Ключ. слова: плацента, проліферація, апоптоз, імуногістохімія, радіонукліди
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-3

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-436.1 + Р415.12-43

Рубрики:

Хвороби легень

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: склерогенез, хронічні гепатити у дітей
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.510.116-3

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цитологія, браш-біопсія, апоптоз, бронхіт, бронхіальна астма, апоптоз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-2 + Р733.412.202-2

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-541

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що включення у схеми лікування хворих на рак молочної залози рекомбінантного інтерферону альфа-2b супроводжується зниженням експресії онкогена c-erbB-2/neu (HER-2/neu) у тканині пухлини у 2 рази, достовірним зниженням експресії маркера проліферативної активності PCNA та індексу проліферації. Доведено також достовірне підвищення експресії антигена Fas/APO-1 (CD95) та апоптотичного індексу. Встановлено кореляцію змін цих маркерів зі сприятливим перебігом захворювання та зниженням частоти виникнення метастазів. Одержані дані свідчать про певні молекулярно-біологічні механізми впливу інтерферону на ефективність протипухлинної терапії у пацієнток з раком молочної залози.

Ключ. слова: аденоміоз, ендометрій, безпліддя, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Р715.410.111

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты ультразвуковой оценки состояния придатков матки у 73 пациенток с опухолевидными образованиями яичников (ОВОЯ) и изучены их морфологические особенности по результатам гистологического исследования операционного материала. Показаны особенности эхографической семиотики и дифференцированные гистологические признаки ОВОЯ. Полученные результаты целесообразно использовать для определения дальнейшей тактики ведения пациенток.

Описано особливості гістологічних змін і даних імуногістохімічного дослідження біоптатів шкіри у дітей з набутими (ідіопатичний дерматоміозит, ювенільний ревматоїдний артрит) і вродженими захворюваннями сполучної тканини. Виявлена певна залежність деяких рис морфологічної картини від особливостей клінічного перебігу захворювання дозволяє обгрунтувати необхідність призначення засобів метаболічної корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-3

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено плацентарну недостатність з порушенням розвитку ворсин хоріона за вроджених вад серця плода, яка проявлялась затримкою дозрівання та диференціації його на фоні гіповаскуляризації та порушення кровообігу плаценти. Виявлено аномалії розвитку фетальних судин ворсинок на фоні зменшення компенсаторних реакцій в терміні гестації 17 - 20 тижнів.

Розглянуто проблему датування ендометрія. Досліджено 60 ендометріальних зразків від здорових жінок фертильного віку. Наведено дані про імуногістохімічну специфіку рецепторів до естрогенів, прогестерону, апоптозу в ендометрії протягом менструального циклу.

Изучены морфологические и иммуногистохимические особенности последа у 35-ти женщин с хроническим пиелонефритом, из них у 20-ти пациенток хронический пиелонефрит протекал с микоплазменной инфекцией. Для контроля использованы 20 последов от женщин с физиологическим течением беременности. Выявлено, что у женщин с хроническим пиелонефритом и микоплазменной инфекцией в 100 % случаев имеет место выраженная хроническая плацентарная недостаточность I - II степени.

За допомогою гістологічного, імуногістохімічного та електронно-мікроскопічного методів досліджено 40 біоптатів печінки дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит В (ХГВ) та хронічний вірусний гепатит С (ХГС). Встановлено, що у даного контингенту пацієнтів основним механізмом пошкодження гепатоцитів є апоптоз та апонекроз на фоні їх дистрофічних змін та порушення апоптозного каскаду. Вивчено та описано характерні ознаки апонекрозу у дітей з хронічним вірусним гепатитом. Доведено, що етіологічний чинник визначає відмінності дистрофічних, апоптозних та апонекротичних змін гепатоцитів. На фоні ушкодження гепатоцитів в біоптатах печінки дітей з ХГВ та ХГС виявлено різні прояви склерозу; склеротичний процес більш виражений у хворих на ХГС. Це підтверджується превалюванням зрілого колагену I типу у дітей з даною патологією.

Описано морфологічні особливості придатків матки та зробленооцінку стану рецепторного апарату яєчникових структур у жінок репродуктивного віку залежно від виду пухлиноподібного ураження яєчника.

Изучены клинико-функциональные особенности периода ремиссии у 90-а детей с рецидивирующим бронхитом (РБ). Особенностями периода клинической ремиссии у детей с РБ является сохранение воспалительных изменений дыхательных путей, активности свободнорадикального окисления на уровне клеточных мембран бронхиального эпителия, наличие гиперреактивности бронхов на неспецифические раздражители, вентиляционной недостаточности по рестриктивному типу. Выявленные изменения коррелируют с частотой и тяжестью рецидивов бронхита.

Діагностичне використання визначення піноподій як маркера відкриття вікна імплантації обмежене тим, що багато аспектів формування піноподій залишаються нез'ясованими. Так, не відомо чи часові межі, кількісні та якісні показники формування піноподій і відкриття вікна імплантації є сталими і характерними для певної жінки, чи вони залежать від гормональних рівнів і можуть коливатись у тієї самої жінки від циклу до циклу. Визначено кількісні та якісні показники росту піноподій та час їх виникнення у тих самих жінок в різних

циклах: натуральних, штучних та із стимуляцією мультифолікулярного росту. Дослідження піноподій проведено у 20-ти здорових донорів яйцеклітин. У всіх жінок, у яких вдалось провести дослідження розвитку піноподій в різних циклах, спостерігалась подібна картина за кількістю та стадією розвитку піноподій; час виникнення розвинутих піноподій також збігався. Найчастіше повністю розвинуті піноподії виявлялись на ЛГ + 6/П6 та ЛГ + 7/П7, в меншої частини жінок - на ЛГ + 8/П8. Таким чином, кількість та час виникнення піноподій є специфічною для жінки ознакою і не залежить від характеру циклу. Одержані в одному із циклів дані щодо росту піноподій можуть бути екстрапольовані на інші типи циклів.

Проведено патоморфологiчне дослiдження перивентрикулярного матриксу у 14 дiтей, якi народилися з дуже малою масою тiла, iз використанням гiстохiмiчного та iмуногiстохiмiчного методiв. Виявлено особливостi порушень кровообiгу, стадiйнiсть некротично-кiстозних змiн та процесiв регенерацiї в мозку, що проявлялося переважанням апоптичних та регенераторних процесiв в ранньому неонатальному перiодi та посиленням процесiв некрозу i ослабленням процесiв регенерацiї в пiзньому неонатальному перiодi та поза його межами.

Вивчення морфофункціонального стану (МФС) ендометрія у жінок з аденоміозом і запальними процесами геніталій показало наявність різноспрямованих змін ендометрія (від простої гіперплазії залоз і строми з розвитком поліпозу до гіпотрофії), що диктує необхідність диференційованого підходу до призначення гормональної терапії. Такі зміни МФС ендометрія за наявності запального процесу, спричиненого, зокрема, інфекціями, що передаються статевим шляхом, призводять до зниження експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону у жінок з аденоміозом, тому патогенетично обумовленим є проведення протизапальної терапії на першому етапі лікування таких пацієнток з подальшим призначенням гормональної терапії.

За допомогою методу сканувальної електронної мікроскопії досліджувались піноподії у 55-ти жінок із безуспішними циклами екстракорпорального запліднення, у яких у ході гістологічного дослідження виявлено гіпотрофічні та атрофічні зміни в ендометрії (основна група - ОГ), та у 22-х пацієнток (група порівняння - ГП), у яких не відзначалось морфологічних порушень структури ендометрія. В ОГ достовірно частіше, ніж у ГП (60 % та 40,9 %, відповідно) виявлялося зменшення кількості або відсутність піноподій. В ГП у більшості пацієнток (59 %) відзначалася велика або помірна кількість піноподій, та не було випадків їх відсутності. Виявлено кореляційні зв'язки середньої сили особливостей морфологічної структури ендометрія та характеру формування піноподій. Наявність атрофічних та гіпотрофічних процесів в ендометрії викликає вагомі зрушення у його функціональній спроможності формувати піноподії. Обсяг та виразність атрофічних та гіпотрофічних змін в ендометрії корелює зі ступенем порушень формування піноподій.