Проаналізовано технологію забезпечення довготривалого зберігання харчової продукції. Описано особливості фасування газованих напоїв. Розкрито взаємозв'язок між геометричними параметрами упаковок і показниками процесів фасування, впровадженням енергоощадних технологій обробки та фасування. Наведено схеми виробництва газованих напоїв, а також рекомендації щодо мінімізації витрат матеріалів на виробництво упаковок і зменшення втрат склотарної продукції під час термічної обробки.

Наведено результати теоретичних досліджень з моделювання перехідних процесів взаємодії, які виникають від сил тертя вантажів об опорні рухомі площини. Встановлено взаємозв'язки між кінематичними, силовими показниками та тривалістю цих процесів.

Викладено матеріали, що стосуються моделювання динаміки змінення вмісту розчиненого діоксиду вуглецю в пакованнях газованих напоїв унаслідок їх розгерметизації та повторної герметизації.

Проаналізовано вплив процесів вакуумування та заповнення скляних пляшок діоксидом вуглецю у ході їх підготовки до фасування на сучасних автоматах. Надано оцінку можливості досягнення асептичних ефектів щодо мікрофлори й охолодження пляшок.

Викладено дані, що стосуються розчинності азоту, кисню та діоксиду вуглецю в рідинній фазі зерноводяної суміші. Показано, що масообмін по кисню здійснюється як транспортуванням його розчиненої складової зволожувальною водою, так і безпосередньою дифузією через напівпроникні оболонки. Наведено інформацію щодо масообміну по діоксиду вуглецю.

Наведено результати аналізу сучасних технологій фасування продукції та напоїв з використанням енергоощадних технологій і вибором типорозмірів упаковок, метою яких є одержання продукції довготривалого зберігання. Встановлено взаємозв'язки між термодинамічними параметрами фасування та геометрією упаковок, що є підставою для подальшого розвитку теорії масообміну газонасичених розчинів у герметизованих об'ємах. Розглянуто перспективи, проблеми та шляхи їх подолання у зв'язку з переходом на технології фасування напоїв з підвищеним тиском. Запропоновано методики вибору параметрів, за яких досягаються елементи оптимізації, зменшення питомих енергетичних і матеріальних витрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.632-01

Рубрики:

Комп'ютерне оброблення зображень

Шифр НБУВ: Ж69367 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто найбільш поширені методи та алгоритми автоматичного відслідковування об'єктів на відеопослідовностях. Показано особливості застосування методів на основі виявлення руху та пошуку за шаблоном. Для кожного з підходів здійснено аналіз переваг та обмежень. Проаналізовано швидкодію обраних методів та алгоритмів, наведено посилання на їх відкриті програмні реалізації.

Розроблено та вдосконалено методи та програмно-апаратні засоби відслідковування об'єктів на відеопослідовностях. Проаналізовано основні складнощі, притаманні сучасним методам та алгоритмам відслідковування. Запропоновано удосконалення структурно-функціональної організації систем відслідковування та створено на її базі імітаційну Simulink-модель. Вперше запропоновано та апробовано у вигляді імітаційної Simulink-моделі метод автоматичної оптимізації параметрів систем відслідковування. Подальшого розвитку набув метод відслідковування, оснований на пошуку максимуму щільності розподілу ймовірності за рахунок використання багатомасштабного обчислення LBP-ознак. Вдосконалено метод відслідковування, що грунтується на оцінюванні пірамідального оптичного потоку Лукаса - Канаде шляхом виконання адаптивного обчислення кількості рівнів піраміди та розміру апертури. Розроблено алгоритм відслідковування об'єктів шляхом детектування руху із запобіганням стробоскопічному ефекту. Запропоновано нову методику швидкого прототипування систем відслідковування на платформі DSP із використанням середовища MATLAB Simulink. Запропоновано структурні рішення програмно-апаратних засобів відслідковування на базі DSP-процесора та SoC з процесорним ядром ARM. На модулях налагодження створено їх діючі макетні зразки, здатні працювати в реальному часі. Розроблено рекомендації щодо доцільності застосування апаратних платформ DSP, SoC, FPGA для реалізації вбудованих комп'ютерних систем відслідковування.

Запропоновано процедури оцінювання масштабу та повороту об'єкта за допомогою кластеризації, орієнтовані на застосування в методах відслідковування, що базуються на обчисленні розрідженого оптичного потоку. На основі зазначених процедур розроблено метод відслідковування під назвою FCT (Flow Clustering Tracker) та показано можливість забезпечення ним компромісного рівня надійності та точності відслідковування у порівнянні з існуючими рішеннями.

Розглянуто інтерфейси передачі потокового відео, описано їх переваги і недоліки та обгрунтовано доцільність проведення досліджень в сфері використанням стандарту GigE Vision. На базі відкритих бібліотек Aravis та Video4Linux створено програмний емулятор GigE Vision сумісної камери. Показано, що з огляду на створювані затримки, безпосереднє використання прикладного програмного інтерфейсу Video4Linux для первинного захоплення відео не є доцільним. Для уникнення вказаних затримок запропоновано власну програмно-апаратну реалізацію підсистеми захоплення відео, яка побудована на базі ARM + FPGA системи-на-кристалі. Дана програмно-апаратна підсистема є спеціалізованим контролером доступу до пам'яті, що розміщується в FPGA частині та враховує особливості передачі відеоданих через мережу, за рахунок чого і надає можливість мінімізувати відповідні затримки.

Розглянуто систему автоматичного віддаленого зняття показань лічильника. Наведено загальну структуру цієї системи і детально описано розроблену її програмну складову, що відповідає за розпізнавання. Зазначений компонент запропоновано реалізувати на основі процедури, що передбачає два етапи, на першому з яких виконується виявлення шкали лічильника й окремих областей розрядів, а на другому - проводиться розпізнавання кожної із цифр у знайдених областях. Виявлення шкали лічильника запропоновано здійснювати шляхом застосування перетворення Хафа, а сегментування області показань на розряди - за допомогою морфологічних операцій. Для розпізнавання цифр лічильників різних типів створено навчальну вибірку і навчено згорткову нейронну мережу, що має подібну до LeNet архітектуру.

Розглянуто інерційну систему розпізнавання жестів. Дана система побудована на базі апаратного модуля, що формує образи-жести за допомогою інерційних МЕМС давачів (акселерометра та гіроскопа) та розпізнає отримані образи за допомогою нейронної мережі з BLSTM шаром. Реалізовано прототип запропонованої системи, в якому апаратна частина побудована на мікроконтролері STM32F401RE та мікросхемі МЕМС давачів MPU9250, а розпізнавання жестів виконується на персональному комп'ютері засобами пакету прикладних програм MATLAB. За допомогою розробленого прототипу сформовано навчальну та тестову вибірки для трьох типів жестів і показано спроможність підсистеми розпізнавання забезпечити похибку ідентифікації даних жестів не більше 3,5 % (коефіцієнт правильного розпізнавання 96,7 %).

Запропоновано ряд удосконалень методу визначення положення суглобових з'єднань (СЗ) скелету людини на відеопослідовностях із метою підвищення точності прогнозування положення людини у просторі. Це досягається за рахунок застосування наступних нововведень: урахування інформації про кути переміщення та наближення чи віддалення людини, що надає можливість розрізняти рухи, які схожі у відцентрованих кадрах, але відрізняються переміщенням; використання адаптивного розміру вікна для розрахунку HOG3D ознак; використання нейронної мережі для екстраполяції положень СЗ у просторі у випадку відсутності або недостатньої точності прогнозування. Експериментальна перевірка, проведена на наборі даних HumanEva-1, показала підвищення в середньому на 11 пікселів точності локалізації СЗ у разі застосування запропонованих модифікацій і підтвердила перспективність використання вдосконаленого методу для подальшого вирішення задачі розпізнавання рухів.

Розглянуто існуючі підходи до обчислення логарифму. Запропоновано параметризовану апаратну реалізацію потокового обчислювача логарифму за основою 2 для даних у форматі з фіксованою комою, що надає можливість визначати точність обчислень, а також розрядності цілої та дробової частин даних на вході та виході обчислювача. Створено високорівневу параметризовану модель запропонованого обчислювача в MATLAB Simulink, із застосуванням якої виконано оцінку точності розрахунків. Із високорівневої моделі MATLAB Simulink синтезовано вихідний код реалізації запропонованого обчислювача на мові Verilog, а також тестовий стенд (тестбенч) для верифікації на рівні регістрових передач. В симуляторі ModelSim проведено верифікацію запропонованого обчислювача на рівні регістрових передач. Зі створеного вихідного коду на мові Verilog синтезовано апаратну реалізацію запропонованого обчислювача в базисі програмованої логіки з використанням Intel FPGA Quartus Prime. Виконано порівняння запропонованого обчислювача з існуючими аналогами за помилкою розрахунку результату та апаратурними витратами.

Через відносно високу ціну інфрачервоних сенсорів існує необхідність у методах обробки інфрачервоних зображень (ІЧЗ), отриманих із недорогих ІЧ-камер, які б підвищували їхню роздільну здатність. Одним із напрямків таких методів є надроздільна здатність (SR - Super Resolution) на основі згорткових нейронних мереж (CNN - Convolutional Neural Network), що активно розвивається останнє десятиріччя. Однак більшість існуючих нейронних SR-мереж створено для збільшення роздільної здатності зображень у видимому спектрі. На ІЧЗ перевірено працездатність однієї з кращих мереж для збільшення роздільної здатності зображень у видимому спектрі - BCLSR, і запропоновано власну мережу, яка є швидшою та точніше відновлює (збільшує) роздільну здатність вхідних зображень.

Досліджено ефективність реалізації GigE Vision сумісного джерела відеопотоку на обчислювальній платформі, основаній на ARM процесорі загального призначення. Зокрема, для реалізації джерела створено прототип GigE Vision сумісної камери з використанням порівняно розповсюдженого одноплатного комп'ютера Raspberry Pi 4. Із використанням програмного інтерфейсу Video4Linux2 розроблено програмну реалізацію процедури захоплення зображень із відеосенсора, підключеного до одноплатного комп'ютера та за допомогою бібліотеки Aravis створено процедуру конвертування та передавання мережею захоплених кадрів у сумісному з технологією GigE Vision форматі. Запропоновано метод вимірювання затримок передачі кадрів каналом Ethernet і проведено відповідні вимірювання. Встановлено, що програмна реалізація GigE Vision сумісної відеокамери на сучасних одноплатних комп'ютерах може вважатися перспективною, в особливості, за подальшого вдосконалення шляхом оптимізації відповідних програмних та/або апаратних складових.