Наведено результати досліджень видатного українського вченого, дослідника історії, мистецтва та архітектури В.Вуйцика, зокрема, з історії церков, площ та вулиць Львова, будинків Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, театральних будинків, представлено бібліографію друкованих праць вченого.

Приведены результаты исследований известного украинского учёного, исследователя истории, искусства и архитектуры В.Вуйцика, в частности, по истории церквей, площадей и улиц Львова, домов Научного общества им. Т.Г.Шевченка, театральных домов, представлена библиография печатных трудов учёного.

Розкрито закономірності, що показують наявність певної піврозмірноcті міського середовища центру та маси його користувачів.

Раскрыты закономерности, показывающие существование определенной соразмерности городской среды и массы ее потребителей.

Given article is devoted to disclosing of the laws showing existence of certain harmony of the city environment and weight of her consumers.

Розглянуто особливості збереження та реставрації історичних елементів дизайну міського середовища.

Рассмотрены особенности сохранения и реставрации исторических элементов дизайна городской среды.

Article is devoted to a theme of preservation and restoration of historical elements of design of the city environment.

Висвітлено архітектурно-будівельну діяльність у Львові з XIII - до початку ХХІ ст. Проаналізовано основні містобудівельні елементи, стильові, конструктивні, композиційні, типологічні особливості споруд різних історичних періодів. Розглянуто питання формування архітектури, зокрема розвитку садово-паркової архітектури.

Освещена архитектурно-строительная деятельность во Львове с XIII - до начала ХХІ вв. Проанализированы основные градостроительные элементы, стилевые, конструктивные, композиционные, типологические особенности сооружений разных исторических периодов. Рассмотрены вопросы формирования архитектуры, в частности развития садово-парковой архитектуры.

Наведено відомості про креслярські інструменти, розроблено рекомендації щодо їх використання, розглянуто правила оформлення креслення. Описано основні типи шрифтів, розкрито особливості архітектурного шрифту. Зроблено порівняльний аналіз і запропоновано способи побудови архітектурних ордерів. Охарактеризовано основні види архітектурних та ортогональних креслень. Розглянуто способи побудови та викреслювання композицій з використанням класичних архітектурних ордерів та їх декоративно-художнього оздоблення. Проаналізовано особливості графічної мови майстрів Львівської архітектурної школи, зокрема, І. Багенського, А. Консулова, В. Кравцова.

Приведены сведения о чертежных инструментах, разработаны рекомендации по их использованию, рассмотрены правила оформления чертежей. Описаны основные типы шрифтов, раскрыты особенности архитектурного шрифта. Проведен сравнительный анализ и даны способы построения архитектурных ордеров. Охарактеризованы основные виды архитектурных и ортогональных чертежей. Рассмотрены способы построения и вычерчивания композиций с использованием классических архитектурных ордеров и их декоративно-художественного украшения. Проанализированы особенности графического языка мастеров Львовской архитектурной школы, в частности, И. Багенского, А. Консулова, В. Кравцова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.166(4Укр331) + Э372.27-655

Рубрики:

Культові будови та споруди

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено витоки слов'янської філософської культури. Ментальність, як філософську категорію, досліджено з позиції міфологічного підходу. Провідною ідеєю є визнання самобутності як філософської української культури, так і культури в цілому. Визнано позицію, що українська культура потребує захисту на рівні держави. До того ж, осуджено абстрактний гуманізм, віддано перевагу філософії "серця", а не "розуму", тобто особистісне у національній культурі визнається таким, що превалює над загальним, задаючи, по суті, нову філософську ситуацію - філософію прийняття.

Наведено результати досліджень біологічних особливостей та продуктивності насіння цукрових буряків залежно від розміру фракції, сортових відмін та агрокліматичних умов. Встановлено, що насіння зареєстрованих сортів та гібридів, вирощене в південно-західній та центральній частині Лісостепу України (Вінницька область) містить значну кількість плодів (18 - 21 %) мілкої фракції (3 - 3,5 мм), 15 - 20 % плодів фракції 4,5 - 5,5 мм, а основну масу плодів (62 - 63 %) становить фракція 3,5 - 4,5 мм. Фракційний склад насіння, його біологічні властивості залежать від біологічних форм цукрових буряків і метеорологічних умов вирощування. Доведено, що за сучасного рівня технології вирощування цукрових буряків посівні фракції у межах від 3,25 до 5,5 мм сортів популяцій та ЧС-гібридів практично не відрізняються за продуктивними властивостями. За однакових умов вирощування ЧС-гібриди, незалежно від різноякісності насіння, перевищують за продуктивністю сорти-популяції.

Розроблено методологічні засади збереження та регенерації архітектурно-розпланувальних заповідних районів історичних міст. Показано важливість робіт з містобудівної реставрації для практики збереження та відтворення цінних архітектурно-розпланувальних комплексів історичних міст України. Запропоновано критерії оцінки пам'яткових містобудівних комплексів. Створено еволюційну систематизацію архітектурно-розпланувальних та функціональних комплексів західноукраїнських міст. Розроблено аналітичні (інвентаризації, ідентифікації, верифікації, багатокритеріальної оцінки, паспортизації) та синтезуючі (ревалоризації, реабілітації, музеєфікації) методики робіт з регенерації історичних містобудівних комплексів. Визначено принципи та методи науково-проектних робіт з регенерації. Наведено методологічні засади та проектно-праксеологічну модель проектної діяльності для збереження та регенерації історичних міст. Запропоновано новий алгоритм розв'язання науково-проектних задач стосовно збереження та регенерації.

Дисертацію присвячено аналізу процесу становлення і розвитку поняття "методу пізнання" в філософії. Основна мета роботи полягає у вияві проблеми методу пізнання та створенні цілісної концепції філософського методу. Досліджені основні етапи розвитку методів пізнання в історії філософії, виявлені тенденції формування різноманітних філософських методів та визначені їх особливості.

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

Розкрито особливості оформлення креслення, класичних архітектурних форм та архітектурної авторської графіки. Наведено відомості про формати креслення, основні надписи та компоновку, лінії креслення та масштаби зображень, основні типи шрифтів, зокрема архітектурний, архітектурні ордери, обломи та композиції із застосуванням ордерів.

Розкрито проблему збереження історичного ландшафту колишньої княжої столиці XI - XIII ст. - Звенигорода, на місці якого сьогодні знаходиться село однойменної назви. Виконано графічну реконструкцію образу міста-столиці початку XIII ст. Зазначено щодо охорони історичного ландшафту, відтворення або ознакування окремих найважливіших для історії об'єктів.

Розглянуто питання охорони панорами, силуету, архітектури "п'ятого фасаду" (ландшафту дахів) історичного міста. Що є предметом охорони і якими методами досягти позитивних результатів? Почасти відповідь на ці питання зафіксовано у вітчизняних містобудівних і пам'яткоохоронних нормативах. Але реально в останні роки багато історичних міст втратили свій історичний образ внаслідок зведення висотних новобудов у центральній частині. Необхідно змінити та вдосконалити форми охорони містобудівних компексів і розробити методику їх реставрації (регенерації), без зміни їх висотних параметрів.

Розглянуто освітню та наукову діяльність кафедри реставрації і реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка", а також дослідження фахівців зі збереження пам'яток регіону. Висвітлено результати науково-проектних розробок науково-дослідної лабораторії з регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (НДЛ-104), яка функціонує при кафедрі і діяльність якої спрямовано на розв'язання реставраційних завдань на містобудівних об'єктах.

Висвітлено історію розвитку та дослідження сучасного стану низки оборонних укріплень та фортифікацій різних періодів і різних країн, зокрема, України, Білорусі, Польщі, колишньої Австро-Угорщини (Австрії, Хорватії та Північної Італії). Розглянуто питання збереження та розвитку Брестської фортеці як пам'ятки фортифікації. Наведено результати досліджень ролі укріплень систем Трентіно в Австро-Угорській імперії, орієнтованих на ревалоризацію фортифікаційної спадщини. Зроблено огляд фортифікацій Хорватії. Охарактеризовано елементи полігональних фортифікацій на прикладі Цитаделі у Львові. Увагу приділено оборонному комплексу Руської брами у м. Кам'янець-Подільський, оборонним сакральним спорудам Західного Поділля, обороним укріпленням і спорудам Тернополя. Акцентовано на осстанніх консерваційних та адаптаційних роботах на північній секції краківської оборонної стіни.

Проаналізовано укріплення Пліснеська в контексті їх історико-архітектурної та культурної основи. Наведено результати археологічних досліджень Львова, як джерело до вивчення військової історії міста. Викладено технологічно-біологічну методику в консервації історичних об'єктів на прикладі сакральних і громадських об'єктів. Висвітлено проблеми ідентифікації та валоризації архітектурних пам'яток ХХ ст. в Україні. Досліджено оборонні монастирі Тернопільщини. Увагу приділено питанням реставрації та сучасному використанню фортифікаційних об'єктів Галичини середини ХІХ ст.

Розглянуто реставраційну науку і практику як чинник сталого розвитку. Наведено методику дослідження і застосування художнього металу в архітектурі палаців ХVІІІ - ХІХ ст. м. Львів. Проаналізовано особливості інтер'єру костелу Св. Марії Магдалени у зазначеному місті. Вивчено історію й архітектури ренесансово-мавританської синагоги в Гусятині. Викладено основні підсумки розроблення історико-архітектурного опорного плану Києва. Охарактеризовано архітектоніку як компонент структури простору в церковних будівлях України. Визначено шляхи відновлення туристичних притулків в Українських Карпатах. Простежено об'ємно-просторову структуру бастіонних замків Західної України. Приділено увагу полігонній системі фортифікацій у формуванні оборонних об'єктів Галичини середини ХІХ ст. Виявлено особливості та відмінності чеського кубізму від "класичного кубізму". Запропоновано комплекс заходів до програми реконструкції в контексті історичного розвитку міста з урахуванням принципів спадкоємності, системності й ієрархічності його побудови.

Висвітлено проблеми дослідження та інвентаризації замків Івано-Франківської області. Здійснено огляд усіх фортифікаційних об'єктів та замкових комплексів з різних частин світу, які занесено в Список світової спадщини ЮНЕСКО. Проаналізовано містобудівний розвиток Белза та запропоновано гіпотезу локалізації його міських укріплень у ХІІ - XVII ст. Викладено гіпотезу графічної реконструкції замку в м. Кременець за описами XVI ст. Розкрито проблему експонування залишків історичних фортифікацій, подано концепт-ідею влаштування музею "Станіславівська фортифікація XVIII ст." із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Проаналізовано стан, цілісність, використання та структуру кварталів центральних частин містечок Західної України на прикладі Рогатина, Комарно та Підгайців.

Розглянуто збереження та популяризацію сакральної спадщини православних монастирів рівненської єпархії як актуальну вимогу українського православного суспільства за умов євроінтеграційних процесів. Досліджено світоглядні підвалини поховальної культури України. Приділено увагу проблемі збереження етнокультурної спадщини лемків за умов етнополітичних трансформацій. Охарактеризовано проблеми збереження об'єктів загальнодержавної спадщини часів Першої світової війни на Волині. Викладено методологічні засади розробки загальнодержавної програми збереження та використання культурної спадщини України. Вивчено джерелознавчий спадок В. О. Пірка. Проаналізовано колекцію народних музичних інструментів в експозиції музею кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".