Наведено відомості про історію архітектури, розглянуто теоретичні засади проектування будівель, викладено загальні конструктивні схеми і окремі елементи промислових будівель. Запропоновано класифікацію будівель, вулично-дорожньої мережі міста, наведено вимоги до повітряного середовища виробничих приміщень. Висвітлено деякі питання планування структури та благоустрою промислових підприємств і міст в цілому.

Изложены сведения об истории архитектуры, рассмотрены теоретические основы проектирования строений, общие конструктивные схемы и отдельные элементы промышленных строений. Предложены классификации строений и улично-дорожной сети города, приведены требования к воздушной среде производственных помещений. Освещены некоторые вопросы планирования структуры и благоустройства промышленных предприятий и города в целом.

Наведено інформацію про транспортні тунелі, особливості їх проектування у плані і профілю. Розглянуто проблеми визначення траси та прогнозування гірського тиску. Розкрито вимоги до вентиляції та санітарно-технічних умов під час будівництва й експлуатації тунелів. Описано конструкції тунелів, особливості їх розрахунку та технології будівництва гірським, щитовим і відкритим методами.

Приведена информация о транспортных тоннелях, особенностях их проектирования в плане и профиле. Рассмотрены проблемы определения трассы и прогнозирования горного давления. Раскрыты требования к вентиляции и санитарно-техническим условиям при строительстве и эксплуатации тоннелей. Описаны конструкции тоннелей, особенности их расчета и технологий строительства горным, щитовым и открытым методами.

Проаналізовано транспортні задачі гірських доріг та інженерних споруд, визначено технічні вимоги та розкрито поняття про атмосферу гір. Розглянуто поняття гідро-, морфо-, літо- та біотехносфери гір, висвітлено властивості та надано класифікацію гірських порід. Розглянуто особливості будівництва гірських доріг, закономірності розробки гірничих виробок і буропідривних робіт, а також принципи використання цих закономірностей у ході розробки кар'єрів кам'яних матеріалів і будівництва тунелів, метрополітенів і гірських доріг і споруд. Наведено відомості про сучасні речовини, заряди, установки, способи та засоби їх використання під час проведення буропідривних робіт.

Розглянуто спосіб ремонту діафрагмових прольотних будов, який спрямовано на збільшення функції надійності під час виходу з ладу об'єднання по плиті проїзної частини над діафрагмами та по нижній частині діафрагм.

Розглянуто питання відновлення працездатності валкових опорних частин температурно-нерозрізних прольотних будов мостових споруд.

Проведено аналіз та оцінку вибору методів ремонту мостових споруд м. Харків. Висвітлено ресурсозберігаючі напрямки ремонту деяких конструктивних рішень мостових споруд, що базуються на патентах ХНАДУ.

Досліджено особливості літературної міфотворчості в її процесуальному аспекті на матеріалі міфологічного дискурсу Другої світової війни. Визначено особливості формування сучасного воєнного міфу і закони еволюції міфосистеми у цілому, диференціюються два типи міфологічного - традиційна і контекстна міфосистеми, війна розглядається як об'єкт і модель міфотворчості. Воєнний міф представлений у безперервній динаміці генерації текстів, що здійснюється за допомогою діалектики переходу від взаємозумовленого (мотивованого) до універсального і всеосяжного. У разі зміни культурно-історичних парадигм спостерігається процес деміфологізації (деверифікації), який може проходити за схемою "оманної рефлексії" із подальшою міфологізацією автора повідомлення і реміфологізацією шляхом наповнення міфологічних концептів новим ідеологічним і аксіологічним змістом. Виявлено загальні особливості міфосистем СРСР і третього рейху, необхідні для розуміння особливостей функціонування війни як контекстної міфосистеми.

Викладено основні поняття з технології й організації будівництва транспортних тунелів і метрополітенів. Висвітлено, що технологічні процеси й організація будівництва мають бути направлені на чітку і злагоджену роботу, що ведеться в замкненому просторі, оскільки відмова від неї може призвести до важких економічних, соціальних та екологічних наслідків. Розглянуто специфічні технології будівництва тунелів метрополітенів.

Надійна експлуатація всієї мостової споруди можлива тільки за умов спільної роботи дорожнього одягу і несучих конструкцій, у цьому випадку максимальний вплив на роботу дорожнього одягу має гідроізоляція та водовідведення з неї. За конструктивним рішенням в дорожньому одязі гідроізоляція тільки відгороджує воду від залізобетонних конструкцій, але її необхідно видалити. Для цього застосовують дренажну систему, тому пошуки технічних рішень і технології введення дренажної системи в умовах заморожування та відтаювання вимагають подальшого їх відпрацювання.

Викладено основні поняття із технології та організації будівництва земляних споруд, мурування кам'яних конструкцій та влаштування бетонних і залізобетонних елементів, а також технології монтажу будівель та конструкцій. Наведено номенклатуру машин і механізмів.

Надійна експлуатація всієї мостової споруди можлива тільки за умов спільної роботи дорожнього одягу і несучих конструкцій, у цьому випадку максимальний вплив на роботу дорожнього одягу має гідроізоляція та водовідведення з неї. За конструктивним рішенням в дорожньому одязі гідроізоляція тільки відгороджує воду від залізобетонних конструкцій, але її необхідно видалити. Для цього застосовують дренажну систему, тому пошуки технічних рішень і технології введення дренажної системи в умовах заморожування та відтаювання вимагають подальшого їх відпрацювання.

Проведено аналіз наявних систем управління мостовими спорудами. Показано, що система управління та експлуатації мостових споруд, яка впроваджена в Україні, має недоліки, одним із яких є недоопрацьоване питання організації процесу управління з пріоритетом поточного ремонту, який надає можливість вчасно фіксувати небезпечний розвиток пошкоджень і не допустити подальшого погіршення експлуатаційного стану. Запропоновано вдосконалення системи управління мостовими спорудами на основі подовження бездефектної експлуатації та збереження конструктивних рішень споруди. У процесі ремонту мостових споруд передбачається технічний або науковий супровід для забезпечення якості робіт.

Розглянуто питання виявлення сучасних ефективних технологій та матеріалів для гідроізоляційного захисту несучих конструкцій тунелів та метрополітенів. Ступінь довговічності основних конструктивних елементів і заходів з їх захисту від фізичних, біологічних, хімічних та інших пошкоджень, забезпечення можливості їх заміни повинні бути ув'язані з встановленим терміном служби об'єкту. Для тунелів він складає 120 років. Одним з основних факторів, що забезпечують нормальні умови експлуатації та безпечну роботу підземних споруд, є надійна гідроізоляція у складі комплексного гідроізоляційного захисту. За даними фахівців збитки від корозії бетону і залізобетону підземних споруд є значними і сягають іноді до 40 % загальних інвестицій в будівництво таких об'єктів. Ці збитки складаються з вартості матеріалів, витрат на ремонтно-відновлювальні роботи, вартості порушення режиму експлуатації споруди в період ремонту у зв'язку із припиненням руху та з-за обмеженого функціонування. Тому при проектуванні підземного об'єкту транспортного будівництва одним з важливіших етапів, що забезпечують в подальшому надійну експлуатацію та довговічність споруди, є правильне призначення матеріалу та конструктивних рішень гідроізоляції, як при проектуванні нових споруд так і при при відновленні споруд, що експлуатуються. Системний підхід до вибору матеріалів для гідроізоляції окремих вузлів, конструкцій і споруди в цілому з урахуванням наявного досвіду застосування різних технологій гідроізоляційного захисту тунелів та метрополітенів, при проектуванні, будівництві та ремонтно-відновлювальних роботах, дозволить підвищити безпеку експлуатації цих споруд та суттєво зменшити витрати на передчасні ремонти.

Індекс рубрикатора НБУВ: О112.233-08

Рубрики:

Автодорожні мости

Шифр НБУВ: Ж69103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі експлуатації мостові споруди, що експлуатуються у відкритому атмосферному середовищі, піддаються дії екстремальних природно-кліматичних умов, хімічних продуктів та тимчасових і динамічних навантажень, що постійно змінюються. Мостові споруди, що побудовані в 60 - 80 роки минулого століття, знаходяться в критичній ситуації і вимагають капітального ремонту. Під час прогнозування довговічності мостових споруд необхідно враховувати вплив температурно-вологісних кліматичних факторів та із силових впливів, оскільки в споруді використовуються конструктивні елементи різної довговічності, які необхідно замінити після виходу їх з ладу, але основні її частини необхідно обов'язково посилювати. Найбільш вразливими елементами мостової споруди є верхня частина бетону пролітних будов (плита) і гідроізоляція, тому актуальним на сьогодні є питання посилення плит і заміна гідроізоляції. З цією метою вздовж накладної монолітної плити встановлюють нову гідроізоляцію. Мета роботи - вивчення питання технології облаштування цієї плити й аналіз необхідних матеріалів і технологій під час встановлення гідроізоляційного захисту.

Будівництво підземних транспортних розв'язок і метрополітенів у зв'язку зі своєю специфікою та підвищеною складністю нерідко супроводжується виникненням аварійних ситуацій. Аналіз помилок тунелебудування показав, що порушення геотехнологій є серйозною проблемою, а на виникнення аварій впливає комплекс причин, які складно спрогнозувати через їх тісний взаємозв'язок.

Будівництво й експлуатація тунелів і метрополітенів у зв'язку зі специфікою та підвищеною складністю цих споруд нерідко супроводжується виникненням аварійних ситуацій. Дослідження характеру більш поширених дефектів і руйнувань в несучих конструкціях тунелів підтверджують складність прогнозування можливих причин, які призводять до аварійних ситуацій. Крім того, важливим етапом для підвищення строків експлуатації метрополітенів є своєчасне застосування та раціональний підбір способів усунення дефектів.

Розглянуто питання проектування основ і фундаментів на природній основі. Описано конструкції фундаментів під різні споруди, їх проектування і способи спорудження, а також види основ, питання їх розрахунку і штучного поліпшення. Зазначено, що основи і фундаменти - дисципліна самостійна і базується на знанні інженерної геології, грунтознавства і механіки ґрунтів, гідравліки, теорії фільтрації, теорії сипких тіл і теорії суцільного середовища, яка включає теорію пружності, пластичності, повзучості, будівельні конструкції, теоретичну механіку. Матеріали, що необхідні у фундаменто- будуванні, є різноманітними і від їх правильного застосування значною мірою залежить надійне й економічне рішення фундаментів. Встановлено, що питання розрахунку основ і фундаментів, спорудження фундаментів і штучного закріплення основ є найскладнішими в галузі проектування і будівництва мостів та інших штучних споруд; від їх успішного розв’язання значною мірою залежить і вартість споруди в цілому. Теоретичні питання розрахунку основ часто потребують використання складного математичного апарату, наприклад, розв’язання інтегро-диференціальних рівнянь у частинних похідних. Наголошено, що роботу фундаментів неможливо уявити без урахування їх спільної роботи з надфундаментною частиною, тобто зі спорудою в цілому, а цю роботу можна урахувати тільки на основі положень, викладених у теоретичній механіці, будівельних конструкціях і мостах.

Поширеність хронічної серцевої недостатності (ХСН) у світі зростає, проте в розвинених країнах вона стабілізувалася завдяки ефективному лікуванню перш за все гострого коронарного синдрому (ГКС) та впровадженню стратегії реваскуляризації. За даними рандомізованих досліджень, менш ефективною вважається реваскуляризація у хворих із хронічним коронарним синдромом (ХКС) без ознак дисфункції міокарда (ДМ). Відповідно, дедалі актуальнішим стає відбір потенційних кандидатів на реваскуляризацію, і одним з перспективних методів оцінки систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка вважається оцінка механічної та електричної ДМ. Мета дослідження - оцінити зв'язок механічної дисинхронії міокарда зі ступенем оклюзії коронарних артерій (КА) у хворих з коронарною хворобою серця, яким проводилася процедура реваскуляризації. У дослідження було включено 134 хворі із ХКС, яким проводилася процедура реваскуляризації. Показаннями для реваскуляризації були інфаркт міокарда у 35 хворих і хронічні коронарні синдроми у 99 хворих. За результатами коронароангіографії хворі були поділені на 3 групи: 12 хворих з незміненими КА (1-ша група), 17 хворих з атеросклеротичним ураженням КА без ознак оклюзії (2-га група) та 105 хворих з оклюзією КА (3-тя група), серед яких 10 мали оклюзію менше ніж 50 %, 26 - від 50 до 80 %, 36 - більше ніж 80 %, 33 хворих мали повну оклюзію хоча б однієї коронарної артерії. Усім хворим проведено визначення параметрів механічної ДМ ультразвуковим методом. Висновки: таким чином, третина хворих із ХКС, включених у дослідження, мали ДМ, проте при повній оклюзії КА частота виявлення ДМ значно збільшувалась і діагностувалась у половини хворих. У хворих із повною оклюзією КА ДМ проявлялася вірогідною затримкою активації задньобічної стінки лівого шлуночка, збільшенням часу передвигнання в аорту та, як наслідок, вірогідним збільшенням інтервентрикулярної механічної затримки. Також у групі хворих з повною оклюзією КА виявлено збільшення часу до піку систолічної швидкості. ДМ, пов'язана з діастолічною дисфункцією ЛШ, виявлена у групі хворих з повною оклюзією КА, яка проявлялася скороченням часу наповнення лівого шлуночка.