Викладено сучасні дані про фізіологію пологів та актуальні питання теорії та практики невідкладного акушерства. Значну увагу приділено тактиці регіонального ведення пологів та їх знеболюванню, різноманітним видам акушерської, а також екстрагенітальної патології. Наведено методи інтенсивного пре- та інтранатального спостереження. Висвітлено питання акушерської тактики у разі розродження шляхом кесаревого розтину, боротьби з акушерськими кровотечами, геморагічним шоком, ДВЗ-синдромом та травматизмом. Окремі розділи присвячено інтенсивній терапії післяпологової інфекції, у тому числі септичного шоку, реанімації та інтенсивній терапії новонароджених. Детально розглянуто захворювання, які ускладнюються гострим животом, гнійно-септичними процесами, зовнішньою та внутрішньою кровотечами, геморагічним і септичним шоком. Проаналізовано сучасні принципи гемотрансфузії, а також анастезіологічні аспекти у невідкладній гінекології.

Ключ. слова: плацента, проліферація, апоптоз, імуногістохімія, радіонукліди
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-3

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання акушерства та неонатології, зокрема, пренатальної діагностики природженої та спадкової патології, захворювання серцево-судинної системи у вагітних жінок, кровотечі у послідовному та післяпологовому періодах. Викладено загальний підхід до діагностики та лікування дихальних розладів у новонароджених дітей, описано загальні ознаки захворювань головного мозку у них.

Рассмотрены вопросы акушерства и неонатологии, в частности, пренатальной диагностики врожденной и наследственной патологии, заболевания сердечно-сосудистой системы у беременных женщин, кровотечения в последовательном и послеродовом периодах. Изложен общий подход к диагностике и лечению дыхательных расстройств у новорожденных детей, описаны общие свойства заболеваний главного мозга у них.

В обзоре показаны современные представления патогенетических изменений, происходящих при развитии преэклампсии. Высказана точка зрения в отношении сложности и нерешенности ряда аспектов проблемы гестоза у беременных. Пристального внимания заслуживают вопросы разработки новых эффективных, патогенетически обоснованных методов профилактики и лечения преэклампсии, которые исключают полипрагмазию. Предложенный подход к преэклампсии, как к системной воспалительной и иммунной реакции, объясняет некоторые неясные моменты патогенеза этого серьезного осложнения беременности и дает возможность для разработки новых направлений его терапии.

Рассмотрены вопросы йододефицитных заболеваний, в частности диффузного зоба, показана актуальность разработки данной проблемы. Приведены данные литературы и авторские наблюдения о методах профилактики йододефицитных состояний и их эффективности.

Проанализировано применение наиболее распространенных схем йодной профилактики (ЙП) беременных в условиях зобной эндемии. Установлено значительное преобладание комбинированных витаминно-минеральных препаратов над монопрепаратами йода. Важной составной в профилактике йододефицита авторы считают степень информированности в отношении неблагоприятных исходов йодного дефицита, осознанное и ответственное отношение женщины к необходимости проведения ЙП.

В результате анализа 1 624-х историй родов у здоровых женщин установлено, что частота патологического прелиминарного периода (ППП) составила 12,6 %. У женщин с ППП отмечена высокая частота осложнений беременности. Наиболее часто отмечалась угроза прерывания беременности (42,2 %) и плацентарная недостаточность (36,3 %). Роды, развившиеся на фоне ППП, проходили с высокой частотой осложнений, наиболее частым из которых было преждевременное излияние околоплодных вод (51,5 %) и гипоксия плода (54,4 %), слабость и дискоординация родовой деятельности отмечены соответственно у 36,3 и 11,3 % рожениц. 40,2 % детей от женщин с ППП родились в различной степени асфиксии.

Обследовано 97 беременных с артериальной гипотензией. Эффективность терапии, включающей комплекс санаторно-курортных методов лечения, изучена у 57 больных; группу сравнения составили 40 женщин, получавших традиционную терапию; контрольную группу составили 35 здоровых беременных. Доказано положительное влияние разработанного лечебно-профилактического комплекса на течение беременности, родов, состояние плода и новорожденного.

Дана оценка состояния йодного обеспечения беременных и небеременных женщин репродуктивного возраста, а также изучена функция щитовидной железы у женщин с различной степенью йодурии. Установлено, что оптимальные показатели, отображающие тиреоидный гомеостаз беременных, наблюдаются при адекватном йодном обеспечении (100 - 200 мкг/л). При беременности, протекающей в условиях ограниченных поступлений йода, участвуют компенсаторные механизмы освобождения внутренних запасов йода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.271 + Р11(4УКР)026.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410 + Р11(4УКР)023.1

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования функционального состояния щитовидной железы у женщин репродуктивного возраста, проживающих в условиях йодного дефицита, в зависимости от наличия значимого увеличения титра антител к тиреопероксидазе (ТПО). Выявлено взаимное потенцирование патогенного влияния на тиреоидный гомеостаз факторов антителоносительства и природного йодного дефицита, в связи с увеличением риска антителоносительства к ТПО при проведении профилактических мероприятий в эндемическом регионе. Полученные данные, учитывая тяжесть возможных последствий для репродуктивной функции с дальнейшими перинатальными осложнениями, обусловленными недостаточным поступлением йода, не ставят под сомнение целесообразность проведения йодной профилактики среди женщин, проживающих в условиях йодного дефицита.

Изложены современные подходы к ведению беременности, методики пренатального и интранатального определения состояния плода, принципы ведения послеродового периода. Предложены подходы диагностики, тактики ведения и лечения беременных с различной экстрагенитальной патологией. Рассмотрены основные акушерские операции, техника выполнения местных процедур. Раскрыта акушерская тактика, в том числе родоразрешения путем кесарева сечения, профилактики и борьбы с акушерскими кровотечениями, ДВС-синдромом и акушерским травматизмом. Изложены вопросы, касающиеся поддержки грудного кормления, а также нарушения и осложнения лактации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410

Рубрики:

Захворювання системи кровообігу і лімфообігу у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.120.11

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено комплексну патогенетично обгрунтовану диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів і допологової підготовки вагітних із вродженими вадами серця, яка включає, крім загальноприйнятої медикаментозної терапії, скерованої на ліквідацію серцевої недостатності, заходи, спрямовані на покращання якості життя та психологічного стану, підвищення толерантності до фізичного навантаження, нормалізацію функції фетоплацентарного комплексу, лікування гіпоксії матері та плода. Основними напрямками для реалізації цього є: фізичне тренування, психологічна реабілітація, арома- та музикотерапія, санаторно-курортна реабілітація.

Представлено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у вагітних із природженими вадами серця. Застосування розробленої системи лікувально-профілактичних заходів та допологової підготовки призвело до зменшення материнської та перинатальної захворюваності серед вагітних з вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю.

Представлено результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження плацент, що свідчать про існування низки закономірностей, які характеризують взаємодію системи йодно-тиреоїдного гомеостазу вагітних та структурних особливостей тканини плаценти у процесі трансплацентарного обміну за умов різного йодного забезпечення. Виявлені морфологічні ознаки характеризуються більшою вираженістю експресії VEGF, її інтра- та периваскулярною поширеністю в середніх і термінальних ворсинках, а також проліферацією у синцитії ворсин з утворенням "бруньок" у ворсинах, що є складовою компенсаторної реакції у тканині плаценти. Встановлено, що важливою умовою реалізації компенсаторного резерву плацентарної тканини за умов обмеженого надходження йоду або тиреоїдної патології є своєчасне забезпечення еутиреоїдного стану організму вагітної.

Наведено результати клінічної апробації препарату Хеферол у 42 вагітних із залізодефіцитною анемією (ЗДА) різного ступеня тяжкості. Одержані дані свідчать про високу ефективність препарату, відсутність побічних реакцій, добру переносимість, безпечність для матері та плода. Хеферол можна рекомендувати для лікування ЗДА у вагітних.