Досліджено символічні механізми конструювання реальностей, орієнтованих на буття людини. У цьому контексті встановлено особливості психічної, міфологічної реальностей і реальності повсякденного життя. Обгрунтовано положення, що символ є онтологічною характеристикою реальностей, орієнтованих на буття людини. Це зумовлено тим, що антропометричні реальності реалізуються саме у процесі їх конструювання за допомогою символічних засобів. Для цих реальностей символ є єдністю онтологічної та гносеологічної складових реальностей. Як пізнавальний інструмент, символ у той же час оформлює смисл реальності для людини, надає їй буттєву значущість. Обгрунтовано гіпотезу, що саме символ, а не інші знакові форми виконують конструювальну функцію у формуванні й існуванні антропоцентричних реальностей. Виявлено особливості конструювальної ролі символів за різних типів реальностей, орієнтованих на буття людини: психічної реальності (за варіанта, запропонованого психоаналізом), міфологічної реальності та реальності повсякденного життя. Доведено, що символ протидіє симуляції та симулякрам, сприяє поверненню реальності повсякденності її онтологічного смислу.

Проаналізовано вплив процесу становлення інформаційного суспільства на особистість, досліджено адаптаційні механізми, що дозволяють особистості пристосуватись до ситуації інформаційної трансформації соціуму. Виявлено особливості адаптації студентської молоді до умов соціокультурної реальності, що трансформується під впливом її інформатизації, на основі конкретно-соціологічних досліджень. Проаналізовано складові інформаційного ризику: ризик, викликаний проблемами в роботі технічної складової інформаційної системи, та ризики, пов'язані з можливим інформаційно-психологічним впливом на людину інформації, що зберігається та функціонує в глобальних комунікативних мережах і системах та робить її "інформаційно прозорою". Осмислено теоретико-методологічні проблеми розуміння тоталітаризму як соціокультурного феномену в інформаційну епоху, розмежовано терміни "інформаційний тероризм", "інформаційна війна", "кіберзлочинність".

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.

Досліджено навички та вміння, які дозволяють ефективно й гармонійно взаємодіяти з іншими людьми в професійній діяльності, навички самокерування й ефективного мислення. Проаналізовано психологічні особливості професійного спілкування. Увагу приділено видам та поняттям ділового спілкуванкя, а також професійному листуванню, зокрема електронному листу. Охарактеризовано процес проведення переговорів, а також різноманітні підходи до стилів та методів ведення переговорів. Увагу приділено особливостям структурним елементам переговорів (згідно з Гарвардським методом принципових переговорів). Презентовано правила створення психологічно впливової презентації. Розглянуто стадії вирішення міжособистісних конфліктів та правила роботи з ними. Висвітлено навички особистісної саморегуляції в структурі професійної компетентності.