Розглянуто питання сучасної травматології лікування пошкоджень опорно-рухового апарату у постраждалих з політравмою. На підставі аналізу значної кількості клінічного матеріалу, з урахуванням основ доказової медицини визначено та науково-обгрунтовано лікувально-діагностичну тактику у процесі лікування переломів стегна у хворих. Описано періоди найбільш безпечного виконання оперативних втручань залежно від показників стандартизованої оцінки тяжкості та клініко-нозологічної форми пошкодження, стану постраждалого.

Рассмотрены вопросы современной травматологии лечения повреждений опорно-двигательного аппарата у больных с политравмой. На основе анализа большого количества клинического материала, с учетом основ доказательной медицины определена и научно-обоснована лечебно-диагностическая тактика при лечении переломов бедра у пациентов. Описаны периоды наиболее безопасного выполнения оперативных вмешательств в зависимости от показателей стандартизированной оценки тяжести и клинико-нозологической формы повреждения, состояния пострадавшего.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми діагностики, ефективності надання медичної допомоги постраждалим з полісистемними пошкодженнями (ПП) на ранньому госпітальному етапі. Проаналізовано можливості застосування стандартизованих систем оцінки до даних хворих, встановлено ефективність надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) за умов лікарняної швидкої медичної допомоги. Розкрито методологічні засади формування стандартів уніфікованих медичних технологій надання ЕМД постраждалим з ПП.

Освещены теоретические и практические проблемы диагностики, эффективности оказания медицинской помощи пострадавшим с полисистемными повреждениями (ПП) на раннем госпитальном этапе. Проанализированы возможности применения стандартизированных систем оценки к данным больным, установлена эффективность оказания экстренной медицинской помощи (ЭМП) в условиях врачебной скорой медицинской помощи. Раскрыты методологические основы формирования стандартов унифицированных медицинских технологий оказания ЭМП пострадавшим с ПП.

Висвітлено питання кризового менеджменту, проблеми управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (НС), зокрема медико-санітарних. Розкрито питання антикризового управління ризиками, принципи формування паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів і територій, особливості розробки локальних і територіальних сценаріїв розвитку НС. Увагу приділено підготовці заходів з подолання медико-санітарних наслідків НС.

Освещены вопросы кризисного менеджмента, проблемы управления ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций (ЧС), в частности медико-санитарных. Раскрыты вопросы антикризисного управления рисками, принципы формирования паспортов риска потенциально опасных объектов и территорий, особенности разработки локальных и территориальных сценариев развития ЧС. Уделено внимание подготовке мероприятий по преодолению медико-санитарных последствий ЧС.

Розглянуто питання зародження та розвитку природних надзвичайних ситуацій (НС), зокрема, катастрофічних наслідків землетрусів. Проаналізовано природні світові великомасштабні катастрофи та розкрито зміст заходів щодо раннього виявлення та ліквідації їх наслідків на основі залучення мобільного госпіталю МНС України та мобільних формувань Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України. Висвітлено особливості планування медичного захисту населення за умов НС природного характеру, організацію постачання формувань і закладів ДСМК у період підготовки та роботи з подолання медико-санітарних наслідків НС. Описано сучасні засоби зв'язку, інформації та комунікації в інформаційно-аналітичному забезпеченні та супроводі робіт з подолання даних наслідків.

Рассмотрены вопросы зарождения и развития природных чрезвычайных ситуаций (ЧС), в частности, катастрофических последствий землетрясений. Проанализированы природные мировые крупномасштабные катастрофы и раскрыто содержание мероприятий по раннему выявлению и ликвидации их последствий на основе привлечения мобильного госпиталя МЧС Украины и мобильных формирований Государственной службы медицины катастроф (ГСМК) Украины. Освещены особенности планирования медицинской защиты населения в условиях ЧС природного характера, организация снабжения формирований и заведений ГСМК в период подготовки и работы по преодолению медико-санитарных последствий ЧС. Описаны современные средства связи, информации и коммуникации в информационно-аналитическом обеспечении и сопровождении работ по преодолению данных последствий.

Представлен анализ клинического течения травматической болезни у 2 500 пострадавших с политравмой. Определены закономерности клинических признаков травматической болезни по ее периодам. Установлено, что клиническая картина травматической болезни является синтезом клинических проявлений нарушения функции пострадавших и заинтересованных органов и систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458р3-34

Шифр НБУВ: Ж70142 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1-5

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі досвіду лікування 97-ми потерпілих проаналізовано перебіг поранення серця та перикарда, зіставлено загальноприйняті та сучасні можливості його діагностики, систематизовано етапний підхід, спрямований на поліпшення результатів їх хірургічного лікування.

Вивчено вплив алкогольної інтоксикації на виникнення ушкоджень і важкість перебігу травматичної хвороби. Доведено, що алкогольна інтоксикація не впливає на перебіг травматичної хвороби і результат травматичного процесу.

Ефективність лікування "високоенергетичної травми" залежить від своєчасно встановленого діагнозу. Сучасні променеві методи діагностики дозволяють виявити пошкодження паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, гематому заочеревинного простору. Метод ультразвукового дослідження (УЗД) вважають провідним в оцінці травматичного пошкодження паренхіматозних органів черевної порожнини та заочеревинного простору через відсутність протипоказань, променевого навантаження, неінвазивність та доступність. Висвітлено питання ультразвукової діагностики гематом заочеревинного простору у випадку закритої травми живота та поперекової ділянки, наведено їх ехосеміотику. Обстежено 65 постраждалих з полісистемними та поліорганними пошкодженнями, у яких виявлено заочеревинну гематому. Дані УЗД порівняно з результатами інтраопераційної діагностики. Встановлено можливості методу не тільки у виявленні гематом, а й проведенні динамічного контролю змін структури у пошкодженій ділянці як за сприятливого перебігу, так і у разі виникнення ускладнень, зокрема, заочеревинного абсцесу.

Розглянуто питання клінічної організації діагностичного процесу у постраждалих з полісистемними та поліорганними пошкодженнями із застосуванням сучасних високих технологій. Вперше визначено й оцінено причинні фактори, що знижують ефективність діагностичного процесу у постраждалих з політравмою, показано ризики проведення діагностичних заходів. Обгрунтовано клініко-організаційні заходи щодо усунення та зменшення впливу причинних факторів і мінімізації ризиків неефективності діагностики.

Висвітлено питання управління ліквідацією медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Наведено основні характеристики НС природного та техногенного походження, проаналізовано особливості виживання людини за екстремальних умов. Розглянуто питання організації лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов НС. Описано особливості надання екстреної медичної допомоги постраждалим. Викладено сучасні стандарти серцево-легеневої і церебральної реанімації. Увагу приділено етіології, патогенезу, критеріям діагностики, способам прогнозування вірогідності розвитку шокових станів.

Освещены вопросы управления ликвидацией медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций (ЧС). Даны основные характеристики ЧС природного и техногенного происхождения, проанализированы особенности выживания человека в экстремальных условиях. Рассмотрены вопросы организации лечебно-эвакуационного, санитарно-гигиенического и противоэпидемического обеспечения населения в условиях ЧС. Описаны особенности предоставления экстренной медицинской помощи пострадавшим. Представлены современные стандарты сердечно-лёгочной и церебральной реанимации. Внимание уделено этиологии, патогенезу, критериям диагностики, способам прогнозирования вероятности развития шоковых состояний.

Розглянуто пошкодження органів і структур позаочеревинного простору як проблему полісистемної травми. Наведено клініко-епідеміологічні та клініко-нозологічні характеристики полісистемних пошкоджень з наявністю позаочеревинної гематоми, вірогідно визначено вплив цих пошкоджень на перебіг травматичного процесу у постраждалих. Встановлено вплив пошкоджень органів і структур, що супроводжуються позаочеревними гематомами, на характер і результат перебігу травматичного процесу. Вперше застосовано теорію управління ризиками для визначення оптимального й адекватного обсягу оперативних втручань відповідно до категорій і рейтингів ризику.

Обстежено 131 постраждалого з проникаючим пораненням живота з пошкодженням печінки. На підставі вивчення результатів оцінки стану потерпілих з використанням прогностичних шкал проведено кореляційний аналіз з метою прогнозування перебігу травматичного процесу.

Наведено результати морфологічного дослідження тканин долоні хворих при контрактурі Дюпюїтрена, у яких діагностований хронічний гепатит. Залежно від вираженості фіброзу печінки хворі розподілені на 3 групи. Виявлення у хворих на фіброз печінки І ступеня тривалістю до 5 років морфологічних змін у різних стадіях свідчить про можливість рецидивування контрактури Дюпюїтрена і збільшення її тяжкості. Відзначено необхідність проведення морфологічних досліджень з метою визначення ступеня фіброзу печінки під час планування хірургічного втручання з приводу контрактури Дюпюїтрена.

Наведено результати лікування контрактури Дюпюітрена у хворих на хронічний гепатит за деформації кисті II та III ступеня, постраждалих та ліквідаторів наслідків катастрофи на ЧАЕС, проведеного у 2000 - 2010 рр. Починаючи з 3-го тижня від появи активних рухів, хворим проводили місцеве лікування, зокрема, призначали лідазу та розчин, що включав димексид, ізотонічний розчин натрію хлориду та фуразолідон.

Проаналізовано проблеми та особливості поповнення обсягу циркулюючої крові у дітей із полісистемними та поліорганними пошкодженнями на догоспітальному етапі. Наведено результати аналітичного огляду літератури про можливість внутрішньокісткової інфузії як альтернативного способу.

Вивчено проблему ефективного надання екстреної медичної допомоги постраждалим дитячого віку з полісистемними пошкодженнями на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Проаналізовано термінологічний фонд, який застосовується при характеристиці важкої механічної травми. Досліджено клініко-епідеміологічні та клініко-нозологічні характеристики пошкоджень, вікові та статеві ознаки, особливості травмогенезу. Вивчено загальновідомі стандартизовані системи оцінки тяжкості пошкоджень і стану постраждалих з травмами. Запропоновано власну стандартизовану систему оцінки тяжкості стану постраждалої дитини на догоспітальному етапі. Проаналізовано основні недоліки надання екстреної медичної допомоги дітям з поліорганними та полісистемними пошкодженнями, визначено шляхи оптимізацїї ситуації.

Висвітлено проблему травми ділянки таза як важливої складової багатокомпонентної полісистемної травми, для характеристики якої застосовано стандартизовану систему оцінки тяжкості пошкодження ISS (Injury Severity Score).

Наведено результати морфологічного дослідження тканин печінки у 98 хворих, у яких діагностовано контрактуру Дюпюітрена, хронічний гепатит та фіброз печінки I, II і III ступеня. Хворі оперовані з приводу калькульозного холециститу. Спроба розподілу виявлених морфологічних змін залежно від тривалості існування патологічного процесу в печінці (до 5 років, від 5 до 10 років, понад 10 років) виявилась невдалою. Виявлені зміни досить різноманітні та характерні не лише для обстежених хворих.