Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: В381.130

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований и разработок ядерных энергетических систем с естественной безопасностью. Рассмотрены концептуальные и конструктивные особенности Energy Amplifier. Исследована проблема создания сильноточных ускорителей протонов.

Рассмотрена проблема ликвидации радиоактивных отходов ядерной энергетики с учетом экономической целесообразности, воздействия на окружающую среду и безопасности взрыва. Предложен наиболее эффективный метод сжигания трансурановых элементов и трансмутации наиболее опасных продуктов деления ядер в электроядерных энергетических установках, в основе которых лежит комплекс ускоритель - подкритический реактор на быстрых нейтронах. Приведены результаты расчетов перспектив выработки дополнительной энергии и переработки компонентов отходов ядерного топлива для находящихся в эксплуатации в Украине реакторов в течение номинального срока эксплуатации 40 лет.

Висвітлено історію створення та становлення біолого-технологічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету, проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку в контексті подальшого інтегрування в європейську систему організації навчального процесу, адаптування аграрної вищої освіти у світову для підготовки висококваліфікованих фахівців міжнародного рівня.

Освещена история создания и становления биолого-технологического факультета Белоцерковского государственного аграрного университета, проанализированы современное состояние и перспективы развития в контексте дальнейшего интегрирования в европейскую систему организации учебного процесса, адаптирования аграрного высшего образования в мировое для подготовки высококвалифицированных специалистов международного уровня.

Рассмотрена история создания и постоянного совершенствования характеристик единственного в Советском Союзе, а затем и в Украине, линейного ускорителя тяжелых ионов (ТИ). Многократное увеличение интенсивности пучков ТИ и значительное увеличение диапазона их масс осуществлено на базе новых достижений ускорительной науки и техники, выполненных в значительной мере сотрудниками отдела ускорителя ТИ. Описан процесс создания новых научных и технических разработок и внедрения их в реальные конструкции. Внимание уделено росту квалификации научного и технического персонала, их активному участию в разработке проектов линейных ускорителей в коллаборации с сотрудниками ведущих ускорительных центров в России и других странах. Показана роль многих активных научных сотрудников, инженерно-технического персонала, лаборантов и рабочих в создании линейного ускорителя многозарядных ионов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.22

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі карболанцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж70430 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.4-1 с

Рубрики:

Плівки

Шифр НБУВ: Ж69184/Хім.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.4-1 с

Рубрики:

Плівки

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено хімічний склад і поживну цінність нових сортів кормових культур. Визначено вміст легко- та важкорозчинних фракцій сирого протеїну, лізину, метіоніну та триптофану в рослинних кормах, які вирощуються та заготовляються у зоні Центрального Лісостепу України. Запропоновано енергозберігальні технології заготівлі та використання сіна, силосу та сінажу для жуйних тварин і спосіб утримання великої рогатої худоби. Розроблено та запропоновано до виробництва гарантовану кормову домішку для корів. Одержано нові дані щодо забезпечення високопродуктивних корів протеїном і незамінними амінокислотами за рахунок поєднання в їх раціоні високоякісних трав'яних кормів, заготовлених у фазі найбільшого нагромадження протеїну, та використання удосконаленої технології заготівлі сінажу та силосу з розробленими комбікормами-концентратами на основі білково-жирових домішок місцевих сортів сої та продуктів її переробки, макухи соняшнику, ріпаку й інших концентрованих кормів. Обгрунтовано новий енергозберігальний спосіб заготівлі високоякісного сінажу та силосу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.12

Рубрики:

Окремі речовини та біогенні стимулятори (біологічно активні речовини) у кормах і годівлі тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В381.114.055

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено одержані дані фактичного вмісту мікроелементів в кормах ВАТ "Терезине" Білоцерківського району Київської області, які використовуються в годівлі високопродуктивних корів. Всього було досліджено 432 зразки кормів, у тому числі по 24 зразки: соломи ячмінної і пшеничної, сіна вико-вівсяного і люцернового, силосу кукурудзяного, сінажу люцернового, патоки кормової, дерті пшеничної, горохової, ячмінної і кукурудзяної, сої, макухи соняшникової і соєвої, шротів соняшникового і соєвого, кормосуміші та комбікорму-концентрату. Встановлено, що загальний вміст цинку, купруму, мангану, кобальту, йоду, а також селену у переважній більшості досліджуваних кормів є нижчим від рівня, наведеного в деталізованих нормах годівлі тварин (1985 р.) для зони Лісостепу України. Для покриття дефіциту мікроелементів у раціонах годівлі, необхідно встановити оптимальні дози змішанолігандних комплексів цих мікроелементів і вивчити їх використання у годівлі високопродуктивних корів різних порід в окремі періоди лактаційної діяльності.

Наведено дані молочної продуктивності, відтворної функції і хімічного складу молока, а також гематологічні показники крові і рубцевої рідини у високопродуктивних корів голштинської породи німецької селекції, української чорно-рябої молочної та української червоно-рябої молочної порід в перший період лактації за згодовування їм різних доз змішанолігандних комплексів цинку, мангану та кобальту. Встановлено, що використання в кормовій суміші змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту, у порівнянні з їх сульфатами, сприятливо впливає на показники молочної продуктивності і відтворної функції корів та хімічного складу їх молока, а витрати корму зі збільшенням продуктивності тварин при цьому зменшуються. Використання в раціонах піддослідних корів різних форм і рівнів цинку, мангану й кобальту вплинуло на білковий і вуглеводно-жировий обмін та кращі результати було одержано за використання у кормосуміші різних рівнів цих мікроелементів за рахунок їх змішанолігандних комплексів. У рубцевій рідині дослідних корів величина pH збільшувалася в лужний бік та різниця до контрольної групи була статистично достовірною. Також спостерігалася тенденція до збільшення залишкового нітрогену у порівнянні з контролем. Виявлено достовірну різницю по зменшенню аміачного нітрогену в рубцевій рідині корів дослідних груп, що свідчить про краще використання та засвоєння сирого протеїну. Найкращі показники молочної продуктивності, хімічного складу молока, відтворної функції, крові та рубцевої рідини одержано у разі використання в кормосуміші змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кКобальту, коли концентрація цих мікроелементів в 1 кг СР становила, мг: цинку - 60,8; мангану - 60,8; кобальту - 0,78; селену - 0,3; купруму - 12 і йоду - 1,1. Такої концентрації мікроелементів досягали за рахунок їх змішанолігандних комплексів, купруму - його сульфату, йоду - йодиту калію, селену - суплексу селену.

Мета роботи - вивчення ефективності згодовування високопродуктивним коровам у другі 100 днів лактації різних рівнів та джерел цинку, мангану і кобальту і з'ясування їх впливу на молочну продуктивність та обмін в організмі тварин. Результати проведених досліджень свідчать, що дози змішанолігандних комплексів цинку, мангану і кобальту з використанням суплексу селену і сульфату купрому та йодиду калію у другі 100 днів лактації позитивно вплинули на молочну продуктивність. Середньодобові удої натурального молока в корів дослідних груп були вищими у 2-й групі на 1,85 кг, а у 3-й, 4-й і 5-й групах - на 2,72 кг, 4,32, та 5,53 кг відповідно, або на 6,38 %, 9,37, 14,89 та 19,06 % і ця різниця була достовірною. Результати обміну цинку, мангану і кобальту також підтверджують вищі середньодобові удої в дослідних групах. Так, в організмі корів 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп відклалося цинку більше, відповідно на, мг: 59,60, 47, 49,30 порівняно з контролем, а порівняно з 2-ю дослідною групою в корів 3-ї, 4-ї і 5-ї груп відклалось цинку менше на 6,60, 19,20 і 36,10 мг. Водночас у дослідних корів 4-ї і 5-ї груп ( у раціонах яких було на 11 і 22 % менше чистого цинку, мангану і кобальту в порівнянні з 3-ю дослідною групою) відклалося цинку менше на 12,60 і 10,30 мг відповідно порівняно з 3-ю дослідною групою. Найвищий відсоток засвоєного цинку від спожитого є в корів 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп: 56,80, 65,60 і 78,60 % відповідно, тоді як у 1-й контрольній він склав 40,10 %, 2-й дослідній - 44,80 %. Що стосується мангану, то у тварин 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп його виділилося значно менше, ніж у контрольній і 2-й дослідній групах. Засвоєння цього мікроелементу у 3-й групі склало 40,20 % в 4-й і 5-й групах 41,20 і 39,30 % від спожитого відповідно, тоді як у 1-й - 19,90 %, а у 2-й - 36 %. У тварин, що споживали Кобальт як змішанолігандний комплекс (3-я, 4-а, 5-а дослідні групи), він засвоївся на 52,50, 53,10, 60,10 % відповідно, тоді як у 1-й контрольній групі - на 53,20 %, а у 2-й дослідній групі - 50,40 %. Використання змішанолігандних комплексів цинку, мангану і кобальту сприяє підвищенню молочної продуктивності та зменшує потребу в цих елементах. Обмін цинку, мангану і кобальту в організмі корів підтверджують найкращі результати в 5-й дослідній групі, де в 1 кг СР кормосуміші містилося цинку 35 мг, мангану 35 мг, кобальту 0,40 мг, селену 0,30 мг, купруму 10 мг і йоду 0,90 мг.

Представлено показники споживання корму, відтворення, рубцевої рідини, перетравності поживних речовин та середньодобового балансу нітрогену у високопродуктивних корів голштинської, української чорно-рябої молочної та української червоно-рябої молочної порід в другий період лактації, за згодовування їм різних доз змішанолігандних комплексів цинку, мангану та кобальту. Споживання кормосуміші дослідними тваринами коливалось від 46,2 до 52,2 кг. Найкраще її споживали корови 5-ї дослідної групи, у кормосуміші яких концентрація мікроелементів в 1 кг СР складала: цинку - 35, мангану - 35, кобальту - 0,4, селену - 0,3, купруму - 10 і йоду - 0,9 мг. Встановлено, що використання різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану й Кобальту зменшує тривалість сервіс-періоду в корів, у порівнянні з середнім його значенням по стаду, який становить 145,6 днів. У рубцевій рідині дослідних корів величина pH збільшувалася в лужний бік та різниця до контрольної групи була статистично достовірною. Також в ній зменшувався вміст загального нітрогену у порівнянні з контролем, що свідчить про краще його всмоктування в кров. Одночасно, в рубцевій рідині дослідних корів достовірно зменшувався вміст білкового і аміачного нітрогену. Використання в раціонах корів у другі 100 днів лактації різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту не показало суттєвого впливу на утворення летких жирних кислот у рубцевій рідині, однак спостерігалася тенденція до їх збільшення при нижчих концентраціях цих мікроелементів. Корови дослідних груп краще перетравлювали суху і органічні речовини, сирий протеїн, сирий жир, сиру клітковину й БЕР. Рекомендовані й прийняті за норми дози мікроелементів, які використовували в контрольній групі, не показали найвищого впливу на коефіцієнти перетравності поживних речовин кормосумішок у порівнянні з нижчими їх дозами у дослідних групах. Виявлено, що збільшенню трансформації нітрогену в білок молока корів дослідних груп сприяли краща перетравність та менша екскреція нітрогену з сечею, що є одним із основних чинників підвищення їх молочної продуктивності. Ліквідація дефіциту цинку, мангану й кобальту в раціонах високопродуктивних корів за рахунок менших доз змішанолігандних їх комплексів позитивно впливає на перетравність поживних речовин раціону, обмін нітрогену й продуктивність тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455.2

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати вивчення впливу різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану і кобальту в годівлі високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної породи на показники споживання кормів, молочної продуктивності за перші 100 днів лактації, відтворні функції та гематологічні показники. Встановлено, що в середньому за перших 100 днів лактації піддослідні корови споживали за добу 52,6 - 54,2 кг кормосуміші і найбільше її поїдали корови 4-ї дослідної групи. Найкращі результати за молочною продуктивністю (надоєм молока та вмістом у ньому жиру і білка) були одержані від корів 4-ї дослідної групи, які одержували раціони зі змішанолігандними комплексами цинку, мангану й кобальту, концентрація яких в 1 кг СР кормосуміші становила, мг: цинку - 48,6; мангану - 48,6 і кобальту - 0,62. Витрати корму на 1 кг молока були найменшими в 4-й дослідній групі й складали 7,42 МДж обмінної енергії проти 7,74 МДж обмінної енергії в 1-й контрольній групі та 7,19 - 7,48 МДж обмінної енергії в інших дослідних групах. Різні рівні змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в кормосумішах сухостійних корів в останні 30 днів тільності зумовили різницю в живій масі телят при народженні та мали позитивний вплив на відтворні функції піддослідних корів. На одне плодотворне осіменіння кожної корови в 1-й контрольній групі знадобилось провести 2,1 запліднень, в 2-й - 1,8; 3-ї - 1,6; 4-ї - 1,5 і 5-ї - 1,7. Аналіз гематологічних показників піддослідних корів свідчить, що різні рівні змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в складі концентрованих кормів мають позитивний вплив на організм лактуючих корів, що, у свою чергу, покращує їх молочну продуктивність і особливо відтворювальні функції.