Зазначено, що впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання змінює характер взаємодії особи, яка навчає й особи, що навчається. Вищі навчальні заклади, що гарантують якість навчання відповідно до державних освітніх стандартів, повинні адекватно реагувати на ці зміни. Одним з наслідків упровадження інформаційних технологій у навчальній процес є дистанційне навчання - система, в якій інтенсивно використовуються комп'ютеризовані системи навчання. Впровадження комп'ютеризованих систем навчання у вищі навчальні заклади повинно здійснюватися поетапно згідно зі специфікою навчального закладу та пріоритетами. Херсонський державний технічний університет має багатий досвід заочного навчання, висококваліфіковані кадри і створена на його базі комп'ютеризована система навчання буде гармонійно доповнювати та розвивати традиції, що склалися, дозволить підвищити якість заочного й очного навчання.

Зазначено, що сьогодні велика увага приділяється проблемі якості знань. Упровадження новітніх інформаційних технологій у процес навчання призводить до появи новітніх методів оцінки якості знань. Тестування - один з таких методів. Проаналізовано результати тестування групи студентів для визначення статистичних характеристик тестових завдань з метою вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності усього тесту.

Зазначено, що контроль знань є важливою складовою процесу навчання. Значну увагу приділено вдосконаленню його засобів і методів у комп'ютеризованих системах навчання (КСН). Запропоновано структурну схему підсистеми контролю знань у КСН. Проаналізовано алгоритм роботи підсистеми перевірки тестів і корекції тестових завдань.

Проведено порівняльне дослідження морфологічних та імуноморфологічних змін у тканинах гнійної рани та внутрішніх органів у щурів різного типу вищої нервової діяльності. Вивчено структуру та клінічний прояв перебігу одонтогенних флегмон щелепно-лицевої області у хворих з різним психоемоційним статусом. Під час проведення досліджень використано клініко-лабораторні методи та психологічні тести. Експериментально встановлено, що в емоційно-нестійких щурів процеси очищення та загоєння рани уповільнені, а патологічні зміни у внутрішніх органах більш виразні, ніж в емоційно-стійких. На підставі результатів психологічного опитування та клініко-лабораторних показників встановлено закономірності перебігу гнійно-запальних процесів залежно від психоемоційного статусу особистості хворих: у екстравертів виявлено більш виразні прояви, ніж в інтровертів, для яких характерний млявий і тривалий характер їх перебігу. Встановлено закономірності частоти виникнення гнійного процесу залежно від психоемоційного статусу особистості хворого.

Створено методи та моделі розв'язання задач впровадження інноваційних технологій у процес контролю знань з метою його оптимізації за сучасних умов розвитку суспільства. Розроблено елементи конструктивної теорії й об'єктно-орієнтованого інструментарію моделювання як підсистеми контролю знань всіх складових процесу контролю знань. Розглянуто особливості комп'ютеризованого навчання. Запропоновано математичну модель підсистеми контролю знань комп'ютеризованої системи навчання як алгебричної системи. Розвинуто модель особи, що навчається. Створено структуру підсистеми контролю знань цієї системи. Запропоновано математичну модель процесу контролю знань, моделі тесту та оцінювання знань з урахуванням мети контролю. Розроблено структуру підсистем тестової моделі та організації контролю знань, особливістю якої є наявність підсистеми перевірки ефективності тестів і аналізу показників ефективності тестів і корекції тестових завдань. Створено підсистему контролю знань, яку можна використовувати в усіх системах навчання. Відзначено, що тестування є необхідною складовою процесу контролю знань.

Розглянуто інформатизацію маркетингової діяльності як складову стратегічного управління, а також основні моменти проектування інформаційної системи маркетингу. Запропоновано основні вимоги, які необхідно враховувати під час проектування інформаційної системи маркетингу. Результати роботи можна використовувати менеджерам під час розробки стратегії підприємства та фахівцями в області IT-технологій у разі автоматизації комплексу завдань.

Рассмотрены аспекты построения и формирования информационно-аналитической системы для туристических фирм и малых предприятий, которые работают в среде поддержки и принятия решений при поставленной цели.

Обговорено особливості перебігу та результати комплексного лікування хворих (131) з розповсюдженими флегмонами щелепно-лицьової області. Наведено дані про доцільність використання поліфакторних антибіотиків, лімфотропної терапії та фетальних тканин для посилення імунітету з урахуванням психоемоційного стану хворого.

Розглянуто методи оцінки психоемоційного статусу хворих із гострими запальними процесами щелепно-лицевої ділянки. Виявлено тип вищої нервової діяльності серед хворих із гнійними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки, що зустрічається найчастіше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г616.3

Рубрики:

Коагуляція колоїдих систем

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Среди цереброваскулярных заболеваний особое внимание уделяется дисциркуляторной энцефалопатии из-за прогрессивно возрастающей распространенности. В настоящее время рассматривается мультитерапевтический подход к ее лечению, учитывающий стадийность, тяжесть ишемических расстройств головного мозга. Препараты мельдония и бетагистина улучшают нейропротекторную фармакотерапию хронических нарушений мозгового кровообращения и прежде всего дисциркуляторной энцефалопатии. С учетом проблемного характера лечения данной патологии, трудностей с выбором стратегии и тактики ее терапии, появление упомянутых отечественных препаратов следует расценивать как обнадеживающую инновацию в ангионеврологии. Их можно рекомендовать к применению как эффективные и безопасные препараты для лечения хронических нарушений мозгового кровообращения.

Зростання в усьому світі кількості черепно-мозкових травм (ЧМТ) робить цю проблему не тільки медичною, а й соціальною. У всьому світі легка ЧМТ спостерігається у 80 - 85 % серед усіх видів ЧМТ. В Україні та за її межами 67 - 87 % у клініці хірургічної стоматології у структурі госпіталізації займають пошкодження лицевого черепа (ЩЛТ). Травматичний фактор і біомеханічні особливості пошкоджень лицевого черепа призводять до різного ступеня вираженості ЧМТ. Частіше зустрічається струс головного мозку (ГМ) з порушенням його інтегративної функції, у тому числі забезпечення фізіологічних реакцій, зокрема реакцій біоенергетичного обміну. Так, у хворих із поєднаною ЧМТ та ЩЛТ виявлено зменшення електронегативності ядер буккального епітелію, що було прямо пропорційним тяжкості травматичного ушкодження та давнині травми. Окрім того, провідне місце у формуванні загального стану хворого з поєднаною ЧМТ та ЩЛТ посідає порушення церебральної гемодинаміки. Це зумовлено спільним патогенетичним фактором - травмою, з її біомеханічними особливостями та близкістю цереброваскулярних структур, тому важливе значення мають можливі порушення регуляції судинного тонусу центрального генезу. Ці фактори є невід'ємною складовою для індивідуальної тактики комплексного лікування хворих, профілактики ускладнень та адекватного індивідуального проведення реабілітаційних заходів.

На етапах комплексного лікування 147-ми пацієнтів з запальними захворюваннями (33) щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) з'ясовано закономірності змін базових фізіологічних, біофізичних та імуно-метаболічних властивостей ротової рідини, зокрема: біофізичні властивості ротової рідини (РР) на етапах клінічного моніторингу (КМ) пацієнтів з 33 ЩЛД характеризуються значимими відмінностями, зокрема: підтримка кислотно-лужного стану ротової порожнини (РП) забезпечувалась зменшення буферної ємкості РР (на 25,0 %), зменшенням pH РР (на 17,0 %) на тлі зростання її в'язкості (на 23,0 %) та зростання швидкості слиновиділення практично удвічі. Ці зміни супроводжувалися зменшенням відносного рівня та абсолютних показників активності мікробного ферменту уреази практично в 2,5 разу. Виявлено достовірне зниження ступеня мікробного обсіменіння РП, на що вказували зміни абсолютної та відносної активності уреази, що відповідало першій субклінічно компенсованій стадії. Активність лізоциму РР характеризувалась зниженням показників у пізньому та віддаленому післяопераційних періодах та зворотньою закономірністю характеризувалась зміна рівня вмісту у РР секреторного імуноглобуліну sIgA. Показники ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту РР характеризувались зростанням активності супероксиддесмутази (у ранньому періоді) та відновленого глутатіону і каталази - у віддаленому. З'ясовано, що у пацієнтів з 33 ЩЛД біоенергетичний стан букального епітелію залежно від етапу лікування різниться; проявляються формуванням визначених його дезадаптаційних типів, виразність та частота яких залежить також від наявності психофізіологічних аддикційних станів.

На основі вивчення динаміки змін рівня потреби в лікуванні пародонта до та у віддаленому післяопераційному періоді серед 43-х пацієнтів з пошкодженнями та 31-го - із запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки доведено, що виконання в системі інтраопераційної інтенсивної терапії у пацієнтів із пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки антиоксидантної протекції з використанням препаратів глутаргін (40,0 % внутрішньосудинно, 10,0 мл) та тіотриазолін (2,5 % внутрішньосудинно, 4,0 мл), навіть за умов формування післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) є більш ефективним стосовно зниження (на 22,1 %) рівня потреби в лікуванні пародонта. Водночас визначено, що наявність у пацієнтів ПОКД слід розглядати як значимий клініко-психофізіологічний фактор, який визначає зростання потреби в лікуванні тканин пародонта у віддаленому післяопераційному періоді, а урахування цього психофізіологічного стану визначає індивідуалізацію лікувально-реабілітаційних програм у післяопераційному періоді.

За результатами клінічного моніторнигу пацієнтів з пошкодженнями та запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки доведено, що наявність нікотинової психологічної аддикції є значимою передумової ефективного лікування пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки та у разі застосування розширеного лікувально-реабілітаційного комплексу можлива більша ефективність за рахунок зменшення у післяімобілізаційному періоді потреби у лікуванні пародонта на 27,6 %. У пацієнтів з нікотиновою психофізіологічною аддикцією на тлі запальних захворювань у разі застосування можливе досягнення більшої ефективності за рахунок зменшення потреби у лікуванні пародонта на 21,8 %. Отже, діагностику та урахування типу психофізіологічної аддикції у разі застосування визначених лікувально-реабілітаційних комплексів можна розглядати як додаткові критерії індивідуалізації комплексного лікування, що надає змогу враховувати психофізіологічний стан пацієнтів.

Представлен сравнительный анализ динамики показателей развернутого клинического анализа крови больных с острым гнойным одонтогенным периоститом челюстей трех клинических групп на различных этапах хирургического лечения с использованием стандартного лечения, фитотерапии и лазеротерапии в сочетании с фитотерапией.

Досліджено застосування інформатичних технологій в економіці, освіті та управлінні проектами. Оцінено нерівномірності розвитку регіону як загрози економічній безпеці. Досліджено переваги та недоліки використання шейп-файлів. Охарактеризовано ресурси та ресурсні стратегії в сучасних проектах інформатизації. Досліджено застосування соціальних мереж для створення нових продуктів.

Наведено результати досліджень щодо новітніх технологій управління підприємницькими структурами та застосування автоматизованих програм управління підприємством, аналізу соціально-економічного розвитку регіону, економіко-математичних моделей та інформаційних систем і технологій в економіці, сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій у регіональній економіці та систем підтримки прийняття рішень інноваційного розвитку економіки. Увагу приділено перспективним напрямам дизайн-проектування, управлінню проектами підвищення інвестиційної привабливості регіону, сучасному стану та перспективам розвитку енергозберігаючих технологій у туризмі, готельно-ресторанному господарстві та житлово-комунальній сфері. Простежено тенденції розвитку методів інтелектуального аналізу даних, описано особливості їх інтеграції в навчальний процес. Висвітлено особливості вибору інструментів для створення кросплатформного ігрового сервісу. Розроблено схеми бізнес-процесу аналізу показників соціально-економічного розвитку території. Запропоновано структуру комп'ютерної системи дистанційного моніторингу ткацьких станків на основі технологій промислових інтернет речей.

Вирішено актуальну проблема сучасної стоматології -забезпечення комплексності та підвищення ефективності лікування пошкоджень (пЩЛД) та запальних захворювань (33) щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) шляхом обгрунтування алгоритмів оцінки ризику патології пародонта до втручання і добору варіативної частини лікувально-реабілітаційних комплексів (ЛРК) на етапах хірургічного лікування з урахуванням психофізіологічного стану пацієнтів, базовими складовими яких є: інтраопераційна профілактика когнітивних порушень, периопераційна корекція психофізіологічної аддикції та непсихотичних (ПФР) і нейростоматологічних реакцій (НСР). Обгрунтовано алгоритми передопераційної/ доімобілізаційної оцінки ризику патології пародонта. Уперше з'ясовано, що формування дезадаптивного типу МБО букального епітелію взаємозв'язано з такими факторами, як активність СОД, каталази, вміст slgA та лізоциму. Визначено, що частота та характер ПФР дезадаптації серед пацієнтів з 33 та з пЩЛД корелює з рівнем CPITN. Доведено, що у пацієнтів з пЩЛД достовірно частіше формуються розлади цереброваскулярної реактивності з поєднаною судинно-рефлекторною дисциркуляцією церебральної гемодинаміки. Дістала подальшого розвитку концепція індивідуалізації комплексного лікування шляхом запровадження ЛРК; у пацієнтів з 33 ЩЛД виявлена диференційована наявністюь ПОКД ефективність комплексного лікування. Доведено, що урахування ПФР під час добору тактики лікування і обсягів ЛРК здатні забезпечувати достовірне зниження CPITN, а включення окремих груп лікувальних засобів на тлі психосоматичної реабілітації визначається наявністю та тяжкістю порушень ПФС.

Охарактеризовано сучасні тенденіії розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки. Викладено питання комп'ютерної інженерії, моделювання складних систем, управління проектами та програмами.