Охарактеризовано філософські та економічні категорії праці. Висвітлено особливості сучасних теорій мотивації праці. Розглянуто проблеми менеджерської праці та етичні аспекти управління працею. Проаналізовано питання гештальтпсихології праці.

Охарактеризованы философские и экономические категории труда. Освещены особенности современных теорий мотивации труда. Рассмотрены проблемы менеджерского труда и этические аспекты управления трудом. Проанализированы вопросы гештальтпсихологии труда.

Доведено, що освоєння праксеологічного підходу в менеджменті сприяє оновленню економіки України та приєднанню її до високодуховних, висококультурних і економічно спроможних країн світу. У контексті Енциклік Папи Римського Іоанна Павла ІІ, виданих у 1981 - 1997 рр., розглянуто концепції діючої особистості, праксеологічні підходи у сучасному менеджменті, професіограму менеджера, техніку управлінської безпеки (правила етичної поведінки керівника у стосунках з підлеглими), а також відомі праксеологічні кластери.

Обосновано, что освоение праксеологического подхода в менеджменте содействует обновлению экономики Украины и присоединению к высокодуховным, высококультурным и экономически состоятельным странам мира. В контексте Энциклик Папы Римского Иоанна Павла ІІ, изданных в 1981 - 1997 гг., рассмотрены концепция действующей личности, праксеологические подходы в современном менеджменте, профессиограмма менеджера, техника управленческой безопасности (правила этического поведения руководителя в отношениях с подчиненными), а также известные праксеологические кластеры.

Розглянуто сучасні теорії мотивації праці (Коліна - Кларка, Пола Ромера, Кароля Войтили), запропоновано біхевіористичну модель групової мотивації. З використанням філософських та економічних категорій праці, а також у поєднанні з визнаними постулатами праксеології як засобу максимізації досягнутого рівня знань наведено напрямки втілення теорії у практичний результат працедіяльності людей. Розкрито зміст соціально-психологічної роботи менеджера.

Рассмотрены современные теории мотивации труда (Коллина - Кларка, Пола Ромера, Кароля Войтили), предложена бихевиористическая модель групповой мотивации. С учетом философских и экономических категорий труда, а также на основе общепринятых постулатов праксеологии как средства максимизации достигнутого уровня знаний приведены направления воплощения теории в практический результат трудоспособности людей. Раскрыто содержание социально-психологической работы менеджера.

На підставі праксологічного підходу, парадигми синергетики розглянуто наукові категорії загальної психології, психології управління людиноповедінкою. Запропоновано концепції цілісності із використанням положень соціоінтеграції, соціоніки, сучасної типологізації. Охарактеризовано принципи управління конфліктами у контексті межі допустимих дій. Розкрито теоретичні та прикладні засади мотивації, а також соціоінтеграційні аспекти формування особистості високопрофесійного менеджера-контактера, першою ознакою комунікабельності якого є вміння приймати безпомилкові рішення по відношенню до людини та колективу людей будь-якого типу організації чи бізнесу. Висвітлено місце праксеології у парадигмі синергетики. Досліджено соціонічну методологію на засадах теорій А.Аугустинавичюте, І.Ф.Вайбанда (Онуфрієнка), А.Л.Панченка, О.Б.Слинька.

На основе праксологического подхода и парадигмы синергетики рассмотрены научные категории общей психологии, психологии управления человекоповедением. Предложены концепции целостности с учетом положений социоинтеграции, соционики, современной типологизации. Охарактеризованы принципы управления конфликтами в контексте предела допустимых действий. Раскрыты теоретические и прикладные основы мотивации, а также социоинтеграционные аспекты формирования личности высокопрофессионального менеджера-контактера, первым признаком коммуникабельности которого является умение принимать безошибочные решения по отношению к человеку или коллективу людей любого типа организации или бизнеса. Освещено место праксеологии в парадигме синергетики. Исследована соционическая методология на основе теорий А.Аугустинавичюте, И.Ф.Вайбанда (Онуфриенко), А.Л.Панченко, О.Б.Слинько.

Досліджено процес формування менеджменту на підприємствах зв'язку з використанням праксеологічного підходу. До наукового обігу введено нове визначення понять "праксеологічний підхід", "праксеологічна модель мотивації", "модель людської дії", "праксеологічна модель управління підприємством" на підставі аналізу місця та ролі праксеологічної концепції у процесі управління підприємством, запропоновано методи підвищення її дієвості. Розроблено математичну модель систем менеджменту на основі праксеологічного підходу, модель людської дії та праксеологічні моделі мотивації та управління підприємством. Здійснено апробацію запропонованих методів і процедур на підприємствах зв'язку Житомирської області.

Розкрито сучасні інструментальні засади функціонування економіки на різних рівнях господарювання. Висвітлено історичні витоки та періодизацію інституціоналізму, його теоретичну парадигму. Особливу увагу приділено інституціональним моделям економічних систем, позалегальному сектору національної економіки. Проаналізовано інституціональні трансформації та розглянуто прикладні аспекти діяльності національних економічних агентів. Визначено сучасну роль та місце людського капіталу в еволюційному розвитку інституціональної теорії.

Розкрито визначальну роль державних інституцій у розвитку людського капіталу як ключового фактора формування економічного потенціалу. Розглянуто державні соціальні стандарти як основу визначення важливих показників господарської діяльності підприємств. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення регулювання розвитку персоналу підприємств, а також оплати праці персоналу вітчизняних підприємств як складову мотиваційної політики. Увагу приділено вдосконаленню системи управління персоналом на основі стратегічних організаційних перетворень. Висвітлено вплив компетентнісного підходу в освіті на формування та розвиток трудового потенціалу. Наведено пріоритетні напрями державного регулювання зайнятості в Україні, критерії та показники ефективності державної політики зайнятості. Охарактеризовано корпоративну культуру як важливу складову ефективного управління персоналом промислового підприємства.

Досліджено процеси формування та розвитку корпоративного управління в сучасному динамічному середовищі. Набули подальшого розвитку основи корпоративного управління. Удосконалено теоретико-методичні підходи щодо створення й оцінювання складових механізмів корпоративного управління підприємствами. Увагу приділено розвитку складових стратегій управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в системі корпоративного управління різних суб'єктів господарювання. Запропоновано нове рішення наукового завдання щодо формування та реалізації фінансових складових корпоративного управління підприємствами.

Вивчено взаємозв'язок стратегій розвитку людських ресурсів та інноваційного розвитку України за умов глобалізаційних викликів. Удосконалено планування потреби промислових підприємств у кадрах робітничих професій на основі розробки і впровадження механізму балансових розрахунків додаткової потреби у кадрах. Досліджено компетенції ідеального менеджера. Висвітлено кадрові питання управління маркетинговою діяльністю на підприємствах харчової промисловості. Визначено роль нематеріальних чинників мотивації праці. Вивчено вплив природного і механічного рухів населення на регіональні ринки праці. Розглянуто проблеми молодіжного сектору ринку праці в Житомирській області. Розкрито особливості "тіньової" зайнятості в Україні. Досліджено мотивації випускників ВНЗ до праці. Викладено соціальний аспект податкових пільг для роботодавця.

Проаналізовано сутність та визначено основні напрямки управління інтелектуальним капіталом. Проаналізовано дослідження вітчизняних та зарубіжних дослідників з окресленої проблематики. Сформульовані авторські визначення інтелектуального капіталу й управління інтелектуальним капіталом. Визначено рівні управління інтелектуальним капіталом: особистісний, мікроекономічний, макроекономічний і глобальний. Акцентовано увагу на особистісному і глобальному рівнях розгляду процесу управління інтелектуальним капіталом. Визначено підсистеми інтелектуального капіталу: людський капітал, організаційний та соціальний. Виокремлено рівень довіри як один з основних показників рівня розвитку соціального капіталу. Показано досягнення синергетичного ефекту у результаті ефективного управління інтелектуальним капіталом на всіх рівнях. Визначено основні чинники впливу, охарактеризовано безпосередньо процес та очікувані результати від ефективного управління інтелектуальним капіталом. Розглянуто загальні показники інвестування в інноваційний капітал України.

Розкрито індивідуально-психологічні особливості людини та визначено їх взаємозв'язок з толерантністю в парадигмі соціогуманітарних проблем суспільства. Запропоновано соціонічну модель особистості та методика її побудови.

Раскрыты индивидуально-психологические особенности человека и определена их взаимосвязь с толерантностью в парадигме социогуманитарных проблем общества. Предложена соционическая модель личности и методика ее построения.

The Personality Socionical Model Constructing Methodology.44 In the article the individually-psychological peculiarities of a person are disclosed and their interconnection with the tolerance in the social-humanistic society problems' paradigm is defined. the personality socionical model and the methodology of it's constructing are suggested.

Досліджено механізми функціонування соціально-трудових відносин в Україні й Польщі. Встановлено етапи, позитивні та негативні аспекти їх формування. Визначено загальні риси, відмінності і стратегічні орієнтири розвитку у процесі глобалізації праці.

Исследованы механизмы функционирования социально-трудовых отношений в Украине и Польше. Установлены этапы, позитивные и негативные аспекты их формирования. Определены общие черты, отличия и стратегические ориентиры развития в процессе глобализации труда.

The methods of social and labor relations and its functioning in Ukraine and Poland are investigated. The stages, the positive and negative aspects of their formation are established. The common features, differences and strategic points of the development in the process of job globalisation are defined.