Обосновано применение цифровых рентгенологических систем для ранней диагностики патологии органов грудной полости. Показана необходимость перехода от пленочной к цифровой рентгенодиагностике.

Обгрунтовано доцільність застосування комплексного ультразвукового дослідження на етапі первинного обстеження хворих та в процесі динамічного моніторингу перебігу захворювання за допомогою комбінованого та комплексного лікування. Систематизовано ехографічні ознаки чисельних нозологічних форм зло- та доброякісних пухлин опорно-рухового апарату. Проведено ультразвукові та морфологічні зіставлення стану новоутвореної судинної мережі сарком м'яких тканин, наведено класифікацію їх розподілу за ступенем васкуляризації. Визначено основні типи ультразвукової ангіоархітектоніки та структурних змін метастатично уражених лімфатичних вузлів у хворих на саркоми м'яких тканин. Вивчено особливості ультразвукової візуалізації патологічних змін злоякісних пухлин кісток. Зроблено оцінки процесу руйнування кортикального шару, типу реакції окістя. Висвітлено результати об'ємної регресії та змін структури ультразвуку, спіральної комп'ютерної та магнітно-резонансної томографій зображень злоякісних пухлин опорно-рухового опарату за різних показників лікувального патоморфозу. Визначено критерії ефективності неоад'ювантної терапії, систематизовано ехо-семіотику рецидивів саркоми м'яких тканин, їх диференційно-діагностичні критерії та несприятливі фактори прогнозу відновлення росту м'якотканинних пухлин.

Обоснована целесообразность применения комплексного ультразвукового исследования на этапе первичного обследования больных и в процессе динамического мониторинга протекания заболевания с помощью комбинированного и комплексного лечения. Систематизированы эхографические свойства численных нозологических форм зло- и доброкачественных опухолей опорно-двигательного аппарата. Проведены ультразвуковые и морфологические сопоставления состояния новообразованной сосудистой сети сарком мягких тканей, приведена классификация их распределения по степени васкуляризации. Определены основные типы ультразвуковой ангиоархитектоники и структурных изменений метастатически пораженных лимфатических узлов у больных саркомами мягких тканей. Изучены особенности ультразвуковой визуализации патологических изменений злокачественных опухолей костей. Сделаны оценки процесса разрушения кортикального слоя, типа реакции надкостницы. Освещены результаты объемной регрессии и изменений структуры ультразвука, спиральной компьютерной и магнитно-резонансной томографий изображений злокачественных опухолей опорно-двигательного аппарата при разных показателях лечебного патоморфоза. Определены критерии эффективности неоадъювантной терапии, систематизированы эхо-семиотика рецидивов саркомы мягких тканей, их дифференциально-диагностические критерии и неблагоприятные факторы прогноза восстановления роста мягкотканевых опухолей.

Проанализировано значение спиральной компьютерной томографии (СКТ) в предоперационном обследовании больных хроническим остеомиелитом (ХО) длинных костей. Доказана большая информативность СКТ по сравнению с конвексиальной рентгенографией в раннем выявлении симптомов обострения ХО, в выяснении характера и границ распространения гнойного процесса в костной и мягких тканях. Данные СКТ позволяют оптимизировать тактику хирургического лечения ХО, улучшить результаты санационного и реконструктивно-восстановительного костно-пластического этапов.

Проаналізовано результати післяопераційного обстеження в динаміці 443 хворих на саркому м'яких тканин (СМТ) та 48 хворих на агресивний фіброматоз. Рецидиви СМТ виявлено у 85 (19,2 %) хворих, агресивного фіброматозу - у 11 (22,9 %). За даними ультразвукового дослідження рецидивам СМТ були притаманні: гомогенна та негомогенна солідна структура (86,9 %), знижена ехогенність (71,2 %), низька та помірна васкуляризація (92,1 %). На відміну від первинних пухлин, вони частіше були солітарними (63,4 %), овальними (60,2 %), чітко обмеженими псевдокапсулою (88,5 %).

Розглянуто стандарти променевої діагностики колоректального раку, зокрема встановлення стадії первинної пухлини, наявності метастазів, виявлення рецидивів та оцінки ефективності лікування (діагностичного моніторингу хворих).

Вивчено особливості преплацентарного кровотоку у 35 пацієнток з загрозою переривання вагітності в термінах 6 - 11 тиж. Одержані результати досліджень маткової гемодинаміки в жінок із загрозою переривання вагітності свідчили про наявність порушення маткової перфузії, що проявлялося зниженням інтенсивності маткового кровотоку та, відповідно, достовірним підвищенням індексів судинного опору в субдомінантній матковій артерії. Вищезазначені зміни маткової гемодинаміки є незалежною ознакою загрози переривання вагітності, що може бути використано для прогнозування імовірності репродуктивних втрат.

З метою вивчення становлення маткового кровотоку в ранніх термінах вагітності обстежено 20 вагітних в термінах 6 - 11 тиж. Аналіз одержаних даних дозволив встановити особливості гестаційної перебудови маткового кровотоку залежно від терміну вагітності. До 8 тиж вагітності під час застосування кольорового доплерівського картування не зареєстровано змін маткового кровотоку, що пов'язані з трофобластичною інвазією. Після 8 - 9 тиж вагітності спостерігалась асиметрія кровотоку в домінантній та субдомінантній матковій артерії за рахунок посилення його інтенсивності по домінантній матковій артерії.

Цель работы - улучшение результатов лечения больных деформирующим артрозом коленного сустава путем использования "Алфлутопа". Проведенный анализ результатов доказал высокую эффективность препарата при лечении дегенеративно-дистрофических поражений суставов и объективную необходимость его широкого применения на практике.

Вивчено топографо-анатомічні особливості абдомінальної жирової тканини у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом (МС). Установлено, що точність вимірювання підшкірного абдомінального жиру (ПАЖ) за допомогою методів ультразвукового дослідження (УЗД) і комп'ютерної томографії (КТ) є нижчою у групі жінок з більш високим індексом маси тіла (ІМТ). Вимірювання інтраабдомінального жиру (ІАЖ) за допомогою методів УЗД і КТ майже не має відмінностей у точності залежно від показника ІМТ у жінок із МС. Результати визначення відсотку вісцеральної жирової тканини за допомогою методу біоелектричного імпедансу мають більш сильний кореляційний взаємозв'язок з результатами вимірювання ІАЖ за допомогою КТ-сканування, ніж метод ультразвукового сканування. Встановлено порогову величину площі ІАЖ у жінок репродуктивного віку з МС, що підвищує ризик розвитку гормонзалежних гіперпроліферативних процесів майже в 2 рази.

Мета роботи - створення приладів і засобів для діагностики та магнітної нанотерапії (МНТ) раку на основі особливостей ефектів взаємодії УЗ, ЕМ хвиль і магнітних полів з тканинами злоякісних пухлин. Винайдено та втілено у приладах, що промислово виробляються, принципово нові засоби та технології ультразвукової діагностики та МНТ раку, які спираються на досягнення сучасної нанофізики, фізики ультразвуку, біомедичної радіоелектроніки та фізики взаємодії фізичних полів різної природи з тканинами злоякісних пухлин. Доведено, що поєднання діагностичних можливостей ультразвукових приладів серії ULTIMA та можливостей апаратів МАГНІТЕРМ для локальної помірної магнітотермії злоякісних пухлин просторово-неоднорідними електромагнітними та тепловими полями суттєво підвищують ефективність діагностики та МНТ раку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р364

Рубрики:

Іонізуюче випромінювання у діагностиці

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено комплексні діагностичні критерії метастатичного ураження лімфатичних вузлів (ЛВ) у хворих на рак гортані за методами мультидетекторної комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження; визначено показники діагностичної ефективності обох методів. Мультидетекторна комп'ютерна томографія за показниками діагностичної ефективності значно перевершує ультразвукове дослідження у візуалізації метастатично уражених глибоких шийних ЛВ (точність - 92,7 проти 75,0 %), але суттєво поступається йому у діагностиці метастазів до поверхневих ЛВ (точність - 80,7 проти 96,2 %). Наведено критерії та закономірності ураження регіонарних шийних ЛВ залежно від локалізації та стадії первинної пухлини гортані.

Мета роботи - визначити та уточнити діагностичну, диференційно-діагностичну семіотику ларингоцеле (ЛЦ) та їх ускладнень для підвищення інформативності методу. Проаналізовано клінічну картину, дані непрямої ларингоскопії та результати мультидетекторної комп'ютерної томографії. Двоетапну мультидетекторну комп'ютерну томографію із внутрішньовенним болюсним підсиленням проведено 15-ти хворим із ЛЦ, з них за розташуванням відносно структур гортані у 9-ти осіб (60,0 %) ЛЦ були мішаними, у 4-х осіб (26,7 %) - внутрішніми та у 2-х осіб (13,3 %) - зовнішніми. Неускладнені ЛЦ виявлено у 9-ти пацієнтів (60,0 %), в решти ЛЦ ускладнилися розвитком муколарингоцеле (2-х осіб, 13,3 %), піоларингоцеле (1-ї особи, 6,7 %), та малігнізацією (3-х осіб, 20,0 %). Усі ускладнення виявлено за наявності мішаних ЛЦ (6-ти пацієнтів, 40,0 %). Неускладнені ЛЦ за даними МДКТ мали вигляд тонкостінних повітряновмісних структур, ускладнені форми характеризувалися гетерогенним вмістом - рідинним, слизистим за муколарингоцеле, гнійним за піоларингоцеле, та м'якотканинної щільності, із патологічним нагромадженням контрастної речовини за малігнізованих форм. Останні за даними непрямої ларингоскопії проявилися парезом гортані, а за інших ускладнених ЛЦ спостерігали лише обмежену рухливість вестибулярної та голосової складок на боці ураження.

Мета роботи - визначити місце комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) у стадіюванні пухлинного процесу у хворих на рак гортані (РГ) для підвищення ефективності діагностики РГ, що є актуальним за умов незмінного рівня захворюваності на дану нозологічну форму в Україні. З використанням стандартного методу МДКТ, МДКТ-ангіографії та МДКТ-перфузіографії обстежено 285 хворих на РГ (pT1 - T4) із локалізацією пухлини у голосовому (53,0 %), вестибулярному (27,7 %) та підголосовому (19,3 %) відділах гортані. Розроблено МДКТ-семіотику пухлинного ураження, виділено кількісні та якісні показники кровотоку РГ для кожного з відділів гортані. Доведено діагностичну ефективність комплексної МДКТ у стадіюванні РГ. Показники діагностичної ефективності МДКТ, проведеної за стандартною методикою: чутливість - 94,0 %, специфічність - 92,2 %, точність - 93,3 %; комплексної МДКТ: 97,9; 97,8; 98,1 % відповідно. Висновок: діагностична ефективність МДКТ значно підвищена завдяки доповненню можливостей стандартного методу МДКТ ангіографією та МДКТ-перфузіографією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р36 е(4УКР) л2

Рубрики:

Медична радіологія і рентгенологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити особливості церебральної гемодинаміки у хворих із стенозом сонних артерій (СА) високого ступеня з клінічними проявами захворювання - інсульт, транзиторна ішемічна атака (ТІА), безсимптомний перебіг. Обстежено 54 хворих віком від 46-ти до 84-х років зі стенозами СА (>> 60 % по діаметру судини) і 50 пацієнтів контрольної групи без клінічних проявів церебральної судинної патології. E процесі ультразвукового дуплексного сканування визначалися лінійні та об'ємні швидкості кровотоку, показник загального церебрального об'ємного кровотоку (ОК), каротидно-каротидний індекс. Висновки: у пацієнтів з клінічними проявами стенозів СА високого ступеня знижені показники лінійної швидкості кровотоку в екстра- та інтракраніальних судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів, що найбільш виражено у пацієнтів з ішемічним атеротромботичним інсультом (ІАІ). У пацієнтів зі стенозами СА високого ступеня відзначаються порушення тонусу артерій переважно в інтракраніальних ділянках магістральних артерій голови, також більш виражені в групі пацієнтів, які перенесли ІАІ. Стенози СА високого ступеня, незалежно від клінічної маніфестації захворювання, супроводжуються зменшенням показника загального церебрального ОК в основному за рахунок його каротидної складової. Найбільш виражені зміни відзначаються у пацієнтів після інсульту. Особливістю порушень церебральної гемодинаміки у випадку ТІА є достовірне зниження показника вертебрального ОК.

Мета роботи - уточнити семіотики раку підшлункової залози на основі застосування комплексного протоколу мультидетекторної комп'ютерної томографії (КТ) у пацієнтів із даною нозологією. Мультифазну КТ із внутрішньовенним болюсним підсиленням виконано 37-ми пацієнтам із різноманітними нозологіями гепатопанкреатодуоденальної локалізації, в тому числі 21 пацієнт (56, 8 %) із морфологічно верифікованим раком підшлункової залози (РПЗ). Завдяки розробленому протоколу дослідження було уточнено семіотику РПЗ у 21-го пацієнта I групи, виділено особливості регіонарного та дистанційного метастазування даної нозології, її ускладнень за даними мультидетекторної КТ. Діагностовані дистанційні метастази РПЗ у 15-ти пацієнтів (56,0 %) найбільш часто уражали печінку (9 пацієнтів, 42,8 %) та легені (2 пацієнти, 9,5 %). Серед виявлених ускладнень РПЗ у 13-ти пацієнтів (61,8 %) найчастіше діагностували асцит (4 пацієнтів, 19,0 %) та холестаз (5 пацієнтів, 23,8 %). Використання розробленого протоколу дослідження комплексної мультидетекторної КТ сприяло підвищенню показників діагностичної інформативності методу на 5 - 7 %.

Мета роботи - викласти досвід застосування інформативної, ефективної технології суміщення мультимодальних зображень та використання КТ, КТП, МРТ, MPC, ПЕТ, ОФЕКТ для виявлення, диференціальної діагностики, розрахунку координат та траєкторії СТБ, обчислення оптимальної "таргетної" ділянки вогнища. Висновки: оптимальний доопераційний хірургічний діагностичний алгоритм має включати КТ/КТП та МРТ з контрастним підсиленням/МРС зображення, ПЕТ/КТ та ОФЕКТ. Використання принципу суперпозиції діагностичних зображень достовірно підвищує діагностичну інформативність й оптимізує планування СТБ та індивідуалізоване "таргетне" лікування. Мультимодальний постпроцесінг підвищує діагностичну інформативність СТБ за вогнищевих уражень головного мозку до 96,5 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р36 е(4УКР) л2

Рубрики:

Медична радіологія і рентгенологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою вивчення ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) обстежено 67 пацієнтів. Виявлено зміни морфології ЛШ у 41 % пацієнтів з ІХС без інфаркту міокарда (ІМ) та у 63 % пацієнтів після ІМ. Відносна товщина стінки ЛШ була більшою в групі пацієнтів після перенесеного ІМ і не залежала від наявності стентування або шунтування. За даними ехокардіографії виявлено достовірно більшу величину індексу маси міокарда ЛШ і достовірно менший кінцевий діастоличний об'єм ЛШ у порівнянні з МДКТ-вентрикулографією.