Знайдено адитивну похибку вимірювання осьового магнітного моменту квадрупольної складової магнітного поля технічного об'єкта однокомпонентним чотириточковим магнітометричним пристроєм.

На основі мультипольної моделі зовнішнього магнітного поля розроблено метод вимірювання осьового квадрупольного моменту. Метод засновано на використанні чотирьох контрольних точок навколишнього простору. Досягнуто значне зниження впливу завадонесучих мультиполів вищих порядків.

Запропоновано метод вимірювання квадрупольних магнітних моментів джерел поля, що створюють у навколишньому просторі спектр мультиполів. Визначено мультипольну складову методичної похибки вимірювання.

На підставі мультипольної моделі зовнішнього магнітного поля запропоновано метод вимірювання магнітних моментів мультиполя другого порядку. Наведено дані про чутливість до напруженості магнітного поля вимірювальних каналів пристрою, а також про методичну похибку вимірювань.

Розглянуто предмет вивчення геології, проаналізовано особливості протікання ендогенних і екзогенних геологічних процесів, а також процесів внутрішньої та зовнішньої динаміки. Проаналізовано агрегатний стан первинних і вторинних мінералів, охарактеризовано магматичні та екзогенні процеси мінералоутворення. Визначено типи метаморфізму. Запропоновано класифікацію природних речовин, а також осадочних гірських порід (уламкових, глинистих, змішаних, гемогенних, органогенних). Наведено геоморфологічні карти, розглянуто способи їх використання у грунтознавстві, агрохімії та землеробстві. Описано особливості агрономічних, азотних, фосфорних, калійних, кальцієвих, магнієвих, органічних руд. Висвітлено питання геологічної історії розвитку Землі.

Рассмотрен предмет изучения геологии, проанализированы особенности протекания эндогенных и экзогенных геологических процессов, а также процессов внутренней и внешней динамики. Проанализировано агрегатное состояние первичных и вторичных минералов, охарактеризованы магматические и экзогенные процессы минералообразования. Определены типы метаморфизма. Предложена классификация природных веществ, а также осадочных горных пород (осколочных, глинистых, смешанных, хемогенных, органогенных). Приведены геоморфологичные карты, рассмотрены способы их использования в грунтовведении, агрохимии и земледелии. Описаны особенности агрономических, азотных, фосфорных, калийных, кальциевых, магниевых, органических руд. Освещены вопросы геологической истории развития Земли.

Наведено основні відомості про геологію як науку про Землю. Описано особливості перебігу ендогенних і екзогенних геологічних процесів, мінерали, гірські породи, проаналізовано їх грунтотвірне значення. Розглянуто питання про агрономічні руди та їх використання в сільськогосподарському виробництві. Висвітлено геологічну історію розвитку Землі. Викладено характеристику основних грунтотвірних порід.

Приведены основные сведения о геологии как науке о Земле. Описаны особенности течения эндогенных и экзогенных геологических процессов, минералы, горные породы, проанализировано их почвообразующее значение. Рассмотрены вопросы об агрономических рудах и их использовании в сельскохозяйственном производстве. Освещена геологическая история развития Земли. Представлена характеристика основных почвообразующих пород.

Наведено результати експериментальних досліджень моделі погано обтічної конструкції в аеродинамічній трубі ТАД-2 Національного авіаційного університету та їх аналіз з метою з'ясування можливого виникнення пружних коливань конструкції під дією аеродинамічних сил з боку повітряного потоку. Запропоновано й апробовано методику визначення спектральних характеристик пульсаційної складової швидкості повітряного потоку в супутньому сліді за моделлю за допомогою приймача повітряного миттєвого тиску.

Разработан аппарат искусственной вентиляции легких (ИВЛ) для мелких лабораторных животных на пневмоэлементах. Исследованы статические и динамические характеристики генератора импульсных сигналов, выбраны рациональные параметры аппарата. Доказан ряд преимуществ данного образца перед имеющимися аналогами. Аппарат апробирован во время электрофизиологического эксперимента на крысах массой 200 - 250 г. Мониторинг важнейших показателей жизнедеятельности показал адекватность внешнего дыхания во время ИВЛ, возможность и целесообразность создания аналогичных аппаратов на пневмоэлементной базе.

Проаналізовано вміст гумусу, власне, гумусових речовин і детриту в цілинних та орних грунтах, їх зміни у разі проведення оранки впродовж 65-ти та більш ніж, 120-ти років.

Наведено результати експериментальних досліджень моделі погано обтічної конструкції в аеродинамічній трубі ТАД-2 Національного авіаційного університету та їх аналіз з метою з'ясування можливого виникнення пружних коливань конструкції під дією аеродинамічних сил з боку повітряного потоку. Запропоновано й апробовано методику визначення спектральних характеристик пульсаційної складової швидкості повітряного потоку в супутньому сліді за моделлю за допомогою приймача повітряного миттєвого тиску.

Дисертація присвячена питанням розробки ефективних магнітометричних методів, способів і пристроїв контролю компонент діпольних магнітних моментів джерел зовнішнього магнітного поля (ЗМП). Отримано математичні моделі мультиполів включно до п'ятої гармоніки. Розроблено на підставі мультипольного аналізу ЗМП восьми- та дванадцятиточечні магнітометричні методи і схемотехнічні рішення трьохканальних завадозахищених вимірювальних пристроїв, методи оцінки методичної похибки та завадозахищеності вимірювальних пристроїв, запропоновано способи вимірювання параметрів полярної діаграми, ЗМП кожного з електротехнічних пристроїв при їх сумісній роботі, максимального значення ЗМП багатофідерних розподілених щитів і технічних об'єктів у цілому. Результати можуть бути використані при розробці зособів вимірювання діпольних магнітних моментів джерел ЗМП, прогнозуванні їх метрологічних характеристик, контролі електромагнітного стану в зонах енергетичних та промислових об'єктів.

Вирішено важливу науково-практичну проблему: охорона, збереження та підвищення родючості чорноземних фунтів України. Доведено, що колоїдно-хімічна характеристика гумусу чорноземів дає змогу діагностувати два типи гумусово-акумулятивного грунтотворення на класифікаційному рівні: природний й агрогенний. Розширено та поглиблено закономірності формування гумусового стану чорноземів типових Лівобережного Лісостепу та чорноземів звичайних Приазов'я України в природних та агроекосистемах. Вперше обгрунтовано кількісний показник для визначення інтенсивності антропогенного навантаження на грунти. Показано напрями оцінки родючості чорноземів на базі колоїдно-хімічної характеристики гумусу. Доведено можливість використання діагностичних показників агроекологічного стану чорноземів для здійснення їх моніторингу. Встановлено роль окремих компонентів органічної частини грунту в утворенні мікро- та макроструктури.

Індекс рубрикатора НБУВ: З810.2

Рубрики:

Теорія мереж

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано реалізацію фазовимірювальної системи з використанням технології LabVEIW і розглянуто особливості її функціонування. Проаналізовано новий варіант фазовимірювальної системи з дискретною ортогональною обробкою сигналів, визначено похибку вимірювання фазових характеристик за умов обмеженого часу обробки сигналів.

Кафедру грунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва створено 5 січня 1894 р. за ініціативи та за безпосереднього керівництва засновника науки про грунт В. В. Докучаєва у Ново-Олександрійському (нині м. Пулави, Польща) Інституті сільського господарства і лісництва.

Розкрито закономірності динаміки вмісту гумусу чорноземів Лівобережної України залежно від терміну розораності та рівня культури землеробства.

Раскрыты закономерности динамики содержания гумуса черноземов Левобережной Украины в зависимости от срока распаханности и уровня культуры земледелия.

Подано результати досліджень структурно-агрегатного складу, гумусового стану чорноземів типових, вмісту загального гумусу та колоїдних його форм у водостійких структурних агрегатах різного розміру. Досліджено кількість і якість компонентів органічної частини грунту, що беруть участь у процесі структуроутворення. Уперше досліджено водостійкі структурні агрегати чорноземів типових природних і агроекосистем, а також показано комплексну роль колоїдних форм гумусу, власне гумусових речовин і детриту в утворенні мікро- і макроагрегатів чорнозему, що визначає фізичні параметри грунту та рівень його родючості загалом. Установлено, що у формуванні водостійких структурних агрегатів чорнозему типового обов'язкову участь бере детрит, як компонент, що поєднує мікроагрегати в макроагрегати. Узагальнено основні чинники структуроутворення, запропоновано схему утворення проагрегату макроструктури грунту. Розроблено рекомендації виробництву щодо залуження і заліснення деградованих чорноземів для відтворення структурного стану, щодо збільшення посівів одно- та багаторічних трав - джерела власне гумусових речовин і детриту, а також заходи, спрямовані на досягнення бездефіцитного балансу гумусу.

Досліджено проблеми моніторингу та оцінки якості грунту. Запропоновано напрями охорони грунтів і раціонального використання земель. Проаналізовано стан грунтів України. Розвинено Концепцію моніторингу грунтів для збереження екологічних функцій як грунтового різноманіття, так і першооснови ландшафтної мозаїчності, запропоновану В. В. Медведєвим. Підтверджено необхідність створення Червоної книги грунтів України для збереження зникаючих цілинних і унікальних, рідкісних і раритетних грунтів за умов зростаючої деградації біосфери та її грунтових компонентів. Визначено роль і значення моніторингу грунтів для збереження найуразливіших видів, яким загрожує повне зникнення або непоправні перетворення.

Проведено дослідження малопродуктивних карбонатних грунтів на щільних вапняках (чорноземи південні карбонатні, дерново-карбонатні, техноземи після видобутку черепашнику), передані під залісення у степовій зоні АР Крим. Визначено, що найінформативнішим маркером лісопридатності неповнорозвинених грунтів є грубизна грунтового профілю. Грунти посушливого клімату з грубизною профілю менше 30 см без спеціальних прийомів (плантаж з руйнуванням верхньої частини плити щільної породи, насипний шар грунту тощо) є нелісопридатними. Доведено, що грубизна профілю на рівні 30 см може розглядатися як нижній граничний рівень лісопридатності грунтів.

Висвітлено історію кафедри грунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва від моменту заснування (1894 р.) до цього часу. Засновником першої у світі кафедри грунтознавства був В. В. Докучаєв, а першим завідувачем - М. М. Сибірцев. З діяльністю кафедри пов'язано створення першої у світі класифікації грунтів, створення першого підручника з грунтознавства і закладання основ методології науки про грунт на генетично-еволюційних засадах. Розкрито здобутки професорсько-викладацького складу кафедри протягом майже 125-річного періоду; показано значущість напрацювань у галузі грунтознавства для розвитку знань як в Україні, так і в багатьох країнах світу, для яких підготовлено велику кількість спеціалістів і науковців.