За допомогою методу оптичної мікроскопії визначено дисперсність порошку моркви, одержаного конвективним методом сушіння. Показано вплив дисперсності домішки на органолептичні та реологічні показники вершкового масла, а також механізм взаємодії частинок порошку з водною фазою масла.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.6*852.121.41

Рубрики:

Polypodiophyta Папоротеподібні (поліподіофити) Filicinae

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено розробці технологій збагачення вершкового масла введенням до його складу поліфункціональної домішки порошку із моркви під час гомогенізації готового продукту. Обгрунтовано доцільність використання порошків із моркви кріогенного та холодного розпилювального сушіння, досліджено мікроструктуру їх водних суспензій. На основі експериментальних досліджень встановлено оптимальну кількість домішки у готовому продукті - 1,2 %. Розроблено технологічну схему виробництва вершкового масла, збагаченого порошком із моркви. Здійснено комплексне оцінювання якості готових виробів. Встановлено, що введення порошків із моркви покращує органолептичні властивості готового продукту, зменшує кількість рідкого жиру, виділеного структурою масла, підвищує термостійкість та твердість, пластифікує його консистенцію. Досліджено зміни, що відбуваються у водній та жировій фазах збагаченого вершкового масла. Запропоновано механізм взаємодії плазми масла із частинками домішки. Встановлено, що введення порошку із моркви, одержаного методом холодного розпилювального сушіння, забезпечує до збільшення кількості міцно зв'язаної полімолекулярної вологи, гальмує процеси коалесценції краплин вологи у готовому продукті та забезпечує підвищення температур плавлення ВПГ та СПГ у свіжовиготовленому маслі.

Надано результати мікроструктурних досліджень водної суспензії розмеленого насіння кунжуту білого. За допомогою методу оптичної мікроскопії у досліджуваній суспензії виявлено ділянки з глобулярною та поліедричною структурою. У процесі вивчення характеристик консистенції солоної масляної суміші, збагаченої біогенним комплексом рослинних домішок, встановлено вплив останніх на показники якості готового продукту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725 + Е522.666

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано мікроморфологічні ознаки будови лусок 13 видів папоротей роду Asplenium L. флори України (Asplenium adiantum-nigrum L., A. x adulteriniforme Lovis, Melzer x Reichst, A. x alternifolium Wulfen ex Jacq, A. ceterach L., A. cuneifolium Viv., A. fontanum (L.) Bernh., A. obovatum Viv. subsp. lanceolatum (Fiori) P.Silva, A. ruta-muraria L., A. scolopendrium L., A. septentrionale (L.) Hoffm., A. x souchei Litard., A. trichomanes L., A. viride Huds.). На основі описів складено ключ, що надає можливість ідентифікувати види роду Asplenium флори України.

Проаналізовано й узагальнено відомості про структурні й функціональні характеристики вищих спорових рослин, які належать до відділу папоротеподібних (Polypodiophyta). Розглянуто основні типи життєвих циклів і феноритмів папоротей. Окрему увагу зосереджено на даних щодо анатомо-морфологічних особливостей спорофіту і гаметофіту. Вперше узагальнено відомості про основні компоненти фітогормонального комплексу, ідентифіковані у різних частинах спорофіту, обговорено участь гіберелінів і гібереліноподібних речовин у визначенні статевого поліморфізму, роль абсцизової кислоти у регуляції процесу виходу спор зі стану спокою, ауксинів і цитокінінів у формуванні вай папоротеподібних.

Приведены результаты определения цвета растительных порошков из овощей и фруктов с использованием современной цифровой техники. Определены величины цветовых координат порошков в сухом и восстановленном видах, а также в готовых блюдах. Обоснованы перспективы использования методики определения цветности сырья, полуфабрикатов и готовых изделий для контроля качества производства.

Наведено результати дослідження впливу овочевих порошків на седиментаційну стійкість та адгезію млинчикового тіста та структурно-механічні властивості напівфабрикату. Проведено оптимізацію процесу тістоприготування, знайдено оптимальні дозування овочевих порошків і технологічні прийоми введення їх до рецептурної композиції млинчикового напівфабрикату.

Досліджено морфологію та характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80 — 95 % свіжозібраних спор. Після 4 — 6 міс зберігання за лабораторних умов схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року — не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія — за Aspidium-типом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.6*736 + Е50*725.38

Рубрики:

Polypodiophyta Папоротеподібні (поліподіофити) Filicinae

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено якісний і кількісний склад фотосинтетичних пігментів у ваях спорофіта P. aculeatum у різні фази онтогенезу. Максимальний вміст фотосинтетичних пігментів зафіксовано у фази спороношення і зимової вегетації. Специфічною ознакою вай спорофіта P. aculeatum є відносно високий вміст каротиноїдів. У фазу формування сорусів (травень-червень) у клітинах мезофілу вай P. aculeatum наявні хлоропласти округлої та видовженої, лінзоподібної форми. Хлоропласти округлої форми мають відносно електронно-нещільну строму і грани, сформовані малою кількістю тилакоїдів. Хлоропласти лінзоподібної форми - з електронно-щільною стромою і гранами, які наповнюють їх об'єм. Ці хлоропласти містять великі крохмальні зерна і зрідка пластоглобули. Диференціація хлоропластів за ультраструктурою не пов'язана з певними анатомічними ділянками вай. Наприкінці весни в клітинах паренхіми хлоропласти розташовуються в безпосередній близькості до плазмалеми. На ультраструктурну впорядкованість внутрішньої мембранної системи хлоропластів мезофілу вай P. aculeatum впливають сезонні температурні зміни, а також зміни умов освітлення. У фазу осінньої вегетації у хлоропластів клітин асимілюючої паренхіми іноді формуються вирости. Зафіксовано часткове руйнування їх внутрішньої мембранної системи і поява численних пластоглобул. Кількість крохмальних зерен у пластидах значно зменшується. У клітинах паренхіми кореневища P. aculeatum міститься значна кількість амілопластів, як навесні, у фазу формування сорусів, так і в період осінньої вегетації. Ці органели щільно наповнені крохмальними зернами і практично не мають розвиненої внутрішньої мембранної системи. Відсутність суттєвих змін їх ультраструктури насамперед пов'язана з оптимальними умовами існування рослини за умов відкритого грунту (експозиційні ділянки спорових рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна КНУ ім. Тараса Шевченка).

Здійснено порівняльний аналіз вмісту фотосинтетичних пігментів, анатомічної будови вай і ультраструктури хлоропластів у клітинах паренхіми вай на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту лептоспорангіатної папороті Dryopteris filix-mas (L.) Schott, котра належить до рослин нижнього ярусу і росте за умов затінення. Спостереження проводили у фазах інтенсивного росту (квітень), дозрівання сорусів (травень), висівання спор (червень), літньої вегетації (липень) та завершення вегетації та відмирання надземної частини (жовтень). Встановлено, що вміст хлорофілів a і b у ваях зростав упродовж перших трьох фенологічних фаз і досягав максимуму у фазі висівання спор. Специфічною ознакою виявився відносно високий вміст каротиноїдів, зафіксований на перших чотирьох фазах розвитку. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини вміст пігментів у тканинах вай суттєво зменшувався. Вміст пігментів у ваях літньозеленої папороті D. filix-mas був нижчим у порівнянні з зимозеленою папороттю Polystichum aculeatum (L.) Roth. Анатомічну будову вай вивчали у сканувальному електронному мікроскопі, використовуючи ліофільно висушені поперечні зрізи. Встановлено, що паренхіма вай мала чітке розділення на палісадну і губчасту тканину. Ультраструктурну будову хлоропластів досліджували у трансмісійному електронному мікроскопі. Виявлено, що у фазі дозрівання сорусів у клітинах паренхіми вай наявні хлоропласти видовженої, лінзоподібної форми з електронно-щільною стромою, котрі містять великі крохмальні зерна і зрідка пластоглобули. У клітинах паренхіми хлоропласти розташовані у безпосередній близькості до плазмалеми. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини у хлоропластах клітин асимілюючої паренхіми зафіксовано часткову деформацію ламел строми і появу численних пластоглобул. Кількість крохмальних зерен у пластидах суттєво зменшувалася. Порівняльний аналіз складу та вмісту фотосинтетичних пігментів і ультраструктури хлоропластів на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту D. filix-mas виявив, що успішність існування за умов затінення та змін температурного режиму серед інших ознак забезпечується специфічною структурно-функціональною організацією фотосинтетичного апарату.

Проаналізовано особливості росту і розвитку дикорослої водної папороті Salvinia natans (L.) All. За допомогою сканувальної електронної мікроскопії досліджено мікроструктуру поверхні вегетативних і репродуктивних органів спорофіту. Встановлено, що успішність існування на межі повітряного й водного середовищ забезпечується поряд з іншими пристосувальними ознаками специфічною мікроструктурою плаваючих вай. Показано, що будова оболонки мега- та мікросорусів сприяє проходженню річного літньо-зеленого феноритму, забезпечуючи занурення на дно водойми восени й підняття на поверхню води весною.

Узагальнено багаторічний досвід викладання еволюційної морфології, анатомії та систематики квіткових, а також результати наукових досліджень із теми. Викладено основні теорії походження квітки та вегетативних органів. Висвітлено питання еволюційних взаємовідносин деревних і трав'янистих квіткових. Розглянуто морфологічне й анатомічне різноманіття вегетативних і репродуктивних органів квіткових, їх походження та можливі напрями еволюції. Будову тих чи інших органів розглянуто на макро-, мікро- й ультраструктурному рівнях. Широко висвітлено питання адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп.

Розглянуто можливість удосконалення стандартизованого методу визначення ефективності процесу пастеризації молока за лужною фосфатазою із застосуванням методу комп'ютерної колориметрії. З метою уникнення суб'єктивності при інтерпретації результатів досліджень і можливості скорочення тривалості термостатування дослідних зразків авторами запропоновано для характеристики зміни їх кольору проводити сканування поверхні продукту з подальшою обробкою отриманих зображень у системі колірних координат RGB. Експериментально доведено доцільність використання значень координати R (червоної складової) при інтерпретації результатів досліджень. Визначено закономірності зміни колірних характеристик залежно від часу термостатування досліджуваних зразків. Запропонована методика надає можливість скоротити тривалість аналізу, є підгрунтям для розроблення автоматизованого процесу обробки результатів і збереження результатів у цифровому вигляді, що особливо актуально при організації простежуваності в системах управління безпечністю продукції на харчових підприємствах.