Висвітлено проблеми формування української національної ідентичності. Розглянуто особистість як глобальну цінність громадянського суспільства заходу. Викладено світоглядно-ідеологічні та методологічні засади розробки нової концепції політичної системи України. Проаналізовано розвиток соціально-економічної сфери на базі порівняння бюджетних показників України та Японії. Розкрито пульсуючий характер інституціоналізації вітчизняної соціології. Досліджено механізм формування духовних цінностей армії. Описано специфіку ставлення до праці за умов функціонування соціального механізму трудових відносин на етапі ринкових реформ.

Викладено актуальні питання філософії, політології та соціології. Розглянуто філософсько-правові проблеми запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, деякі заходи щодо зміцнення української національної спільноти в контексті проблеми формування державницької ідеології, розкрито поняття соціально-політичної трансформації тощо.

Досліджено проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі України. Висвітлено парламентські ідеї часів Української Держави гетьмана П.Скоропадського. Розкрито національні особливості гуманістичного ідеалу. Проаналізовано вплив освіти на формування особистості.

Розглянуто проблему формування соціального порядку в контексті ідеології державотворення. Проаналізовано особливості процесу зміни правлячих еліт у період політичної та соціальної структуризації суспільства. Значну увагу приділено антропологічній концепції влади Е.Канетті, мавритано-ізраїльським відносинам та їх впливу на "Союз Арабського Магрибу".

Висвітлено методологічні проблеми дослідження підприємницької праці, предмет і парадигму аксиології науки, формально-змінну природу свободи, цінності як основну категорію культури. Розглянуто егоїзм як соціокультурний феномен і фактор політичної соціалізації особистості, механізм узгодження інтересів гілок влади, шляхи подолання кризи у системі саморегуляції соціального організму України. Проаналізовано питання виникнення та розвитку національної свідомості у контексті української та зарубіжних концепцій, теоретико-методологічні основи дослідження інноваційного потенціалу, роль інтелігенції у формуванні особистості управлінця, а також деякі тенденції розвитку фемінізму другої половини ХХ ст.

Висвітлено актуальні проблеми філософії, політології та соціології. Розглянуто змістові особливості державної ідеології у сучасній Україні. Окремі статті присвячено соціально-мотиваційній спрямованості історичної свідомості, етнодемографічним процесам у Південній Грузії, генезі феномену спілкування, соціально-особовим витокам дизайну.

В монографии освещается общественная жизнь как целостный процесс функционирования и развития разумного живого вещества, протекающий в форме социального организма. Обстоятельно анализируется мировоззренческий подход, идеология освоения и качество методологического инструментария, применяемого ныне для изучения общественной жизни, оригинально объясняются причины, вызвавшие патологию в семействе неолитических социальных организмов. В ходе философского анализа социальный организм раскрывается как диалектическое противоречие между личностью и обществом. Обстоятельно освещается механизм взаимодействия субъективного и объективного ингредиентов социальной целостности, излагаются подходы к изучению морфологии полевой формы жизни, функционирования, саморегуляции и развития социального организма, а также приводятся другие его характеристики.

Розглянуто суспільне життя як цілісний процес функціонування та розвитку розумної живої речовини, що відбувається у організменній формі. Проаналізовано світоглядний підхід, ідеологію осягнення та якість методологічного інструментарію, за допомогою якого сьогодні вивчається суспільне життя. З'ясовано причини, що викликали патологію у сімействі соціальних організмів неолітичного походження. У ході філософського аналізу соціальний організм розкрито як діалектичне протиріччя між особистістю та суспільством, грунтовно висвітлено механізм взаємодії суб'єктивного та об'єктивного інгредієнтів соціальної цілісності. Викладено підходи до вивчення морфології польової форми життя, функціонування, саморегуляції та розвитку соціального організму та наведено інші його характеристики. Системно охарактеризовано соціальний організм країни, подано його евристичну модель, а також запропоновано моделі видових та найпростіших соціальних організмів.

Освещается социальная форма движения универсума как целостный процесс саморазвертывания разумного живого вещества. Анализируется мировоззренческая и идеологическая основа процесса познания живой формы жизни, а также качество методологического инструментария, применяемого для изучения теории ноосоциогенеза. В ходе гносеологического анализа последовательно раскрываются квантово-волновая природа социальных связей, сущность, содержание и форма социальной жизни. При этом показано, что личность есть не только неиссякаемый источник социальной формы движения универсума, но и то, что вступая во взаимодействие с обществом на макроуровне, она образует органическую целостность - социальный организм. При этом объясняется место и роль второй природы в самодвижении универсума.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума последовательно раскрываются атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. При этом показано, что последовательная смена форм природы есть не что иное как механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определяется как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассматриваются как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. Показано, что последовательная смена форм природы является механизмом самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определена как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассмотрены как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Розкрито сутність Болонського процесу й обгрунтовано шляхи оновлення та модернізації українських освітянських стандартів зі збереженням позитивних досягнень і переваг вітчизняної системи освіти. Розглянуто євроінтеграцію України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Проаналізовано особливості модернізації української освіти у контексті Болонського процесу. Визначено перспективи застосування інформаційних технологій у професійній діяльності учителя. Показано роль Болонського процесу як засобу інтеграції та демократизації вищої освіти. Охарактеризовано нормативно-правову базу формування національної системи освіти України. Представлено програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації освіти у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації. Висвітлено практичні аспекти участі педагогічних закладів України у Болонському процесі.

Раскрыта сущность Болонского процесса и обоснованы пути обновления и модернизации украинских образовательных стандартов с сохранением позитивных достижений и преимуществ отечественной системы образования. Рассмотрена евроинтеграция Украины как фактор социально-экономического развития государства. Проанализированы особенности модернизации украинского образования в контексте Болонского процесса. Определены перспективы использования информационных технологоий в профессиональной деятельности учителя. Показана роль Болонского процесса как средства интеграции и демократизации высшего образования. Охарактеризована нормативно-правовая база формирования национальной системы образования Украины. Представлена программа проведения педагогического эксперимента по внедрению кредитно-модульной системы организации обучения в высших учбеных заведениях III - IV уровней аккредитации. Освещены практические аспекты участия педагогических заведений Украины в Болонском процессе.

Висвітлено теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору України. Описано ступеневу систему професійної підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери. Розглянуто проблему комунікативної культури соціального працівника, питання про соціальну адаптацію студентів-першокурсників. Проаналізовано стан та перспективи розвитку соціальної роботи в Україні, вплив молодіжної політики на соціальний захист молоді.

Освещены теоретико-методологические основы гуманитарной подготовки педагогических кадров в измерении европейского выбора Украины. Описана ступенчатая система профессиональной подготовки специалистов социально-педагогической сферы. Рассмотрены проблема коммуникативной культуры социального работника, вопрос о социальной адаптации студентов-первокурсников. Проанализированы состояние и перспективы развития социальной работы в Украине, влияние молодежной политики на социальную защиту молодежи.

Наведено відомості про наукові школи Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, керівників шкіл, проаналізовано напрями їх роботи та здобутки.

Приведены сведения о научных школах Национального педагогического университета им. М.П.Драгоманова, руководителях школ, проанализированы направления их работы и достижения.

Розглянуто питання ренесансу етнічної ідентичності за умов розбудови політичної нації. Проаналізовано роль громадянського суспільства в розвитку соціуму, особливості процесів трансформації сучасного суспільства. Висвітлено проблеми визначення та формування політичної культури особистості трансформаційного суспільства, філософські аспекти планування освіти ХХІ ст. Викладено сучасні підходи до реформування центральних органів державного управління в Україні.

Рассмотрены вопросы ренессанса этнической идентичности в условиях развития политической нации. Проанализированы роль гражданского общества в развитии социума, особенности процессов трансформации современного общества. Освещены проблемы определения и формирования политической культуры личности трансформационного общества, философские аспекты планирования образования ХХІ ст. Изложены современные подходы к реформированию центральных органов государственного управления в Украине.

Розглянуто питання про методологію історичних досліджень академіка В.І.Вернадського. Описано механізми соціалізації особистості майбутнього менеджера в системі особистісно-орієнтованої освіти. Визначено цивілізаційні та науково-теоретичні передумови маргінальності особистості. Висвітлено перспективи теорії управління як пріоритети правотворення української девіантної правосвідомості. Проаналізовано становлення партійної системи в сучасний період в Україні, специфіку розвитку багатопартійності в Україні та Білорусі, світовий досвід та особливості розробки національної моделі інформаційного суспільства.

Рассмотрен вопрос о методологии исторических исследований академика В.И.Вернадского. Описаны механизмы социализации личности будущего менеджера в системе личностно-ориентированного образования. Определены цивилизационные и научно-теоретические предпосылки маргинальности личности. Освещены перспективы теории управления как приоритеты правообразования украинского девиантного правосознания. Проанализированы становление партийной системы в современный период в Украине, специфика развития многопартийности в Украине и Беларуси, мировой опыт и особенности разработки национальной модели информационного общества.

Проаналізовано гуманітарну політику України в контексті методології, теорії та практики. Висвітлено життєві цінності в структурі історичної свідомості сучасної студентської молоді, генезис, елементи, структуру та провідну функцію системи внутрішньофірмових цінностей. Описано "освітні технології" в професійно-педагогічній підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Розглянуто питання міжпартійного співробітництва в сучасній європейській політиці, модернізації виборчої системи в контексті реформування влади.

Проанализирована гуманитарная политика Украины в контексте методологии, теории и практики. Освещены жизненные ценности в структуре исторического сознания современной студенческой молодежи, генезис, элементы, структура и ведущая функция системы внутреннефирменных ценностей. Описаны "образовательные технологии" в профессионально-педагогической подготовке бакалавров, специалистов и магистров. Рассмотрены вопросы межпартийного сотрудничества в современной европейской политике, модернизации избирательной системы в контексте реформирования власти.

Висвітлено богословські та філософські виміри молитви як чинника духовності. Розглянуто діалектику як вчення про розвиток буття у класичному та посткласичному контекстах, ентропію як детермінанту самовідтворення соціальних систем. Проаналізовано нормативно-правове поле державної гуманітарної політики. Розкрито сутнісні аспекти філософських засад освіти нового суспільства.

Освещены богословские и философские измерения молитвы как фактора духовности. Рассмотрены диалектика как учение о развитии бытия в классическом и постнеклассическом контекстах, энтропия как детерминант самовоспроизводства социальных систем. Проанализировано нормативно-правовое поле государственной гуманитарной политики. Раскрыты сущностные аспекты философских основ образования нового общества.

Розкрито сутність, описано рівні та функції світоглядної культури. Розглянуто питання альтруїзму та егоїзму в соціальній філософії. Проаналізовано адаптаційні механізми в регуляції соціальної поведінки. Висвітлено проблеми та перспективи синергетичних основ української девіантної правосвідомості як міждисциплінарних критеріїв пострадянської теорії управління. Викладено системний підхід у дослідженні концептуальних засад національної безпеки України, визначено партійні пріоритети парламентської дипломатії. Значну увагу приділено питанням трансформації українського суспільства, проблемам електорального процесу перехідного суспільства.

Раскрыта сущность, описаны уровни и функции мировоззренческой культуры. Рассмотрены вопросы альтруизма и эгоизма в социальной философии. Проанализированы адаптационные механизмы в регуляции социального поведения. Освещены проблемы и перспективы синергетических основ украинского девиантного правосознания как междисциплинарных критериев постсоветской теории управления. Изложен системный подход в исследовании концептуальных основ национальной безопасности Украины, определены партийные приоритеты парламентской дипломатии. Значительное внимание уделено вопросам трансформации украинского общества, проблемам электорального процесса переходного общества.

Висвітлено природу і сутність української девіантної правосвідомості, світоглядної свободи та її проявів у суспільстві, а також суб'єктів та об'єктів у системі функціонування релігії. Викладено функціонально-структурний, конфліктний та інтерпретативний підходи до проблеми суспільного контексту освіти. Проаналізовано роль політичної освіти та виховання у формуванні політичної свідомості студентської молоді. Розглянуто питання корпоративної культури в системі управління персоналом.

Освещены природа и сущность украинского девиантного правосознания, мировоззренческой свободы и её проявлений в обществе, а также субъектов и объектов в системе функционирования религии. Изложены функционально-структурный, конфликтный и интерпретативный подходы к проблеме общественного контекста образования. Проанализирована роль политического образования и воспитания в формировании политического сознания студенческой молодежи. Рассмотрены вопросы корпоративной культуры в системе управления персоналом.