Впервые комплексно рассмотрены проблемы синтаксического анализа научного текста на ЭВМ, являющегося одним из основных компонентов автоматической обработки научного текста. Освещены общие принципы построения автоматического синтаксического анализатора, а также особенности сегментации сложного предложения на составляющие предикативные части. Раскрыты синтаксические связи внутри простого предложения.

Обгрунтовано досвід вітчизняних і закордонних систем - від загальнонаукових до методичних питань за принципом ускладнення лінгвістичних одиниць, що утворюють основи лінгвістичного збереження автоматичного опрацювання тексту (морфема, слово, словосполучення, речення). Проведено комп'ютерний морфологічний, автоматичний синтаксичний та семантичний аналіз тексту. Описано методи автоматичного реферування (АР), що базуються на мережевій моделі тексту. Розглянуто проблеми АР та анотування тексту, сучасного машинного перекладу.

Наведено результати першого лексикографічного дослідження, яке представляє ідіолект Лесі Українки за її прижиттєвим виданням "На крилах пісень" (Львів, 1893). Вміщено інформацію про частостність і особливості контекстуального слововживання всіх іменників - загальних назв із початковими літерами А - М. В словникових статтях вказано абсолютну та середню частоту, середньоквадратичне відхилення значень абсолютної частоти, коефіцієнт варіації, а також кількість різних творів, до яких увійшло слово.

Увагу приділено терміну - одиниці, у якій зосереджено все нагромаджене людством знання, і яка є тим об'єктом, яким займаються такі науки, як лінгвістика та інформатика. Розглянуто термін як елемент терміносистеми й термінології, наведено його функції, класифікацію термінів, лінгвістичні методи дослідження терміносистем, методи прикладної лінгвістики та інформатики. Охарактеризовано термінотворчі процеси в українській терміносистемі співробітництва країн-партнерів НАТО. Розкрито принципи побудови баз даних (БД), описано пошукову модель з юридичної термінології. Викладено формалізовану методику конструювання комп'ютерного тезауруса лінгвістичних термінів. Акцентовано на інформаційних ресурсах та БД, розглянуто способи організації БД, доступу до інформації в них. У додатках подано список синонімічних лінгвістичних термінів та список термінологічних корелятів.

Описано лексикографічну й енциклопедичну електронну базу українських лінгвістичних термінів, яка складається з чотирьох словників: алфавітного, перекладного, тлумачного та тезаурусного обсягом 3400 термінів (з морфології, синтаксису, лексики, семантики, комп'ютерної лінгвістики) та технології інформаційно-пошукової системи-тезауруса, що може функціонувати як довідково-енциклопедична система або у складі іншої інтелектуальної системи.

Вперше в українській прикладній лінгвістиці запропоновано алгоритми і програми повного циклу автоматичного аналізу українського тексту. Обгрунтовано ефективність граматичних стратегій морфологічного і синтаксичного аналізу та ідеографічного моделювання лексики української мови, які застосовуються в різних системах автоматичного опрацювання інформації. Запропоновано лінгвістичне і програмне забезпечення, яке дозволяє в автоматичному режимі вилучити з кожного речення Корпусу словосполучення, створити електронний алфавітно-частотний словник сполучуваності української мови, якого немає в українській лексикографії, а також здійснити повний синтаксичний аналіз речення у вигляді дерева залежностей.

Вперше в українській прикладній лінгвістиці запропоновано алгоритми та програми повного циклу автоматичного граматичного аналізу українського тексту (АГАТ). Теоретично й експериментально обгрунтовано лінгвістичні та процедурні засади інтегральної моделі семантико-граматичної взаємодії знакових одиниць у тексті та створення на цій основі комп'ютерної граматики української мови АГАТ. Створено частиномовні лексикони, які містять необхідну граматичну та лексичну інформацію для аналізу морфології, синтаксису та семантики української мови. Розроблено лінгвістичну стратегію та правила автоматичного морфологічного аналізу, автоматичного морфного сегментування словоформ тексту; автоматичного синтаксичного аналізу; автоматичного семантичного аналізу у вигляді термінологічного тезаурусу інформаційно-пошукового типу, ідеографічних словників для іменників, дієслів. Виявлено та систематизовано граматичні явища, характерні для синтаксису української мови з використанням Корпусу української мови. Усі алгоритми програмно реалізовані та протестовані на реальних текста.

Представлено ідіолект Лесі Українки за прижиттєвим виданням. Подано інформацію про частотність та особливості контекстуального слововживання всіх іменників - загальних назв із початковими літерами Н - Я і власних назв.

Розглянуто підхід до побудови онтологоподібних систем для аналізу текстів на природній мові (на разі тільки українською мовою). Такі системи будуються на основі формальних визначень онтології О = (X, R, F, A(D, Re)) та синтаксичного і семантичного аналізу за допомогою елементів дескриптивної логіки. Під час побудови онтології вказується предметна область, до якої відносяться поняття з X і відношення із R. Фіксація області необхідна, оскільки сенс понять та відношень може бути різним в різних предметних областях. Специфікація області необхідна також для точнішого визначення інтерпретації F. Додаткові обмеження F описуються аксіоми А цієї області та обмеженнями Re, які мають форму додаткових визначень (уточнення, обмеження на можливі значення і т. д.) властивостей області інтерпретації D. Вхідний текст розглядається як область інтерпретації D(T). З дескриптивної логіки використовуються визначення синтаксису понять та відношень. Використовуючи цей синтаксис, визначається тип логічної мови, яка в даному випадку є логікою предикатів першого порядку і стає можливим проводити логічне виведення та одержувати висновки з інформації, одержаної з вхідного тексту. Вхідний текст Т розглядається як область інтерпретації F для понять X та відношень R, які з нього одержані. Результати синтактико-семантичного аналізу використовуються як вхідні дані для побудови онтології. В результаті такого аналізу відбувається розбиття об'єктів на групи, які відповідають частинам мови. Використовуючи цю інформацію та додаткові обмеження, будується онтологія даної предметної області. З точки зору користувача D(T) виглядає як об'єкт реляційної бази даних, який складається лише з унарних та бінарних відношень. Різниця полягає в тому, що в класичних БД відношення замкнуті в межах даної бази даних, в той час як D(T), як база даних, є відкритою для даної ПО, тому що нормалізоване представлення знань виконується в ситуації, коли немає припущення про повноту цих знань. Крім того, D(T) зв'язує семантичними відношеннями концепти C і відношення R із R, що немає аналогу в семантиці реляційних БД.

Розглянуто засади створення автоматичного словника словосполучень української мови, створюваного на кафедрі української мови та в лабораторії комп'ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Надано типологію синтаксичних зв'язків і семантичних відношень, на яких грунтовано створювану систему автоматичного виокремлення словосполучень, принципи семантичного розмічення словника. Описано експеримент із вилучення з корпусу публіцистичних текстів словосполучень з орудним відмінком, прокоментовано його результати.

Проаналізовано категорію особи у прижиттєвій творчості Л. Українки на основі корпусу текстів української мови. Розглянуто засоби вираження семантики займенників як чинники ідіостилю поетеси. Наведено фрагмент створеного ідеографічного словника, наповненого дієслівною лексикою з частотними характеристиками поетичного стилю Л. Українки.

Наведено огляд засобів дескриптивних логік для представлення знань з природномовних текстів (ПМТ), класифікацію дескриптивних логік за конструкторами концептів та ролей, а також основні концепції темпоральних дескриптивних логік. Розглянуто підхід до побудови систем аналізу ПМТ на основі задач визначення частин мови, пошуку граматичних залежностей і кореферентностей. Наведено приклади використання природномовних баз знань для розв'язання прикладних задач, зокрема для перевірки цілісності тексту, пошуку суперечностей.

Розглянуто актуальні проблеми морфологічних і синтаксичних категорій, установлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць, висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень. З'ясовано напрями комунікативного аналізу мовних одиниць. Розкрито питання застосування елементів нечіткої логіки в етимології. Досліджено протооніми власних назв поетичних текстів збірки В. Стуса "Час творчості". Проаналізовано морфологічні одиниці в поетиці М. Вінграновського. Розглянуто запозичення з мов банту в мультикультурному англомовному просторі Південної Африки.

Проаналізовано категорію безсполучниковості у прижиттєвій творчості Л. Українки на основі корпусу текстів української мови. Актуальність обраної проблеми зумовлена тим, що синтаксична категорія безсполучниковості є засадничою в ліриці, здійснюючи пізнавальну та комунікативну функцію, визначаючи почасти навіть структуру поетичного твору. Розглянуто формально-граматичні та стилістичні параметри безсполучникових речень як чинники ідіостилю поетеси.