеження й аварійного відключення споживачів за умов функціонування сучасного ринку електроенергії, використання якої можливе в регіональному розрізі залежно від ситуації та на рівні ОЕС України в цілому. Використання принципів запровадження графіків обмеження може стати підгрунтям для формування системи тарифів на електричну енергію, критеріями диференціації тарифних ставок яких буде надійність електропостачання. Запровадження такої системи тарифів підвищить відповідальність енергетиків за використання графіків обмеження й аварійного відключення споживачів, а споживач стане активним учасником на ринку електричної енергії використовуючи свої можливості для мобільного управління електроспоживанням.

Описано тенденції розвитку систем централізованого теплопостачання та особливостей функціонування систем теплопостачання в Україні. Визначено передумови створення локальних ринків теплової енергії в системах централізованого теплопостачання. Виконана порівняльна характеристика теплової та електричної енергії як товару. Мета даної роботи - аналіз особливостей та визначення принципів формування локальних ринків теплової енергії із співставленням досвіду формування і функціонування ринку електричної енергії в Україні. Визначено, що електрична енергія має абсолютно інший фізичний характер, по відношенню до теплової енергії. На відміну від теплової енергії, електрична енергія є однорідним товаром і значно менше обмежена у дальності транспортування через магістральні та розподільчі мережі. Але, якщо розглядати електричну енергію як товар в цілому, то, теплова енергія може підпорядковуватись правилам ринку електричної енергії та визначатись відповідними аналогіями із врахуванням відмінностей, які мають місце. У висновках визначено, що ринки електричної та теплової енергії мають загальну основу у вигляді сутності енергетичного ринку. Більшість принципів функціонування ринку електричної енергії можуть бути перенесені на локальні ринки теплової енергії при його створенні. Враховуючи спільні ознаки ринків електричної та теплової енергії, можна казати про інтеграцію ринку теплової енергії в ринок електричної енергії у майбутньому після його створення, згідно тенденцій розвитку систем централізованого теплопостачання. Також, можливе прийняття законодавчої бази про ринок електричної енергії за основу, при створенні локальних ринків теплової енергії.

Розглянуто досвід європейських країн з лібералізованим ринком електричної енергії у регулюванні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та застосуванні методів порівняльного аналізу ефективності операторів систем розподілу (ОСР). Вибірку країн сформовано з огляду на площу території обслуговування та концентрацію ринку, тобто кількість відокремлених ОСР. Увагу приділено регуляторним стимулам для ОСР щодо інвестування у технології, необхідні для побудови інтелектуальних електроенергетичних систем (Smart Grid). Детально розглянуто методи визначення індивідуальних показників ефективності ОСР: економетричні (DEA, SFA, StoNED) та методи еталонної мережі; зазначено переваги й особливості застосування кожного з методів. На основі проведеного аналізу напрацьовано пропозиції для регулятора ринку електричної енергії України щодо можливостей застосування зазначених методів порівняльного аналізу (бенчммаркінгу) ефективності ОСР.

Розглянуто розвиток та сучасне функціонування харчової промисловості (ХП) України в XXI ст. Проведено аналіз економічних та енергетичних показників діяльності галузі за інформацією Державної служби статистики України та наукових статей експертів. Виконано порівняльний аналіз функціональних показників галузі на різних етапах її розвитку. Визначено показники споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) підприємствами галузі. Здійснено аналіз показників, які характеризують діяльність ХП України за 2010 - 2017 рр., оцінено рівень споживання енергетичних ресурсів підприємствами галузі та неоднорідність їх споживання. Обгрунтовано потребу в подальшому аналізі показників споживання енергії для підвищення ефективності їх роботи та зниженні питомих витрат на одиницю продукції. З'ясовано, що останнім часом розвиток ХП в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, скороченням обсягів та асортименту продукції, погіршанням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів із внутрішнього та зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі тощо. Так, нині 20 - 30 % від вартості кінцевого продукту становить вартість ПЕР, які були витрачені на виготовлення одиниці продукції. Незважаючи на те, що більшість підприємств у своїй практиці вже роблять певні кроки на шляху до енергоефективності, проводять енергетичний аудит і впроваджують ряд заходів для підвищення рівня енергоефективності, значного ефекту це не надає через їх фрагментарний і несистемний характер. Це потребує створення нових ефективних підходів до аналізу й оцінювання об'єктів, які мають невідповідні значення споживання електричної енергії на тлі аналогічних об'єктів ХП.

Розглянуто сучасне функціонування технологічних процесів (ТП) на підприємствах харчової промисловості (ПХП) України. Запропоновано сумісне використання системного аналізу й енергетичного менеджменту як аналітичних засобів, що надають змогу систематизувати виявлення об'єктів щодо яких слід виконати управлінські рішення, що покращать показники функціонування та підвищать якість роботи відповідного обладнання на ПХП. Здійснено аналіз особливостей функціонування загальних технологічних процесів та обладнання, яке використовується на ПХП України. Запропоновано сумісне використання системного аналізу з енергетичним менеджментом для виявлення об'єктів, які потребують ефективних управлінських рішень. Доведено можливість використання оцінки споживання паливно-енергетичних ресурсів на ПХП України. Для досягання максимального ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів на етапі аналізу технологічних процесів, потоків та обладнання ПХП слід використовувати системний аналіз у поєднанні з менеджментом. Досягнути максимального ефекту можна за допомогою аналізу як підприємства в цілому, так і окремих ТП, пов'язаних між собою. Використання менеджменту надасть змогу мінімізувати питомі витрати на одиницю продукції, що, відповідно, призведе до зменшення фінансових витрат за електричну енергію для підприємства. При цьому використання системних підходів аналізу в поєднанні з менеджментом забезпечить максимально можливий результат у вирішенні енергетичних проблем, тобто підвищить якість і продуктивність роботи як окремого обладнання, так і підприємства харчової промисловості в цілому.

Використання графіків відключення обмеження споживачів від електроенергії для зменшення навантаження ОЕС України є застарілою моделлю і не може відповідати нормам та вимогам нової моделі ринку електричної енергії України. Вивчення бажань та потреб споживачів є досить перспективним напрямом у підвищенні ефективності функціонування механізму балансування на ринку електроенергії та є важливим фактором при розрахунку тарифів на переривання. У даній роботі для мінімізації витрат через переривання електроенергії у споживача розглянуто створення гібридного економетричного підходу, який об'єднує переваги і надає змогу мінімізувати недоліки двох моделей: популярної моделі опитування споживачів та економетричної моделі. Економетрична модель, яка використовує додану вартість, створену групою споживачів за рік, є практичним способом оцінки витрат на заплановані відключення. Метод опитування споживачів є найпопулярнішим інструментом для оцінки надійності в умовах ринку електричної енергії. У роботі запропоновано використовувати загальнодоступні дані споживачів зібраних за допомогою простого опитування споживачів щодо їх дій у разі небажаних перебоїв з подачі електричної енергії з урахуванням специфіки їх роботи. Зазначено, що дане дослідження фокусується на сценарії переривання, який призведе до найбільших витрат при відключенні, воно охоплює лише зимові відключення після обіду та виключає вплив різниці часу доби та сезону.

Розглянуто сучасне використання рейтингового оцінювання як маркетингового інструментарію для аналізу та оцінювання ефективності роботи енергетичних установок, які беруть участь у технологічних процесах виготовлення продуктів харчування. Здійснено класифікацію методів визначення рейтингу з урахуванням рівнів функціонування досліджуваних об'єктів. Доведено використання рейтингової оцінки як рушійного механізму для подальших дій із виявлення ефективних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах харчової промисловості. Проведено аналіз показників у розрізі основних груп об'єктів дослідження та виявлено групу показників, які рекомендовані для використання в задачах рейтингування об'єктів за показниками їх функціонування. На сьогодні для підвищення енергоефективності України важливо розробити простий і доступний перелік заходів щодо створення комплексної системи управління енергоефективністю. Досвід європейських країн свідчить, що впровадження політики енергоефективності вимагає змін на рівні управлінських рішень шляхом упровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до стандарту ISO 50001 "Системи енергетичного менеджменту: вимоги та настанови щодо застосовування". Однак виявлені проблеми в частині обліку та контролю енергетичних ресурсів на підприємствах харчової промисловості на прикладі хлібопекарських підприємств і відсутність простих алгоритмів для аналізу складних технологічних процесів ускладнюють, а в деяких випадках унеможливлюють запровадження стандартів ISO 50001. Порівнювати функціонування виробничих підприємств України з європейськими в умовах сучасної економіки є недоцільним, оскільки останні базуються на вагомих капіталовкладеннях на тотальну (глобальну) модернізацію виробництв, а в деяких випадках будівництва нових, що є недосяжним для України. Тому пошук досвіду в розробці та запровадження дієвих управлінських рішень, спрямованих на підвищення енергоефективності на підприємствах харчової промисловості, є актуальним і затребуваним.