При обследовании 68-ти девочек 3-х - 8-ми лет с ранними формами преждевременного полового развития (ППР) и 11-ти их здоровых ровесниц (контрольная группа) установлено, что содержание серотонина в крови при всех формах ППР не отличается от контрольного. Экскреция мелатонина и соотношение серотонин/мелатонин во всех группах девочек с ППР достоверно снижены. Наиболее выраженное снижение уровня мелатонина отмечено при изолированном преждевременном телархе. Обнаружена отрицательная корреляционная связь между экскрецией малатонина и возрастом, в котором начинает формироваться молочная железа (r = -0,6). Очевидно, угнетение синтеза мелатонина играет важную роль в патогенезе ППР у девочек.

Обследовано 1 650 учениц общеобразовательных школ г. Харькова и 744 девочки 13 - 18-ти лет с нарушениями менструальной функции. Опережение сроков появления первой менструации на 2 года и более относительно среднего показателя в Харьковской популяции выявлено у 2 % девочек. Установлено, что для них характерно быстрое становление ритма менструаций с появлением его расстройств у 39,4 % после 2 - 5-летнего периода нормального функционирования половой системы, что в 3,5 раза превышает аналогичный показатель в группе сверстниц со своевременным менархе. Среди пациенток с СПКЯ и гипоталамическим синдромом периода полового созревания раннее появление первой менструации регистрируется в 5 раз чаще и среди девочек с пубертатными маточными кровотечениями в 2,5 раза чаще, чем в популяции. У подростков с типичной формой ПКЯ и ранним менархе длительная вторичная аменорея отмечается в 2,5 раза чаще, чем у остальных пациенток с этой патологией, и сопровождается достоверно более низким уровнем эстрадиола и высоким тестостерона и кортизола в крови. Для юных пациенток с олигоопсоменореей на фоне раннего менархе характерно значительное снижение содержания в крови ФСГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.67 + Р733.71

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у 75 % дівчаток з передчасним статевим розвитком (ПСР) за ізосексуальним типом визначено низький рівень екскреції мелатоніну (М) з сечею. Різке зниження рівня М призводить до недостатнього гальмування гонадотропної функції гіпофіза, що може бути причиною ПСР. Призначення мелатоніну в дозі від 0,4 до 3,0 мг, залежно від віку, ступеня розвитку молочної залози (Ма) і рівня мелатоніну, у 90 % хворих призвело до зменшення Ма, розмірів внутрішніх статевих органів, нормалізації гормонального статусу та зниження збудливості, дратівливості, диссомничних розладів. Мелатонін призначався 26 дівчаткам, після відміни препарату у жодної пацієнтки не відмічалось прогресування захворювання. Одержані результати свідчать про важливу роль М у патогенезі ПСР. Застосування М для лікування дівчаток із ПСР є патогенетично обгрунтованим в разі низького рівня екскреції цього гормону.

Вперше встановлено, що в патогенезі передчасне ізольоване телархе (ПІТ) значну роль відіграє зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза, підтверджено участь та доведено частоту гіперпролактинемії у виникненні даної патології. Вперше встановлено, що за обстеження дівчаток із ПІТ, враховуючи сомато-морфологічні ознаки та результати диференціально-діагностичної проби із лютеїнізувального гормону, лютропіну (ЛГ-РГ), в 15,9 % випадках ПІТ трансформується в передчасному статевому розвитку. Вперше доведено, що нічні піки ЛГ у хворих із ПІТ зареєстровано у 15,4 %. Вперше доведено, що гормональний статус дівчаток з ПІТ залежить від віку маніфестації патології. Показано, що прогресування розвитку молочної залози відбувається на тлі підвищення частоти нічних піків ЛГ. Вперше встановлено, що значущим чинником ризику виникнення ПІТ є загроза переривання вагітності у матері й її вік до 20-ти років. Вперше показано, що в 16,9 % дівчаток віком до 3-х років розміри внутрішніх статевих органів перевищують вікові нормативи, а в 6 - 7 років не відрізняються від них. Розроблено патогенетично обгрунтовані методи лікування хворих із ПІТ.

Встановлено вплив перинатальної та супутньої екстрагенітальної патології на виникнення передчасного ізольованого телархе (ПІТ). Загроза переривання вагітності в першому триместрі, тяжкий довготривалий ранній гестоз, асфіксія дитини під час народження та супутня екстрагенітальна патологія, особливо захворювання центральної нервової системи, є чинниками ризику виникнення ПІТ. У значної частини дівчаток із ПІТ виявлено ознаки дисембріогенезу.

Зазначено, що за останніх 40 років середній вік появи першої менструації в дівчаток істотно не змінився. Індивідуальні його варіації залежать від місця постійного проживання, індексу маси тіла, мікросоціальних умов, в яких виховується дівчинка. З цими ж чинниками пов'язана частота виникнення розладів менструальної функції (РМФ), яка зросла вдвічі. У структурі РМФ, як і раніше, переважає олігоменорея, але поширеність пубертатних маткових кровотеч і первинної аменореї за останні 40 років збільшилася значніше, ніж олігоменореї. Змінилася значущість деяких чинників ризику виникнення РМФ. Уточнено склад груп дівчат-підлітків, які вимагають постійного контролю за характером їх менструальної функції.

Досліджено особливості змін рівня моноамінів у дівчаток із передчасним ізольованим телархе (ПІТ). Установлено, що порушення в стані моноамінергічної системи є однією з важливих патогенетичних ланок виникнення ПІТ у дівчаток, ступінь вираженості яких залежить від тривалості захворювання. Відзначено активацію обох ланок симпатико-адреналової системи в дівчаток із ПІТ до року. Зі збільшенням тривалості ПІТ до трьох років і більше екскреція катехоламінів і мелатоніну знижується, а рівень серотоніну в крові зростає, що свідчить про прогресуюче порушення обміну моноамінів.

Отмечено, что нерегулярный менструальный цикл - фактор риска нарушений репродуктивного здоровья. Проведено сравнение клинико-гормональных показателей девочек с ремитирующими пубертатными маточными кровотечениями, возникшими на первом году после менархе и в более отдаленный период. Оценена эффективность гормональной и негормональной терапии больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити характер коморбідної патології у сучасних дівчат-підлітків з розладами менструальної функції, встановити зв'язок між статусом вітаміну D та коморбідною патологією. Проаналізовано результати клінічного та параклінічного обстеження 333 дівчат віком 11 - 17 віків із порушеннями менструальної функції (первинна олігоменорея (ОМ) і аномальні маткові кровотечі ((АМК)) Визначали фізичний і статевий розвиток, обчислювали індекс маси тіла. Вимірювали вміст у сироватці крові вітаміну D. пролактину і тиреотропного гормона. У абсолютної більшості дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції як за типом АМК, так і ОМ діагностовано коморбідну патологію. Найчастіше реєстрували захворювання ендокринної системи, значно рідше - патологію травної системи і нервово-психічні відхилення. У хворих з ОМ коморбідні стани з боку травної системи і нервово-психічної сфери діагностували статистично значущо частіше. Установлено особливості фізичного та статевого розвитку, менструальної функції, які залежали від наявності різної коморбідної патології і типу порушень менструальної функції. У більшості дівчат як з АМК, так і з ОМ реєстрували недостатність вітаміну D та його дефіцит, причому суттєвої різниці за різної коморбідної патології не виявлено. Нормативні значення вітаміну D виявлено лише у 12 - 18 % випадків з тенденцією до зменшення при захворюваннях ендокринної системи. Висновки: одержані результати демонструють важливість мультидисциплінарного підходу до обстеження пацієнток з порушеннями менструального циклу як запоруку підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів з метою відновлення репродуктивного потенціалу.