Висвітлено передумови виникнення та сутність електронного урядування. Розкрито нормативно-правові засади його впровадження в Україні та за кордоном. Охарактеризовано форми та методи електронної взаємодії між державою і суспільством. Розглянуто питання впровадження систем електронного документообігу. Акцентовано увагу на проблемах, які виникають у процесі функціонування систем електронного урядування, зокрема на інформаційній нерівності й інформаційній безпеці.

Освещены предпосылки возникновения и сущность электронного управления. Раскрыты нормативно-правовые основы его внедрения в Украине и за рубежом. Охарактеризованы формы и методы электронного взаимодействия между государством и обществом. Рассмотрены вопросы внедрения систем электронного документооборота. Акцентировано внимание на проблемах, возникающих в процессе функционирования систем электронного управления, в частности на информационном неравенстве и информационной безопасности.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції зовнішньої політики України на етапі системних трансформаційних перетворень. Описано процеси формування нової парадигми глобальної та регіональної безпеки, а також обгрунтовано національні інтереси держави у системі міжнародних відносин. Визначено національні пріоритети зовнішньополітичного курсу країни за умов світової фінансової кризи.

Проанализированы современное состояние и тенденции внешней политики Украины на этапе системных трансформационных преобразований. Описаны процессы формирования новой парадигмы глобальной и региональной безопасности, а также обоснованы национальные интересы государства в системе международных отношений. Определены национальные приоритеты внешнеполитического курса страны в условиях мирового финансового кризиса.

Висвітлено проблеми функціонування глобалізованих засобів масової інформації (ЗМІ) та якісну зміну їх місця в загальній системі політичних комунікацій. Визначено специфічні особливості нової ролі ЗМІ - псевдосуб'єктність, функцію "легітимізатора" влади.

Проаналізовано проблеми трансформації поняття "державний суверенітет", поступове набуття Європейським Союзом (ЄС) атрибутів держави, особливості "державного суверенітету" за умов інтеграції до наддержавних структур (зокрема - ЄС) та роль іміджу наддержавної структури в цьому процесі.

Досліджено сучасний стан політичних комунікацій в Україні та Європейському Союзі (ЄС). Розглянуто моделі, що коректно описують системи політичних комунікацій. Виявлено, що під впливом інтенсивного розвитку інформаційної революції ЗМІ та міжнародні неурядові організації набувають значення нових політичних акторів, що сприяють трансформації політичних систем у напрямі поствестфальської невизначеності з "м'якою десуверенізацією". Виявлено кризовий стан політико-комунікативної безпеки ЄС, наслідком якого є посилення політичного абсентеїзму, "демократичного конформізу", труднощі з утвердженням спільноєвропейської ідентичності. Як один з шляхів розв'язання кризової ситуації запропоновано використання інструментарію інформаційного суспільства з його інформаційно-комунікативними технологіями (системами електронного урядування, а в більш широкому розумінні - електронної демократії). Досліджено сучасний стан функціонування української системи політичних комунікацій і трансформуючий вплив на неї процесу євроінтеграції, виявлено системні кризові феномени та зроблено висновок про зв'язок процесу євроінтеграції з системою викликів у сфері національної політико-комунікативної безпеки. Обгрунтовано необхідність впровадження замість інституційно-центристської громадянсько-центристської моделі політичних комунікацій з метою розв'язання сучасної політико-комунікативної кризи в Україні.

Проаналізовано зміст концепту "розумне суспільство" (smart society) у його кореляції з реальною соціальною практикою в Україні та світі. В цьому контексті розглянуто соціокультурні зрушення в Україні, безпосередньо пов'язані з впровадженням і використанням інформаційних технологій, зокрема: поширення форм масової комунікації (в тому числі - на базі Web 2.0), трансформація ЗМІ, розвиток систем "цифрової" демократії та електронного урядування, сучасних технологій е-освіти, електронної комерції. Дано узагальнюючі оцінки рівня "електронної готовності" України згідно з міжнародними вимірюваннями та рейтингами. Проаналізовано стан проблеми інтернет-залежності в ЄС, КНР, Республіці Корея й Україні. Висвітлено етапи формування, критерії та методики діагностики, а також способи подолання інтернет-залежності.

Розглянуто проблему формування кібербезпекової політики США за адміністрації президента Барака Обами і практичних кроків, що робилися керівництвом США в цьому напрямі протягом 2008 - 2009 рр.

Досліджено проблему трансформації ідеологічних марксистських парадигм в контексті розбудови інформаційного суспільства та появи на їх базі нових підходів до розуміння такого суспільства.

Розглянуто проблему впорядкування кібербезпекової термінології (кіберпростір, кібербезпека, кібератака, кібертероризм) та надано огляд підходів, що існують у цій сфері в практиці вітчизняних і західних досліджень.

Досліджено особливості формування політики Китайської Народної Республіки щодо внутрішнього інформаційного (кібер) простору. Розглянуто основні напрями та причини такої політики.

Розглянуто підходи основних геополітичних гравців (США, КНР і РФ) до майбутнього кіберпростору. Зазначено особливості таких підходів, форматів їх затвердження на міжнародному рівні та можливої позиції України щодо таких підходів. Проведено загальний аналіз міжнародних ініціатив на їх відповідність національним інтересам України та на відповідність їх окремих положень вітчизняному законодавству.

Розглянуто проблеми та перспективи модернізації інформаційної інфраструктури, її впливу на інноваційний розвиток держави. Висвітлено право на "бродберн" як одне з невід'ємних прав людини і громадянина у глобальному інформаційному суспільстві. Охарактеризовано світовий досвід поширення широкосмугового доступу (ШСД), а також моделей державної підтримки таких процесів. Здійснено загальний аналіз стану поширення ШСД в Україні, можливих пріоритетних нормативно-правових і організаційних заходів, що дали б змогу концептуалізувати та систематизувати свою політику щодо більш активної розбудови ШСД.

Розглянуто проблеми визначення ролі кіберпростору з точки зору класичної та некласичної геополітичної теорії. Зроблено огляд ключових підходів до сучасної геополітики та акцентовано увагу на кіберпросторі як новому просторі геополітичних протистоянь. Розглянуто проблему кіберстратегій як нових "великих стратегій" на сучасному етапі.

Визначено роль і місце проблематики кіберпростору в теорії геополітики. Здійснено концептуалізацію емпіричного матеріалу, що стосується трансформації пріоритетів національних інтересів розвинутих країн за умов глобалізації кіберпростору. Сформульовано ключові проблеми термінологічної та нормативно-правової невизначеності кібербезпекової проблематики на національному та міжнародному рівнях. Охарактеризовано геополітичне суперництва США та KHP у кіберпросторі у форматі "холодної війни" 2.0.", що перетворюється на домінантний зовнішньополітичний наратив XXI ст. Уточнено основні механізми кіберпротистоянь: політичного хактивізму, кібершпигунства, кібердиверсій. Проаналізовано підходи ключових геополітичних гравців до проблем мілітаризації кіберпростору ("гонки кіберозброєнь") та його демілітаризації. Розроблено пропозиції для органів державної влади щодо приведення у відповідність до національно-державних інтересів системи кібербезпеки України з урахуванням зовнішньополітичної й геополітичної сфер та актуальних питань вдосконалення механізмів реагування на кіберзагрози та кібервиклики з боку системи національної безпеки та оборони держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф018 + Х819(4УКР)112

Рубрики:

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив інформаційної революції та формування інформаційного суспільства на зміни у сфері політичних комунікацій і державної безпеки, розглянуто позитивні та негативні наслідки даного процесу. Зроблено висновок, що політико-комунікативна безпека України перебуває на початкових етапах адаптації до новітніх викликів інформаційної революції всім суспільно значущим інститутам. Констатовано відсутність уваги державних інституцій до всіх аспектів явища трансформації політико-комунікативної сфери. Визначено основні завдання щодо забезпечення політико-комунікативної безпеки в інформаційному суспільстві.

Проанализировано влияние информационной революции и формирования информационного общества на изменения в сфере политических коммуникаций и государственной безопасности, рассмотрены позитивные и негативные последствия данного явления. Сделан вывод, что политико-коммуникативная безопасность Украины пребывает на начальных этапах адаптации к новейшим вызовам информационной революции всем общественно значимым институтам. Констатировано отсутствие внимания государственных институций ко всем аспектам явления трансформации политико-коммуникативной сферы. Установлены основные задания по обеспечению политико-коммуникативной безопасности в информационном обществе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч238.431.1

Рубрики:

Диференційоване забезпечення керівництва (ДЗК)

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч215.1

Рубрики:

Організація науково-дослідної роботи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч237.1

Рубрики:

Зберігання інформації

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)211.1ф

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ