Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Показано, що 6-бензиламінопурин у вільній формі та іммобілізований на полімері (полістимулін К) посилював лінійний ріст листків, зменшував водний і осмотичний потенціали та збільшував мітотичну активність клітин інтеркалярної меристеми листків гібридів кукурудзи за оптимального та недостатнього водозабезпечення. У цьому випадку гібрид кукурудзи Титан 220 СВ відзначався більшою чутливістю до екзогенних цитокінінів і стійкістю до посухи, ніж гібрид кукурудзи Нептун СВ.

Показано, що бензиламінопурин (БАП) у вільній формі та іммобілізований на полімерні (полістимулін К) підсилював лінійний ріст коренів та пагонів інтактних рослин озимої пшениці сортів Одеська 51 і Ровенська 14 як за оптимальних умов вирощування, так і після дії високотемпературного стресу. Водночас з'ясовано, що 2,4-дихлорфеноксіоцтова кислота (2,4-Д) та її полімерний аналог полістимулін А-6 сприяли наростанню маси надземної і підземної частин проростків.

Показано, що 6-бензиламінопурин у вільній формі та іммобілізований на полімері (полістимулін К) підсилює ріст коренів і пагонів озимої пшениці сортів Альбатрос одеський та Білоцерківська 47 після дегітратації. Встановлено відновлення мітотичної активності через 5 - 7 год після регідратації.

Встановлено, що підсихання кореневої системи під час пересаджування індукує порушення процесів поглинання води, інтенсифікацію дихання, зниження транспірації та енергетичного заряду деревних рослин. Розроблено методичні та агротехнічні рекомендації для підвищення приживлюваності саджанців, визначено оптимальні концентрації екологічно-безпечних регуляторів росту та норми витрат мінеральних добрив. Висвітлено технології приготування органо-мінеральних компостів і плівкоутворювальних сумішей для обробки кореневих систем саджанців деревних порід.

Досліджували вплив концентрату продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) відходів спиртодріжджового виробництва на параметри росту та проліферативну активність проростків різних сортів пшениці та жита за нормальної температури та після дії високотемпературного стресу. ПТМБ значною мірою нівелював негативний вплив високої температури, сприяв відновленню проліферативної активності та росту проростків пшениці, особливо посухостійкого сорту Одеська 117. Отримані дані свідчать про можливість застосування ПТМБ як засобу для підвищення жаростійкості зернових культур.

Показано, що зміни вмісту вільних аденозинфосфатів і енергетичний заряд у листках озимої пшениці залежать від рівня водозабезпечення, фаз росту і розвитку та сортових особливостей рослин. За умов тривалої посухи сорт пшениці Донецька 48 відзначався більшими кількістю аденозин-5-дифосфату, аденозин-5-трифосфату та енергетичним зарядом, ніж сорт Київська 7.

Узагальнено літературні і власні експериментальні дані стосовно проблеми проліферації та розтягнення рослинних клітин за умов водного стресу на різних системних рівнях. Визначено роль систем репопуляційного відновлення і розкрито особливості субклітинних механізмів осмотичної регуляції в підтриманні водного гомеостазу меристематичних тканин при дефіциті води.

Досліджено вплив регуляторів росту з цитокініновою й ауксиновою активністю на вміст амінокислот і білка в бульбах сортів картоплі різних екотипів за недостатнього та оптимального водозабезпечення. Встановлено, що пролонгована дія фізіологічно активних полімерів підвищує стійкість, вміст сирого протеїну і білка, а також зменшує пул вільних амінокислот у бульбах картоплі за умов посухи.

Вивчено вплив водного стресу на мітотичну активність, приріст і відновлення росту проростків гібридів кукурудзи Маїссинте 250 МВ і Колективний 95 М, а також теосинте. Встановлено, що теосинте відрізнявся від гібридів кукурудзи більш високою стійкістю до водного стресу. Визначено, що проліферативна неспецифічна реакція меристем кореня та пагона на посуху є однією з визначальних у формуванні механізмів стійкості гібридів кукурудзи і теосинте до водного стресу на ранніх фазах їх росту та розвитку.

Досліджено вміст абсцизової кислоти (АБК) у листках картоплі й помідорів за впливу різного водозабезпечення та регуляторів росту полістимуліну К, полістимуліну А-6 та емістиму С. Під дією посухи вміст АБК більш істотно зростав у листках стійкого до посухи сорту картоплі Темп, ніж у менш стійкого Древлянка. Найвищу кількість АБК виявлено в листках рослин, оброблених полістимуліном К і полістимуліном А-6. Вміст АБК у листках помідорів більший, ніж у картоплі. У пізньостиглого сорту помідорів Донецький посилювався синтез даної кислоти за недостатнього водозабезпечення порівняно з раньостиглим сортом Київський. Зроблено висновок, що застосування регуляторів росту є ефективним засобом регуляції механізмів стійкості картоплі до посухи.

Изучено влияние высокой температуры (+ 42 °C, 4 ч) на структуру листовой пластинки, ультраструктуру фотоассимиляционных мембран хлоропластов обкладки и содержание свободных и конъюгированных форм абсцизовой (АБК) и индолилуксусной (ИУК) кислот в 8-суточных проростках двух гибридов кукурузы в разной степени устойчивых к высокотемпературному стрессу. Показано, что высокая температура не вызывала существенных анатомических изменений в листовой пластинке обоих гибридов. Проростки устойчивого гибрида содержат большее количество хлоропластов и АБК. У слабоустойчивого гибрида наблюдали разрушение фотоассимиляционных мембран у части хлоропластов обкладки и интенсификацию процесса конъюгации свободных форм АБК. ИУК, вероятно, не играет существенной роли в формировании защитных реакций проростков гибридов кукурузы при исследованном режиме и продолжительности действия высоких температур, однако наблюдается количественное перераспределение свободных и связанных форм ИУК в разных органах.

З урахуванням системного підходу узагальнено літературні дані стосовно екзогенних шляхів регуляції посухостійкості сортів картоплі за допомогою природних і синтетичних аналогів фітогормонів за умов посухи. Встановлено зв'язок фітосинтетичного, фітогормонального, амінокислотного та ліпідного пулів з водним статусом і продуктивністю її сортів за різного водозабезпечення. Виявлено найадаптованіші до факторів посухи сорти картоплі української селекції.

С учетом системного подхода обобщены литературные данные об экзогенных путях регуляции жароустойчивых сортов картофеля с помощью природных и синтетических аналогов фитогормонов в условиях жары. Установлена связь фитосинтетического, фитогормонального, аминокислотного и липидного пулов с водным статусом и производительностью сортов растения при различных условиях водообеспечения. Выявлены наиболее адаптированные к факторам жары сорта картофеля украинской селекции.

Установлено, что обработка растений в фазу бутонизации-цветения водными растворами полистимулинов П-К, П-А-6 и эмистима С индуцирует повышение устойчивости, уменьшение коэффициента транспирации, потерь урожая и сохранение качества клубней ранне- и позднеспелых сортов картофеля в условиях продолжительной засухи. Показано, что при недостаточном водообеспечении более эффективное стресс-протекторное действие на функциональное состояние растений картофеля проявляет полистимулин П-К по сравнению с П-А-6 и эмистимом С.

Висвітлено проблему клітинного росту пшениці та кукурудзи за дії посухи та у відновний період. Досліджено специфіку реакції інтеркалярних і апікальних меристем на посуху. З використанням методів гістохімії, радіоавтографії, цитоспектрофотометрії проаналізовано динаміку популяцій проліферовальних клітин і тих, що розтягуються за наростаючого дефіциту води та у відновний період. Виявлено порогові рівні оводнення меристем для поділу клітин, а також розглянуто сортову специфіку їх водозатримувальної здатності. Встановлено можливість модифікації процесів клітинного росту за допомогою синтетичних аналогів фітогормонів. Розглянуто вплив синтетичних регуляторів росту на виживання проростків озимої пшениці та кукурудзи. Висвітлено особливості ростової реакції рослин на водний стрес.

Освещена проблема клеточного роста пшеницы и кукурузы в засушливый и восстановительный период. Исследована специфика реакции интеркалярных и апикальных мерисистем на засуху. С использованием методов гистохимии, радиоавтографии, цитоспектрофотометрии проанализорована динамика популяций пролиферовальных клеток и тех, что растягиваются при нарастающем дефиците воды в восстановительный период. Определены пороговые уровни оводнения мерисистем для деления клеток данных культур, а также рассмотрена сортовая специфика их водозадержательной способности. Установлена возможность модификации процессов клеточного роста с помощью синтетических аналогов фитогормонов. Рассмотрено влияние синтетических регуляторов роста на выживание проростков озимой пшеницы и кукурузы. Освещены особенности реакции роста растений на водный стресс.

Розглянуто питання енергетичного забезпечення адаптаційних реакцій, які обумовлюють формування механізмів стійкості рослин озимої пшениці до посухи та високих температур. Наведено результати системних досліджень енергообміну, перетворення світлової енергії на біохімічну та теплову складові. Висвітлено зв'язки між енергетичними потоками та фізіологічними параметрами рослинного організму. Описано первинні процеси відбиття та поглинання фотосинтетично активної радіації, акумуляцію аденозинфосфатів, пігментів і полярних ліпідів мембран хлоропластів та витрачання енергії рослинами за дії факторів посухи. Розглянуто енерговитратні процеси поглинання, транспорту та транспірації води, шляхи регуляції енергообміну сортів пшениці за рахунок використання полімерних регуляторів росту з цитокініновою та ауксиновою активністю за різного водозабезпечення.

Рассмотрены вопросы энергетического обеспечения адаптационных реакций, обусловливающих формирование механизмов устойчивости растений озимой пшеницы к засухе и высоким температурам. Приведены результаты системных исследований энергообмена, преобразования световой энергии в биохимическую и тепловую составные. Освещены связи между энергетическими потоками и физиологическими параметрами растительного организма. Описаны первичные процессы отражения и поглощения фотосинтетически активной радиации, аккумуляцию аденозинфосфатов, пигментов и полярных липидов мембран хлоропластов и расходования энергии при действии факторов засухи. Рассмотрены энергозатратные процессы поглощения, транспорта и транспирации воды, пути регуляции энергообмена сортов пшеницы за счёт использования полимерных регуляторов роста с цитокининовой и ауксиновой активностью при разном водообеспечении.

Висвітлено біологічні особливості видів та форм каштанів, які зростають у різних регіонах світу. Наведено історичні відомості про походження, введення в культуру, класифікацію, ареали поширення та вирощування, морфологічні, фізіологічні та екологічні ознаки, практичне використання каштанів. Описано найпоширеніші хвороби та шкідники, механізми стійкості та адаптації каштанів до стресових факторів навколишнього середовища. Розглянуто методи візуальної та спектральної оцінок стану та ступеня пошкодження, наведено агротехнічні рекомендації щодо підвищення приживлюваності кінського звичайного каштана до водного та мінерального дефіциту. Викладено технологію приготування органо-мінеральних компостів та плівкотвірних сумішей для обробки кореневих систем каштанів під час їх пересаджування.

Освещены биологические особенности видов и форм каштанов, растущих в разных регионах мира. Приведены исторические сведения о происхождении, введении в культуру, классификации, ареалах распространения и выращивания, морфологических, физиологических и экологических свойствах, практическом использовании каштанов. Описаны распространеннейшие болезни и вредители, механизмы устойчивости и адаптации каштанов к стрессовым факторам окружающей среды. Рассмотрены методы визуальной и спектральной оценок состояния и степени повреждения, представлены агротехнические рекомендации по повышению приживаемости конского обычного каштана к водному и минеральному дефициту. Изложена технология приготовления органо-минеральных компостов и пленочнообразующих смесей для обработки корневых систем каштанов при их пересадке.

На підставі системного підходу узагальнено результати багаторічних досліджень стосовно функціонування автоколивальних процесів (АП) водообміну рослин за оптимальних і стресових умов. Експериментально обгрунтовано теоретичне положення, що флуктуації гідростатичного потенціалу ксилемного розчину необхідно розглядати як механізм синхронності довгоперіодичних АП ексудації, динаміки апертури продихів, транспорту води та поглинання вуглекислого газу рослинами. Уперше показано вплив АП водо- та газообміну в формування адаптивних реакцій і продукційного процесу рослин за умов штучного клімату.

На основе системного подхода обобщены результаты многолетних исследований о функционировании автоколебательных процессов (АП) водообмена растений в оптимальных и стрессовых условиях. Экспериментально обосновано теоретическое положение, что флуктуации гидростатического потенциала ксилемного раствора необходимо рассматривать как механизм синхронности долгопериодических АП экссудации, динамики апертуры продыхов, транспорта воды и поглощения углекислого газа растениями. Впервые показано влияние АП водо- и газообмена на формирование адаптивных реакций и продукционного процесса растений в условиях искусственного климата.

Викладено методичні й агротехнічні рекомендації для підвищення проживлюваності садженців. Визначено оптимальні концентрації екологічно-безпечних регуляторів росту та норми витрат мінеральних добрив. Розглянуто технології приготування органо-мінеральних компостів і плівкоутворювальних сумішей для обробки кореневих систем саджанців деревних порід.

Изложены методические и агротехнические рекомендации для повышения пропитки саженцев. Определены оптимальные концентрации экологически-безопасных регуляторов роста и норма затрат минеральных удобрений. Рассмотрены технологии приготовления органно-минеральных компостов и пленкообразующих смесей для обработки корневых систем саженцев древесных пород.

За польових умов та умов фітотрону досліджено фізіологічні механізми формування посухо- та зимостійкості у рослин сортів озимої м'якої та твердої пшениці. Обговорено причини недостатнього рівня посухостійкості озимої м'якої пшениці та низької зимостійкості озимої твердої пшениці. Показано видові відмінності шляхів формування стійкості та перспективні напрями її подальшого підвищення.