Проаналізовано особливості темпоральності як індивідуальної властивості особистості в студентському віці. Зроблено підбір діагностичних методів щодо виявлення темпоральних особливостей особистості.

Досліджено психологічні особливості темпоральності як індивідуальної властивості особистості студента. Подано теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження. Визначено, що темпоральність є психічною властивістю особистості, що визначає усвідомлене відношення людини до часу, здатність моделювання когнітивної, емоційно-вольової та поведінкової складових і має регулятивний характер. Обгрунтовано тезу, що темпоральність особистості є багатоаспектним чинником розвитку, який важливіше формувати у період навчання у ВНЗ. Визначено характер зв'язків психологічної структури темпоральності у студентів на початку та в кінці навчання у ВНЗ.

The abstract focuses on the syndrome of academic procrastination and social responsibility in student's age. The phenomenon "academic procrastination" was studied by local and foreign scientists. It gives recommendations that are aimed at the avoiding of academic procrastination and stable making of student's eagerness to study.

Висвітлено психологічні проблеми розвитку особистості у соціокультурній, сімейній та професійній сферах, зокрема, розглянуто соціально-психологічні проблеми стереотипізації у соціальному пізнанні. Визначено структуру компетентності особистості. Проаналізовано вплив мистецтва на формування особистості, з'ясовано негативні та позитивні аспекти самотності. Увагу приділено мотиваційно-смисловим характеристикам суб'єктності молодих педагогів та професійному становленню студентів. Запропоновано обгрунтовані та апробовані програми соціально-психологічних тренінгів, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту старшокласників, рольового репертуару особистості. Визначено особливості психологічного супроводу дітей трудових мігрантів.

Обгрунтовано актуальність вивчення проблеми особливостей сприйняття і переживання часу особами юнацького віку, зокрема студентського періоду життя. Наведено теоретичний аналіз зазначених особливостей студентів на етапі адаптації та ідентифікації під час навчання у ВНЗ. Для дослідження особливостей психологічної структури темпоральності, зокрема її компонентів переживання і сприйняття часу, часової орієнтації у студентів I і V курсів було застосовано метод порівняння середніх значень. Результати порівняння показників темпоральності у студентів I і V курсів з t-критерієм Стьюдента наведено в таблиці. Визначено, що п'ятикурсники більше орієнтовані на майбутнє як область професійного та особистісного розвитку, а першокурсники - на минуле як ресурс періоду адаптації до змінених умов середовища. Підсумовано, що сприйняття і переживання часу особистості залежить від двох основних факторів: онтогенезу як природного розвитку особистості та фактора соціального формування особистості юнака, тобто його соціалізації. Доведено, що компоненти темпоральності в процесі розвитку особистості студента від етапу адаптації до етапу ідентифікації зазнають якісних і структурних змін. Перспективою подальших досліджень є розгляд усвідомлення модусів часу в юнацькому віці як складової структури самосвідомості та проведення кореляційного аналізу даних.

Обоснована актуальность изучения проблемы особенностей восприятия и переживания времени лицами юношеского возраста, в частности студенческого периода жизни. Представлен теоретический анализ указанных особенностей студентов на этапе адаптации и идентификации во время учебы в ВУЗ. Для исследования особенностей психологической структуры темпоральности, в частности ее компонентов переживания и восприятия времени, временной ориентации у студентов I и V курсов был применен метод сравнения средних значений. Результаты сравнения показателей темпоральности у студентов I и V курсов по t-критерию Стьюдента представлены в таблице. Определено, что пятикурсники больше ориентированы на будущее как область профессионального и личностного развития, а первокурсники – на прошлое как ресурс периода адаптации к измененным условиям среды. Подытожено, что восприятие и переживание времени личности зависит от двух основных факторов: онтогенеза как естественного развития личности и фактора социального формирования личности юноши, то есть его социализации. Доказано, что компоненты темпоральности в процессе развития личности студента от этапа адаптации к этапу идентификации испытывают качественные и структурные изменения. Перспективой дальнейших исследований является рассмотрение осознания модусов времени в юношеском возрасте как составляющей структуры самосознания и проведение корреляционного анализа данных.

The article presents a theoretical analysis of the investigation of peculiarities of students' perception and experience of time on the stage of adaptation and identification during studying at higher educational establishment. It was defined that fifth-year students are focused on the future as an area of professional and individual development, and first-year students are oriented to the past. Perception and experience of time depends on two factors: ontogenesis as a natural individual's development and a factor of social formation of youth's personality, i.e. his socialization. Quantitative and qualitative conversion peculiarities of the investigated processes of perception and time experience in a youth age, particularly in the student period of life are empirically proved.

Розглянуто соціальні стереотипи в сприйнятті образу працівника поліції в їх взаємозв'язку з освіченістю та гендерною приналежністю досліджуваних. Проблема сприйняття правоохоронців є важливою складовою частиною реформи правоохоронних органів, оскільки адекватне сприйняття поліцейських пов'язане з високим рівнем довіри до них, із престижністю, популярністю їх професії серед населення тощо. Мета роботи - визначення структурних особливостей сприйняття образу поліцейського в повсякденному житті. Як психодіагностичний інструментарій для виявлення соціальних стереотипів розроблено та застосовано опитувальник "Стереотипи про працівників поліції"; для констатування гендерної приналежності досліджуваних використано "Статево-рольовий опитувальник" (С. Бем). Серед методів математично-статистичної обробки даних застосовано якісний та кількісний аналіз результатів із використанням процедури факторного аналізу (STATISTICA 10.0), критерій кутового перетворення Фішера, критерій лінійної кореляції Пірсона, процедура Z-перетворення. Досліджувану вибірку склали 159 осіб, 60 серед яких - студенти факультету психології, історії та соціології Херсонського державного університету, 63 - учні 9 - 11 класів Херсонського академічного ліцею імені О. В. Мішукова, 36 - школярі 9 - 11 класів Херсонської спеціалізованої школи I - III ступенів № 57 та Херсонської загальноосвітньої школи I - III ступенів № 13. У досліджуваній вибірці - 65 хлопців і 94 дівчини. Результати дослідження свідчать, що в сприйнятті поліції присутні три групи позитивних стереотипів: "професіоналізм", "зразковість" та "сумлінність", - що можуть указувати на позитивні зміни в сприйнятті поліцейських після проведеної реформи правоохоронних органів. Отримані результати також підтверджують теоретичну модель, покладену в основу авторського опитувальника, що грунтується на когнітивному, емоційному й поведінковому компонентах. Разом із тим виявлено вплив рівня освіти та гендерної приналежності на формування соціальних стереотипів у сприйнятті образу поліцейського.

Представлено матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів "Соціально-психологічні технології розвитку особистості". Розкрито актуальні питання психології особистості, зокрема, методологічних засад дослідження особистості, особистості в умовах інформаційного, політико-правового, організаційно-економічного суспільства, некультурного й освітнього простору, психологічні особливості самооцінки та рівня домагань студентів-психологів з направленістю на продовження навчання. Описано психологічні особливості самоставлення жінки в різних формах шлюбу, особливості синдрому професійного вигорання у фармацевтів, особливості психічної напруженості та працездатності в професійній діяльності вчителя. Виокремлено особливості регуляторного стану військовослужбовців-зв'язківців після перебування в зоні АТО. Досліджено вплив перфекціонізму та трудоголізму на виникнення синдрому емоційного вигорання, трансформацію протиріччя як емпіричний показник конструктивної конфліктності особистості та психологічне благополуччя як основу визначення стратегії життєздійснення особистості. Показано роль соціальних очікувань осіб юнацького віку щодо майбутньої професії.