Висвітлено життєвий шлях, наукову та громадську діяльність О.П.Новицького - відомого українського вченого, академіка ВУАН, який був одним з засновників українського музейництва, брав участь у формуванні системи охорони пам'яток історії та культури. Показано роль академіка у збереженні національної самосвідомості українського народу першої третини ХХ ст.

Освещены жизненный путь, научная и общественная деятельность А.П.Новицкого - известного украинского ученого, академика ВУАН, одного из основателей украинского музейного дела, участвовавшего в процессе формирования системы охраны памяток истории и культуры. Показана роль ученого в сохранении национального самосознания украинского народа первой трети ХХ ст.

Висвітлено стародавню історію України, періодів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, у складі Великого князівства Литовського, під владою Речі Посполитої. Проаналізовано національно-культурний рух в Україні в другій половині XVI - першій половині XVII ст., причини й особливості національно-визвольної війни середини XVII ст., формування козацької державності, політику Росії щодо України у XVIII ст., адміністративно-територіальний устрій і регіональний поділ українських земель в першій половині ХІХ ст., політичне та соціально-економічне становище Західної України у даний період, економічний розвиток Наддніпрянської України в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто питання формування більшовицького режиму в Україні у 1919 - 1920 рр. Описано економічні та політичні процеси в УСРР за умов нової економічної політики в 1921 - 1928 рр., особливості індустріалізації країни в 1929 - 1939 рр. Висвітлено становище України напередодні Другої світової війни, націоналістичний рух опору в період війни, особливості післявоєнної відбудови країни в 1945 - 1950 рр., стан економіки наприкінці 1950 - першій половині 1960-х рр., політико-ідеологічну кризу радянської системи 1965 - 1985 рр., період розпаду СРСР і відродження незалежності України в 1985 - 1991 рр., державотворчі процеси в 1994 - 2001 рр., економічні та соціальні процеси, розвиток науки та культури в 2001 - 2006 рр.

Освещены древняя история Украины, периодов Киевской Руси, Галицко-Волынского государства, в составе Великого княжества Литовского, под властью Речи Посполитой. Проанализированы национально-культурное движение в Украине во второй половине XVI - первой половине XVII ст., причины и особенности национально-освободительной войны середины XVII ст., формирования казаческой государственности, политика России относительно Украины в XVIII ст., административно-территориальный строй и региональное деление украинских земель в первой половине ХІХ ст., политическое и социально-экономическое положение Западной Украины в данный период, экономическое развитие Надднепрянской Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы формирования большевистского режима в Украине в 1919 - 1920 гг. Описаны экономические и политические процессы в УССР в условиях новой экономической политики в 1921 - 1928 гг., особенности индустриализации страны в 1929 - 1939 гг. Освещены положение Украины накануне Второй мировой войны, националистическое движение сопротивления в период войны, особенности послевоенного восстановления страны в 1945 - 1950 гг., состояние экономики конца 1950 - первой половине 1960-х гг., политико-идеологический кризис советской системы 1965 - 1985 гг., период распада СССР и возрождения независимости Украины в 1985 - 1991 гг., государственно-созидательные процессы в 1994 - 2001 гг., экономические и социальные процессы, развитие науки и культуры в 2001 - 2006 гг.

Захист і збереження генофонду народонаселення України є однією з найактуальніших проблем сучасності. Для розробки теоретичних і методологічних засад цієї проблеми необхідно чітке формулювання відповідних критеріїв оцінки стану генофонду народонаселення України, виявлення усього комплексу шкідливих факторів і застосування нових наукових методів сучасної генетики. Зроблено спробу детального аналізу негативних чинників, що призводять до пошкодження генофонду народонаселення України, прогнозування динаміки подальшого розвитку еколого-генетичної ситуації в Україні, аналізу нових підходів до проблеми захисту і збереження генофонду людини, а також прорахування можливих наслідків, спричинених змінами стану генофонду її народонаселення.

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

Розглянуто причини екологічної катастрофи довкілля Чорного та Азовського морів. Розроблено систему екологічної безпеки діяльності в морському басейні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)6-8 + Ц35(2)626-802

Рубрики:

Історія

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 28 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)61-7 + Ч774(4Укр)76:Щ + Щ333(4Укр)61л611

Рубрики:

Історія

Організація музейної справи

Історія театру

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 19 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)6-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 20-21 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що 29 травня 2014 р. у Київському університеті ім. Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Київ і кияни у соціокультурному просторі XIX - XXI ст.: шевченкознавчий дискурс", присвячена 200-річчю від дня народження Т. Шевченка. Захід відбувся на базі кафедри історії України за ініціативою д.і.н., професора А. Л. Зінченка. У конференції взяли участь історики і літературознавці з Київського університету ім. Б. Грінченка та інших науково-освітніх осередків Києва, Львова, Полтави, Кам'янця-Подільського. Співорганізатором конференції виступив Національний музей Т. Шевченка.

Щорічно у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбуваються Всеукраїнські науково-практичні конференції "Київ і кияни у соціокультурному просторі ХIХ - ХХI ст." Впродовж цієї "п'ятирічки" грінченківські історичні києвознавчі конференції стали значними подіями у науковому житті України. Загальнонаціональний статус цих наукових форумів підтверджується участю у них дослідників не лише з Києва, але й з інших українських міст - Львова, Полтави, Вінниці та інших.

Досліджено життя і діяльність відомої музейниці Євгенії Яківни Рудинської. Розглянуто її плідну роботу в Києві, зокрема у Музеї українських діячів науки і мистецтва в кінці 1920 - на початку 1930 рр. Прослідковано як в умовах тиску більшовицької системи їй вдавалося зберегти скарби української культури. Показано форми і методи тиску владних органів та намагання музейників пристосуватись до нової ідеологічної і політичної ситуації в УСРР. На прикладі Євгенії Рудинської відзначено, що ці спроби зазнали краху. За архівно-кримінальною справою української музейниці показано агентурне стеження та форми фабрикування політичних процесів каральними органами. Зазначена як типова для радянської України ситуація, коли після арешту та репресій київських музейників припинялась або гальмувалась діяльність і тих інституцій, де вони працювали. Так припинив свою роботу після смерті академіка О. П. Новицького та заслання Є. Я. Рудинської Музей українських діячів науки і мистецтва.

Розкрито роль української гуманітаристики в деміфологізації історичної культури. Увагу приділено розвінчуванню пострадянських міфів у сучасній українській та зарубіжній історіографії та культурології. Акцентовано на застосуванні прийомів наукової критики джерел та їхньої інтерпретації в сучасному науковому й інформаційному просторах.

Висвітлено формування світоглядних переконань української радянської/пострадянської дослідниці козацтва. Наукова проблема підходів до вивчення та оцінки здобутків радянських істориків, визначення спрямування їх праці, а отже, і цінності спадщини вже тривалий час висвітлюється у вітчизняній історіографії. Постать О. Апанович аналізується в період становлення, розвитку й занепаду радянської історичної науки. Мета роботи - проаналізувати інтелектуальну біографію дослідниці в її динаміці, історії побутування в радянській і пострадянській системах, а також у середовищі істориків-професіоналів. Використовуються стратегії та методи інтелектуальної біографії, як-от біографія особистості, професійна, ситуаційна біографії, що надало змогу показати зміну світогляду історикині через внутрішні (психологічні, ціннісні) й зовнішні (соціальні, культурні, професійні) чинники. Висновки: еволюція поглядів О. Апанович відбулася не тільки під впливом найважливіших подій 1920 - 2000-х рр., а й була визначена її професійною діяльністю та найближчим оточенням: родиною (зокрема братом Михайлом), колегами. Просопографічний аналіз показує, що найбільший внесок у становлення О. Апанович як дослідниці зробили К. Гуслистий, Ф. Шевченко. Обстоюється теза про те, що світобачення історикині значно трансформувалося завдяки руху шістдесятників і дисидентів. Водночас через інтелектуальну працю, критичне ставлення до суспільно-політичного життя вона сама була суб'єктом такої трансформації. О. Апанович стала представницею нонконформістської частини українських радянських істориків національного спрямування. У часи незалежності України завдяки активній громадянській позиції та науковій діяльності вона здобула високий авторитет у суспільстві.