Вперше в українському мовознавстві проведено системне дослідження ботанічної лексики українських південнобессарабських говірок. На підставі зібраних за спеціальним питальником матеріалів (відповіді на питальник і діалектні тексти) представлено репертуар одиниць народної ботанічної лексики досліджуваного регіону, визначено типи номінації рослин і структуру флорономенів, з'ясовано їх географію та просторову поведінку. Простежено активні процеси формальної та семантичної динаміки у межах ботанічної лексики. В результаті аналізу зібраного у російських, болгарських і румунських говірках зіставного матеріалу виявлено напрямки міжмовної та міждіалектної взаємодії, встановлено вектори взаємовпливів, визначено спільні мотиви номінації засобами різних мов. На основі картографування ареально релевантних лексичних одиниць виділено сім груп говірок: північно-західну, північну, північно-східну, центральну, східну, південно-центральну, південно-західну.

Розглянуто фразотворення дикорослих рослин в українських південнобессарабських говірках. Визначено схеми та моделі, за якими творяться флорономени. Виявлено, що фразотворення є активним способом флорономінації, в межах якої найбільшу інтенсивність виявляє непредикативна когеренція. Переважають флороназви, утворені за схемою: немотивована назва рослини (її частини) + прикметник на позначення особливостей морфологічної будови, росту цвітіння або поширення цієї рослини (її частини).

Рассмотрено фразообразование дикорастущих растений в украинских южнобессарабских говорах. Определены схемы и модели, по которым возникают флорономены. Выявлено, что фразообразование является активным способом флорономинации, в пределах которой наибольшую интенсивность проявляет непредикативная когеренция. Преобладают флорономены, образующиеся по схеме: немотивированное название растения (его части) + прилагательное, которое обозначает особенности морфологического строения, роста, цветения или распространения этого растения (его части).

The article deals with the creation of phrases of wild plants in the Ukrainian South-Bessarabian subdialects. The schemes and the models of floronomination are defined. It is discovered that creation of phrases is the active way of floronomination within the boundaries of which the non-predicative coherence is the most intensive. The floronomens prevail that are created according to the scheme: non-motivated plant name (its part) + adjective denoting morphological structure, growth, blossom or the expansion of the plant (its part).

Наведено математичну модель процесу технічного обслуговування і ремонту суднових комплексів, що дозволяє одержати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу експлуатації суден. Також модель дозволяє оцінити вплив системи відновлення суднових комплексів, як сукупності засобів контролю, діагностичних і ремонтних засобів, комплектів запасних елементів, виконавців, що взаємодіють з об'єктом експлуатації за встановленими правилами, на ефективність процесу технічного обслуговування і ремонту.

Показано, що апаратура контролю систем управління та навігації засобів водного транспорту включає генератор вхідних стимулюючих впливів (тест-сигналів), вимірювальний пристрій, що дозволяє визначати вихідну реакцію об'єкту контролю на вхідний стимулюючий сигнал, пристрій обробки інформації та пристрій реєстрації. Обгрунтовано, що при контролі довільних лінійних систем можна використовувати синусоїдні вхідні сигнали й тим самим позбавитися від необхідності перебудови перетворювача код-аналог і шифратора, що суттєво спрощує схему автомата контролю. Для отримання необхідної точності при кількість параметрів системи більшому двох вхідний сигнал повинен складатися з декількох синусоїдних сигналів різної частоти. Зміна частоти вхідного синусоїдного сигналу забезпечується подільником частоти зі змінним коефіцієнтом ділення.

Наведено результати аналізу існуючих методів формування вимірювальних сигналів для контролю технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морських суден на прикладі радіотехнічних систем. Результати аналізу методів формування вимірювальних сигналів для контролю технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морського транспорту, існуючих методів синтезу вимірювальних сигналів дозволили визначити їх недоліки та обгрунтувати наукову проблему контролю технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морського транспорту при обслуговуванні за фактичним станом. Обгрунтовано необхідність впровадження для визначення технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морських суден засобів синтезу полігармонійних вимірювальних сигналів з поліпшеними характеристиками. Серед певної низки переваг від використання таких сигналів найбільш суттєвими є значне скорочення часу, що виділяється на проведення вимірювання параметрів, збільшення міжповірочних інтервалів, підвищення точності відтворення форми сигналу, підвищення перешкодостійкості та точності визначення параметрів радіотехнічних систем спеціального призначення, що контролюються, тобто підвищення достовірності контролю їх технічного стану. Результати роботи дозволять розв'язати наукову проблему забезпечення достовірності контролю технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морських суден при оптимальних часових характеристиках для забезпечення своєчасності та оперативності визначення можливих відмов при їх експлуатації та обслуговуванні за фактичним станом. Запропоновано використання полігармонійних вимірювальних сигналів для автоматизації процесу контролю технічного стану систем і комплексів навігації та управління рухом морських суден.

Показано, що застосування сучасних систем і комплексів навігації для управління рухом засобів водного транспорту дозволяє забезпечити безпечне судноплавство. Обгрунтовано, що правильна робота засобів навігаційного забезпечення - радіонавігаційних комплексів - залежить від їх технічного стану. Так, наявність у складі радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту великої кількості електронних елементів і радіоканалів й агресивне середовище їх експлуатації підвищують роль методів і приладів контролю та діагностування технічного стану радіонавігаційних комплексів під час експлуатації для забезпечення безаварійного функціонування засобів водного транспорту. При визначенні технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту виникає відоме у практиці контролю складних систем протиріччя: забезпечення заданої достовірності інформації про технічний стан радіонавігаційних комплексів управління рухом засобів водного транспорту потребує збільшення обсягу та точності вимірювань при оцінюванні їх характеристик з одного боку, з іншого - відсутність методів автоматизації процесів синтезу вимірювальних сигналів та обробки відгуків на них для цього. У рамках зазначеного протиріччя актуальною науковою проблемою є розробка методів синтезу вимірювальних сигналів і обробки відгуків на них для підвищення достовірності та оперативності автоматизованого контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів управління рухом засобів водного транспорту. Мета роботи - розробка методу розрахунку функції розподілу параметрів контролю радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Запропонована умовна функція розподілу, яка є основною кількісною характеристикою контролю радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Така функція містить усю інформацію про параметри контролю та дозволяє визначити технічний стан радіонавігаційних комплексів. Розроблений метод розрахунку функції розподілу параметрів контролю радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Такий метод пропонується використовувати при обгрунтуванні характеристик вимірювальних сигналів контролю радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту при експлуатації.

Показано, що збої у роботі радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту під час руху за маршрутом можуть привести до значних додаткових витрат, що обумовлене відхиленням від визначеного маршруту. Обгрунтовано, що контроль технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту на сьогодні є одним із способів підтримання їх у справному стані та істотно впливає на ефективність виконання ними поставлених завдань. Це пов'язано й з тим, що переважна більшість зазначених зразків радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту працюють у агресивному середовищі. Обгрунтовано, що оптимальні характеристики системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту необхідно розраховувати за умови забезпечення максимального (мінімального) значення відповідного критерію. Отже, постановка та розв'язання завдання розрахунку оптимальних характеристик зазначеної вище системи контролю передбачає визначення конкретних критеріїв синтезу. Мета роботи - розробка методу розрахунку критерію чутливості про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Сформульоване завдання визначення оптимального методу контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Оптимальний є такий метод, який при заданій апріорній області "відхилення" параметрів контролю, заданому рівні завади, необхідному часі контролю дозволяє максимально звузити апостеріорну область "відхилення" параметрів системи (або функції цих параметрів). Розроблений метод розрахунку критерію чутливості про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Такий метод запропоновано використовувати при обгрунтуванні оптимальних характеристик системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту при експлуатації. Подальші дослідження пропонується направити на обгрунтування та розрахунок інших критеріїв оптимальності та проведення їх порівняння.

Відомо, що вимоги до оперативності та якості проведення операцій з контролю технічного стану складних систем підвищуються у зв'язку з переведенням систем і об'єктів на експлуатацію за технічним станом. Розглянуто наявність у практиці контролю технічного стану складних систем протиріччя, а саме забезпечення заданої достовірності інформації про технічний стан радіонавігаційних комплексів управління рухом засобів водного транспорту потребує збільшення обсягу та точності вимірювань при оцінюванні їх характеристик з одного боку, з іншого - відсутність методів автоматизації процесів синтезу вимірювальних сигналів та обробки відгуків на них для цього. Традиційними вимірювальними сигналами для контролю технічного стану радіотехнічних систем є синусоїдні коливання. Проте такий підхід потребує значної працеємності контролю та призводить до зниження оперативності його проведення через необхідність введення інерційних блоків для підвищення перешкодозахищеності. Уникнути даного недоліку можливо за рахунок використання багаточастотних сигналів з нормованим спектром - полігармонійних сигналів. Вони представляють собою суму певної кількості корисних гармонік, модульовані сигнали з нормованим спектром і різні форми бінарних сигналів. Тому актуальною науковою проблемою є розроблення методів синтезу полігармонійних вимірювальних сигналів і обробки відгуків на них для підвищення достовірності та оперативності автоматизованого контролю технічного стану радіотехнічних систем. За результатами аналізу вимірювальних сигналів та відомих методів синтезу вимірювальних сигналів запропоновано результати дослідження предметної області, які включають в собі дослідження методів синтезу вимірювальних сигналів з нормованим спектром з метою удосконалення процесу автоматизованого контролю технічного стану радіотехнічних систем. Крім того, наведено особливості проведення експериментальної перевірки отриманих теоретичних результатів і розроблення рекомендації щодо їх впровадження для автоматизованого контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів управління рухом засобів водного транспорту.

Показано, що застосування сучасних систем і комплексів навігації для управління рухом засобів водного транспорту дозволяє забезпечити безпечне судноплавство. Обгрунтовано, що правильна робота засобів навігаційного забезпечення - радіонавігаційних комплексів - залежить від їх технічного стану. Обгрунтовані та досліджені математичні вирази щодо розрахунку параметрів вхідних вимірювальних сигналів для контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів. Наведені результати аналізу методів визначення технічного стану радіоелектронних засобів, в основу яких покладені дослідження їх динамічних характеристик. Показано, що для збільшення коефіцієнту перешкодостійкості радіонавігаційних комплексів застосовують інерційні блоки (елементи), що підвищує час на проведення контролю гармонійним сигналом типу синуса або косинуса. Уникнути цього недоліку можливо при використанні тестових сигналів з нормованим спектром, що представляють собою суму певної кількості корисних гармонік - тестових сигналів складної форми. Мета роботи - розробка методу динамічного програмування щодо синтезу вхідного вимірювального сигналу для контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Отримане рекурентне співвідношення пропонується використовувати для визначення характеристик вимірювального сигналу в тому випадку, коли проводиться безперервний контроль вихідного сигналу. Для цього потрібно замінити інтеграл у виразі для критерію синтезу відповідною інтегральною сумою. Метод динамічного програмування при використанні персональних комп'ютерів, порівняно з іншими методами, володіє перевагою, оскільки дозволяє використовувати при розрахунках циклічну програму. Однак, хоча в методі динамічного програмування на кожному етапі необхідно розраховувати та запам'ятовувати тільки одну функцію, при значній кількості "координат" (при значній кількості параметрів контролю та достатньо складної систем і комплексів навігації та управління рухом морських суден) об'єм розрахунків може бути дуже великим.

Запропоновано підхід до автоматизації процесу визначення маршруту судна, що враховує маневрені характеристики судна, потреби в паливі та вплив факторів навігаційно-гідрографічної обстановки для підвищення якості планування переходу. З метою підвищення обгрунтованості та оперативності планування переходу судна пропонується для кожного з варіантів плану переходу судна автоматизовано визначити маршрут руху судна. Багатокритеріальна задача вибору варіанта маршруту судна з певної кількості варіантів вирішується із застосуванням методу аналізу ієрархій.

Показано, що збої у роботі радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту (РНКЗВТ) під час руху за маршрутом можуть привести до значних додаткових витрат, що обумовлене відхиленням від визначеного маршруту. Обгрунтовано, що контроль технічного стану РНКЗВТ на сьогодні є одним із способів підтримання їх у справному стані та істотно впливає на ефективність виконання ними поставлених завдань. Це пов'язано й з тим, що переважна більшість зазначених зразків РНКЗВТ працюють у агресивному середовищі. Обгрунтовано, що оптимальні характеристики системи контролю технічного стану РНКЗВТ необхідно розраховувати за умови забезпечення максимального (мінімального) значення відповідного критерію. Отже, постановка та розв'язання завдання розрахунку оптимальних характеристик зазначеної вище системи контролю передбачає визначення конкретних критеріїв синтезу. Мета даної роботи - розробка методу розрахунку критерію інформативності про технічний стан РНКЗВТ. Сформульоване завдання визначення оптимального методу контролю технічного стану РНКЗВТ. Оптимальний є такий метод, який при заданій апріорній області "відхилення" параметрів контролю, заданому рівні завади, необхідному часі контролю дозволяє максимально звузити апостеріорну область "відхилення" параметрів системи (або функції цих параметрів). Розроблений метод розрахунку критерію інформативності про технічний стан РНКЗВТ. Такий метод запропоновано використовувати при обгрунтуванні оптимальних характеристик системи контролю технічного стану РНКЗВТ при експлуатації. Подальші дослідження запропоновано направити на обгрунтування та розрахунок інших критеріїв оптимальності та проведення їх порівняння.

Показано особливість застосування полігармонійних вимірювальних сигналів для контролю технічного стану динамічних об'єктів. Реалізація традиційного підходу до оцінювання характеристик амплітудно-частотного спектра динамічних об'єктів, що грунтується на застосуванні генераторів сигналів синусоїдної форми, потребує дуже трудомістких вимірювань, оскільки необхідно послідовно задавати на генераторі контрольні частоти об'єкта, технічний стан якого контролюють. Показано, що уникнути цього недоліку можна за рахунок використання полігармонійних вимірювальних сигналів. Обгрунтовано, що найбільші функціональні можливості з управління спектральним складом надають полігармонійні сигнали зі складним законом модуляції тривалості імпульсів, коли необхідний спектр сигналу отримують за рахунок зміни моментів перемикання його рівнів. Мета роботи - отримання аналітичного співвідношення, що зв'язує спектр амплітуд гармонійних складових полігармонійного вимірювального сигналу з набором його моментів перемикання. Запропоновано методологію синтезу параметрів полігармонійних вимірювальних сигналів. Отримано квадратурні формули для визначення амплітудного спектра полігармонійного сигналу з довільним законом модуляції тривалості його імпульсів. З метою узагальнення одержаних рівностей запропоновано універсальну формулу для розрахунку нижньої межі індексу підсумовування для парної або непарної кількості точок перемикання. Поставлено та розв'язано задачу знаходження аналітичного апарату, що пов'язує характеристики амплітудно-частотного спектра полігармонійного сигналу з довільним законом модуляції тривалості імпульсів із набором значень точок перемикання. Наведено кінцевий вираз для розрахунку амплітуди полігармонійного вимірювального сигналу, а також форми полігармонійного сигналу з парною та непарною кількістю точок перемикання.

Запропоновано до застосування метод побудови цифрового водяного знаку для захисту одно- і двовимірних сигналів. Побудова цифрового водяного знаку базується на розробці одно- та двовимірного узагальненого перетворення Фур'є та Хартлі на основі Ateb-функцій як узагальнення тригонометричних функцій. Вбудовування цифрового водяного знаку реалізовано у частотній області за допомогою чотирьох різних методів. Проведено моделювання атак на захищені файли для підтвердження стійкості захисту запропонованим методом. Експериментальним шляхом встановлено високу стійкість розробленого методу до основних видів атак. Зазначено, що додатково побудований цифровий водяний знак можна використати для ідентифікації захищених файлів.

Розглянуто моделі та методи побудови системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння з використанням мультиагентних систем, що відповідає сучасному напрямку розвитку інтелектуальних інформаційних технологій - побудови агентоорієнтованих систем. Визначено, що система безпеки судноводіння є ієрархічною слабоформалізуємою системою, яка є результатом взаємодії часто суперечних один одному по цілям функціонування елементів, і має множину неявних прямих і зворотних зв'язків. Для роботи в таких умовах проєктуєма система підтримки прийняття рішень повинна містити ряд інформаційних баз знань: нормативну, експертну і прецедентну. Відмічено, що реалізація процесу забезпечення безпеки судноводіння представляє собою складну задачу кооперативної неантагоністичної взаємодії з розподіленим прийняттям рішень, для якої критично важливим стає забезпечення координації такої взаємодії в умовах цілеспрямованої поведінки учасників, що намагаються забезпечити безпеку руху. Рішення даного завдання може бути реалізоване з використанням принципів траєкторно-цільового підходу до прогнозування руху суден у рамках спільного управління інтелектуальними логіко-динамічними об'єктами. Сутність даного підходу складається у формуванні прогнозних траєкторій руху суден виходячи з заданих цільових позицій, а також критеріїв і зон безпеки руху. Кожне судно представляється у виді взаємодіючого логіко-динамічного об'єкта, що володіє цілеспрямованою поведінкою і реалізує траєкторію свого руху виходячи з принципів безпеки в умовах виконання вимог МППСС-72. Для моделювання даних процесів доцільно використовувати агентноорієнтований підхід. Кожен агент (як інформаційна сутність) буде представляти судно, а система взаємодії агентів стане основою для формування правил системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння. Використання запропонованого підходу побудови структури інтелектуального судна "А" - типу на принципах BDI дозволяє побудувати гнучку систему прийняття рішень, за допомогою якої може бути вироблене "краще рішення" попередження зіткнення суден, що задовольняє всі судна на всіх рівнях проектованої системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння.

Наведено моделі пошуково-рятувальних операцій в прибережній акваторії, формалізації знань та завдань пошуку для їх подальшої реалізації у системах підтримки прийняття рішення. Систематизовано проблеми, здійснена класифікація методів пошуково-рятувальних дій, що дозволило виділити часткові та загальні підходи рішення пошукових задач у різних умовах з метою формалізації моделей пошуково-рятувальних дій і процесів у складі інформаційно-аналітичних моделей систем підтримки прийняття рішення. Обгрунтовано доцільність та розроблені технології множинного аналізу формування навігаційної обстановки, районів й умов пошуково-рятувальних операцій у прибережній зоні, як універсального математичного апарата планування пошукових дій. Розробка інформаційних та автоматизованих систем суден дозволяє підвищити ефективність пошуково-рятувальних операції. Це відкриває нові підходи до завдань суднобудування, контролю, управління за переміщенням суден та ідентифікації їх діяльності. На теперішній час рівень розвитку науки та техніки характеризується підвищеними можливостями при створенні та застосуванні спеціалізованих інформаційних систем - системах підтримки прийняття рішень, які дозволяють зменшити цикл прийняття рішень в пошуково-рятувальних операціях.

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, потребує детального та точного розгляду ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв'язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в статті розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів - етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.

Підвищення точності стабілізації маломірного судна на траєкторії та зниження кількості перекладок руля, що підвищує ресурс авторульового, досягається за допомогою нечіткого регулятора, який працює на основі використання досвіду людини-рульового. Розроблена структурна схема управління та стабілізації судна на траєкторії, загальна схема управління із застосуванням нечіткого регулятора, а також структурна схема системи управління рухом маломірного судна із нечітким регулятором. Розроблена база правил для нечіткого регулятора та правила виведення, які грунтуються на відомому методі логічного виведення Мамдані. Застосування нечіткого регулятора дозволяє забезпечити зниження кількості перекладок руля суднової рульової машини.

Присвячено актуальним науковим дослідженням, які пов'язані з необхідністю визначення фактичного рівня надійності обладнання засобів річкового та морського транспорту в сучасних умовах експлуатації з метою науково-методичного забезпечення вирішення завдань продовження призначених термінів служби (ресурсів) як на теоретичному рівні, так і для обґрунтування практичних рекомендацій. Проведено аналіз експлуатації обладнання за технічним станом та науково-методичних підходів до прогнозування довговічності обладнання. Розроблено загальні положення щодо удосконалення моделей та методів прогнозування довговічності обладнання засобів річкового та морсбкого транспорту під час експлуатації за технічним станом. Надано обґрунтування рекомендацій щодо використання моделей та методів прогнозування довговічності обладнання для вирішення завдань продовження призначених термінів служби.

На теперішній час методи і засоби морехідної астрономії є єдиними дублюючими стосовно глобальних навігаційних супутникових систем. Морехідна астрономія оперує методами та засобами для визначення місця судна у відкритому морі. З розвитку сучасних інформаційних технологій почалася інтенсивна розробка комп'ютерних методів в астронавігації. Широке використання в сучасній навігаційній практиці новітніх супутникових систем обсервації ніяк не знімає актуальності методів астрономічних обчислень. Астрономічні способи визначення мають істотні переваги, а саме - небесні світила є природними "датчиками" навігаційної інформації, причому їх досить багато, що дозволяє одночасно вести вимір для розрахунку елементів декількох ізостадій. Триваюче швидке ускладнення умов судноводіння, особливо в районах інтенсивного судноплавства, стимулює розвиток автоматизованих навігаційних комплексів, які реалізовують зазначені методи морехідної астрономії. Астрономічні методи можуть бути автоматизовані за допомогою астронавігаційних систем, що значно збільшить ймовірність застосування цих методів, скоротить час і підвищить точність рішення навігаційних завдань. Наведена структурно-функціональна схема автоматизованої астронавігаційної системи.

Розроблено математичну модель для розв'язання комплексної задачі гідродинаміки та динаміки морських об'єктів довільної форми на хитавиці. Для моделювання гідродинаміки судна на хвилюванні доцільно використовувати математичні моделі єдиного двохфазного середовища повітря - вода. Такі моделі дозволять ефективно моделювати структуру потоку навколо морських об'єктів та коректно враховувати сили, які діють з боку в'язкого середовища для математичного моделювання руху вільного тіла в рідині. Модель хвилювання побудована з використанням функцій релаксацій на границях чисельного басейну, параметри якого були обгрунтовані в процесі проведення серії розрахунків з варіюванням розмірів розрахункових сіток.