Приведенные показатели по отдельным нозологическим единицам за 1996 - 2000 гг. позволяют представить структуру острых заболеваний и травм магистральных сосудов у 779-ти больных, что может послужить критериями оценки качества работы ангиохирурга на экстренных вызовах, и, возможно, позволит в дальнейшем разработать стандарты обследования и лечения таких больных при оказании неотложной помощи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.10-52

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.17-99

Рубрики:

Хірургічна патологія судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовані причини інфікування синтетичних судинних трансплантатів, які використовуються в реконструктивній хірургії аорти та магістральних артерій. Частота інфікування алопротезів складає 0,4 - 7 %. Проте можливі ускладнення є важкими, що закінчується ампутацією кінцівок. Обгрунтовано тактика судинного хірурга та вибір повторного оперативного втручання у разі інфікування судинних алопротезів. У разі загальних проявів інфікування синтетичного судинного протеза акцентовано на його обов'язковому видаленні з наступним відновленням кровотоку в кінцівці автовеною, екстраанатомічним шунтуванням або перев'язкою судини. Розкрито роль антибіотикопрофілактики під час виконання шунтувальних операцій з використанням алошунтів. Констатовано, що питання постачання та виготовлення судинних алопротезів в Україні залишається невирішеним.

Проанализированы причины инфицирования синтетических сосудистых трансплантатов, которые используются в реконструктивной хирургии аорты и магистральных артерий. Частота инфицирования аллопротезов составляет 0,4 - 7 %. Возможные осложнения бывают тяжелыми, что заканчивается ампутацией конечности. Обоснована тактика сосудистого хирурга и выбор повторного оперативного вмешательства при инфицировании сосудистых аллопротезов. При воспалительных проявлениях инфицирования синтетического сосудистого протеза акцентируется на его обязательном удалении с последующим обновлением кровотока в конечности автовеной, экстраанатомическим шунтированием или перевязкой сосудов. Подчеркивается роль антибиотикопрофилактики при выполнении шунтирующих операций с использованием аллошунтов. Установлено, что вопросы доставки и изготовления сосудистых аллопротезов в Украине остаются нерешенными.

Запропоновано чотирирівневу модель побудови онтологій для автоматизованого проектування мікроелектромеханічних систем та описано особливості кожного рівня.

Показано, що вільна підсадка острівцевих клітин підшлункової залози характеризується позитивним антидіабетичним впливом за експериментальних та клінічних умов. Цей метод зумовлює активацію функції ендокринної частини власної підшлункової залози хворого і повинен бути обов'язковим компонентом в комплексному лікуванні цукрового діабету та діабетичних ангіопатій.

Наведено результати хірургічного лікування 26 хворих з посттромбофлебітичним синдромом нижніх кінцівок і 48 хворих на облітеруючий артеріосклероз на фоні цукрового діабету, яким для профілактики нагноєння післяопераційних ран призначали в день операції антибіотики групи фторхінолону (цифран або заноцин в таблетках). У 97,3 % хворих після операцій на магістральних судинах нижніх кінцівок рани загоювались первинним натягом без ознак запалення.

У 34 вагітних і породіль за умови використання препарату "Діовенор" у поєднанні з еластичним бинтуванням та втиранням венозного гелю припинялось прогресування варикозного розширення підшкірних вен нижніх кінцівок і не наступали тромботичні ускладнення під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді. Наведена лікувальна тактика покращує перебіг вагітності та пологів у вказаних хворих.

Зазначено, що сегмент гомілковостопного суглоба і ступні, який повернутий на 180 градусів і сформований як протез, задовільно виконує функцію відсутнього колінного суглоба.

Мета дослідження - провести клінічний аналіз ефективності комплексного лікування пацієнтів з оклюзійними захворюваннями судин і грибковими ураженнями стоп з додаванням місцевих протигрибкових препаратів. Проаналізовано результати обстеження та лікування п'яти хворих з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок та цукровим діабетом з демато- та оніхомікозами стоп. В лікуванні використано поєднання протигрибкових кремів: міконазолу, клотримазолу, тіоконазолу у співвідношенні 1:1:6,5, які містяться в комбінованому препараті крему "XaTonic". Використання протигрибкової суміші кремів через 7 днів у трьох пацієнтів призвело до зникнення клінічних проявів дерматомікозу стоп, а у двох пацієнтів з оніхомікозом через 14 днів до зменшення клінічних проявів. Висновки: поєднання трьох місцевих протигрибкових компонентів: міконазолу, клотримазолу, тіоконазолу є ефективним в лікуванні дерматомікозів стоп. Під час лікування грибкових уражень стоп дерматологами у пацієнтів після п'ятидесяти років необхідна консультація ангіолога/судинного хірурга.