Ключ. слова: ультрасонографічне дослідження, чотириголовий м'яз стегна, перелом надколінка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.54-588.3

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено клініко-епідеміологічному аналізу порушень формування опорно-рухового апарату в дітей дошкільного віку, що мешкають у промислових районах Донбасу. Вивчено розповсюдженість та нозологічну структуру даної патології. Встановлено та оцінено силу залежності між рівнем ортопедичної захворюваності дітей та ступенем хімічного забруднення атмосферного повітря. Виявлено особливості соматичної захворюваності та фізичного розвитку дітей з патологією опорно-рухового апарату. Визначено еколого-гігієнічні, медико-біологічні та соціально-побутові фактори ризику виникнення порушень формування дошкільного віку, що постійно перебувають у промислово забрудненому навколишньому середовищі. Розроблено критерії для поліпшення ранньої діагностики ортопедичних захворювань. Запропоновано комплекс ефективних організаційних і методичних заходів щодо профілактики та лікування дітей з ортопедичними порушеннями у дитячих дошкільних закладах.

Описано випадок успішного виконання одномоментної гібридної операції за умов ГВМКЦ МО України в обсязі: стентування правої загальної здухвинної артерії з наступним виконанням алошунтування стегново-підколінного сегмента праворуч. У результаті реконструктивного втручання одержано задовільний клінічний ефект і досягнуто повної медичної та соціальної реабілітації пацієнта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5 + Р457.865-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Хірургічна патологія нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані дослідження больового синдрому у жінок, яким виконували у плановому порядку емболізацію маткових артерій з приводу фіброміоми матки. Найбільш поширеним явищем у ранньому післяопераційному періоді після цих втручань є розвиток так званого післяемболізаційного синдрому. Він має такі прояви, як короткотривала гіпертермія, кров'янисті виділення, нудота. Однак одним із найвагоміших його симптомів є виражений больовий синдром. У дослідженні наведено дані щодо неефективності рутинної схеми післяопераційної аналгезії та переваги застосування епідуральної аналгезії як у класичному, так і в каудальному варіанті.

Мета роботи - покращити результати лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). Ендоваскулярні втручання виконано у 8-ми хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента. Чоловіків було 6, жінок - 2. Середній вік пацієнтів - (67,0 +- 4,3) року. У 4-х хворих виявлено гнійно-некротичні ураження стопи, які потребували хірургічного втручання. Аксилярний артеріальний доступ застосовано у 5-ти хворих, стегновий ретроградний контралатеральний - у 2-х. В 1-го пацієнта втручання виконано двохетапно іпсилатерально стегновим ретроградним та антеградним доступом. У 4-х хворих проведено втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегменті, ще у 4-х - на клубовому та стегново-підколінному сегменті. У всіх випадках застосовано ангіопластику. У 6-ти хворих також виконано стентування у клубово-стегновому сегменті. Ангіографічного та клінічного ефекту досягнуто в усіх випадках. В 1-му випадку ангіопластика поверхневої стегнової артерії була невдалою внаслідок кальцинозу, однак за рахунок успішної ангіопластики у клубовому сегменті досягнуто позитивного клінічного ефекту. У хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи у подальшому виконано некректомію, яку в 3-х випадках доповнили аутодермопластикою. У пізні строки ампутацію на рівні гомілки проведено в 1-го пацієнта, на рівні стегна - теж в 1-го. Висновки: перший досвід використання ендоваскулярних втручань для лікування хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента свідчить про перспективність методу.

Мета роботи - покращання результатів лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). Ендоваскулярні втручання у хворих з КІНК за мультифокального ураження з залученням клубово-стегнового сегмента (КСС) було виконано у 8-ми хворих, з них чоловіків - 6, а жінок - 2. Середній вік пацієнтів складав 67 +- 4,3 роки. У 4-х хворих були гнійно-некротичні ураження стопи, що потребували хірургічного втручання. Черезаксілярний артеріальний доступ виконувався у 5-ти хворих, черезстегновий ретроградний контралатеральний - у 2-х, у 1-го хворого - втручання виконувалося двохетапно іпсилатерально черезстегновим ретроградним та антеградним доступом. У 4-х пацієнтів здійснено втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегменті та ще у 4-х - на клубовому та стегново-підколінному сегменті. В усіх випадках виконувалася ангіопластика, у 6-х хворих також виконувалося стентування у КСС. Ангіографічний та клінічний ефект було досягнуто в усіх випадках. В першому випадку ангіопластика поверхневої стегнової артерії була невдала внаслідок кальцинозу, однак, за рахунок успішної ангіопластики у клубовому сегменті був досягнутий позитивний клінічний ефект. У хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи в подальшому виконувалася некректомія, що в 3-х випадках доповнювалася аутодермопластикою. У пізні строки ампутація на рівні гомілки була у 1-го пацієнта, у 1-го - на рівні стегна. Висновки: перший досвід використання ендоваскулярних втручань для лікування хворих з КІНК у разі мультифокального ураження з залученням КСС свідчить про перспективність даного методу.

Проблема лікування післяопераційного больового синдрому залишається актуальною, незважаючи на розвиток медицини. У наш час існує широкий вибір методик аналгезії та медикаментів, але це суттєво не впливає на частоту виникнення післяопераційного больового синдрому. Показано, що інтенсивна больова імпульсація притаманна навіть невеликим оперативним втручанням, до яких належать і ендоваскулярні втручання. Різновидом епідуральної аналгезії є каудальна анестезія. Наведено особливості застосування цієї методики.

Наведено випадок із практики з допологовою діагностикою аномально інвазивної плаценти (pl. percreta) із врощенням у передміхурову клітковину, задню стінку сечового міхура на тлі повного передлежання плаценти і попереднього кесарева розтину. Підкреслено актуальність сучасної діагностики патології плацентації з використанням УЗД, доплерометрії та МРТ з метою визначення глибини інвазії плацентарної тканини в міометрій. Запропоновано інноваційний алгоритм розродження вагітної з цією тяжкою акушерською патологією та застосуванням ендоваскулярної методики тимчасової балонної оклюзії черевної аорти, виконанням донного кесарева розтину з подальшою гістеректомією без придатків, перев'язуванням внутрішніх клубових артерій, аргоноплазмовою коагуляцією тканин. Запропонована методика суттєво зменшує об'єм крововтрати, вірогідність розвитку масивної кровотечі, коагулопатичних порушень і можливого пошкодження суміжних органів.

Нині завдяки розвитку та впровадженню у повсякденну практику лікарів нових інструментальних методів дослідження, таких як комп'ютерна томографія з ангіографією, мультиспіральна комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження судин із дуплексним скануванням, целіакографія, верхня та нижня мезентерикографія тощо, збільшується кількість обстежень. Щороку інформативність зазначених методів обстеження зростає, що спричиняє збільшення частоти виявлення рідкісних судинних патологій, зокрема тих, які призводять до появи гемобілії. Методом лікування цих судинних патологій є ендоваскулярна емболізація з використанням відповідних спіралей та речовин. Представлено клінічний випадок мультидисциплінарного підходу до діагностики та ендоваскулярного лікування a. gastroduodenalis із формуванням несправжньої аневризми (40 x 20 мм) з антеградним кровотоком по a. pancreaticoduodenalis superior і a. gastroepiploica dextra дистальніше аневризми у пацієнта віком 28 років, якого ургентно було госпіталізовано до хірургічного відділення Київської обласної клінічної лікарні. Після оперативного лікування на тлі консервативної терапії загальний стан пацієнта поліпшився, а рівень гемоглобіну підвищився. Мультидисциплінарний підхід допомагає обрати правильну тактику ведення пацієнта навіть з рідкісною судинною патологією, що призвела до гемобілії. Золотим стандартом діагностики гемобілії є ангіографія, а лікування - ендоваскулярна емболізація, що може бути альтернативою відкритому оперативному втручанню, мінімізує ризик післяопераційних ускладнень і зменшує період реабілітації. У разі неможливості використання зазначеної методики або її неефективності подальше лікування є хірургічним.