Висвітлено найважливіші проблеми паливно-енергетичного, металургійного й аграрного секторів економіки України та відповідних товарних ринків. Обгрунтовано пропозиції щодо перспективного розвитку сектора з урахуванням потреб ринку. Викладено теоретичні основи дослідження розвитку секторів і ринків. Висвітлено методи вибору альтернативних варіантів розвитку та методи дослідження товарних ринків. Розглянуто проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та ринків енергоресурсів, загальні проблеми енергетичної політики України. Визначено тенденції виробництва металопродукції та формування ринків збуту. Окреслено перспективи розвитку металургійного сектора. Охарактеризовано розвиток аграрного сектора й агроринку. Проаналізовано структурну політику та інституційні перетворення аграрного сектора. Зроблено прогноз кон'юнктури світових ринків сільськогосподарської продукції та перспективи розширення експорту.

Проаналізовано тенденції світового виробництва металопродукції та визначено їх зміни в короткостроковій перспективі. Наведено пропозиції стосовно утримання позицій України на світовому ринку металопрокату.

Викладено концепцію розвитку національного ринку за умов лібералізації. Висвітлено пріоритети розвитку аграрного ринку та подолання продовольчої кризи. Проаналізовано стан та перспективи розвитку ринків енергоресурсів, металу, продукції машинобудування.

Изложена концепция развития национального рынка в условиях либерализации. Освещены приоритеты развития аграрного рынка и преодоление продовольственного кризиса. Проанализированы состояние и перспективы развития рынков энергоресурсов, металла, продукции машиностроения.

Висвітлено проблеми розвитку галузевих ринків України, зокрема, паливно-енергетичного, металургійного, аграрного, машинобудівного, а також ринків послуг. Описано принципи організації та регулювання ринків природних монополій в енергетиці, модель оптимального вибору перспективних зовнішніх ринків металу. Розглянуто питання державного регулювання агропродовольчого та земельного ринків. Визначено стратегічні напрями розвитку ринків машинобудування. Проаналізовано світовий досвід щодо формування ринків послуг, розвиток транспортних і телекомунікаційних послуг.

Освещены проблемы развития отраслевых рынков Украины, в частности, топливно-энергетического, металлургического, аграрного, машиностроительного, а также рынков услуг. Описаны принципы организации и регулирования рынков природных монополий в энергетике, модель оптимального выбора перспективных внешних рынков металла. Рассмотрены вопросы государственного регулирования агропродовольственного и земельного рынков. Определены стратегические направления развития рынков машиностроения. Проанализированы мировой опыт по формированию рынков услуг, развитие транспортных и телекоммуникационных услуг.

Представлено результати порівняльного аналізу ефективності (рентабельності) постреформенних сільськогосподарських підприємств України різних форм власності та господарювання і розмірів землекористування у розрізі основних природно-сільськогосподарських зон.

Зважаючи на актуальність завдань природно-сільськогосподарського районування України, викладено основні принципи методології агроекологічного зонування для оцінки продуктивності землі, опрацьованої ФАО. Надано попередні результати оцінки вітчизняного агропотенціалу, що одержані у межах співпраці Інституту економіки та прогнозування НАН України з Міжнародним Інститутом прикладного системного аналізу (Австрія).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.40

Рубрики:

Хірургічне лікування цирозів печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою покращання результатів лікування хворих на цироз печіни (ЦП) розроблено та клінічно впроваджено новий малоінвазивний спосіб, призначений для стимуляції регенерації печінки за допомогою аргоноплазмової коагуляції. Встановлено, що після моделювання ЦП на дослідних тваринах 40,0 %-вим розчином чотирьоххлористого вуглеця, відбуваються патологічні морфофункціональні зміни у печінці з розвитком цирозу. Після проведення стимуляції регенерації печінки з використанням запропонованого способу у режимі 50 Вт у дослідних тварин виявлено позитивні морфологічні результати протягом 360 діб. У 38-ми (58,4 %) хворих на ЦП класу A та B за Child-Turcotte-Pugh установлено добрий клінічний результат й обгрунтовано доцільність та доведено ефективність запропонованого способу, який передбачає проведення ендовідеохірургічної стимуляції регенерації печінки за допомогою аргоноплазмової посегментної коагуляції, що дозволило покращити клінічний перебіг захворювання, білково-синтетичну, пігментну функцію печінки, виконати корекцію цитолітичного, мезенхімально-запального, холестатичного синдромів, покращити нагромадження радіофармпрепарату у печінці, кровопостачання у її судинах, зменшити прояви портального запалення, некрозів та фіброзу печінки. Це дозволило подовжити тривалість життя та його якість і знизити летальність з 21,4 % до 10,5 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.23-1

Рубрики:

Дифтерія

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6 + Р457.463.054

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.301.1 + Р457.465.308.3

Рубрики:

Апендицит

Сторонні предмети в кишечнику

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено оцінювання потенціалу землеробства України на основі методології агроекологічних зон. Розроблено системний просторовий реєстр і класифікацію природних (кліматичних, грунтових) ресурсів України щодо їх придатності для вирощування основних сільськогосподарських культур. Наведено кількісні оцінки потенціалу урожайності озимої пшениці, кукурудзи на зерно та соняшнику за визначених агроекономічних і господарських умов. Визначено, що Україна має значні ресурси для сільськогосподарського виробництва з огляду на кліматичні умови, грунти та режими зволоження, але поточні сільськогосподарські технології далекі від оптимальних, а територіальні та щорічні коливання загалом низької урожайності призводять до невизначеності сільськогосподарського виробництва, втрат доходів, соціальних проблем на селі.

Оглянуто результати наукових досліджень, основних етапів розвитку хірургічного лікування портальної гіпертензії в разі цирозу печінки, проведених в Україні та за кордоном, з малюнками основних операцій у випадку даної патології. Описано методику трансюгулярного інтрапечінкового портосистемного стент шунтування, що є альтернативою хірургічних шунтуючих операцій у хворих з портальною гіпертензією.

Надано досвід хірургічного лікування 47 хворих на цироз печінки, яких прооперовано в клініці у 2002 - 2005 рр. за допомогою малоінвазивних методів. Використовували ендовідеохірургічну аргоноплазмову коагуляцію печінки - 14 хворим, хронічну емболізацію селезінкової артерії - 22 хворим, та поєднання цих методів залежно від функціонального стану печінки (Child-Turcotte-Pugh). Кращі результати спостерігалися у хворих на цироз онкологічного генезу в стадії А, у яких помітно покращились біохімічні показники, ознаки регенерації печінки, сталося покращання морфофункціонального стану печінки.

На основі аналізу процесів формування ринку металопродукції в Україні і визначення чинників, що призводять до гальмування цих процесів, запропоновано напрямки подальшого розвитку внутрішнього ринку.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320 + П00(4УКР)

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Агробіологія. Агробіоценози. Біотехнологія

Шифр НБУВ: Ж24156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано чинні законодавства та теорії кримінального права на предмет виявлення ознак, які можуть бути підставами для кваліфікації злочинного діяння як вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю.

Визначено радіаційний фон в мікрорайонах міста Кропивницького за допомогою дозиметра-радіометра МКС-08-01 Гм "ДКС-96" та бездротового датчика (дозиметра), проаналізувати виміряні значення за допомогою критерію Ст'юдента та створити інтерактивну карту радіаційного фону в мікрорайонах м. Кропивницького. Вимірювання радіаційного фону м. Кропивницького проводилося двома способами: за допомогою дозиметра-радіометра МКС-08-01 Гм "ДКС-96" для вимірювання радіаційного фону в мікрорайонах м. Кропивницького (Завадівка (санітарна зона та зона спостереження), Ковалівка, Велика Балка, Лісопаркова, Район 5/5, Попова, Міський сад); за допомогою бездротового датчика (дозиметра) з системою моніторингу радіоактивної обстановки місцевості на базі Wi-Fi модуля з мікроконтролером (Лісопаркова, Завадівка (санітарна зона та зона спостереження), Район 5/5). Результати експерименту дозволили зробити висновок, що в деяких мікрорайонах Кропивницького підвищений рівень радіаційного забруднення. Оцінка рівня опромінення людини від техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, зокрема, від 238U та 222Rn є ключовим фактором, який обумовлює ризик розвитку онкологічних патологій на Кіровоградщині. Перевірено ефективність створеного нами бездротового датчика (дозиметра) для моніторингу радіаційної обстановки місцевості. Для аналізу, інтерпретації та донесення до широкого загалу отриманих результатів нашого дослідження було створено власний додаток для смартфонів на базі операційної системи Android.

Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: розробку концепції і плану взаємодії; надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров'я і медичних підрозділів військових формувань; міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження - визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Відповідно до реформування системи охорони здоров'я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об'єкт дослідження - система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження - цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Висновки: на основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн - членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров'я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених.

Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: розробку концепції і плану взаємодії; надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров'я і медичних підрозділів військових формувань; міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження - визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Відповідно до реформування системи охорони здоров'я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об'єкт дослідження - система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження - цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Висновки: на основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн - членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров'я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених.