Розкрито сутність змістової та культурно-мовної підготовки державних службовців до публічних виступів. Охарактеризовано основні етапи ораторської діяльності. Описано різні способи контролю й управління власною поведінкою, а також сучасні методи впливу на слухацьку аудиторію у публічному спілкуванні. Розглянуто засоби підвищення ефективності виступів державних службовців. Висвітлено організаційно-методичні та риторичні аспекти проведення апаратних нарад і ділових бесід. Показано особливості застосування ораторських засобів у інтерактивних формах спілкування.

Раскрыта сущность культурно-языковой подготовки государственных служащих к публичным выступлениям, охарактеризованы основные этапы ораторской деятельности. Освещены вопросы отбора и компонования материала для публичного выступления. Описаны различные способы контроля и управления собстенным поведением, а также современные методы влияния на аудиторию во время публичного общения. Рассмотрены средства повышения эффективности выступления государственных служащих. Освещены организационно-методические и риторические аспекты проведения аппаратных совещаний и деловых бесед. Показаны особенности применения ораторских средств в интерактивных формах общения.

Зазначено, що застосування інформаційних технологій у системі фізичної підготовки військовослужбовців розширює можливості фізичного самовдосконалення та дає можливість спростити процес моніторингу стану фізичної підготовки у військових частинах, підрозділах. Пріоритетом у методичному забезпеченні фізичної підготовки військовослужбовців є розробка відповідного електронного видання, яке забезпечить сучасними теоретичними та методичними матеріалами військовослужбовців Збройних Сил України.

Указано, что применение информационных технологий в системе физической подготовки военнослужащих расширяет возможности физического самосовершенствования и дает возможность упростить процесс мониторинга состояния физической подготовки в воинской части, подразделении. Приоритетом в методическом обеспечении физической подготовки военнослужащих является разработка соответствующего электронного издания, которое обеспечит современными теоретическими и методическими материалами военнослужащих Вооруженных сил Украины.

Application of information technologies in the system of physical preparation of servicemen extends possibilities those who attended in relation to physical self- perfection and enables to simplify the process of monitoring of the state of physical preparation in soldiery parts, subsections. Priority in methodical security of physical preparation of military men is development of the conforming electron issuing. It to the full will provide with state-of-the-art theoretical and methodical stuffs of military men of Armed forces of Ukraine.

Розглянуто актуальні питання тенденцій розвитку світового господарства у кінці XX ст. за умов НТР і формування у розвинутих країнах інформаційного суспільства.

Досліджено основні тенденції управління стратегією розвитку дилерської мережі транснаціональних корпорацій (ТНК) в Україні за умов трансформаційної економіки. Обгрунтовано необхідність використання принципів маркетингу та створено концепцію управління маркетинговою стратегією дилерської мережі. Запропоновано методи обгрунтування розвитку дилерської мережі, що базуються на комплексному аналізі товарів транснаціональної корпорації, прогнозуванні ринкового попиту та з урахуванням поведінки конкурентів. Зважаючи на особливості конкретного сегменту ринку, розроблено методи оцінки потенційного попиту на продукцію ТНК. Досліджено методи взаємодії головної компанії та підрозділів дилерської мережі на базі запропонованої моделі оптимізації економічних показників. Формалізовано основні процеси інформаційного забезпечення оцінки конкурентних переваг дилерської мережі в межах функціонування інформаційної системи управління маркетингом на рівні ТНК.

Розглянуто комп'ютерну графіку як елемент нових інформаційних технологій навчання, висвітлено теоретичні та методичні аспекти її застосування на всіх етапах процесу навчання та розроблено методику навчання студентів аграрних освітніх закладів засобами комп'ютерної графіки. Відзначено, що у процесі підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю велика кількість навчальних дисциплін потребує наочних посібників (природничих, технічних, тощо), які необхідно поновлювати відповідно до вимог сучасного розвитку науки та техніки. Запропонована методика дає змогу демонструвати візуальний матеріал, виготовлений у вигляді послідовності комп'ютерних слайдів, за допомогою проекційної техніки під час лекції, використовувати для повторення та самостійного опрацювання теми в інформаційно-пошукових програмних засобах, в тренувальних та контролюючих програмах. Наведено методичні рекомендації щодо використання комп'ютерної інформації на всіх етапах процесу навчання.

Розглянуто питання формування та оцінювання ІКТ-компетентності вступників до магістратури дослідницького університету. Побудовано модель компетенцій і розроблено тестові завдання для їх оцінювання. Проаналізовано результати педагогічного експерименту, проведеного на базі НУБІП України.

Зазначено, що готовність педагогів до використання дистанційних технологій навчання вимагає від них володіння відповідними компетентностями, які є складовими ІК-компетентностей викладача, під якими розуміються компетентності в галузі використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі. Володіння ІК-компетентностями впливає на рівень професійної компетентності викладача і є однією з першочергових потреб сучасної підготовки та саморозвитку науково-педагогічних працівників. Метою статті є визначення змісту і технологій формування компетентностей, які забезпечують грамотну й ефективну реалізацію функцій з використання дистанційних технологій у навчальному процесі. У процесі дослідження було визначено компетентності з дистанційних технологій навчання, обгрунтовано індикатори для їх оцінювання, апробовано метод оцінювання компетентностей за методом 360 градусів з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Отмечено, что готовность педагогов к использованию дистанционных технологий обучения требует от них владения соответствующими компетенциями, которые являются составной ИК-компетентностей преподавателя, и влияет на уровень их профессиональной компетентности, поскольку является одной из первоочередных потребностей современной подготовки и саморазвития научно-педагогических кадров. Целью статьи является определение содержания и технологий формирования компетентности, которая обеспечивает грамотную и эффективную реализацию функций по использованию дистанционных технологий в учебном процессе. В процессе исследования были определены компетенции по дистанционным технологиям обучения, обоснованы индикаторы их оценки, апробирован метод оценки компетенций по методу 360 градусов с использованием специализированного программного обеспечения.

Readiness of teachers to the use of distance learning technologies requires them to have the appropriate competencies, which is part of the ICT-competence of teachers. It influences their level of professional competence and is one of the primary needs of modern training and self-teaching staff. The aim of this article is to define the content and technologies of forming competence, which provides competent and effective implementation of distance learning technologies. During the research was defined the competence of distance learning technologies, substantiated indicators for their evaluation, approbated method of 360 degrees with using specialized software.

Розглянуто питання підвищення якості організаційного та науково-методичного забезпечення у навчальному процесі студентів заочної форми за рахунок використання сучасних інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання.

Розглянуто питання оцінювання якості електронних навчальних курсів, що розробляються на базі платформ дистанційного навчання, у контексті вимог Болонської конвенції та надано основні критерії, яким має відповідати такий курс та його складові елементи.

Удосконалено теоретичні підходи та розроблено практичні рекомендації щодо розробки та реалізації стратегії просування міжнародного бренду країни (МБР) з метою підвищення її інвестиційної привабливості та рівноправного входження у систему світогосподарських зв'язків. Проаналізовано існуючі теоретичні концепції бренду країни, визначено, які з них визначають методологію практичної реалізації стратегії бренду країни, а саме бренд-концепція та PR-концепція. Визначено макроекономічні критерії вибору стратегії просування МБР: рівень розвитку держави, зовнішньоекономічну політику держави, фазу економічного циклу та рівень сприйняття іміджу держави. Узагальнено світовий досвід реалізації стратегії просування МБР залежно від позиціонування міжнародного бренду країни. Запропоновано показники оцінювання ефективності стратегії просування МБР, оцінено сучасний стан стратегії просування МБР та розроблено напрямки вдосконалення державної політики щодо розробки та реалізації стратегії просування МБР.

Досліджено теоретичні та методичні засади проектування та використання системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю. На основі аналізу понятійного апарату електронного навчання побудовано онтологію електронного навчання з класифікацією та таксономією понять. Акцентовано увагу на актуальність підготовки фахівців з інформаційних технологій для професійної діяльності в аграрній галузі. На основі аналізу літературних джерел і досліджень побудовано модель професійної підготовки ІТ-фахівця. Проаналізовано вимоги до технічного, програмного, інформаційного, організаційного забезпечення та функціоналу системи електронного навчання з точки зору системного підходу. Наведено проект програмно-технічної архітектури інформаційно-освітнього середовища на основі хмарних технологій та відкритих програмних платформ, у якій інтегруються платформи для потреб електронного навчання, та спеціалізовані програмні середовища для навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Запропоновано модель процедур управління елементами електронного освітнього середовища на основі стандартів ISO 9001.

Розглянуто питання проведення атестації електронних навчальних курсів, що розробляються для застосування дистанційних технологій на основі використання систем дистанційного навчання, проведено аналіз нормативних документів із зазначеного питання та запропоновано систему проведення такої атестації.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади проектування та застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю. Обгрунтовано вимоги щодо забезпечення якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців для забезпечення потреб аграрної галузі економіки в умовах глобалізації та євроінтеграції. Побудовано онтологію електронного навчання, визначено суть, функції та елементи системи електронного навчання. Розроблено модель системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю та визначено фактори її ефективності. Побудовано факторно-критеріальну модель ефективності системи електронного навчання. Розроблено теоретичні та методичні засади проектування системи електронного навчання для надання якісних навчальних послуг та сервісів у електронній формі. Спроектовано хмаро-орієнтоване електронне освітнє середовише, інформаційне забезпечення системи на основі застосування нових підходів до подання навчальних ресурсів у електронному навчальному курсі на основі домінуючого навчального стилю студентів. Спроектовано процедури управління електронним освітнім середовищем за вимогами стандарту ISO 9001. Розроблено методичні засади застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю та методику підготовки учасників навчального процесу до її використання. Експериментально перевірено ефективність її застосування в навчальному процесі університету аграрного профілю.

Обгрунтовано архітектуру інформаційно-освітнього середовища сучасного університету, побудованого на основі хмарних технологій. Запропоновано низку програмно-технологічних рішень з використанням технологій віртуалізації, кластеризації, управління віртуальними ресурсами, які можна реалізувати на базі власної інфраструктури навчального закладу. Обгрунтовано модель надання освітніх послуг студентам ІТ-спеціальностей, яка полягає в організації доступу студентів до навчально-методичних ресурсів середовища: електронних навчальних курсів, ресурсів інституційного репозитарію, електронної бібліотеки, відео порталу, вікі порталу, а також до віртуального робочого столу з необхідним набором програмних пакетів для виконання лабораторних і проектних робіт.

Обоснована архитектура информационно-образовательной среды современного университета, построенной на основе облачных технологий. Предложен ряд программно-технологических решений на основе технологий виртуализации, кластеризации, управления виртуальными ресурсами, которые можно реализовать на базе собственной инфраструктуры учебного заведения. Описана модель предоставления образовательных услуг студентам ИТ-специальностей с помощью единого аккаунта в системе электронного обучения университета. Предложенная модель обеспечивает организацию доступа студентов к учебно-методическим ресурсам среды: электронным учебным курсам, ресурсам институционального репозитория, электронной библиотеки, видеопортала, вики портал; а также, к виртуальному рабочему столу с необходимым набором программных пакетов для выполнения лабораторных и проектных работ.

In the article author substantiated architecture of information-educational environment of the modern university, built on the basis of cloud technologies. A number of software and technology solutions based on virtualization, clustering and management of virtual resources that can be implemented on the basis of its own infrastructure of the institution are proposed. Model for the provision of educational services to students of IT-specialties, which is to provide access of students to teaching environmental resources: e-learning courses, resources of institutional repository, digital library, video portal, wiki portal, as well as virtual desktop with the required set of software package for the laboratory and project work through only one account in the e-learning system are substantiated. Scheme of student access to virtual learning resources, including virtual desktop directly through the web interface and by reference from resource for laboratory work in e-learning courses are proposed.

Проаналізовано підходи до використання хмаринних технологій у процесі навчання студентів ВНЗ, розкрито сутність концепції «академічної хмари», обгрунтовано її структурні елементи. Запропоновано модель академічної хмари сучасного університету, яка функціонує на основі використання відкритих програмних платформ. Наведено приклади програмного забезпечення і функціональних платформ, які забезпечують потреби студентів в електронних навчальних ресурсах. Проаналізовані моделі розгортання хмаринно орієнтованого середовища у ВНЗ: приватна хмара, інфраструктура як сервіс і платформа як сервіс. Здійснено порівняння вартості розгортання «академічної хмари» на базі власної інфраструктури навчального закладу й оренди інфраструктури у вендора.

Проанализированы подходы к использованию облачных технологий в процессе обучения студентов ВУЗ, раскрыта сущность концепции «академического облака», обоснованы его структурные элементы. Предложена модель академического облака современного университета, которая функционирует на основе использования открытых программных платформ. Приведены примеры программного обеспечения функциональных платформ, которые обеспечивают потребности студентов в электронных учебных ресурсах. Проанализированы модели развертывания облако ориентированной среды в высшем учебном заведении: частное облако, инфраструктура как сервис и платформа как сервис. Проведено сравнение стоимости развертывания академического облака на базе собственной инфраструктуры учебного заведения и аренды инфраструктуры у вендора.

In the article approaches to the use of cloud technology in teaching of higher education students are analyzed. The essence of the concept of "academic cloud" and its structural elements are justified. The model of academic clouds of the modern university, which operates on the basis of open software platforms, are proposed. Examples of functional software and platforms, that provide the needs of students in e-learning resources, are given. The models of deployment Cloud-oriented environment in higher education: private cloud, infrastructure as a service and platform as a service, are analyzed. The comparison of the cost of deployment "academic cloud" based on its own infrastructure of the institution and lease infrastructure vendor are substantiated.

Розглянуто проблему використання гібридного хмароорієнтованого середовища для навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах. Вирішується завдання проектування та створення середовища, використання якого уможливить ефективний розвиток професійних компетентностей студентів ІТ-спеціальностей, а також, навичок софт скілз.

Досліджено педагогічні умови ефективної співпраці бізнесу та університету. Розглянуто приклад такої співпраці в контексті створення спільної навчальної лабораторії "Центр компетенції 1С", яка забезпечує якісну підготовку фахівців з технологій 1С ще під час навчання в університеті, що підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Проаналізовано можливості та переваги використання хмарних сервісів G Suite (Google Apps) під час навчальної практики студентів. У ході дослідження спроектовано е-середовище на базі G Suit for Education та методика його використання для ефективної організації навчальної практики з інформаційних технологій. Побудовано модель е-навчального середовища для організації групової проектної роботи під час навчальної практики на базі Google Classroom. Обгрунтовано проектну методику як одну з найбільш ефективних для організації навчальної практики з інформаційних технологій. Досліджено етапи реалізації проектного завдання під час навчальної практики, а також інструменти, досягнуті компетентності, особливості діяльності викладачів та студентів на кожному етапі. Наведено приклади завдань, ресурсів і сервісів, які використовувалися для досягнення результатів проекту. Продемонстровано виконання окремих етапів реалізації проекту в е-середовищі на базі Google Classroom, зокрема, планування етапів проекту, додавання нових сервісів в е-середовище, спільна робота з документами, елементи портфоліо, рефлексія студентів. Проаналізовано результати опитування студентів стосовно організації навчальної практики з використанням методу проектів та е-середовища на базі використання хмарних сервісів G Suite (Google Apps).

Розглянуто питання організації неформальної освіти ІТ фахівців. Розглянуто проблему мотивації студентів до неформальної освіти з використанням хмарних сервісів і ресурсів Microsoft. Запропоновано організаційні аспекти та управлінські процедури згідно вимогам ISO 9001, які розроблені у Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Здійснено класифікацію та систематизацію теоретичних відомостей; проведено аналіз хмарних сервісів і ресурсів Microsoft для використання у неформальній освіті майбутніх ІТ-фахівців; опрацювання результатів опитувань. Експериментальна база дослідження: НУБіП України, в експерименті взяли участь студенти спеціальностей "Комп'ютерні науки", "Інженерія програмного забезпечення", "Комп'ютерна інженерія" закладу вищої освіти, загальна кількість учасників - 300 осіб. Застосування хмарних сервісів і ресурсів Microsoft в освітньому процесі майбутніх ІТ-фахівців, дає можливість ефективно впроваджувати такі методи навчання, як метод проєктів, перевернутого навчання, що призводить до нової якості навчання, сприяння реалізації індивідуальної освітньої траєкторії студентів. Зарахування результатів неформальної освіти дозволяє розширити можливості для здобуття студентами спеціальних компетентностей та поглибленні знань, вмінь, навичок в межах фахових навчальних дисциплін. Висновки: хмарні сервіси та ресурси Microsoft можуть бути ефективно інтегровані у навчальний процес майбутніх ІТ-фахівців, а також студентів інших спеціальностей. За результатами експериментальних досліджень у студентів підвищуються не лише результати успішності, а й розвиваються особистісні навички. Крім того, для студентів ІТ фаху існують додаткові можливості використовувати сервіси та середовища для програмної розробки, що призводить до зростання задоволеності студентів, мотивації до навчання, доступності навчання, поглиблюючи свої теоретичні знання та практичні навички завдяки поєднанню формальної та неформальної освіти.

Розглянуто та проведено науково-методологічне обгрунтування потреби створення інформаційно-освітнього середовища для навчального закладу, а особливо для ВНЗ. Зроблено огляд сучасних ІКТ і підходів до побудови е-середовища навчального закладу. Наведено концепцію проектування архітектури інформаційно-освітнього середовища, зокрема викладено сучасні підходи до архітектури таких середовищ. Показано, які бізнес моделі можуть бути при цьому задіяні. Викладено технічні підходи до організації інформаційно-освітнього середовища з точки зору налаштування серверів, віртуалізації та інтеграції різних підсистем в єдине середовище.