Висвітлено перспективи застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі сучасної освіти. Проаналізовано проблеми інформатизації освіти в країнах зарубіжжя. Розроблено рекомендації щодо використання пакету Microsoft Office в навчальному процесі. Наведено характеристику педагогічного програмного забезпечення, описано основні засоби комп'ютерної обробки графічної інформації, викладено матеріали про мережеві освітні технології. Обгрунтовано можливості використання інформаційних технологій в управлінській діяльності, зокрема, експертних систем. Розроблено проект технологічного стандарту комп'ютерної грамотності для вчителів і студентів. Описано механізм інтеграції освіти Донеччини у міжнародний освітній простір.

Освещены перспективы применения информационно-коммуникационных технологий в системе современного образования. Проанализированы проблемы информатизации образования в странах зарубежья. Разработаны рекомендации по использованию пакета Microsoft Office в учебном процессе. Дана характеристика педагогического программного обеспечения, описаны основные средства компьютерной обработки графической информации, изложены материалы о сетевых образовательных технологиях. Обоснованы возможности использования информационных технологий в управленческой деятельности, в частности, экспертных систем. Разработан проект технологического стандарта компьютерной грамотности для учителей и студентов. Описан механизм интеграции системы образования Донецкого региона в международное образовательное пространство.

Викладено основи теорії моделювання, розглянуто традиційну класифікацію моделей освіти. Наведено загальну характеристику, визначено особливості й ефективність європейської, радянської, американської та японської моделей освіти. Розглянуто найбільш популярні концепції організації освіти - продуктивні школи, вітагенне навчання з голографічним методом проекцій, школу діалогу культур, експериментальну систему. Розкрито перспективи розвитку моделей дистанційної освіти. Зроблено огляд сучасних педагогічних технологій та освітніх систем, зокрема, визначено сутність розвивального та модульного навчання, методу проектів, вальдорфської школи, методику саморозвитку Монтессорі, уроків Фуллана, дидактичні принципи Л.В.Занко, висвітлено питання організації управління інноваційним процесом у школі.

Изложены основы теории моделирования, рассмотрена традиционная классификация моделей образования. Дана общая характеристика, определены особенности и эффективность европейской, советской, американской и японской моделей образования. Рассмотрены наиболее популярные концепции организации обарзования - продуктивные школы, витагенное обучение с глографическим методом проекций, школа диалога культур, экспериментальная система. Раскрыты перспективы развития моделей дистанционного образования. Проведен обзор современных педагогических технологий и образовательных систем, в частности, определена сущность развивающего и модульного обучения, метода проектов, вальдорфской школы, методики саморазвития Монтессори, уроков Фуллана, дидактических принципов Л.В.Занко, освещены вопросы организации управления инновационным процессом в школе.

Вдосконалено наукові підходи до ергономічної оцінки навчання поведінки водія, що на відміну від відомих підходів ураховують наявність можливих стресових ситуацій. Вперше установлено залежності стресостійкості водія від кількості тренувань, що доповнюють арсенал графічних моделей професійної підготовки операторів людино-машинних систем, перелік інтегральних оцінок ергономічності системи людина - автомобіль - обстановка руху - стресова ситуація. Розроблено залежності для розрахунку параметрів процесу формування стійких навичок водіння за умов стресу, що розвивають теоретичні основи професійної підготовки операторів людино-машинних систем і моделі, які доповнюють для оцінки успішності формування професійних навичок, зокрема, моделі Е. В. Гаврилова, новими залежностями, не тільки для кількості кроків (циклів) навчання, а і для розрахунку показника успішності навчання.

На підставі аналізу розроблено схему витрат на підвищення якості автосервісних послуг. Представлено загальну методику визначення ефективності витрат на удосконалення технологій, контроль якості. Розглянуто ефективність формування витрат і визначення ціни на послуги.

Розроблено підхід до вирішення комплексної проблеми: формування цін на послуги автосервісу, прогнозування та планування техніко-технологічного розвитку виробництва. Представлено логістичну модель визначення основних показників ефективності функціонування та прогнозування виробництва послуг.

Розглянуто готовність педагога до інноваційної діяльності та запропоновано модель інноваційної активності педагога.

Розглянуто визначення понять "здоров'язбереження" та "здоров'язберігальна технологія". Доведено, що здоров'язберігальні технології є складовою частиною та характерною особливістю всієї освітньої системи, а ознака "здоров’язберігальна" - це якісна характеристика будь-якої освітньої технології, яка показує, наскільки в ході її реалізації забезпечуються умови для збереження здоров'я учнів і вчителів. Виокремлено такі групи здоров'язберігальних освітніх технологій: організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, навчально-виховні, соціально-адаптаційні та особистісно-розвивальні, лікувально-оздоровчі. Розкрито сутність означених технологій через призму педагогічної майстерні В. О. Сухомлинського. Зазначено, що ідеї В. О. Сухомлинського ввійшли органічною частиною в сучасні педагогічні системи, що сприяє посиленню акцентів здоров'я в навчанні та вихованні. Зосереджено увагу на такій здоров'язберігальній технології як "розкріпачений розвиток дітей", розробленій фізіологом В. Ф. Базарним, характерною рисою якої є впровадження в освітній процес руху наочного навчального матеріалу. Наголошено, що результат дії здоров'язберігальних технологій має оцінюватися за допомогою медико-психолого-педагогічного моніторингу. Констатовано, що здоров'язберігальні технології - це система заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я учнів, що враховує найважливіші характеристики освітнього середовища й умови життя дитини, вплив сукупності чинників на її здоров'я.

Рассмотрены определения понятий "здоровьесбережение" и "здоровьесберегающая технология". Доказано, что здоровьесберегающие технологии являются составной частью и характерной особенностью всей образовательной системы, а признак "здоровьесберегающая" - это качественная характеристика любой образовательной технологии, которая показывает, насколько в ходе ее реализации обеспечиваются условия для сохранения здоровья учащихся и учителей. Выделены следующие группы здоровьесберегающих образовательных технологий: организационно-педагогические, психолого-педагогические, учебно-воспитательные, социально-адаптирующие и личностно развивающие, лечебно-оздоровительные. Раскрыта сущность указанных технологий через призму педагогической мастерской В. А. Сухомлинского. Указано, что идеи В. А. Сухомлинского вошли органической частью в современные педагогические системы, что способствует усилению акцентов здоровья в обучении и воспитании. Сосредоточено внимание на такой здоровьесберегающей технологии как "раскрепощенное развитие детей", разработанной физиологом В. Ф. Базарным, характерной чертой которой является внедрение в образовательный процесс движения наглядного учебного материала. Отмечено, что результат действия здоровьесберегающих технологий должно оцениваться с помощью медико-психолого-педагогического мониторинга. Констатировано, что здоровьесберегающие технологии - это система мероприятий по охране и укреплению здоровья учащихся, которая учитывает важнейшие характеристики образовательной среды и условия жизни ребенка, влияние совокупности факторов на здоровье.

The article considers the concept of „health-saving technology”. It is stressed the importance of translating into practice the ideas of V. O. Sukhomlynskyi about the upbringing of a healthy child, their use in modern rducational concepts, and also focused attention on the need for an integrated approach to solving the tasks of preservation and strengthening of health of the pupils.

Представлено рівні підготовки педагогів з використання інформаційно-комунікаційних технологій у Донецькому інституті післядипломної педагогічної освіти, де вчителів цілеспрямовано готують до результативного використання ІКТ у процесі навчання (попереднє тестування слухачів, навчальні модулі базового, предметного і поглибленого рівнів). Показано переваги використання ІКТ, що дозволяє синтезувати до сучасного уроку все краще, пов'язане з педагогічними розвивальними й інформаційними технологіями. На схемах представлено модель неперервної освіти вчителів з використання ІКТ, напрями навчання ІКТ. Охарактеризовано зміст навчання на базовому рівні (тренінги з роботи в операційній системі Windows, використання засобів пакету Microsoft Office, мережі Інтернет, створення презентацій у програмі Microsoft PowerPoint, початок сайтопобудови та веб-дизайну), на предметному рівні (практикуми з педагогічним програмним забезпеченням з предметів, загальні проблеми використання Інтернет-ресурсів, робота над проектом "Специфіка навчального предмету і можливості Інтернету, телеконференції", на поглибленому рівні створення учителями інформаційно-навчальних програмних продуктів, семінари, рольові ігри, майстер-класи, дискусійний клуб, тестування тощо).

Висвітлено теоретичні засади формування професійних якостей особистості взагалі, в контексті педагогічної діяльності зокрема. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено сутність поняття "професійної компетентності". Розглянуто й охарактеризовано систему професійних навичок педагога: аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні. Акцентовано увагу на рефлексивних навичках як на специфічній формі теоретичної діяльності, спрямованої на осмислення власних дій; викладено структурні компоненти рефлексії, серед яких практична готовність до педагогічної діяльності, мобілізаційні, інформаційні, розвивальні, орієнтаційні, організаторські, а також комунікативні, перцептивні, педагогічні уміння. Доведено, що саме професійна компетентність є основою майстерності й творчості педагога-спеціаліста.

Обгрунтовано ідею Школи майбутнього як закладу освіти, який системно експериментує соціально значущі освітні нововведення в навчально-виховний процес і забезпечує їх впровадження. Розглянуто високий рівень взаємодії, співробітництва, співпраці школи та Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, який є важливим механізмом творчого розвитку педагогічного колективу та засобом розвитку вчителів. Наведено наукове дослідження удосконалення освітньої системи й основні компоненти, якіхарактеризують діяльність Школи майбутнього. Подано схему моделі системи формування інноваційної готовності педагогічних кадрів, схему системи цільових спецкурсів і схему моделі молодого творчого вчителя.

Отмечено, что изучение разных подходов к пониманию компетентности и учет специфики соответствующей предметной сферы дали возможность определить математическую компетентность как системное свойство личности, которое выражается в наличии глубоких и крепких знаний о математике, в умении применять имеющиеся знания в новой ситуации, способности достигать значащих результатов и качества математической деятельности.

Презентовано авторську модель єдиного цифрового простору освітнього округу (ЄЦПОО), в структурі якої виокремлено та охарактеризовано п’ять блоків: електронне управління, навчально-методичний портал, дистанційне навчання, телекомунікації та неформальний інфоцентр. Акцентовано увагу на цифровому портфоліо, в основі якого фіксація, накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень учасника освітнього процесу. Визначено етапи формування портфоліо та вказано шляхи його застосування. З’ясовано цілі, завдання, функції та ключові індикатори ЄЦПОО. Зазначено, що модернізацію системи управління освітою передбачено в трьох пріоритетних сферах: інноваційні стратегії, оптимізація взаємодії суб’єктів освітнього процесу та розвиток громадсько-державного управління.

Представлена авторская модель единого цифрового пространства образовательного округа (ЕЦПОО), в структуре которой выделены и охарактеризованы пять блоков: электронное управление, учебно-методический портал, дистанционное обучение, телекоммуникации и неформальный инфоцентр. Акцентировано внимание на цифровом портфолио, в основе которого - фиксация, накопление и оценка индивидуальных достижений участника образовательного процесса. Определены этапы формирования портфолио, указаны пути его применения. Выяснены цели, задачи, функции и ключевые индикаторы ЕЦПОО. Констатировано, что модернизация системы управления образованием предусмотрена в трех приоритетных сферах: инновационные стратегии, оптимизация взаимодействия субъектов образовательного процесса и развитие общественно-государственного управления.

In article aspects of creation of single digital space of the educational distric are considered. The author proposes developing a model, which easily adapts to the specific realities. It contains five core elements: e-governance, educational-methodical portal, distance learning, telecommunications and information center. This model will become a resource of the development of management of educational processes and improving the quality of knowledge.

Розроблено методику навчання людини водінню автомобіля з використанням моделюючого комплексу для підвищення рівня стресостійкості водія в стресових дорожньо-транспортних ситуаціях. Відомо, стрес веде до зміни особи (його фізіологічних, емоційних і інтелектуальних характеристик). В цьому разі здатність приймати усвідомлені рішення різко знижується і в цьому випадку не може бути мови про ефективне управління автомобілем. Переживаючи гострий стрес, водій не може управляти ні самим собою, ні транспортним засобом. У разі стресових реакцій не великої інтенсивності зберігається відносна можливість усвідомленої поведінки і ухвалення рішень, але різко зростає кількість здійснюваних помилок під час управління автомобілем і ефективність діяльності в цілому падає. З урахуванням вищесказаного стає життєво важливою і необхідною підготовка водіїв з урахуванням їх стресостійкості. Успішно вирішити це завдання дозволяють розроблені тестові завдання і вдосконалена конструкція автотренажера.

На базі теоретичних досліджень розроблено модель оцінки трудового потенціалу робітників. Наведено загальну методику оцінки потенціалу робітника, що включає в себе кваліфікаційний розряд, кількість освоєних робітником суміжних і допоміжних професій, освіту і продовження освіти в профільному навчальному закладі, кількості розроблених і впроваджених технічних і технологічних рішень, підвищення кваліфікації.

Розглянуто можливість підвищення рівня транспортного обслуговування населення Приморського району за допомогою методу рангової кореляції. Це дозволить оцінити вплив потенційно можливих заходів (чинників) на рівень транспортного обслуговування населення Приморського району м. Одеси.