Здійснено соціально-філософський аналіз поняття "екологічна свідомість", яку розглянуто у широкому та вузькому сенсі слова. Проаналізовано динаміку екологічноі свідомості від стародавніх міфів до сучасності, запропоновано етапи розвитку суспільства залежно від сформованих у них типів екологічної свідомості. Показано, як поступово людина та суспільство відчужувалися від живої природи. На підставі аналізу стану екологічної свідомості згідно з трьома типами сучасної цивілізації у країнах європейского типу, традиційних суспільствах Південно-Східної Азії та Україні - країні, що розвивається, розглянуто можливість створення екологічного суспільства. Зазначено, що в сучасній Україні для формування такого суспільства доцільним є використання своєрідного українського менталітету, спрямованого на природу. Водночас екологічне суспільство залишається суспільством майбутнього, що можливо стане результатом злиття західноєвропейської науки та раціоналізму, а також властивого для світогляду традиційного сходу бережного ставлення до природи.

Висвітлено предмет і значення логіки. Розкрито проблеми мислення та мови. Розглянуто основні формально-логічні закони, зокрема, закони тотожності, несуперечності, виключення третього, недостатньої підстави. Увагу приділено сутності та видам понять, судженням, умовиводам, схемі побудови правильних міркувань. Охарактеризовано прийоми ведення спорів і дискусій з використанням методів логічного мислення.

Показано, що вирішення екологічних проблем пов'язано з розв'язанням етичних понять "добра і зла". Для визначення, що таке добро, а що таке зло, для природи та для людини, важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними, чи можна її чітко визначити, якщо мова йде про встановлення рівноваги між потребами цивілізаційного розвитку та потребами живої природи. Таким чином, екологічні проблеми стають проблемами вибору "добра чи зла", проблемами усвідомленого вибору людини.

Розглянуто можливості пошуку розв'язання екологічних проблем у світогляді людини. Постає питання: чи існує внутрішня людська, емоційна основа, закладена в загальній системі світобудови, що здатна замінити людині прагнення тільки до егоїстичного одержання благ. Визначено, що нові норми екологічної свідомості лежать у сфері досягнення рівноважного, досконалого екологічного стану, позбавленого розщепленості на інтереси світу та інтереси індивідуума.

Розглянуто філософські проблеми екологічної свідомості у зв'язку з необхідністю вирішення екологічних проблем сучасності, а також положення екологічної свідомості які заважають зміні людського відношення до природи, розробки шляхів принципово нових засад взаємодії суспільства та природи, інші способи розвитку цивілізації. Запропоновано шляхи досягнення цілісної філософської концепції місця людини у світі.