На підставі комплексного аналізу досліджень колишніх радянських, зарубіжних та вітчизняних політологів, філософів, істориків, публіцистів здійснено порівняльний аналіз фашистської, сталінської та нацистської моделей тоталітаризму стосовно їх специфіки та схожості практичного прояву в соціально-економічній сфері. Висвітлено особливості структурування та функціональну подібність тоталітарних режимів у Італії, СРСР і Німеччині у духовно-культурній сфері.

Розглянуто історію розвитку політико-правової думки від стародавніх цивілізацій Сходу і Заходу до вітчизняної та зарубіжної політологічної думки кінця ХХ ст. Визначено форми державних устрою та правління. Наведено шляхи розвитку економічної політики в Україні. Висвітлено проблеми демографічної політики у сучасному світі. Розкрито суть понять клерикалізму, соціалізму, комунізму, нео- та консерватизму, нео- та лібералізму, політичних радикалізму та екстремізму.

Рассмотрена история развития политико-правовой мысли с древнейших цивилизаций Запада и Востока до отечественной и зарубежной политологической мысли конца ХХ ст. Определены формы государственных устройства и правления. Освещены проблемы демографической политики в современном мире. Раскрыта сущность понятий клерикализма, социализма, коммунизма, нео- и консерватизма, нео- и либерализма, политических радикализма и экстремизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)12

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто процес становлення політичної науки, визначено основні етапи та закономірності її розвитку. Розкрито сутність й охарактеризовано види політики, досліджено її взаємозв'язок з економікою, викладено сучасні політичні доктрини та концепції. Висвітлено актуальні питання теоретичної та прикладної політології. Описано модель та функції політичної влади, розглянуто концепції походження держави. Наведено типологію та характеристику політичних режимів (тоталітарного, авторитарного та демократичного). Розглянуто методи, способи та принципи врегулювання політичних конфліктів, охарактеризовано типи виборчих систем й психологічну структуру іміджу політика. Викладено технології проведення виборчої кампанії та формування політичного іміджу. Проаналізовано проблеми розвитку політичної культури й особливості демократичної трансформації в сучасній Україні.

Рассмотрен процесс становления политической науки, определены основные этапы и закономерности ее развития. Раскрыта сущность и охарактеризованы виды политики, исследована ее взаимосвязь с экономикой, изложены современные политические доктрины и концепции. Освещены актуальные вопросы теоретической и прикладной политологии. Описаны модель и функции политической власти, рассмотрены концепции происхождения государства. Приведена типология и характеристика политических режимов (тоталитарного, авторитарного и демократического). Рассмотрены методы, способы и принципы регулирования политических конфликтов, охарактеризованы типы избирательных систем и психологическая структура имиджа политика. Охарактеризованы технологии проведения избирательной кампании и формирования политического имиджа. Проанализированы проблемы развития политической культуры и особенности демократических трансформаций в современной Украине.

Прослідковано генезис інституту президентства в Україні у контексті європейської та світової демократичної практики. Виділено позитивні та негативні риси президентської каденції Л. Кравчука, Л. Кучми та В. Ющенка.

Проаналізовано позитивні та негативні наслідки президентської каденції Віктора Ющенка. Стверджено, що "помаранчева" команда виявилася неготовою до тривалої конструктивної співпраці у владі.

Досліджено процес становлення вищої педагогічної освіти і науки Київської області. Акцентовано увагу на взаємозв'язку освіти і науки з промисловим, аграрним розвитком і культурним життям регіону. Показано закономірності формування науково-освітніх традицій Київщини, історію створення педагогічних закладів, основні тенденції модернізації вищої педагогічної освіти столичної області, використання новітніх педагогічних технологій, удосконалення навчально-виховного та науково-дослідного процесу у ВНЗ, підготовку педагогічних кадрів вищої кваліфікації, розвиток науково-педагогічного потенціалу освітян області, наукові підходи в організації післядипломної педагогічної освіти тощо.

Здійснено комплексне дослідження проблеми інтерпретації феномена влади у вітчизняній політичній науці та суміжних соціально-гуманітарних науках, проведно уточнення та методологічне розмежування базових дефініцій - "влада", "політична влада", "державнв влада", "соціальна влада". Досліджено процес формування та історичну трансформацію знань про владу (політичну, державну) у зарубіжних країнах, проаналізовано сучасні зарубіжні концепції влади, ступінь їх упровадження у вітчизняному владнознавстві, здійснено теоретичний синтез основних парадигм політологічного розуміння влади. Досліджено генезу уявлень про владу (політичну, державну) на різних етапах історичного розвитку України. Показано можливості соціально-гуманітарних наук, насамперед, політичної науки, у пошуку шляхів і виробленні ефективних механізмів використання позитивного вітчизняного та світового кратологічного досвіду у реформуванні політичної влади в сучасній Україні.

Розглянуто актуальні проблеми авторитаризму, присутнього в українській владі. Досліджено методи політичного правління урядів Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка. Визначено основні чинники, необхідні для зміни існуючої системи влади в Україні.

Рассмотрены актуальные проблемы авторитаризма, присущего украинской власти. Исследованы методы политического управления правительств Л. Кравчука, Л. Кучмы, В. Ющенка. Определены основные факторы, необходимые для изменения существующей системы власти в Украине.

Подано інформацію про найважливіші наукові, філософські, художні, міфологічно-релігійні, побутові символи українців. Простежено виникнення, функціонування символів від найдавніших часів до сьогодення, причому на всіх континентах. Значну увагу приділено питанням семантики певного символу в античній міфології, релігії (Єгипет, Греція), слов'янському народовір'ї (язичництві), християнстві, ісламі, буддизмі.

На основі опублікованих джерел і літератури синтезовано внутрішньосистемні й позасистемні фактори демократичного транзиту сучасного світу, які викликають антидемократичні й антиліберальні трансформації розвинутих ліберальних демократій. Серед внутрішньосистемних факторів виокремлено: державно-правовий аспект, пов'язаний із наростанням невідповідності між темпами ускладнення соціальної структури суспільства й здатністю людини до їх усвідомлення, надзвичайним ускладненням систем управління суспільством, розростанням правової системи, втратою легітимності існуючих форм організації влади і державності; соціально-економічний аспект, пов'язаний із посиленням соціальної поляризації в середовищі національних суспільств, монополізацією ринків великими корпораціями; політико-культурний аспект, пов'язаний із втратою частиною суспільства віри у демократію як найкращий проєкт суспільного розвитку, через неспроможність політичних еліт вирішувати нагальні проблеми - від соціальних до екологічних, прогресуванням на поведінковому рівні маніпулятивних практик, проявів маргінальності тощо. Позасистемні фактори пов'язані з: глобалістським аспектом, який знаходить практичний прояв у наростанні сировинної, енергетичної й екологічної криз, глобальній зміні клімату, епідеміологічних (пандемічних) спалахах соціальних захворювань, техногенних катастрофах, природних катаклізмах; геополітичними аспектами, які проявляються в посиленні демографічного дисбалансу між західною й незахідною цивілізаціями, звуженням меж суверенітету національних держав, поширенням у світі антиамериканських / євроскептичних настроїв і розширенням соціальної бази авторитарних режимів, перманентним наростанням терористичних практик як методу досягнення політичних цілей; геоекономічним аспектом, який проявляється в послабленні традиційних політичних інститутів як наслідок економізації міжнародних відносин, підвищенні ймовірності фінансово-економічних криз, дестабілізації національних економік периферійних країн, посиленні соціальної поляризації між багатими і бідними країнами, зростанням міграційних потоків у розвинені країни. Зроблено висновок, що проблеми нинішнього етапу демократичного транзиту не можуть ставити під сумнів основоположні принципи ліберально-демократичної доктрини як моделі суспільно-політичної самоорганізації та історичного шляху реалізації суспільно-політичної спільноти загалом й людини як особистості зокрема.

Проаналізовано філософські, історичні, суспільно-економічні, психолого-педагогічні проблеми функціонування вищої освіти в контексті цивілізаційних змін і викликів. Висвітлено концептуальні засади розвитку університетської освіти в історії європейської цивілізації, вказано на становлення сучасних тенденцій та трендів у системі вищої освіти на глобальному та національному рівнях. Досліджено місії сучасних університетів, здійснено аналіз викликів, що стоять перед сучасною освітянською спільнотою. Акцентовано увагу на оновленні парадигми вищої освіти та важливості компетентнісного підходу у процесі підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Важливе місце приділено методичним і дидактичним аспектам організації освітньо-виховного процесу, складовим формування ціннісної системи в університетському середовищі та необхідності національно-патріотичного виховання молодого покоління України.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних із процесами посткомуністичної трансформації у країнах пострадянського простору. Встановлено інституційні, нормотворчі та політико-культурні чинники, які гальмують демократичну модернізацію незалежних держав, що постали після розпаду СРСР. На основі компаративного аналізу виявлено особливості реформування державних інститутів, громадянського суспільства у країнах регіону, проаналізовано вплив геополітичних факторів на демократизацію в контексті загальномодернізаційних процесів. Висвітлено генезис інституту президентства в сучасній Україні. Окрему увагу приділено феномену добровольчого і волонтерського руху в Україні.

Узагальнено міждисциплінарні аспекти сучасних трансформаційних процесів у суспільстві. Визначено й охарактеризовано основні проблеми, тенденції, перспективи та напрями зрушень у суспільстві внаслідок зміни парадигм розвитку. Розкрито об'єктивну логіку зміни парадигм розвитку внаслідок інформаційно-комунікаційних і структурних зрушень в суспільстві, що позначається на трансформації техніко-технологічної, соціально-економічної, політико-правової, державницької, освітньої та культурної реальності, обумовлює новий вимір сучасних суспільних процесів. Розглянуто політико-ідеологічний та дипломатичний контекст стрімкого піднесення Китаю. Охарактеризовано сучасний стан і проблеми правового регулювання надання туристичних послуг в Україні. Висвітлено теоретико-правові підходи до розуміння прав людини як об'єкта національної безпеки. Розкрито особливості діагностики маркетингової діяльності в рітейл-банку.

Розглянуто музичне мовлення як одна з визначальних характеристик музичного стилю. Визначено, що частотні характеристики музичного мовлення партесних композицій другої половини XVII - першої половини XVIII століття використовуються як для вирішення однієї з ключових проблем у вивченні партесної музики -- атрибуції творів, так і для характеристики партесного стилю на різних його рівнях. З’ясовано, що музичне мовлення партесних композицій систематично відрізняється в композиторських стилях авторів, належних до різних територіальних осередків партесної творчості. Окреслено відмінності музичного мовлення в партесних творах київської, московської та віденської композиторських шкіл. Показано специфіку музичного мовлення різних композиторів у межах кожного осередку. У київських рукописах знайдено анонімні твори, що походять і з інших осередків. Виявлено єдність музичного мовлення творів київського осередку в творчості композиторів різних поколінь.

Збірник НУНО приурочений 100-літтю Голоду 1921-1923 рр., 75-літтю Голоду в Західній Україні та наближення 90-ліття Голодомору-Геноциду в Україні. Збірник - є результатом співпраці НУНО із різними українськими науковими організаціями з вивчення проблеми Голодоморів XX ст. в Україні та за її межами. Наглядно показано результати довголітніх напрацювань Проекту НУНО з даної теми з метою розкрити факти дійсної історії України для інших західноєвропейських держав, які ще до цих пір не визнали Голодоморів в Україні, до яких відноситься і Німеччина, яка уже близько підійшла до історичної правди про Голодомор в Україні. Особливу увагу приділено визнанню Великого Голодомору, як Геноциду проти української нації. Предтавлено спогади очевидців Голодомору 1933 та 1947 рр. у різнх регіонах України. Досліджено процес знищення провідних українських науковців як вияв Геноциду. Охарактеризовано бачення та відображення теми Голодомору в сучасному кіномистецтві, літературі та поезії. Досліджено документи Державного архіву Київської області про втрати від Голодомору-Геноциду 1932 - 1933 років на Переяславщині.

Викладено матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин". Тематика має розділи, які стосуються історико-теоретичних питань міжнародних відносин; міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії; міжнародне співробітництво у сфері охорони культурної спадщини та Україна; сучасного міжнародного права; світового господарства та міжнародних економічних відносин; суспільних комунікацій та лінгвістичного забезпечення міжнародної діяльності; соціології міжнародних відносини, соціологічних досліджень у галузі міжнародних відносин; міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних з соціокультурними передумовами російсько-української війни. Досліджено витоки та походження ідеології рашизму. Проаналізовано особливості неоімперської, тоталітарної ідеології рашизму, яка спрямована на нівелювання національно-культурних цінностей, формування меншовартісної свідомості та самосвідомості українців. Розглянуто вплив на ідеологеми «русского міра» історичного та політичного міфів. Визначено роль особи у реалізації практики рашизму. Досліджено трансформації ідеологеми «братніх народів» та «возз'єднання» у світлі компаративної соціології у XXI столітті. Охарактеризовано культуру як засіб насадження російсько-імперської ідентичності. Акцентовано увагу на нищенні національно-культурної ідентичності українців як основну передумову російсько-української війни.