Скачати повний текст

Розглянуто етіологію, патогенез, клінічні прояви, новітні методи діагностики та лікування захворювань, які об'єднуються в наднозологічне поняття "хронічна хвороба нирок", а також патологічних станів, які призводять до неї. Наведено інформацію про гострий, підгострий і хронічний гломерулонефрит, гострий і хронічний пієлонефрит, піонефроз, ретроперитонеальний фіброз, гострий паранефрит, амілоїдоз, діабетичну нефропатію, гостру та хронічну ниркову недостатність. Увагу приділено особливостям перебігу пієлонефриту у вагітних, дітей і людей похилого віку. Розкрито проблеми трансплантації нирок.

Проаналізовано ефективність упровадження головних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладання предмету "Пульмонологія". За результатами опитування викладачів кафедр терапевтичного профілю та студентів IV - VI курсів медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету виявлено низку позитивних та негативних моментів у навчанні за новою системою на клінічних кафедрах.

Мета роботи: вивчити клініко-функціональні особливості перебігу кардіореспіраторної патології у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Наведено результати дослідження клінічних і функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем у 128 хворих із загостренням ХОЗЛ II - III ст. з ізольованим перебігом (I група) та в поєднанні із супутньою і коморбідною ішемічною хворобою серця (ІХС) (II група) до початку й на час закінчення стаціонарного лікування. У 56 (40,62 %) пацієнтів на ХОЗЛ II - III ст. діагностовано супутню і коморбідну ІХС I - II функціонального класу за NIHA. Діагноз коморбідної ІХС було виставлено в процесі динамічного клінічного, лабораторного та інструментального дослідження за умов стаціонару під час лікування останнього загострення за критеріями, розробленими в клініці. Діагностика супутньої ІХС грунтувалася на свідченнях про перенесений раніше інфаркт міокарда (витяг з історії хвороби, характерні зміни на ЕКГ), а також на типових клінічних виявах стенокардії, підтверджених інструментальними методами дослідження (ДМЕКГ, УЗД серця і коронарних судин, коронарографії). Аналіз клінічних ознак загострення ХОЗЛ засвідчив, що до початку стаціонарного лікування частота і виразність їх у пацієнтів із груп дослідження суттєво не відрізнялися між собою. Водночас зниження практично всіх параметрів спірограми було виразнішим у підгрупі хворих з поєднаною супутньою і коморбідною ІХС, що є ознакою наростання гіпоксемії і гемодинамічних розладів. Висновки: одержані результати засвідчили високу присутність кардіоваскулярної патології у хворих на ХОЗЛ із середнім і тяжким перебігом, що зумовлює

непростий вибір медикаментозного лікування за період як стаціонарного лікування, так і за амбулаторно-поліклінічних умов.

Мета роботи - вивчення клітинних реакцій у бронхолегеневій системі хворих. На матеріалі бронхоальвеолярної рідини (БАР) у 60 пацієнтів вивчено клітинні реакції в бронхоальвеолярному комплексі під час загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) II і III стадії. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи відповідно до стадії хвороби. Визначено кількісний склад клітинних елементів у БАР, фагоцитарну і біоцидну активність альвеолярних макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у периферійній крові. Встановлено, що імунологічні порушення, які розвиваються у хворих на ХОЗЛ під час загострення, співвідносяться як зі змінами клітинного складу місцевого імунного захисту, так і з їх функціональним станом. Рецидиви загострення призводять до зростання вмісту НГ у БАР та периферійній крові, зниження їх функціональної активності (згідно з СНТ-тестом і показниками фагоцитозу) у БАР і периферійній крові, що вказує на неоднозначні процеси, які відбуваються в системі місцевого захисту бронхолегеневого комплексу. Висновки: особливості клітинної ланки місцевого імунітету в бронхоальвеолярному просторі при ХОЗЛ залежать від багатьох чинників, зокрема від виразності запального процесу і стадії хвороби.

Мета дослідження - вивчення клінічних ознак, показників вентиляційної функції легень та структурно-функціональних параметрів внутрішньосерцевої і легеневої гемодинаміки у пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) II - III стадії для виявлення критеріїв поєднаного перебігу з ішемічною хворобою серця (ІХС). Проаналізовано особливості клінічних ознак, вентиляційних порушень і змін центральної гемодинаміки серця і легень з використанням ехокардіографії і доплерехокардіографії у 72 хворих на ХОЗЛ II - III ст. Всі хворі були розділені на дві групи. Першу групу склали 28 пацієнтів із ізольованим перебігом ХОЗЛ, другу - 44 пацієнти із ХОЗЛ II - III ст. в поєднанні з ІХС I - II функціонального класу, які були рандомізовані на дві підгрупи (основну і зіставлення). Порівняльний аналіз структурно-функціонального стану серця показав, що у пацієнтів із ізольованим перебігом ХОЗЛ параметри розмірів і скоротливої функції були близькі до норми, в той час як у хворих з мікст-патологією ці параметри були збільшені, що вказувало на розвиток гіпертрофії та дилатації. Висновок: таким чином, поєднання ХОЗЛ помірного і тяжкого ступеня тяжкості із супутньою або коморбідною ІХС негативно впливає на функціональний стан серця і веде до помірної дилатації камер серця, збільшення тиску в системі ЛА, що проявляється зниження систолічної функції серця. Наявність супутньої або коморбідної ІХС у хворих із ХОЗЛ II - III ст. є чинником ризику розвитку право- або лівошлуночкової недостатності, що значно погіршує прогноз перебігу захворювання.

Зазначено, що центр обробки інформації брав участь у роботі двох мереж (за європейськими програмами наукових досліджень та інноваційною діяльністю).

Центр обработки информации (ЦОИ) участвовал в работе двух сетей (по европейским программам научных исследований и по инновационной деятельности).

The Information Processing Centre has participated in activities of two networks ( on scientific European programmes and innovations).

Обстежено 25 хворих на бронхіальну астму помірного перебігу, яким впродовж 12 днів призначали темтусин-С (по 1-му пакетику 2 рази на добу) як базову терапію. Використання препарату під час неалергійної бронхіальної астми є оптимальним і може істотно покращати якість життя пацієнтів.

Результати проведеного дослідження свідчать, що рівень CD8+-лімфоцитів залежить від тяжкості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), наявними є порушення у співвідношенні імунорегуляторних субпопуляцій T-лімфоцитів на користь імунодефіцитного стану. Загострення ХОЗЛ II - III стадії із супутньою або коморбідною ішемічною хворобою серця характеризується переважно хелперною недостатністю, дефіцитом натуральних кілерів і депресією T- і B-ланок клітинного імунітету.

Висвітлено сучасні погляди на патогенез та особливості перебігу бронхіальної астми. Оцінено економічні витрати, пов'язані з лікуванням та профілактикою цього захворювання.

Наведено результати впливу Глутаргіну на вираженість клінічних проявів, процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), систему антиоксидантного захисту і рівень середньомолекулярних пептидів у хворих на гострий панкреатит. Застосування Глутаргіну сприяє поступовому покращанню загального стану хворих, зниженню рівня середньомолекулярних пептидів і стабілізації процесів ПОЛ на тлі виснаження резервів антиоксидантної системи захисту. Його застосування у разі гострого панкреатиту з ознаками синдрому метаболічної інтоксикації є патогенетично обгрунтованим.

Розглянуто основи соціальної роботи як професії і як самостійної навчальної дисципліни. Також розглянуто модель необмеженого вдосконалення студентів шляхом виховання та їх "право на недосконалість".

Наведено літературний огляд із проблем загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Представлено детальний аналіз причинних факторів, клінічних проявів і методів діагностики. Наведено рекомендації експертів міжнародних ініціатив та вітчизняних документів з визначення ХОЗЛ, його загострення і вибору антибактеріальних препаратів в комплексній терапії.

Проведено аналіз результатів лікування 232 хворих на гострий панкреатит, яке проведено на базі панкреатологічного центру клінік госпітальної хірургії і хірургії факультету післядипломної освіти, відділення малоінвазивної хірургії і відділення інтенсивної терапії ОКЛ за період 2000 - 2006 рр. Аналіз показників концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів, метаболітів оксиду азоту, компонентів антиоксидантної системи захисту і прозапальних цитокінів показав їх прогностичне значення в перебігу гострого панкреатиту і його ускладнень.

Проведено аналіз основних показників роботи алергологічної служби в Івано-Франківській області. За допомогою структурного нозологічного аналізу засвідчено зменшення пролікованих хворих з кропив'янками, медикаментозною алергією, однак зареєстровано більше випадків синдрому Лайєла, фіброзуючого альвеоліту. Відзначено зростання рівня захворюваності на бронхіальну астму в екологічно несприятливих районах Івано-Франківської області у порівнянні з умовно-екологічно чистими. Розглянуто напрямки подальшого удосконалення надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання.

Наведено літературний огляд проблеми поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та супутньої патології. Викладено актуальність та епідеміологію проблеми. З'ясовано, що поєднання ХОЗЛ із супутніми захворюваннями веде до рефрактерності до базисної терапії, модифікації основних клінічних симптомів, поглиблення патологічного процесу в бронхолегеневій системі і може зумовлювати появу діагностичних помилок та погіршення контролю над патологією. На базі аналізу літератури зроблено висновок про необхідність зміщення акцентів у підходах до діагностики та лікування поєднаного перебігу ХОЗЛ та супутніх захворювань.

Наведено дані щодо патогенетичних особливостей імунної відповіді в процесі генерації фази загострення хронічного обструктивного захворювання легень II стадії. Одержані результати свідчать про значну роль лімфоцитарних субпопуляцій лімфоцитів у процесах формування як локальних проявів, так і системних ефектах хронічного обструктивного захворювання легень.

Проаналізовано основні показники роботи алергологічної служби в Івано-Франківській області. Виявлено ряд проблем служби. Функціональна діагностика бронхіальної астми (БА) є недосконалою із-за відсутності матеріальної бази, а саме сучасних комп'ютерних спірографів з аналізом кривої "потік - об'єм". Відзначено недостатність адекватного лікування БА для інвалідів через високу ціну препаратів, які включені у стандарти лікування. Сільське населення внаслідок віддаленості спеціалізованих кабінетів, які зосереджені в обласному центрі, практично не одержує алергологічної допомоги. Зазначено напрямки подальшого удосконалення надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання.

Проведено аналіз основних показників роботи алергологічної служби в Івано-Франківській області. Зазначено напрямки подальшого удосконалення надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання.

Висвітлено питання реформи вищої освіти в Україні, важливість завдань вищої медичної освіти, важливі аспекти питання підготовки студентів, необхідність виконання у студентів сприйняття духовності, відповідальності та дотримання їх студентами та лікарями у щоденній діяльності та повсякденному житті.