Описаны этапы развития исследований по одному из основных научных направлений Института радиофизики и электроники НАН Украины - прогнозированию радиолокационной наблюдаемости надводных целей. Представлены результаты первых экспедиций, проведенных сотрудниками Института на Черном и Балтийском морях в 1950-е гг., которые позволили установить взаимосвязь между радиолокационной наблюдаемостью надводных целей и метеоусловиями вдоль трассы распространения радиоволн. Выявлена природа возникновения "радиоям" - резких ослаблений сигналов за счет экранирующего действия приподнятых инверсионных слоев, оказывающих существенное влияние на работу систем связи, радиолокации и навигации. Исследования во внутренних морях легли в основу методики оценки радиолокационной наблюдаемости и составления радиоклиматических карт. Дальнейшие комплексные исследования условий распространения радиоволн над акваторией Мирового океана, проведенные в 1970 - 80-е гг., позволили создать банк радиометеорологических параметров, необходимых при проектировании и эксплуатации радиолокационных станций. Разработана система прогнозирования радионаблюдаемости надводных и воздушных целей и создан пакет прикладных программ расчета уровня сигналов по метеорологическим данным.

Рассмотрены основные вопросы, возникающие при синтезе и анализе систем обеспечения устойчивости сопровождения маневрирующих целей, лоцируемых над морем за пределами радиогоризонта, и требующие теоретического изучения. Акцентировано на повышении точности измерения радиальных составляющих скорости и ускорении структурно-параметрического синтеза многофункциональной системы обработки сигналов и принятия решений при сопровождении целей, оценки их параметров, а также обеспечении автоматизированной обработки радиолакационной информации.

Визначено узагальнений показник ефективності функціонування системи управління (СУ) військово-морських сил (ВМС) можливого противника за умов ведення операцій та бойових дій. Враховано вплив на ефективність СУ ВМС порушення інформаційного обміну шляхом радіоелектронного подавлення телекомунікаційних мереж ВМС. Проведено оцінку ефективності впливу на сучасну СУ ВМС угрупованням сил і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) під час оборони морського узбережжя. Визначено приріст ефективності РЕБ за рахунок переоснащення частин РЕБ сучасними засобами радіо-, електромагнітного та програмно-комп'ютерного подавлення.

Изложены вопросы обнаружения и селекции морских целей. Рассматриваются характеристики современных РЛС военно-морских сил, предназначенных для обеспечения кораблевождения, обнаружения надводных объектов и обзора определенной акватории. Показаны особенности структуры радиолокационных изображений таких РЛС и возможности расширения алфавита классов и словаря признаков систем обнаружения и селекции. Сформулирована научная задача по разработке методов обнаружения и селекции малозаметных морских целей при длительном наблюдении за ними радиолокационными станциями военно-морских сил на основе спектральных портретов.

Рассмотрена дифракция как один из механизмов распространения радиоволн над морем. Теоретически обобщена методология оценки дальности обнаружения целей применительно к конкретным РЛС метрового, дециметрового и сантиметрового диапазона радиоволн с учетом специфики тропосферы над морской поверхностью. В рамках разработанной методологии проведены оценки максимальных дальностей обнаружения маловысотных целей над морем для существующего парка РЛС с учетом дифракционного механизма распространения радиоволн.

Розглянуто метод оцінювання характеристик розсіяння надводних об'єктів з урахуванням відбиття від водної поверхні. На основі запропонованого методу виконаний розрахунок характеристик розсіяння корабля при різних станах морської поверхні.

Сформульовано умови "живлення" підведених тропосферних радіохвилеводів над морем енергією РЛС приморського базування. Наведено співвідношення, що дозволяють для конкретних гідрометеорологічних умов в приморському районі отримати дані про дислокацію РЛС, які забезпечують підвищення дальності виявлення низьколітаючих цілей над морською поверхнею, сформульований метод, що дозволяє збільшити дальність виявлення низьколітаючих цілей з використанням РЛС приморського базування.

Виходячи із задачі систематизованого дослідження характеристик гідроакустичного озброєння за реальних умов, проведено кількісні оцінки впливу фізичних властивостей шпангоутного набору днища корабля на звукове поле корабельних гідроакустичних станцій з підкільними антенами.

Проведено дослідження з підвищення ефективності класифікації та визначення головної цілі за сигналами радіолокаційних датчиків за невизначеного ракурсу опромінення надводного корабля.

Рассмотрены вопросы анализа и развития основных научных проблем разработки методологии системного проектирования и полигонных испытаний бортовых автоматизированных корабельных комплексов обнаружения и целеуказания.

Визначено клас задач протидії двох сторін при конфлікті стратегій, що визначаються функціями двох змінних за наявності обмежень і додаткових умов, що забезпечують можливість: досягнення гарантованого результату при найгірших варіантах розвитку ситуації для сторони; досягнення максимально можливого результату при найгірших варіантах розвитку ситуації для сторони; досягнення найкращого результату для сторони при найбільш ймовірних варіантах поведінки протидіючої сторони. На основі аналізу існуючих методів розв'язування подібних задач запропоновано підходи до вирішення досліджуваної задачі у всіх можливих описаних випадках реалізації специфічних умов.

Показано, що збої у роботі радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту під час руху за маршрутом можуть привести до значних додаткових витрат, що обумовлене відхиленням від визначеного маршруту. Обгрунтовано, що контроль технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту на сьогодні є одним із способів підтримання їх у справному стані та істотно впливає на ефективність виконання ними поставлених завдань. Це пов'язано й з тим, що переважна більшість зазначених зразків радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту працюють у агресивному середовищі. Обгрунтовано, що оптимальні характеристики системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту необхідно розраховувати за умови забезпечення максимального (мінімального) значення відповідного критерію. Отже, постановка та розв'язання завдання розрахунку оптимальних характеристик зазначеної вище системи контролю передбачає визначення конкретних критеріїв синтезу. Мета роботи - розробка методу розрахунку критерію чутливості про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Сформульоване завдання визначення оптимального методу контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Оптимальний є такий метод, який при заданій апріорній області "відхилення" параметрів контролю, заданому рівні завади, необхідному часі контролю дозволяє максимально звузити апостеріорну область "відхилення" параметрів системи (або функції цих параметрів). Розроблений метод розрахунку критерію чутливості про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Такий метод запропоновано використовувати при обгрунтуванні оптимальних характеристик системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту при експлуатації. Подальші дослідження пропонується направити на обгрунтування та розрахунок інших критеріїв оптимальності та проведення їх порівняння.

Запропоновано метод виявлення малорозмірних надводних об'єктів, що використовує інформацію про кути приходу прийнятого сигналу, особливості просторових характеристик зворотного розсіювання від моря та надводних об'єктів. Показана теоретично і підтверджена експериментально принципова можливість використання особливостей кутового шуму надводних цілей і морської поверхні, а також просторової періодичності відбиттів від моря для поліпшення радіолокаційної спостережливості малорозмірних малошвидкісних цілей.

Проведено аналіз сучасних методів прогнозування та можливості їх використання для прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Розглянуто фактори, які обумовлюють особливості прогнозування тенденцій розвитку військової радіолокації. Обгрунтовано висновок про неможливість прямого застосування відомих формальних методів прогнозування для коректного прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Запропоновано використання поєднання методів експертного оцінювання та теорії нечітких множин. Проаналізовано послідовність та склад етапів розроблення методики прогнозу тенденцій розвитку військової радіолокації. Особливу увагу приділено розробці продукційних правил прогнозування для кожного показника та їх перетворювання з чисельних значень в вектор лінгвістичних змінних за допомогою функцій приналежності. Наведено приклад вектору оцінки значень показників прогнозування, якій отриманий за допомогою запропонованої методики.

Вирішено актуальне наукове завдання висвітлення підводної обстановки на захищених мілководних акваторіях шляхом застосування малогабаритних автономних ненаселених підводних апаратів з радіобуєм. Усувати вплив від кабель-буксиру запропоновано забезпеченням оптимальної за критерієм найменшої сили натягу дожини випущеної частини кабель-буксиру та використанням горизонтальних рулів. Удосконалено нечітку систему автоматичного керування плоским вертикальним рухом підводного апарата. При перевищенні сумарним сигналом керування маршовим та обертовим ступенями рухливості максимально допустимого рівня, пріоритет надається регулятору курсу. Удосконалено систему позиціонування в робочій точці, яка не потребує керованості підводного апарата за лаговим ступенем рухливості, забезпечує стабілізацію положення при виконанні інспекційних робіт та траєкторний рух в задачах пошуку.