Представлено модифіковану агрокліматичну модель продуктивності ярого ячменю; ідентифіковано параметри моделі стосовно ярого ячменю. Проаналізовано фактичні та розраховані за допомогою математичної моделі врожаї ярого ячменю різного рівня; визначено оціночні коефіцієнти: ступінь сприятливості кліматичних умов та їх використання, культури землеробства та реалізації агроекологічного потенціалу.

Досліджено агрометеорологічні умови вирощування картоплі у Львівській обл.; установлено головні причини зменшення її врожаїв. Розроблено статистичні залежності врожаю картоплі від різних агрометеорологічних показників, які дозволяють складати прогноз очікуваного врожаю із завчасністю 1 - 1,5 міс.

За допомогою математичного моделювання встановлено різницю в оптимальних значеннях сум ФАР, температури повітря і характеристик зволоження для різних овочевих культур по агрокліматичних зонах України. Виконано комплексну оцінку агрокліматичних ресурсів під час вирощування овочевих культур та оцінку агроекологічних категорій врожайності баклажанів, капусти, огірків, солодкого перцю та томатів.

Адаптовано та модифіковано базову модель оцінки агрокліматичних ресурсів А.М.Польового стосовно до культури ярого ячменю. Встановлено закономірності впливу агрокліматичних умов на динаміку формування стеблостою і приростів різних рівнів агроекологічної врожайності. Одержано кількісні оцінки агроекологічних категорій врожайності з врахуванням основних грунтово-кліматичних зон України. Наведено комплексну оцінку агрокліматичних ресурсів та запропоновано агрокліматичне районування території України щодо вирощування ярого ячменю.

Запропоновано комплексну модель формування кількості врожаю і якості плодів деяких овочевих культур, яка враховує особливості формування вегетативних і репродуктивних органів рослин, хвилі росту плодів та накопичення цукру в них.

За допомогою математичної моделі виконано оцінку агрокліматичних ресурсів продуктивності території України стосовно вирощування капусти білоголової. Наведено аналіз водно-теплового режиму посівів капусти та приросту метеорологічно можливої врожайності її. Розраховано кількісну оцінку мінливості ММВ капусти в різних агрокліматичних зонах України.

Визначено основи агрометеорологічного забезпечення й обслуговування сільськогосподарського виробництва. Викладено оперативно-прогностичну та режимо-довідкову інформацію. Досліджено принципи та методи підготовки агрометеорологічної інформації та продукції. Розглянуто методи прогнозів запасів продуктивної вологи та вологозабезпеченості сільськогосподарських культур. Увагу приділено методам прогнозів появи шкідників і хвороб. Розглянуто агрометеорологічні умови формування якості врожаю сільськогосподарських культур. Проведено оцінку економічної ефективності від використання гідрометеорологічної інформації у сільськогосподарському виробництві.

Розглянуто основні закономірності взаємодії людини, суспільства та природи, особливості формування та розвитку агропромислового комплексу. Показано особливості впливу антропогенних факторів на природне середовище. Акцентовано увагу на проблемах, пов'язаних зі станом охорони та раціонального використання природних ресурсів. Розкрито природоохоронну роль безвідходних і маловідходних технологій і виробництв в агропромисловому комплексі. Надано оцінку агропромислових відходів, розглянуто питання утилізації відходів сільськогосподарського виробництва.

Проаналізовано розрахунок потенційного врожаю озимої пшениці на півдні України за середньобагаторічних умов вегетації з урахуванням агрохімічних особливостей основних типів грунтів зони. За проведеними розрахунками потенційний урожай озимої пшениці на грунтах півдня України може становити до 48 ц/га.

Виконано оцінку зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю в Україні, його фотосинтетичної продуктивності та формування врожаю за умов зміни клімату за сценарієм GFDL - %.

Оцінено зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю у зв'язку зі зміною клімату. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні - А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель - ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 р. За допомогою моделей продукційного процесу рослин також виконано оцінку фотосинтетичної продуктивності та коливань середньої районної урожайності зерна ярого ячменю в районах Одеської області, які відносяться до української частини суббасейну дельти Дунаю.

Досліджено вплив змін клімату на фотосинтетичну продуктивність ярого ячменю в усіх природно-кліматичних зонах України за два періоди: з 2001 по 2030 рр. та з 2031 по 2050 рр. Виконано аналіз динаміки показників фотосинтетичної продуктивності посівів ярого ячменю на матеріалах середніх багаторічних спостережень за період з 1986 по 2005 рр. на прикладі чотирьох агрокліматичних зон: Полісся, Західний Лісостеп, Східний Лісостеп і Степ. Зроблено розрахунки показників фотосинтетичної продуктивності ячменю за моделлю, розробленою А. М. Польовим. Для оцінки можливих змін клімату було використано 2 сценарії: "помірний" - А1В та "жорсткий" - А2.

Представлено характеристику агрокліматичних показників вирощування ярого ячменю по природно і кліматичних зонах України, їх зміна під впливом зміни клімату за двома сценаріями A2 та A1B. Виконано оцінку впливу змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю.

Розглянуто у порівнянні показники волого-температурного режиму за період 1986 - 2005 рр. (базовий період) та очікувані їх зміни, розраховані за різними сценаріями змін клімату: GFDL-30 %, A1B, A2, RCP4,5 та RCP8,5 на період з 2021 - 2050 рр. по території України. Розрахунки показали, що очікуються найбільш різкі зміни кліматичних показників тепла та вологи в різних природно і кліматичних зонах у разі реалізації сценаріїв GFDL- 30 %, A1B та A2. У разі реалізацій сценаріїв змін клімату RCP4,5, RCP8,5 термічні показни-ки очікуються на рівні середніх багаторічних в усіх природно-кліматичних зонах, окрім Південного Степу, де вони зростуть. Різких змін у розподілі річних опадів по території України за цими сценаріями не слід очікувати. При цьому для більшості регіонів тренд на збільшення кількості опадів найбільш можливий у випадку розвитку сценарію викидів RCP4,5. Проте очікується певне зменшення загальної кількості опадів за рік в цілому, та особливо за літні сезони впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

З позицій міждисциплінарного підходу викладено результати досліджень сучасного стану використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Наведено економічні, соціальні та правові проблеми використання альтернативних джерел енергії. Розглянуто питання щодо агроекологічних особливостей та перспектив використання альтернативних джерел енергії в сучасних умовах. Визначено проблеми та перспективи технологічних і технічних рішень в галузі альтернативної енергетики. Досліджено напрями вдосконалення використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Розкрито використання вітчизняного і зарубіжного досвіду у підвищенні енергоефективності та енергонезалежності сільських територій.

Культура сорго в останнє десятиріччя отримала важливе місце серед зернових культур. Велика популярність сорго зумовлена невибагливістю культури до місць вирощування, високими життєдіяльними показниками, невимогливістю до догляду і високою врожайністю. Для розширення ареалу розповсюдження сорго необхідне досконале обгрунтування впливу навколишнього середовища на продуктивність культури. В основі дослідження використані матеріали багаторічних спостережень за врожайністю сорго та метеорологічними факторами. Розглянуті особливості формування врожаїв сорго за різних агрометеорологічних умов упродовж вегетаційного періоду за даними спостережень з 1986 по 2015 рр., а також динаміка формування урожаїв різних агроекологічних категорій на майбутнє за період з 2021 по 2050 рр. Очікувані метеорологічні показники на майбутнє розраховувалися з використанням сценаріїв зміни клімату RCP2.6, RCP6.0, RCP4.5 та RCP8.5. Як апарат досліджень використовувалась модель оцінки агрокліматичних умов, розроблена А. М. Польовим. На підставі виконаних розрахунків середніх багаторічних агрокліматичних показників формування агроекологічних категорій врожайності сорго та розрахунків за сценаріями змін клімату на період 2021 - 2050 рр. можна відзначити, що за сценарні періоди порівняно з фактичним за багаторічний період очікуватимуться відчутні зміни в температурному режимі та вологозабезпеченості сорго впродовж вегетаційного періоду в разі реалізації будь-якого зі сценаріїв. Встановлено, що відхилення термічних показників будуть незначними, але ці показники визначені за багаторічний період, який включає останні роки минулого століття і початок поточного, коли зростання температури вже відбулося. Тому подальші зміни температурного режиму і режиму зволоження не сприятимуть створенню сприятливих умов для розвитку сорго. Кращі умови для розвитку рослин і формування врожаю сорго очікуються в разі реалізації сценаріїв RCP2.6 та RCP6.0. Ці умови майже однакові за обома сценаріями, що сприятиме збільшенню очікуваного врожаю зерна сорго. За умови реалізації сценаріїв RCP4.5 та RCP8.5 очікуються несприятливі агроекологічні умови для розвитку сорго через підвищення посушливості, яка призведе до зменшення врожаю порівняно із середнім багаторічним на 3 - 4 ц/га. Найбільш несприятливі умови для формування продуктивності сорго очікуються в разі реалізації сценарію RCP8.5, врожай зерна не перевищить 88 % від середнього багаторічного. Перспективним буде вирощування сорго для отримання зеленої маси, яка може використовуватись і як корм для тваринництва, і як сировина для виготовлення біопалива.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.61-462

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П223.1-280.2

Рубрики:

Конюшина

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У колективній монографії викладено результати досліджень щодо захисту і відновлення екологічної рівноваги та забезпечення самовідновлення екосистем. Розглянуто питання щодо відновлення деградованих і забруднених земель та фунтів з використанням інноваційних технологій. Розкрито питання розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Наведено напрями екологізації сільськогосподарського виробництва та переробки продукції. Досліджено стан і напрями подолання екологічного забруднення екосистем через воєнні дії в Україні.