Висвітлено проблеми взаємозв'язку й взаємовідношення права і влади у соціальних системах, які перебувають на етапі посттоталітарних трансформацій. Проаналізовано питання правотворчості, правозастосування та парламентаризму, легітимації влади та права. Розглянуто особливості функціонування політико-правових інститутів, інституту прав і свобод, політичного процесу та політичних технологій у соціальних системах трансформативного типу.

Освещены проблемы взаимосвязи и взаимоотношения права и власти в социальных системах, которые переживают этап посттоталитарных трансформаций. Проанализированы вопросы правотворчества, правоприменения и парламентаризма, легитимации власти и права. Рассмотрены особенности функционирования политико-правовых институтов, института прав и свобод, политического процесса и политических технологий в социальных системах трансформативного типа.

Освещены вопросы содержания, назначения и исторического развития философии права. Рассмотрены основные проблемы философии права: правовая онтология, антропология и аксиология. Проанализированы современные философско-правовые доктрины, а также философские аспекты права и власти в посттоталитарном обществе.

З урахуванням сучасного етапу державотворення в Україні висвітлено актуальні проблеми становлення українського конституціоналізму, розвитку громадянського суспільства, прав і свобод людини та громадянина, розв'язання державно-правових конфліктів. Розглянуто конституційні засади розвитку соціальної функції держави, показано роль Верховної Ради, Президента України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в становленні української державності.

С учетом современного этапа создания государства в Украине освещены актуальные проблемы становления украинского конституционализма, развития гражданского общества, прав и свобод человека и гражданина, решения государственно-правовых конфликтов. Рассмотрены конституционные основы развития социальной функции государства, показана роль Верховного Совета Украины, Президента Украины, органов исполнительной власти и местного самоуправления в становлении украинской государственности.

Розглянуто предмет філософії, її основні функції, роль та значення в житті суспільства. Висвітлено історію розвитку філософської думки, а також її різних напрямків і шкіл. Охарактеризовано діалектику як вчення про розвиток, а також пізнання як відображення та діяльність. Розкрито суть понять природи, людини, індивіда й особистості. Запропоновано сучасні концепції філософії історії.

Рассмотрены предмет философии, ее основные функции, роль и значение в жизни общества. Освещена история развития философской мысли, а также ее различных направлений и школ. Охарактеризованы диалектика как учение о развитии,а также познание как отображение и деятельность. Раскрыта сущность понятий природы, человека, индивида и личности. Предложены современные концепции философии истории.

Висвітлено проблеми національної безпеки (НБ) України в етноментальному та міжнародному аспектах. З використанням системного підходу охарактеризовано основні аспекти забезпечення НБ, розкрито суть понять даної сфери наукових досліджень. Розглянуто особливості забезпечення НБ, визначено основні моменти прояву етноментальних характеристик у міжнародному вимірі в контексті глобалізації.

Освещены проблемы национальной безопасности (НБ) Украины в этноментальном и международном аспектах. С учетом системного подхода охарактеризованы основные аспекты обеспечения НБ, раскрыто содержание понятий данной сферы научных исследований. Рассмотрены особенности обеспечения НБ, определены основные моменты проявления этноментальных характеристик в международном измерении в контексте глобализации.

Наведено результати дослідження фундаментальних засад теорії політичних систем сучасності у політологічному, державознавчому, філософсько-правовому та соціологічному аспектах. Визначено методологічні підходи, понятійні конструктиви, основні закономірності та тенденції їх розвитку та модернізації. Проаналізовано структурно-функціональні особливості перебудови політичної системи за трансформаційних умов.

Приведены результаты исследования фундаментальных основ теории политических систем современности в политологическом, государствоведческом, философско-правовом и социологическом аспектах. Определены методологические подходы, понятийные конструктивы, основные закономерности и тенденции их развития и модернизации. Проанализированы структурно-функциональные особенности перестройки политической системы в трансформационных условиях.

Розглянуто релігієзнавство як галузь гуманітарного знання, наведено основні підходи до пояснення релігії. Визначено форми релігійних вірувань, висвітлено особливості виникнення й еволюції буддизму, християнства, ісламу. Запропоновано класифікацію нетрадиційних релігій, описано найважливіші новітні релігійні течії - Церкву єднання та Товариство свідомості Крішни. Розкрито історичні та сучасні аспекти розвитку релігії в Україні, проаналізовано сучасну релігійну ситуацію в країні.

Рассмотрено религиоведение как отрасль гуманитарного знания, приведены основные подходы к пояснению религии. Определены формы религиозных верований, освещены особенности возникновения и эволюции буддизма, христианства, ислама. Предложена классификация нетрадиционных религий, описаны наиболее важные новейшие религиозные течения - Церковь единства и Общество сознания Кришны. Раскрыты исторические и современные аспекты развития религии в Украине, проанализирована современная религиозная ситуация в стране.

Викладено питання про походження соціально-філософських ідей, поглядів, напрямків, соціальних теорій. Здійснено пошук оптимальних форм і способів людського життя. Розкрито сутність понять політичних конфліктів і революцій, суспільної свідомості, духовного життя суспільства. Розглянуто політичне життя суспільства як сферу суспільної життєдіяльності, філософію історії як спосіб соціальної дії, народ як вирішальну силу суспільного розвитку, класи та нації як об'єкти соціального розвитку. Висвітлено проблеми антропосоціогенезу, історичного та суспільного прогресу у соціальній філософії. Показано роль особистості в історії, еліти в житті суспільства. Запропоновано класифікацію цінностей, наведено концепції технократичної спрямованості історії, смислу історії.

Изложены вопросы о происхождении социально-философских идей, взглядов, направлений, социальных теорий. Осуществлен поиск оптимальных форм и способов человеческой жизни. Раскрыта сущность понятий политических конфликтов и революций, общественного сознания, духовной жизни общества. Рассмотрены политическая жизнь общества как сфера общественной жизнедеятельности, философия истории как способ социального действия, народ как решающая сила общественного развития, классы и нации как способ социального развития. Освещены проблемы антропосоциогенезиса, исторического и общественного прогресса в социальной философии. Предложена классификация ценностей, приведены концепции технократической направленности истории, смысла истории.

Наведено стислу характеристику термінів, понять, концепцій, які найбільш поширені в таких гуманітарних науках, як філософія, філософія історії та права, етика, екологія, економіка, екософія, естетика, релігієзнавство, політологія, соціологія, соціологія права, конфліктологія, міжнародні відносини, психологія, основи держави та права, культурологія. Особливу увагу приділено термінам, уведених до наукового обігу за останні роки. Подано інформацію про багатьох найвидатніших учених і мислителів стародавнього світу та сучасності.

Приведена краткая характеристика терминов, понятий, концепций, которые более всего распространены в таких гумманитарных науках, как философия, философия истории и права, этика, экология, экономика, экософия, естетика, религиеведение, политология, социология, социология права, конфликтология, международные отношения, психология, основы государства и права, культурология. Особое внимание уделено терминам, введенным в научный оборот в последние годы. Помещена информация о многих выдающихся ученых и мыслителях древнего мира и современности.

Рассмотрены содержание и назначение философии, основные этапы и направления ее развития. Раскрыта сущность, структура и исторические типы мировоззрения человека. Освещена многовековая история развития философской мысли, в частности в Украине. Раскрыт методологический потенциал основных направлений мировой философии, иррационалистическо-гумманистических, позитивистских и марксистских теорий. Акцентировано внимание на вечных проблемах философии: онтологии, феноменологии, философии развития, гносеологии, логике и методологии научного познания. Изложены теоретические основы социальной философии, охарактеризованы исторические типы взаимоотношений человека и общества. Освещены вопросы философской антропологии, философии истории и социального прогнозирования. Обоснованы пути решения глобальных проблем современности.

Висвітлено зміст, призначення й історичний розвиток філософії права (ФП), а також її основні проблеми. Розкрито зміст понять правових онтології, антропології й аксіології. Показано місце ФП у системі наук. Увагу приділено аналізу сучасних філософсько-правових доктрин, філософським проблемам права та влади у перехідних суспільствах. Розглянуто правосвідомість як проблему ФП, справедливість як основну правову цінність, природне та позитивне право як основні структурні елементи правової реальності. Проаналізовано основні ідеї російських філософів права. Запропоновано концепції відродження природного права. Описано особливості виникнення ФП в Україні, показано його світоглядно-методологічні витоки.

Освещены содержание, назначение и историческое развитие философии права (ФП), а также ее основные проблемы. Раскрыто содержание понятий правовых антологии, антропологии и аксиологии. Показано место ФП в системе наук. Внимание уделено анализу современных философско-правовых доктрин, философским проблемам права и власти в переходных обществах. Рассмотрены правосознание как проблема ФП, справедливость как основная правовая ценность, природное и позитивное право как основные структурные элементы правовой реальности. Проанализированы основные идеи российских философов, предложены концепции возрождения природного права. Описаны особенности возникновения ФП в Украине, показаны его мировоззренческо-методологические истоки.

Розкрито конституційно-правові засади взаємовідносин органів державної влади (ОДВ) в контексті європейської інтеграції (ЄІ). Проаналізовано роль верховенства права, правосвідомості та правової культури в діяльності ОДВ. Висвітлено досвід удосконалення ОДВ в європейських країнах та особливості його застосування в Україні, теоретико-правові аспекти функціонування місцевих органів влади в контексті ЄІ. Визначено сучасні тенденції доступу до інформації про діяльність ОДВ та місцевого самоврядування. Увагу приділено питанням національної безпеки України у контексті глобалізації.

Раскрыты конституционно-правовые основы взаимоотношений органов государственной власти (ОГВ) в контексте европейской интеграции (ЕИ). Проанализирована роль верховенства права, правосознания и правовой культуры в деятельности ОГВ. Освещены опыт усовершенствования ОГВ в европейских странах и особенности его применения в Украине, теоретико-правовые аспекты функционирования местных органов власти в контексте ЕИ. Определены современные тенденции доступа к информации о деятельности ОГВ и местного самоуправления. Внимание уделено вопросам национальной безопасности Украины в контексте глобализации.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження правосвідомості (ПС) та правової культури (ПК). Наведено етноментальне і аксіологічне обгрунтування ПС та ПК українського соціуму, висвітлено їх розвиток за умов тоталітарних і трансформаційних суспільств та їх деформації, а також як передумови розбудови правової держави в Україні у контексті їх взаємовідносин і взаємодії. Поаналізовано вплив традицій на ПС і ПК українців, свободу, рівність, справедливість, закон як цінності ПС і ПК українських громадян.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования правосознания (ПС) и правовой культуры (ПК). Приведены этноментальное и аксиологическое обоснование ПС и ПК украинского социума, освещены их развитие в условиях тоталитарных и трансформационных обществ и их деформации, а также как предпосылки развития правового государства в Украине в контексте их взаимоотношений и взаимодействия. Проанализированы влияние традиций на ПС и ПК украинцев, свобода, равенство, справедливость, закон как ценности ПС и ПК украинских граждан.

Проаналізовано проблему суспільного розвитку (СР) в генезі європейської та американської культур. Висвітлено досвід СР в європейських країнах, історичні засади СР в Україні. Розглянуто питання самореалізації й модернізації суспільної системи в процесі її розвитку. Визначено фундаментальні константи й базові чинники СР за трансформативних умов держави, показники стійкості й лабільності вітчизняного СР. Розкрито політико-правові та соціокультурні засади, теоретичне підгрунтя механізмів СР. Увагу приділено практиці соціального партнерства як механізму забезпечення СР.

Рассмотрены содержание, назначение и историческое развитие философии права (ФВ), а также ее основные разделы: правовые онтология, антропология и аксиология. Внимание уделено анализу современных философско-правовых доктрин, а также философским проблемам права и власти в переходных обществах. Раскрыта сущность понятий правосознания, свободы как ценности, форм бытия ценностей. Освещены особенности ФП античности, средневековья, эпох Возрождения и Реформации, Нового времени, а также философско-правовых учений в Западной Европе конца XVIII - середины ХІХ ст. Проанализированы философско-правовые вгляды Б. Кистяковського, В. Соловьева, П. Новгородцева, Л. Петражицкого.

Рассмотрены содержание и назначение философии, многовековая история развития философской мысли, раскрыт методологический потенциал ее основных направлений. Показано роль и значение философии в жизни общества. Внимание уделено онтологии, феноменологии, философии развития, эпистемологии, методологии, социальной философии, антропологии, аксиологии, философии истории. Раскрыты виды, типы и методы социального прогнозирования. Проанализированы глобальные проблемы современности и пути их решения.

Визначено деякі напрямки оптимізації правового виховання в сучасній Україні. Проаналізовано правове виховання у широкому та вузькому значенні. Зазначено етапи здійснення правового виховання: сім'я, дошкільні заклади, загальноосвітні середні школи, вищі навчальні заклади, установи та організації. Запропоновано посилення дії деяких елементів соціального контролю.

Розглянуто виникнення та розвиток правосвідомості глобального громадянського суспільства. Проаналізовано фактори, що впливають на становлення правосвідомості глобального громадянського суспільства та визначено характерні риси носіїв такого типу свідомості. Визначено негативні та позитивні наслідки взаємодії глобального та національного рівнів правосвідомості. Доведено, що правосвідомість глобального громадянського суспільства базується на західному типі праворозуміння, що призводить до ціннісного конфлікту з носіями іншого типу розуміння права.

Всебічно розглянуто філософські проблеми правового виховання. Висвітлено предмет, структуру та функції правового виховання, а також його організаційно-управлінські основи, роль правового виховання у формуванні демократичної правосвідомості та правової культури, проблеми правового виховання та державотворення тощо. Значну увагу приділено аналізу традицій правового виховання та освіти в різних цивілізаційних системах, а також проблемам правового виховання в сучасній Україні.

Досліджено фундаментальні засади правового виховання (ПВ). Визначено методологічні підходи та понятійні конструктиви. З'ясовано ПВ як базовий чинник державотворчого процесу в Україні. Розглянуто ПВ у політологічному, державознавчому, філософсько-правовому та соціологічному аспектах. Визначено методологічні підходи до розуміння сутності та змісту ПВ. Викладено ПВ як соціокультурний феномен. Розглянуто соціалізацію як головний чинник ПВ. Виокремлено аксіологічні засади ПВ в контексті співвідношення права й моралі. Запропоновано концептуальні аспекти організації ПВ. Описано принципові засади ПВ як системного процесу. Приділено увагу структурі правовиховного процесу на тлі особливостей його предметної сфери. Відображено основи організації та управління ПВ. Виокремлено соціальний контроль за ПВ за сучасних умов. Перевірено практичні моделі ПВ світового та вітчизняного досвіду. Досліджено зарубіжний досвід та особливості американської моделі ПВ, Японії та Китаю.