Освещены актуальные вопросы мировоззрения, смерти, безсмертия, вселенной, свободы и т.д. Проанализирована взаимосвязь абстрактного и конкретного на донаучном и научном уровнях мышления. Рассмотрен культурологический аспект функционирования ментальных структур в украинской и русской культурах. Значительное внимание уделено онтологии феномена музыкальной гармонии, ноосферогенезису, ценностной природе самовоспитания личности, трансцендентальной философии, структурной семиологии.

Освещены актуальные вопросы философии и методологии научного познания, философской антропологии и философии культуры, социально-философские проблемы современного образования и духовности. Рассмотрены вопросы систематизации научных и философских знаний в сочинениях Аристотеля как формы развития античной рациональности, тенденции изменения методологии экономического анализа в контексте идеальных типов научной рациональности и методологии - классической, неклассической и постнеклассической. Определены факторы, деструктивно влияющие на духовные общности. Проанализированы роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации, различия культурно-национальных представлений о "женском" и "мужском" успехе, характере гендерной социализации.

Изучено влияние религии на общество, освещены особенности мировосприятия средневекового человека, представлена геометрическая модель его мистического мира-пространства. Рассмотрены вопросы иррационализма научного познания и сверхрационализма религии в философии Н.А.Бердяева, философской апологетики религии, христианства и христианской этики. Проанализирована роль традиционных культур и религий Востока в современных видеоиграх.

Висвітлено роль естетичного пошуку нового синтезу духу та життя. Здійснено філософсько-психологічний аналіз евристичної функції емоційного переживання. Досліджено евристичні можливості формаційного та цивілізаційного підходів у сучасній соціальній теорії.

Освещена экзистенциальная детерминация познания. Проанализирована вера как культурно-исторический коррелят. Раскрыты причина возникновения элементов иррациональности в философии, истоки философского понимания деструкции духовной личности. Описаны феномен религиозной мобильности, характер воздействия религии на мораль в православно-академической мысли России ХІХ - ХХ вв. Приведена концептуальная характеристика дедуктивных теорий.

Проведен логико-методологический анализ дедуктивного обоснования программирования на ЭВМ. Освещены теоретические проблемы социологии и психологии девиантного поведения. Раскрыто взаимодействие логического и образного мышления. Рассмотрена проблема соотношения веры и разума в контексте православной апологетики фидеизма. Описаны теория либерализма и феминистская теория в постсоветских условиях.

Висвітлено питання онтології, гносеології та епістемології науки, її методології, практики, соціології, логіки наукового дослідження, психології наукової творчості. Визначено критерії науковості природничого та гуманітарного знання, проаналізовано роль науки у системі культури людства.

Освещены вопросы онтологии, гносеологии и эпистемологии науки, ее методологии, практики, социологии, логике научного исследования, психологии научного творчества. Определены критерии научности природоведческого и гуманитарного знаний, проанализирована роль науки в системе культуры челочества.

Викладено онтологічні, гносеологічні та методологічні аспекти наукового пізнання. Висвітлено проблеми раціонального, ірраціонального та синергетики. Розглянуто питання індивідуального та суспільного буття людини. Описано образ буддійського монаха в сучасній масовій культурі. Проаналізовано значення міфу в процесі конструювання національної ідентичності, еволюцію моралі.

Изложены онтологические, гносеологические и методологические аспекты научного познания. Освещены проблемы рационального, иррационального и синергетики. Рассмотрены вопросы индивидуального и общественного бытия человека. Описан образ буддийского монаха в современной массовой культуре. Проанализированы значение мифа в процессе конструирования национальной идентичности, эволюция морали.

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні, інструментальні та нетрадиційні підходи до релігії.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические, инструментальные и нетрадиционные подходы к религии.

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні та нетрадиційні підходи до аналізу модернізму і постмодернізму.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические и нетрадиционные подходы к анализу модернизма и постмодернизма.

Рассмотрены проблема нравственного развития и социализации личности, вопрос о манипулятивном управлении личностью. Проанализированы иррациональность в философии, освещены критическая правовая теория и антидискриминационное право, ценности культуры в свете рефлексивного знания, проблемно-деятельностный метод трансляции философского знания, определены границы бытия познания. Изучены эпистемологические и концептуальные матрицы современного глобализма как культурной политики. Доказано, что корни глобализма в древнегреческой мифологии, освещены перспективы применения гендерной и деконструктивистской методологии к традиционным культурным текстам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)115

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання тілесного буття людини в аспекті християнської антропології. Висвітлено специфіку розвитку лютеранства у контексті духовної культури України. Проаналізовано первісну релігію як чинник формування етнічної культури українців. Розкрито методологічні основи взаємозв'язку екології, культури та релігії. Визначено особливості взаємозв'язку релігійності та духовності. Описано теологію як рефлексивну форму релігійної свідомості в контексті секуляризаційно-сцієнтистської парадигми Нового часу.

Рассмотрены вопросы телесного бытия человека в аспекте христианской антропологии. Освещена специфика развития лютеранства в контексте духовной культуры Украины. Проанализирована первобытная религия как фактор формирования этнической культуры украинцев. Раскрыты методологические основы взаимосвязи экологии, культуры и религии. Определены особенности взаимосвязи религиозности и духовности. Представлена теология как рефлексивная форма религиозного сознания в контексте секуляризационно-сциентистской парадигмы Нового времени.

Розкрито сутність науки та охарактеризовано різні способи пізнавального освоєння дійсності. Показно різницю між наукою та псевдонаукою, встановлено критерії науковості природничого та гуманітарного знання. Розглянуто онтологію, гносеологію, епістемологію науки, а також соціологію, культурологію та психологію наукової діяльності. Розкрито логіку наукового дослідження, визначено специфіку природничого та соціоекономічного пізнання. Показано психологічні особливості наукової творчості. Обгрунтовано соціальну обумовленість розвитку наукового знання. З'ясовано сутність універсалізму, загальності, незацікавленості та організованого скептицизму як основних імперативів сучасної науки. Розглянуто проблему оголошення та приховування наукової інформації. Висвітлено досягнення класичної та сучасної філософії та методології наукового пізнання. Визначено роль і місце науки в системі культури людства, проаналізовано її вплив на розвиток техногенної цивілізації.

Раскрыта сущность науки и охарактеризованы различные способы познавательного освоения действительности. Показана разница между наукой и псевдонаукой, установлены критерии научности естественных и гуманитарных знаний. Рассмотрены онтология, гносеология и эпистемология науки, а также социология, культурология и психология научной деятельности. Раскрыта логика научного исследования, определена специфика естественного и социоэкономического познания. Показаны психологические особенности научного творчества. Доказана социальная обусловленность развития научного знания. Определена сущность универсализма, обобщенности, незаинтересованности и организованного скептицизма как основных императивов современной науки. Рассмотрена проблема оглашения и неоглашения научной информации. Освещены достижения классической и современной философии и методологии научного познания. Определены роль и место науки в системе человеческой культуры и проанализировано ее влияние на развитие техногенной цивилизации.

Изложены вопросы адвентистской церкви в Украине. Освещена социокультурная особенность постановки гносеологических проблем в даосизме. Раскрыты коммуникативная природа человеческого бытия в контексте библейской картины мира, природа в мифопоэтическом сознании в мифо-ритуальном аспекте. Согласовано содержание понятий гедонизма и аскетизма и показано их место в религиозно-философских системах. Рассмотрены "контакты" с иными мирами как феномен современной парадоксографии, эниологическая парадигма современности как редукция концептуальной основы немецкой средневековой мистики. Обоснованы возможности взаимодействия науки и религии. Проанализирована идея Кенозиса в богословском дискурсе христианской культурной традиции.

Висвітлено методологічні передумови синергетичного підходу коеволюційного розвитку природи та суспільства. Розглянуто проблему свободи у філософській спадщині М. Бердяєва. Описано особливості українського націоналізму в історичному контексті. Визначено онтологічну цінність християнської етики. Проаналізовано значення пророків Старого завіту у процесі національної самоідентифікації в драматичних поемах Л. Українки.

Освещены методологические предпосылки синергетического подхода коэволюционного развития природы и общества. Рассмотрена проблема свободы в философском наследии Н. Бердяева. Описаны особенности украинского национализма в историческом контексте. Определена онтологическая ценность христианской этики. Проанализировано значение пророков Старого завета в процессе национальной самоидентификации в драматических поэмах Л. Украинки.

Розглянуто проблему демаркації релігійного та філософського способів смислотворення, питання логіки віри та логіки дії в науці та релігії. Розкрито причини розповсюдження сучасних нетрадиційних культів. Проаналізовано соціоцентричну релігійність як специфічну форму відчуження. Висвітлено роль релігійних уявлень у формуванні особистісної картини світу. Визначено глобальні тенденції розвитку суспільства в контексті кризи духовності за сучасних умов.

Рассмотрены проблема демаркации религиозного и философского способов смыслообразования, вопросы логики веры и логики действия в науке и религии. Раскрыты причины распространения современных нетрадиционных культов. Проанализирована социоцентрическая религиозность как специфическая форма отчуждения. Освещена роль религиозных представлений в формировании личностной картины мира. Определены глобальные тенденции развития общества в контексте кризиса духовности в современных условиях.

Висвітлено сучасні напрями філософського та релігієзнавчого знання. Розглянуто історію розвитку, призначення, зміст, функції філософії, основні теорії походження релігії, релігійно-філософські системи, нові релігійні рухи, предмет і основні закони логіки, види понять, класифікацію суджень, складні форми мислення, логіку дискурсу. Увагу приділено традиції й особливостям розвитку філософської думки в Україні.

Освещены современные направления философского и религиеведческого знания. Рассмотрены история развития, предназначение, содержание, функции философии, основные теории происхождения религии, религиозно-философские системы, новые религиозные движения, предмет и основные законы логики, виды понятий, классификация суждений, сложные формы мышления, логика дискурса. Уделено внимание традиции и особенностям развития философской мысли в Украине.

Розроблено базові схеми типових компонувань гідроочищувальних пристроїв та структурні формули опису їх функціонування на підставі структурно-функціональної класифікації способів гідроочищення поверхонь, що дозволяє генерувати альтернативні варіанти способів і засобів очищення деталей складної форми від технологічних і експлуатаційних забруднень.

Запропоновано методичні принципи розробки структури експертної системи, прогнозування та прийняття технічних рішень.