Представлено сучасні відомості про ендемічний для України трансмісійний зооантропонозний біогельмінтоз - дирофіляріоз: його поширеність, характеристику гельмінту, клінічні варіанти перебігу, лікування, лабораторну діагностику, профілактичні і протиепідемічні заходи.

Представлены современные сведения об эндемическом для Украины трансмиссийном зооантропонозном биогельминтозе-дирофиляриозе: его распространение, характеристика гельминта, клинические варианты течения, лабораторную диагностику, профилактические и противоэпидемиологические мероприятия.

Проведено ретроспективний аналіз розвитку епідемії нової інфекційної хвороби - тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС). Представлено етапи вивчення, дані про етіологію, клінічні та епідеміологічні параметри, організацію профілактичних та протиепідемічних заходів. Визначено пріоритети наукових досліджень відносно подальшого вивчення ТГРС.

Проведен ретроспективный анализ развития эпидемии новой инфекционной болезни - тяжелого острого респираторного синдрома (ТОРС). Представлены этапы изучения, данные об этиологии, клинических и эпидемиологических параметрах, организации профилактических и противоэпидемических мероприятий. Определены приоритеты научных исследований относительно дальнейшего изучения ТОРС.

Висвітлено актуальні питання лікування та профілактики грипу. Розглянуто будову, генетичні взаємодії, особливості репродукції вірусів грипу, описано патогенез і клінічні прояви даного захворювання. Розкрито особливості протигрипозного імунітету. Наведено нові дані щодо пташиного та пандемічного грипу. Увагу приділено використанню протигрипозних вакцин, можливостям хіміопрофілактики грипу, а також молекулярно-біологічним, вірусо- та серологічним методам його лабораторної діагностики.

Викладено основи загальної епідеміології та підходи щодо запобігання виникненню епідемічних ускладнень, захисту населення і території від поширення інфекційних хвороб (ІХ). Увагу приділено дератизації, дезінсекції, дезінфекції та стерилізації, імунопрофілактиці ІХ, правовим аспектам вакцинопрофілактики, організації та проведенню щеплень, плануванню протиепідемічних і профілактичних заходів.

Изложены основы общей эпидемиологии и подходы по предотвращению возникновения эпидемических осложнений, защиты населения и территории от распространения инфекционных болезней (ИБ). Внимание уделено дератизации, дезинсекции, дезинфекции и стерилизации, иммунопрофилактике ИБ, правовым аспектам вакцинопрофилактики, организации и проведению прививок, планированию противоэпидемических и профилактических мероприятий.

Висвітлено питання загальної та спеціальної мікробіології (СМБ), описано основні методи дослідження мікроорганізмів, морфологію, структуру і класифікацію бактерій, їх фізіологію. Визначено вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми, генетику мікробів та біотехнологію, протимікробні препарати та поняття про інфекцію. Наведено відомості про морфологію, фізіологію патогенні властивості збудників різних інфекційних захворювань, сучасні методи їх діагностики, специфічної профілактики і терапії в СМБ. Проаналізовано особливості вірусології, протозоології, мікології та гельмінтології, описано основні біологічні властивості відповідних збудників та захворювань. Розглянуто питання імунології, зокрема, про неспецифічну резистентність організму, вчення про антигени, імунну систему організму й імунну відповідь, реакції імунітету, алергію й інші види імунних реакцій, імунодіагностику й імунокорекцію, імунопрофілактику та імунотерапію. Розкрито особливості клінічної та санітарної мікробіології, питання екології мікроорганізмів, нормальної мікрофлори тіла людини та впливу мікроорганізмів на плід. Увагу приділено мікрофлорі ротової порожнини та мікробіологічним дослідженням у фармації.

Розглянуто основи вчення про епідемічний процес, викладено питання дезінфекції, дезінсекції дератизації тощо. Наведено методики епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання та розслідування спалахів і епідемій. Розглянуто основи епідеміологічного нагляду та епідеміологічної діагностики, зміст та організацію протиепідемічної роботи; основи епідеміологічного методу дослідження з елементами доказової медицини та питання санітарної охорони території України. Розглянуто питання епідеміології та профілактики актуальних інфекційних захворювань (більше 50 - ти нозологічних форм).

Надано дані про клініко-епідеміологічні особливості вірусного кліщового енцефаліту (ВКЕ) у розрізі нових даних про циркулюючі генотипи вірусів кліщового енцефаліту (КЕ) у євразійському природному осередку. Наведено приклади лабораторно верифікованих випадків ВКЕ, які свідчать про поліморфність клінічних проявів захворювання і, можливо, обумовлені наявністю різноманітних генотипів вірусу КЕ.

Наведено результати аналізу соціально-демографічної структури 180-ти хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом з урахуванням видової структури хантавірусів. Серед ідентифікованих хантавірусів найбільш актуальним є вид Hantaan за кількістю виявлених хворих, ураженням дитячого населення і рівномірністю розподілу на території з урахуванням сільської та міської місцевості. Показано, що групами ризику у разі інфікування видами Puumala, Hantaan та Puumala є сукупне населення території, переважно дорослі жителі сільської місцевості. Серед хворих є всі соціально-побутові групи населення з домінуванням осіб без визначеного виду діяльності, школярів і робітників різних спеціальностей.

Проведено секвенирование нуклеотидных последовательностей гена белка оболочки Е штаммов вируса клещевого энцефалита 150, 70, 120 и Саврань 160, изолированных в Северо-Западном Причерноморье в 1988 - 1990 гг. На основе филогенетического анализа расшифрованных последовательностей подтверждена циркуляция в Северо-Западном Причерноморье европейского (западного) генотипа вируса. Проведенный анализ аминокислотных последовательностей выявил у штаммов вируса клещевого энцефалита 150, 70, 120 и Саврань 160 наличие четырех маркерных аминокислотных замещений - 67(N), 266(R), 306(V) и 407(R), в доменах II и III эктодомена и трансмембранном сегменте.

Висвітлено історію вивчення геморагічної гарячки з нирковим синдромом, як окремої нозології. Морфологічні та молекулярно-біологічні дослідження гантавірусів показали, що збудником геморагічної гарячки з нирковим синдромом є РНК-вмісні віруси діаметром 90 - 120 нм. Встановлено передачу гантавірусів трьома горизонтальними механізмами, виділено групи ризику щодо інфікування та шість основних епідеміологічних типів осередків. Встановлено клінічний перебіг захворювання у разі інфікування різними серотипами вірусу. Розглянуто питання специфічної лабораторної діагностики, лікування та специфічної профілактики геморагічної гарячки з нирковим синдромом. Епідеміологічний нагляд за геморагічної гарячки з нирковим синдромом включає блок контролю епізоотичного процесу, вивчення властивостей популяції циркулюючих гантавірусів, сероепідеміологічний моніторинг населення.

Освещена история изучения геморрагической лихорадки с почечным синдромом, как отдельной нозологии. Морфологические и молекулярно-биологические исследования гантавирусов показали, что возбудителем геморрагической лихорадки с почечным синдромом является РНК-содержащие вирусы диаметром 90 - 120 нм. Установлена передача хантавирусов тремя горизонтальными механизмами, выделены группы риска инфицирования и шесть основных эпидемиологических типов очагов. Установлено клиническое течение заболевания при инфицировании разными серотипами вируса. Рассмотрены вопросы специфической лабораторной диагностики, лечения и специфической профилактики геморрагической лихорадки с почечным синдромом. Эпидемиологический надзор при геморрагической лихорадке с почечным синдромом включает блок контроля эпизоотического процесса, изучение свойств популяции циркулирующих хантавирусов, сероэпидемиологический мониторинг населения.

В огляді літератури висвітлено механізми передачі вірусу кліщового енцефаліту, його виникнення та поширення на території України. Відтворено епітопну модель білка Е вірусів кліщового енцефаліту, а також проведено аналіз структурних властивостей кожного епітопу. Ці дані надзвичайно важливі у плані розробки коректних методів лабораторної діагностики, прогнозування клінічного перебігу хвороби та особливостей епідемічного процесу у випадку кліщового енцефаліту. Висвітлено методи специфічної діагностики та лікування кліщового енцефаліту.

В обзоре литературы рассмотрены механизмы передачи вируса клещевого энцефалита, его возникновения и распространения на территории Украины. Воспроизведена эпитопная модель белка Е вирусов клещевого энцефалита, а также проведен анализ структурных свойств каждого эпитопа. Эти данные важны в плане разработки корректных методов лабораторной диагностики, прогнозирования клинического течения болезни и особенностей эпидемического процесса при клещевом энцефалите. Освещены методы специфической диагностики и лечения клещевого энцефалита.

Рассмотрены различные аспекты интерферонотерапии вирусных гепатитов: за и против.

Приведены клинические проявления синдрома гепатита у 87 больных Ку-лихорадкой. Проведен анализ клинической манифестации поражений печени, сопровождавшихся развитием желтухи у 82 больных, и у 5 пациентов с безжелтушной формой болезни. Основными проявлениями гепатита, по данным клинико-биохимических показателей, были симптомы, патогенетически обусловленные цитолитическим и мезентериально-воспалительным компонентами. У 41,38 % обследованных больных наблюдались также поражения других систем и органов.

Представлены результаты многолетних исследований иксодофауны как векторов возбудителей природно-очаговых болезней в различных климато-географических районах Киевской области. Впервые установлена циркуляция Coxiella burnetii и Borrelia burgdorferi sensu lato, а также проведено геннотипирование боррелий и показано наличие 2-х видов - B. afzelii и B. garinii. Определены доминантные виды клещей, обеспечивающие передачу возбудителей туляремии, клещевого энцефалита, Ку-лихорадки и иксодового клещевого боррелиоза.

Представлены результаты исследований по изучению популяционного иммунитета сельского населения 3-х административных территорий различных ландшафтных зон. Впервые установлена эндемичность исследованных территорий по лихорадке Ку. Проведенные сероэпидемиологические исследования позволили выявить отличия в уровнях серопозитивности к Coxiella burnetii среди сельского населения, которые колебались в обследованных группах населения от 10,2 до 14,8 на 100 тыс. населения.

Изложены вопросы общей и специальной микробиологии. Рассмотрены основные методы исследования микроорганизмов, морфология, структура и классификация бактерий. Показано влияние физических, химических и биологических факторов на микроорганизмы. Раскрыты вопросы генетики микробов и биотехнологии. Приведены сведения о морфологии, патогенных свойствах возбудителей многих инфекционных заболеваний, современных методах их диагностики, специфической профилактики и терапии. Уделено внимание проблемам вирусологии, протозоологии, микологии, гельминтологии, иммунологии. Освещены вопросы экологии микроорганизмов, нормальной микрофлоры тела человека и влияния микроорганизмов на плод. Раскрыты проблемы микрофлоры ротовой полости и микробиологических исследованиям в стоматологии и фармации.

Вивчено розповсюдженість арбовірусних інфекцій в природних осередках і серед населення Північно-західного Причорномор'я. Встановлено рівні специфічного імунітету населення як об'єктивні лабораторні показники інтенсивності циркуляції арбовірусів серед жителів регіону. Виявлено випадки захворювань людей на гарячку Західного Нілу і вірусний кліщовий енцефаліт під час обстеження хворих на сезонні гарячкові стани нез'язованої етілології. Визначено видовий склад членистоногих і птахів, що забезпечують циркуляцію вірусів кліщового енцефаліту, Західного Нілу, Сіндбіс, Укуніємі у природних осередках, оцінено епідеміологічний потенціал біотичних об'єктів за показниками вірусофорності векторів та виявлення антигенів/РНК вірусів у пробах від хребетних.

Изучена распространенность арбовирусных инфекций в естественных ячейках и среди населения Северо-западного Причерноморья. Установлены уровни специфического иммунитета населения как объективные лабораторные показатели интенсивности циркуляции арбовирусов среди жителей региона. Выявлены случаи заболеваний людей на лихорадку Западного Нила и вирусного клещевого энцефалита при обследовании больных сезонными лихорадочными состояниями невыясненой этиологии. Определен видовой состав членистоногих и птиц, которые обеспечивают циркуляцию вирусов клещевого энцефалита, Западного Нила, Синдбис, Укуниеми в естественных ячейках, оценен эпидемиологический потенциал биотических объектов по показателям вирусофорности векторов и выявления антигенов/РНК вирусов в пробах от хребетных.

Наведено результати власних досліджень різноманітних варіантів клінічного перебігу гарячки Західного Нілу, в тому числі 26-ти випадків з синдромом гепатиту. Проаналізовано основні клініко-епідеміологічні характеристики даної групи пацієнтів. Проведено аналіз випадків захворювань з урахуванням основних симптомокомплексів, пов'язаних з мезенхіально-запальними, цитолітичними змінами та ознаками гепатоцелюлярної недостатності за синдрому гепатиту.

Викладено основні патогенетичні характеристики ураження печінки у хворих на вірусний кліщовий енцефаліт (ВКЕ) за даними вітчизняних і зарубіжних авторів. Описано результати обстеження хворих на сезонні гарячкові стани, серед яких виявлено 76 пацієнтів з ВКЕ. Проаналізовано 8 випадків захворювань, які маніфестували симптомами ураження печінки. У трьох хворих було встановлено моноінфекцію ВКЕ, у чотирьох - мікст-інфекцію вірусом ВКЕ і бореліями, а в одному випадку - вірусом ВКЕ і хантавірусами. Синдром гепатиту клінічно проявлявся збільшенням печінки та її болючістю, а також змінами біохімічних показників крові. Лише в одному випадку виникли симптоми ураження центральної нервової системи на другій хвилі гарячки.

Представлено сучасні тлумачення понад 1 500 термінів і понять, які використовують у висвітленні епідеміологічних явищ і проблем біологічної безпеки. Особливу увагу приділено термінам інфекційної епідеміології, епідеміології надзвичайних ситуацій і військової епідеміології. Більшість термінів і понять стосується різноманітних аспектів біологічної безпеки, включаючи міжнародні стандарти та системи запобігання природним і штучним епідемічним ускладненням, зумовленим патогенними біологічними агентами. Враховано сучасні тлумачення термінів, що пов'язані з біологічною зброєю та біологічним тероризмом, іншими видами біологічних небезпек. Уперше наведено тлумачення низки термінів і зворотів із розділу "Паразитологія".