Розглянуто шляхи диверсифікації діяльності сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм та її можливі напрями.

Наведено результати діагностики і лікування протягом 45-ти років хворих з патологією надниркових залоз віком від 8-ми до 73-х років. Різноманітність клінічних симптомів залежала від ураження надниркових залоз. Проаналізовано результати біохімічних, інструментальних методів обстеження хворих, рівня гормонів в крові, методи підготування хворих до операції, післяопераційні ускладнення. Наведено результати лапароскопічної адреналектомії. Вивчено віддалені наслідки проведених операцій.

Проведены результаты диагностики и лечения в течении 45-ти лет больных с патологией надпочечников в возрасте от 8-ми до 73-х лет. Разнообразие клинических симптомов зависело от степени поражения надпочечников. Проанализированы результаты биохимических, инструментальных методов обследования больных, уровня гормонов в крови, методы подготовки больных к операции, послеоперационные осложнения. Приведены результаты лапароскопической адреналэктомии. Изучены отдаленные последствия проведенных операций.

Проаналізовано клінічний перебіг, особливості діагностики і можливості прогнозування наслідку гнійно-септичних внутрішньоочеревинних ускладнень у післяопераційному періоді у хворих, яким виконано релапаратомію. Вивчено частоту і характер поліорганної недостатності дисфункції за розлитого і відмежованого післяопераційного перитоніту. Застосування систем оцінки стану хворого - модіфікованої шкали APACHE II і Маннгаймського індексу перитоніту (МП), опрацювання оптимальних методів діагностики, хірургічної тактики та інтенсивної терапії дозволило зменшити частоту релапаротомії, а летальність за післяопераційного перитоніту за останні 10 років знизилася з 45,6 % до 15,8 %.

Проанализовано клиническое течение, особенности диагностики и возможностей прогнозирования последствий гнойно-септических внутрибрюшных осложнений в послеоперационном периоде у больных, которым сделана релапаротомия. Изучены частота и характер полиорганной недостаточности дисфункции при разлитом и отмежеванном послеоперационном перитоните. Применение систем оценки состояния больного - модифицированной шкалы APACHE II и Маннгаймского индекса перитонита (МП), работа над оптимальными методами диагностики, хирургической тактики и интенсивной терапии позволили уменьшить частоту релапаротомии, а летальность в послеоперационном перитоните за последние 10 лет снизилась от 45,6 % до 15,8 %.

Вибір адекватного методу лікування вогнищевих утворень печінки доброякісного генезу залишається актуальною проблемою клінічної гепатології та предметом численних наукових досліджень, що обумовлено широким спектром рекомендованих як традиційних хірургічних, так і новітніх малоінвазійних втручань. Протягом 1994 - 2004 рр. у Львівській обласній клінічній лікарні на лікуванні перебувало 186 пацієнтів із рідинними утвореннями печінки. Вивчено застосування черезшкірної пункційноголкової аспірації.

Выбор адекватного метода лечения очаговых поражений печени доброкачественного генеза остаётся актуальной проблемой клинической гепатологии и предметом множественных научных исследований, которые обусловлены широким спектром рекомендованых как традиционных хирургических, так и новейших малоинвазивных вмешательств. На протяжении 1994 - 2004 гг. в клинике на лечении было 186 больных с жидкостным образованием печени. В работе сосредоточено внимание на изучении применения чрезкожной пункционно-иголочной аспирации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-58

Рубрики:

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.52

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчного міхура та жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.14-5 + Р569.435.1-5

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасну українську емаль як новий вид станкового та монументального мистецтва. Висвітлено цілісну картину розвитку емалі на території України в загальноєвропейському контексті від найдавніших зразків до сучасних творів. Установлено автентичність українського емальєрного мистецтва як розгалуженої системи, що має загальноукраїнські спільні ознаки та регіональні локальні особливості. Проаналізовано творчу практику сучасних українських художників-емальєрів, шкіл і осередків емальєрної творчості. Визначено сучасний стан, проблеми та тенденції розвитку українського емальєрства. На базі закордонного досвіду діяльності художніх об'єднань емальєрів, проведення творчих симпозимів і впровадження емальєрної освіти визначено можливості та напрямки такої діяльності для Украіни. Емаль розглянуто як засіб оздоблення архітектурного та дизайн-середовища. До наукового обігу введено нові архівні матеріали та твори з приватних збірок і рідкісних видань.

Синдром множинної ендокринної неоплазії (МЕН) - це спадкове захворювання, яке характеризується синхронним або метахронним виникненням доброякісних (аденома, гіперплазія) або злоякісних пухлин ендокринних органів. Наявність медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ) та феохромоцитоми - обов'язкова умова під час встановлення діагнозу синдрому МЕН 2. Метою дослідження є своєчасна діагностика та оптимальне хірургічне лікування хворих з приводу синдрому МЕН 2. За період з 1999 до 2009 р. у клініці синдром МЕН 2 діагностували у 5 хворих, з них 2 жінки були рідними сестрами. В усіх хворих виявлено МРЩЗ та феохромоцитому. У 2 хворих феохромоцитоми були двобічні, а клінічний перебіг характеризувався безкризовою помірно вираженою артеріальною гіпертензією. Первинний гіперпаратиреоз діагностували у 2 пацієнтів. У родичів хворих, у яких діагностували МЕН 2 синдром, слід визначати вміст кальцитоніну, катехоламінів, кальцію, проводити ультразвукове дослідження шиї та заочеревинного простору.

Мета роботи - удосконаливши ультразвукову допплерофлоуметричну методику обстеження судин черевної порожнини (ЧП), діагностувати портальну гіпертензію у хворих на цироз печінки (ЦП) з урахуванням ранжування її за ступенем тяжкості, а також визначити констеляцію її показників як критерії прогнозу хворих. Вивчено гемодинаміку в судинах ЧП модифікованим ультразвуковим доплерофлоуметричним обстеженням 99 осіб (87 хворих на ЦП та 12 практично здорових добровольців). На підставі вивчення результатів кореляційних зв'язків між тяжкістю ЦП за К. Чайлдом (1964 р.) - Р. Пью (1973 р.) та показниками удосконаленого протоколу ультразвукового доплерофлоуметричного обстеження судин ЧП розроблено критерії ступенів тяжкості портальної гіпертензії та визначено прогноз хворих. Висновки: удосконалена ультразвукова доплерофлоуметрична методика надає змогу об'єктивізувати діагностику портальної гіпертензії у хворих на ЦП, ранжувати її за ступенем тяжкості та визначити прогноз хворих.

Частота заболеваемости циррозом печени (ЦП) остается на стабильно высоком уровне и не имеет тенденции к снижению. Степень тяжести клинических проявлений портальной гипертензии, как основного синдрома ЦП, как правило, определяет прогноз и тактику лечения. Рассмотрены качественные и количественные аспекты оценки кровотока и выраженности тяжести портальной гипертензии у больных хроническими диффузными заболеваниями печени с помощью УЗИ-допплерофлоуметрического исследования сосудов портальной системы и описания клинического случая.

Проведено аналіз клінічного перебігу, особливостей діагностики, лікування та можливостей прогнозування наслідку післяопераційного перитоніту у 278 хворих, яким була виконана релапаротомія. Застосування системи оцінки стану хворого, ризику операції та прогнозування післяопераційних ускладнень, оптимальних методів діагностики, хірургічної тактики та інтенсивної терапії дозволило зменшити частоту релапаротомій з 3,6 % до 1,9 %, а летальність у разі післяопераційного перитоніту з 45,6 % до 19,8 %.

По отчетам ВООЗ, поражение гепатобилиарной системы превышает 2 млрд человек. Цирроз печени (ЦП) - это чрезвычайно важная медико-социальная проблема, поскольку 60,0 % больных с этой патологией составляют лица трудоспособного возраста. Известно, что портальная гипертензия с момента появления асцита у них является неблагоприятным прогностическим признаком, поскольку средняя продолжительность жизни больных ЦП с этого момента не превышает 3-х лет. Изучена гемодинамика в сосудах брюшной полости 87 больных ЦП. На основании корреляционных связей между показателями ультразвукового допплерофлоуметрического обследования сосудов брюшной полости и асцитом выработаны прогностические критерии возникновения декомпенсации ЦП, что позволило оптимизировать лечение больных ЦП и определить продолжительность их жизни.

Вивчено гемодинаміку у судинах черевної порожнини модифікованим нами ультразвуковим доплерофлоуметричним обстеженням 83 хворих на цироз печінки, які згодом поділено за ступенями тяжкості портальної гіпертензійної гастропатії, оцінених за класифікацією Т. МсComack. Удосконалений ультразвуковий доплерофлоуметричний метод дозволяє об'єктивізувати неінвазійну діагностику портальної гіпертензійної гастропатії у хворих на цироз печінки.

Изучена гемодинамика в сосудах брюшной полости модифицированным нами ультразвуковым допплерофлоуметрическим обследованием 83 больных циррозом печени, которые впоследствии разделены по степени тяжести портальной гипертензийной гастропатии, оцененных за классификацией Т. МсComack. Усовершенствованный ультразвуковой допплерофлоуметрический метод позволяет объектизировать неинвазионную диагностику портальной гипертензионной гастропатии у больных циррозом печенки.

Мета роботи - провести порівняльний аналіз різних методів променевої діагностики холедохолітіазу - трансабдомінальної ультрасонографії (УСГ), спіральної комп'ютерної томографії (КТ), магнітнорезонансної (МРХПГ) та ендоскопічної ретроградної холангіографії (ЕРХГ), для оптимізації показань щодо їх використання залежно від клінічної ситуації. Обстежено 1703 хворих із біліарними проблемами жовчнокам'яного генезу. Мікрохоледохолітіаз виявлено у 628 (36,9 %) із них; решта 1075 (60,1 %) хворих мали конкременти загальної жовчної протоки (ЗЖП) розмірами 3 - 35 мм. УСГ і ЕРХГ проведено всім хворим; КТ - 75, МРТ - 78. Верифікацію діагнозу проведено за результатами ендоскопічного транспапілярного втручання та мікроскопії жовчі. З метою оцінювання та порівняння можливостей діагностичного методу використано загальноприйняті критерії. Всі неінвазивні методи виявилися високоефективними у діагностиці холецистолітіазу та дилатації ЗЖП. У виявленні холедохолітіазу УСГ і рутинна КТ були малоефективними (відношення правдоподібності відповідно 2,29 і 0,77), особливо за дрібних (менше 6 мм) конкрементів, де чутливість була 49,7 і 43,5 %, а загальна точність обстежень - 69,7 і 42,7 % . Більш ефективними виявилися МРХПГ та ЕРХГ (відношення правдоподібності відповідно 4,83 і 4,3), за яких показник чутливості у діагностиці дрібних конкрементів становив відповідно 80,0 і 82,4 % , а мікролітів розмірами від 1 до 3 мм - 52,6 і 55,5 %, за загальної точності - 75,6 і 83,4 %. Зроблено висновки, що в діагностиці холедохолітіазу УСГ є лише скринінговим методом, а КТ без додаткового контрастування біліарної системи не має переваг перед УСГ. За наявності клініко-лабораторних ознак холедохолітіазу та сумнівів щодо підтвердження цього діагнозу за УСГ, перед виконанням ЕРХГ доцільним буде проведення МРХПГ.

Проведено комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення прав споживачів (ПС) в Україні. Окреслено джерелознавчу та сформовано методологічну основу дослідження адміністративно-правового забезпечення ПС в Україні. Розкрито поняття та зміст ПС і їх класифікацію. Проаналізовано міжнародні стандарти забезпечення ПС. Розглянуто генезу розвитку та сучасний стан законодавства, що регулює сферу захисту ПС. Охарактеризовано діяльність органів виконавчої влади щодо забезпечення ПС в Україні, визначено їх повноваження та компетенцію. Розкрито роль органів місцевого самоврядування як суб'єктів забезпечення захисту ПС. Проаналізовано адміністративну відповідальність як засіб захисту ПС. Простежено ПС у контексті розвитку е-комерції, подано пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регламентує сферу ПС.