Розроблено метод визначення молекулярно-масового розподілу бактеріальних лектинів і гумусових сполук грунтів. Цей метод, заснований на одночасному центрифугуванні зразків і стандартів молекулярних мас у градієнті густини розчинів NaCl або комбінованому градієнті розчинів NaCl і CsCl, дозволяє аналізувати біологічно активні речовини - лектини, білки, полісахариди, білково-полісахаридні комплекси, гумусові сполуки в інтервалі молекулярних мас від 13,7 тис. до 2 млн. Да. Використання даного методу в дослідженнях грунтів дозволяє вивчити динаміку зміни молекулярних параметрів органічної речовини грунту залежно від агротехнічних прийомів, а також визначити закономірності трансформації мікробних полісахаридів.

Ключ. слова: мікробні полісахариди, енпосан, ксампан, поліакриламід, акриламід, молекулярно-масовий розподіл, в'язкість, розчинність, сополімер, липкогенні властивості
Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.146

Рубрики:

Сумісна полімеризація (сополімеризація)

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: жирні кислоти, загальні клітинні ліпіди, Pseudomonas lupini
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*725.13

Рубрики:

Pseudomonas

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливість використання нового полімеру на основі бактеріальних полісахаридів - екзополісахаридакриламіду (ЕПАА) для часткової заміни агар-агару в твердих поживних середовищах. Показано, що драглі, утворені композицією агар (10,0 г/л) + ЕПАА (6,0 - 12,0 г/л), за своїми фізико-хімічними характеристиками не відрізняються від драглів, які утворюються самим агаром (15,0 - 20,0 г/л). Присутність ЕПАА в поживних середовищах не впливає на ростові та морфолого-біохімічні властивості мікроорганізмів, що вирощуються на таких середовищах. Використання ЕПАА дасть можливість скоротити витрати на придбання коштовного імпортного компонента твердих поживних середовищ - агар-агару.

Шляхом реакційного формування одержано гідроксиловмісні поліуретанові сітки з різним співвідношенням гідроксильних та уретанових груп на основі порошкоподібних мікробного екзополісахариду ксантану та блокованого поліізоціанату. За допомогою методів ІЧ- та радіоспектроскопії, а також термогравіметрії досліджено властивості одержаних систем, які є гетерогенними та характеризуються покращеними водо- і термостійкістю.

Установлена способность природных микробных ассоциаций из различных типов почв разлагать липкогенные композиции, созданные на основе препарата ЭПАА. Показано, что липкогенные композиции экологичны и безвредны для окружающей среды, постепенно разлагаются в почве, обеспечивая пролонгированное действие на растения внесенных вместе с ними средств защиты растений. Скорость деструкции данных липкогенов зависит от типа почвы. Наиболее благоприятные для деструкции всех липкогенных композиций - дерново-подзолистая и серая лесная почвы, медленнее идет деструкция в условиях супесчаной почвы.

Проведено порівняльне дослідження фізико-хімічних характеристик структуроутворювачів мікробного (камедь ксантану, ксампан) та рослинного (камедь гуару, коньячний манан) походження. Серед них найкраща початкова в'язкість властива ксантану та коньячному манану. Показано, що за молекулярно-масовими характеристиками найбільший відсоток високомолекулярних фракцій має ксантанова камедь (74,3 %), ксампан (39 %) та коньячний манан (42,1 %). Встановлено, що у складі структуроутворювачів у різних співвідношеннях присутні маноза, глюкоза та галактоза, а також неідентифіковані речовини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6*801.31 + П213.6-273.162.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Соя

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.141.607

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив агресивних чинників травного тракту на вміст вільних та інкапсульованих клітин пробіотичного препарату на основі Bifidobacterium lactis BB 12. Вивчено фізико-хімічні характеристики основного компонента захисної оболонки даного пробіотичного препарату - альгінат-кальцієвого гелю під впливом агресивних чинників травного тракту. Одержані результати свідчать про можливість використання капсул як кислотостійкої транспортної форми B. lactis BB 12.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.141.607

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано BOX, ERIC та REP - профілі 12 ізольованих та 10 типових штамів бактерій родів Pseudomonas, Xanthomonas та Pectobacterium, патогенних для ріпаку. Встановлено спорідненість ізольованих нами штамів із представниками P. marginalis pv. marginalis, Pseudomonas fluorescens та Xanthomonas campestris pv. campestris.

Досліджено вплив різних липкогенних композицій на процеси спороутворення та синтезу білка колекційними штамами В. thuringiensis. Встановлено, що найбільш ефективними за даними ознаками виявилися штами В. thuringiensis 0293 та 98. Показано, що найкраще на процеси синтезу білка та спороутворення у досліджених штамів В. thuringiensis впливає додавання у середовище культивування липкогенних композиції A та E в концентрації від 10 до 15 %.

Проведено порівняльний аналіз основних морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних та ентомопатогенних властивостей ізольованих з організмів листогризучих комах штамів бактерій з аналогічними властивостями еталонних і колекційних штамів Bacillus thuringiensis. Визначено ентомопатогенні властивості виділених штамів проти личинок колорадського жука (Leptinotarsa decelmineata). Встановлено, що за комплексом ключових ознак фенотипу ізольовані штами споріднені з типовими представниками виду B. thuringiensis.

Мета роботи - вивчити фенотипові властивості ізольованих штамів Erwinia sp. та колекційних штамів "Erwinia horticola" для їх ідентифікації. Патогенність та агресивність штамів перевіряли шляхом штучного ураження бруньок яблуні і груші, а також нестиглих плодів груші. Фізіолого-біохімічні властивості бактерій досліджували, використовуючи AP1 тестування (AP1 20E та API 50CH тест системи). Вивчення жирнокислотного складу клітинних ліпідів здійснювали методом газової хроматографії. Аналіз патогенних, морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних властивостей, а також жирнокислотного складу ліпідів клітин вказує на значну подібність колекційних "Erwinia horticola" і ізольованих Erwinia sp. штамів з представниками виду Erwinia amylovora. Висновки: одержані результати ставлять під сумнів існування окремого виду "Erwinia horticola", але для остаточного з'ясування видового статусу досліджуваних штамів необхідно вивчити їх генотипові властивості.