Освещены наиболее распространенные синдромы, в частности, артериальной гипертензии, гепатомегалии, желтухи, спленомегалии, полиурии, одышки, а также суставного синдрома. Приведены данные по эпидемиологии указанных синдромов, классификации и критерии их диагностики, основные методы лечения.

Ключ. слова: хронический гастрит, язвенная болезнь, методы диагностики, Helicobacter pylori
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-43 + Р413.204.6-43

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: дуоденальная язва, хронический гастрит, H. pylori, гипертоническая болезнь, лечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52 + Р413.201.16-52 + Р410.030-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Хронічний гастрит

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що формування та прогресування хронічного коліту призводить до розвитку вторинного імунодефіциту. В запуску імунних порушень беруть участь система неспецифічного імунітету, прозапальні цитокіни та клітинні й гуморальні ланки імунітету.

Ключ. слова: фізико-хімічні властивості крові, гелікобактерасоційовані захворювання, супутня гіпертонічна хвороба, тензіометрія, реометрія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-451 + Р410.030-451

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 44-х хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК) вивчено показники імунної системи. Показано, що під час формування активної стадії ПВ ДПК включається комплекс захисних реакцій, що проявляється змінами в показниках неспецифічного клітинного й гуморального імунітету. Накопичення в крові імунних комплексів призводить до активації імунокомплексних реакцій, а їх відкладання в судинах - до порушення процесів гемоперфузії. Таким чином, виникнення та формування ПВ ДПК пов'язані зі змінами у системі неспецифічного захисту та включенням у процес цитокінової ланки імунітету.

Розглянуто актуальну проблему сучасної гастроентерології - хелікобактерасоційовані захворювання. Особливу увагу надано деяким патогенетичним механізмам даних захворювань. Клініко-патогенетично обгрунтовано застосування пробіотиків в комплексній терапії хелікобактерасоційованих захворювань.

Представлены материалы по распространенности и этиопатогенезу ожирения. Рассмотрены вопросы его формирования у больных с заболеваниями билиарного канала и патологией поджелудочной железы. Обсуждена роль изменений в кальциевом обмене в течении и прогрессировании ожирения.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію розвитку й основні завдання клінічної фармакології. Розкрито сутність основних понять і термінів фармакокінетики та фармакодинаміки, розглянуто клініко-фармакологічні аспекти фармакотерапії захворювань. Наведено клініко-фармакологічну характеристику антигіпертензивних, діуретичних, антиаритмічних, гіполіпідемічних, антиангінальних, антиішемічних, нестероїдних протизапальних, антиалергійних, психотропних, антибактеріальних, протигрибкових, антивірусних, протипухлинних, антипаразитарних, протитуберкульозних, рослинних лікарських засобів, а також тих, що впливають на інотропну функцію міокарда, функцію печінки, бронхіальну прохідність, мінеральний гомеостаз кісткової тканини, імунітет, вітамінів, препаратів заліза та тих, що використовують у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, порушень коагуляції та неврологічній практиці. Наведено рекомендації щодо використання елементів доказової медицини у клінічній фармакології, описано способи об'єктивації результатів терапевтичних впливів і засоби для місцевої анестезії.

Освщены история развития и основные задачи клинической фармакологии. Раскрыта сущность основных понятий и терминов фармакокинетики и фармакодинамики, рассмотрены клинико-фармакологические аспекты фармакотерапии заболеваний. Дана клинико-фармакологическая характеристика антигипертензивных, диуретических, антиаритмических, гиполипидемических, антиангинальных, антиишемических, нестероидных противовоспалительных, антиаллергических, психотропных, антибактериальных, противогрибковых, антивирусных, противоопухолевых, антипаразитарных, противотуберкулезных и растительных лекарственных средств, а также влияющих на инотропную функцию миокарда, функцию печени, бронхиальную проходимость, минеральный гомеостаз костной тканини, иммунитет, витаминов, препаратов железа и используемых в лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта, нарушений коагуляции и неврологической практике. Даны рекомендации по использованию элементов доказательной медицины в клинической фармакологии, описаны способы объективации результатов терапевтических влияний и средства для местной анестезии.

Висвітлено основи сучасної клінічної фармакології в системі медичних і біологічних наук, а також історичні етапи її розвитку. Проаналізовано основні закономірності дії лікарських речовин на організм людини. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на клініко-фармакологічну активність лікарських засобів (ЛЗ). Наведено відомості про клініко-фармакологічні властивості окремих препаратів та їх груп, зокрема, антигіпертензивних, гіполіпідемічних, психотропних, протипухлинних препаратів, а також лікарських препаратів, які використовують під час порушень коагуляції, у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, розкрито механізми фармакотерапевтичної дії препаратів. Подано класифікацію ЛЗ з урахуванням їх фармакологічної дії, хімічної будови та клінічного застосування. Описано діуретичні, антиаритмічні, антиагінальні й антиішемічні, антиалергійні, антибактеріальні, протигрибкові та антивірусні, антипаразитарні, нестероїдні протизапальні, протитуберкульозні ЛЗ, а також ЛЗ, що впливають на інотропну функцію міокарда та функцію печінки, мінеральний гомеостаз кісткової тканини.

У 75 хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ), серед яких 43 мали супутній хронічний панкреатит (ХП), проведено вивчення вмісту показників перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), імуноглобулінів та циркуляційних імунних комплексів (ЦІК). Доведено, що в усіх хворих відбувається збільшення показників ПОЛ, що є наслідком формування синдрому ендотоксикозу. У разі ізольованого ХОЗЛ спостерігається зменшення показників IgA й М і збільшення IgG та ЦІК, що зумовлює хронічний перебіг захворювання. При поєднанні ХОЗЛ та ХП відзначено підвищення імуноглобулінів усіх класів та ЦІК, що надає хронічного рецидивного характеру патології, зумовлює розвиток автосенсибілізації та формування ускладнень.

Приведены результаты изучения жирнокислотного спектра липидов сыворотки крови у больных хроническим обструктивным заболеванием легких с сопутствующим хроническим панкреатитом. Доказано, что наличие сопутствующего хронического панкреатита усугубляет изменения содержания эссенциальных жирных кислот в липидах сыворотки крови, что свидетельствует об усилении процессов перекисного окисления липидов и является прогностически неблагоприятным фактором.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р413.601.1-3

Рубрики:

Хвороби легень

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-1 + Р415.160.23

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити шляхи реалізації автоімунних процесів у хворих із поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) і хронічного панкреатиту (ХП). Вивчено особливості розвитку метаболічної інтоксикації та формування автоімунних реакцій у 79 хворих із ХОЗЛ і з поєднаним перебігом ХОЗЛ і ХП. Наявність супутнього ХП посилювала вияви синдрому ендотоксикозу та дисбаланс механізмів регуляції клітинної та гуморальної ланки імунітету, що значно підвищує ризик розвитку автоімунних ускладнень. Висновки: супутній ХП у пацієнтів з ХОЗЛ слід розглядати як прогностично несприятливий чинник.

Здійснено практичне вирішення наукової проблеми - на підставі обстеження 238-ми хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, яке у 131-му випадку перебігало у поєднанні з хронічним панкреатитом, визначено патогенетичну концепцію за такого патологічного "тандему", на підставі комплексного оцінювання порушень збоку імунного статусу, метаболічних та аутоімунних змін, генетичних девіацій, предикторів формування ураження органів-мішенів та підвищення кардіоваскулярного ризику. На основі одержаних даних розроблено діагностично-терапевтичну стратегію, що спрямована на корекцію основних патогенетичних зсувів, асоційованих з подальшим прогресуванням патології та розвитком ускладнень з боку органів-мішенів. Доведено ефективність запропонованої комплексної терапії хворих з поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень і хронічного панкреатиту з додатковим використанням імуномодулятора 5-аміно-1,2,3,4-тетрагідрофталазин-1,4-діона натрієвої солі, що полягала в формуванні більш ранньої клінічної ремісії та достовірно більш виразній позитивній динаміці у показниках системного запалення, імунної системи, ендогенної інтоксикації, що дозволяє суттєво покращити прогноз у цієї категорії хворих.

Выявлены изменения в показателях системы комплемента (суммарная активность, компоненты С3 и С5), иммуноглобулиновом профиле, цитокиновом статусе у больных хроническим обструктивным заболеванием легких и сопутствующим хроническим панкреатитом. Показаны особенности формирования гуморального иммунного ответа в условиях коморбидной патологии. Доказано, что наличие сопутствующего хронического панкреатита усугубляет изменения упомянутых показателей, что может быть связано с высоким риском развития осложнений у данной категории больных и является прогностически неблагоприятным фактором.

Наведено результати дослідження генетичних маркерів кардіоваскулярного ризику в пацієнтів з ізольованим хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) та в разі його поєднання із хронічним панкреатитом. Виявлено, що у випадку коморбідної патології достовірно частіше спостерігаються патологічні генотипи: D/D гена АПФ і Т/Т поліморфізму М235Т гена ангіотензиногену. Виявлено асоціацію вказаних генних мутацій із тяжкістю перебігу коморбідної патології, а саме ступенем ХОЗЛ та зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Одержані дані дають підстави припустити наявність підвищеного кардіоваскулярного ризику в цієї категорії хворих.

Зазначено, що поєднаний перебіг найбільш поширених і соціально значущих захворювань внутрішніх органів, таких як артеріальна гіпертензія (АГ) і неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), може призводити до змін у патогенетичних ланках захворювань. Мета роботи - визначення механізмів формування та прогресування АГ у хворих на НАЖХП. До роботи залучено 36 хворих із поєднанням АГ і НАЖХП і 21 пацієнт з ізольованою АГ. Визначено вміст інтерлейкінів-1, -2, -4, -6 і -8, циркулюючих імунних комплексів, суму показника системи комплементу та рівень автосенсибілізації лімфоцитів до власних антигенів. Установлено, що поєднаний перебіг АГ і НАЖХП призводить до змін в імунологічному спектрі крові, що характеризуються збільшенням показників запального процессу (прозапальних цитокінів, сумарного значення системи комплементу), що сприяє формуванню стеатогепатиту. Тобто за поєднаного перебігу АГ і НАЖХП виникають передумови прогресування патологічного процесу, мішенями якого є серце, нирки та печінка.