Розглянуто структуру та особливості блоку пам'яті, одержані внаслідок моделювання образного мислення людини. Забезпечено основні функції асоціативної, довгострокової та оперативної пам'яті лінгвістичної системи на базі інтерпретації простору асоціативних пар у вигляді булеану. В результаті введення поняття "піраміди сенсу" обгрунтовано та формально визначено спискову модель даних як інформаційну основу лінгвістичної системи.

Розглянуто актуальну проблему визначення стратегії розробки системи дистанційного навчання вузу. З цією метою досліджено основні переваги технологій дистанційного навчання та на основі їх характеристик запропоновано формальну методику оцінки ефективності та якості системи дистанційної освіти технічних вузів.

На підставі базових концептів образу, асоціативної пари образів і синтагми запропоновано класифікацію образного пошуку. Як демонстрацію можливостей підходу до накопичення синтагматичних відношень між образами формалізовано алгоритм моделювання відомого психологічного феномену інсайту як одного з варіантів образного пошуку.

Рассмотрены различные методы решения задач выбора и детализации решения производственных проблем. Предложен новый подход к обоснованию образа-решения на основании моделирования механизма оперативной памяти человека. Ассоциативный образный поиск построен с помощью формализации феноменологических понятий ансамбля образов, вектора эмоций, фокуса внимания, ориентировочного рефлекса. Показана возможность программной реализации данной модели в рамках алгоритма навигации в образном пространстве.

Створено "розумний" контент для електронних підручників. На підставі вимог моделі образного мислення розглянуто принципи побудови тезауруса образів. Запропоновано формальну реляційну модель тезауруса, що наповнений в результаті обробки текстів із навчальним матеріалом, а також методику побудови відповідних програмно-педагогічних систем. Діючий прототип тезауруса образів програмно реалізовано на базі технології Python + SQLite.

Розглянуто інфологічний підхід до представлення пізнавальної діяльності на базі моделі образного мислення людини. Обгрунтовано доцільність моделювання психічних процесів шляхом визначення поняття інфологічної системи. Запропоновано формальні схеми та критерії ефективності взаємодії інфологічних систем на основі одиниць сенсу когнітивного ресурсу людини.

Запропоновано модель образного мислення (ОМ) людини у вигляді концепції, структурної та функціональної моделей, методології моделювання функцій ОМ. Розроблено формальні засоби інфологічного моделювання базових типів образного пошуку, образного механізму оперативної пам'яті та складових парадигматичного устрою мови.

Розглянуто морфологічний аналіз як складову лінгвістичного аналізу текстової інформації. Розглядаються сучасні напрямки досліджень морфологічного аналізу. Запропоновано використання у системах дистанційної освіти нового методу морфологічного аналізу, що базується на статистичному визначенні морфем зі словника мовних образів. Зроблено аналіз інформаційної надлишковості після введення відношень, за допомогою яких реалізовано тезаурус.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.271

Рубрики:

Парадигматика

Шифр НБУВ: Ж15477 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто загальний підхід до представлення асоціативної мережі образів (АМО) за допомогою графів. Обгрунтовано модель АМО у вигляді орієнтованого зваженого графу з двостороннім рухом. Для пошуку найкоротшого шляху у графі запропоновано новий алгоритм вичерпної дії, побудований на основі принципу "пошук углиб з поверненням".

Побудовано формальну теорію на основі бінарного оператора спрямованого асоціативного зв'язку та введено поняття асоціативної нормальної форми образних конструкцій. Розглянуто модель комутативної напівгрупи, яка забезпечує представлення речення у вигляді 3-х складових питальної конструкції мовних образів.

Зроблено огляд існуючих напрямків морфологічного аналізу як складової частини лінгвістичної обробки текстової інформації та запропоновано алгоритми для виокремлення коренів, суфіксів, префіксів та закінчень, що реалізуються у разі виконання морфологічного аналізу слів з використанням асоціативно-статистичного підходу до одержання знань. Вхідними даними для запропонованих алгоритмів виокремлення морфем є тезаурус мовних образів. Введено показник "коефіцієнт входження" для статистичної оцінки визначення суфіксів та префіксів, що дозволило коректно визначати у слові кілька префіксів чи суфіксів.

Розглянуто проблему формалізації природних способів побудови функції належності нечітких відношень. Обгрунтовано онтогенетичний метод побудови відношення сенсу для асоціативних пар образів, визначено основні властивості нечітких відношень сенсу. Запропоновано інтерпретацію базових операцій з такими відношеннями для задач пізнавальної діяльності людини.

Обгрунтовано підхід до формалізації понять мовного образу та образного сенсу природно-мовних конструкцій. Інтерпретовано формальні ознаки асоціативної мережі образів, одержано числову оцінку одиниці образного сенсу на базі поняття ентропії.

Розглянуто теоретичні основи образного аналізу текстової інформації у відповідності до ідеї формалізації поняття образного сенсу через визначення його властивості та параметра. Запропоновано методи синтезу структурно-функціональних моделей системи образної обробки природно-мовного контенту. У межах функцій єдиної онтогенетичної системи з властивістю до самовдосконалення бази загальних знань образного сенсу одержано корисні моделі на рівні алгебричних операцій з мовними образами. Розроблено інформаційну технологію образного аналізу та синтезу природно-мовних конструкцій, що дозволяє одержати нові розв'язки семантико-залежних задач. Висвітлено мультидисциплінарні основи моделювання когнітивної сфери людини.

Предложен подход к построению концептуальной модели образного анализа и синтеза естественно-языковых конструкций. Получена система предположений для последовательного наращивания в концепции функциональных возможностей известных психофизиологических феноменов.

Увагу приділено науково-прикладній проблемі розв'язання класу семантико-залежних задач на основі обробки та накопичування загальних знань образного сенсу. Розроблено основи теорії образного аналізу текстової інформації шляхом формалізації поняття інфологічної системи та онтогенетичного принципу її побудови, застосування моделі формальної теорії у вигляді комутативної напівгрупи образних конструкцій, створення методу генерації нечіткого відношення сенсу, що породжує простір з нечіткою мірою. Запропоновано методологію синтезу структурно-функціональних моделей систем на основі природномовної інформації та функціональну модель системи обробки природномовного контенту (СОПМК). Розроблено математичні моделі базових типів образного пошуку, методи моделювання образного механізму оперативної пам'яті СОПМК і складових парадигматичного устрою мови. Одержано складові інформаційної технології на основі СОПМК, які впроваджені та пройшли успішну апробацію в організаціях, підприємствах, установах і навчальних закладах України та закордоном.

Наведено перелік найбільш поширених стандартів електронного навчання, для кожного з яких детально розглянуто його складові, цілі його розробки, існуючі засоби розробки для реалізації стандарту, категорії метаданих стандарту, системи управління навчанням, що підтримують відповідні стандарти електронного навчання.

Розглянуто актуальну задачу комп'ютерної лінгвістики - автоматизацію морфологічного аналізу слова. Описано підхід, що базується на природному нагромадженні асоціацій між образами та закріпленні рефлексів шляхом повторень. Надано алгоритм роботи програмного забезпечення, створеного на основі запропонованого підходу.

Розглянуто метод формального визначення якості посту на основі множини вибраних параметрів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано застосувати Java-бібліотеку Jsoup для парсингу HTML-коду, а також засоби Matlab для побудови дерева рішень, що використовується для визначення показника якості посту.