Мікробні угруповання грунту розглядаються як складна саморегулювальна система з ієрархічною структурою, яка включає доклітинний, клітинний, популяційний та ценотичний рівні організації. На доклітинному рівні вивчена роль окремих мікробних біополімерів (екзополісахариди). Дослідження на популяційному рівні пов'язані з вивченням родів і видів грунтових мікроорганізмів (стрептоміцети, бульбочкові бактерії, азотобактер, тіонові та сульфатредукуючі бактерії). На ценотичному рівні вивчені закономірності формування і функціонування мікробних ценозів грунтів при різних системах землеробства. Досліджена геохімічна діяльність корозійно небезпечних угруповань літо- і гетеротрофних бактерій циклів сірки та азоту. Одержані результати стали основою розробок оптимальних агротехнологій, а також технологій будівництва підземних споруд та захисту їх від біокорозії.

На підставі результатів багаторічних досліджень і літературних даних визначено закономірності функціонування мікробних утворів грунту за умов антропогенного навантаження, зокрема, такими речовинами, як регулятори росту рослин, пестициди, важкі метали. Вперше застосовано ієрархічний підхід до вивчення різних рівнів організації мікробної системи грунту: позаклітинного, клітинного, популяційного та ценотичного. Описано специфіку формування та кінетичні характеристики росту грунтових мікроорганізмів під впливом біостимуляторів, пестицидів і важких металів. Розроблено концепцію організації та проведення мікробіологічного моніторингу грунтів, визначено шляхи їх оздоровлення та підвищення родючості.

Ключ. слова: бактериальные удобрения, азотобактер, фосфатминерализующие бактерии, технологические свойства, торф, проростки овощных культур
Індекс рубрикатора НБУВ: П040.79

Рубрики:

Інші бактеріальні препарати

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Bradyrhizobium japonicum, Glycine max L., симбиоз, тяжелые металлы, мелиоранты
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.2-272.5

Рубрики:

Боби

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено класичні та сучасні методи вивчення мікробіологічних процесів у природних та штучних водоймах. Наведено прописи 170-ти живильних середовищ для виділення та культивування мікроорганізмів у системі кругообігу вуглецю, азоту, фосфору, сірки та заліза, описано методи дослідження їх біохімічної активності та ролі у формуванні кисневого та санітарного режимів.

Изложены классические и современные методы изучения микробиологических процессов в естественных и искусственных водоемах. Приведены прописи 170-ти питательных сред для выделения и культивирования микроорганизмов в системе кругооборота углерода, азота, фосфора, серы и железа, описаны методы исследования их биохимической активности и роли в формировании кислородного и санитарного режимов.

Розглянуто класичні та сучасні методи вивчення мікробіологічних процесів у природних і штучних водоймах, а також закономірності формування, поширення та функціонування мікробних угроповань, проаналізовано сезонні та просторові зміни їх біохімічної активності. Розкрито роль мікроорганізмів у продукційних процесах і формуванні кисневого та санітарного режимів водойм. Наведено методики визначення біохімічної активності бактеріопланктону та бактеріобентосу, а також виділення та встановлення кількості мікроорганізмів кругообігу біогенних елементів у воді та донних відкладеннях водойм. Виявлено фактори, що визначають розвиток мікроорганізмів у водоймах різного типу, описано порядок і технічні засоби відбору проб води та донних відкладень.

Рассмотрены классические и современные методы изуения микробиологических процессов в природных и искусственных водоемах, а также закономерности формирования, распространения и функционирования микробных группирований, проанализированы сезонные и пространственные изменения их биохимической активности. Раскрыта роль микроорганизмов в продукционных процессах и формировании кислородного и санитарного режимов водоемов. Приведена методика определения биохимической активности бактериопланктона и бактериобентоса, а также выделения и установления количества микроорганизмов круговорота биогенных элементов в воде и донных отложениях водоемов. Выявлены факторы, определяющие развитие микроорганизмов в водоемах различного типа, описаны порядок и технические средства отбора проб воды и донных отложений.

Розглянуто питання походження стічних вод, наведено їх характеристику, описано природні механізми самоочистки та сучасні індустріальні методи аеробної й анаеробної очистки. Особливу увагу приділено вивченню біотехнологічних процесів використання мікроорганізмів-деструкторів для очищення стічних вод від забруднювачів природного та техногенного походження. Розкрито особливості росту мікроорганізмів у присутності кількох органічних сполук, розглянуто сучасні технології утилізації токсичних речовин. Визначено фактори впливу на формування мікробіоценозів у біологічних очисних спорудах, встановлено нормативні вимоги до якості очищених стічних вод, розглянуто методи очистки їх осадів і активного мулу.

Рассмотрены вопросы происхождения сточных вод, дана их характеристика, описаны природные механизмы самоочистки и современные индустриальные методы аэробной и анаэробной очистки. Особое внимание уделено изучению биотехнологических процессов использования микроорганизмов-деструкторов для очищения сточных вод от загрязнителей природного и техногенного происхождения. Раскрыты особенности роста микроорганизмов в присутствии нескольких органических соединений, рассмотрены современные технологии утилизации токсических веществ. Определены факторы влияния на формирование микробиоценозов в биологических очистительных сооружениях, установлены нормативные требования к качеству очищенных вод, рассмотрены методы очистки их осадков и активного мула.

За лабораторних умов вивчено чутливість вільноіснуючих і симбіотрофних азотфіксувальних мікроорганізмів до важких металів - кадмію, цинку, міді та свинцю в градієнті концентрацій від 0,5 до 20,0 ГДК/л. Випробувано 55 штамів азотобактера та 63 штами ризобій. Встановлено, що для вільноіснуючих діазотрофів цинк і мідь більш токсичні, ніж свинець або кадмій. Серед ризобій найчутливішими до кадмію виявилися бульбочкові бактерії люцерни, до міді - гороху й люпину, до цинку - козлятнику та сої. Найменш токсичним для ризобій був свинець. Негативна дія суміші важких металів на азотфіксувальні бактерії була більшою, ніж кожного з них окремо. Одержано культури, стійкі до дії важких металів, які можна використовувати у процесі створення препаратів для біологічної меліорації забруднених грунтів.

Ключ. слова: симбіоз, ризобії, важкі метали, меліоранти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13*731.611*801.312-641.1 + П213-273

Рубрики:

Fabales

Зернові бобові культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов вегетаційних дослідів установлено суттєві переваги нових азотних добрив - вуглеамонійних солей і комплесного препарату ВІДАКС-н над традиційною аміачною селітрою, які проявляються в інтенсифікації росту та симбіотичної азотфіксації у люцерни, активізації мікробіологічних процесів у ризосфері цієї культури, підвищенні врожаю зеленої маси. Обговорено позитивний вплив обробки вегетуючих рослин розчинами регулятора росту триману 1.

Ключ. слова: ризобії, регулятори росту рослин, біомаса, екзополімери, глутамінсинтетазна активність
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*73-642

Рубрики:

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ризобії, регулятори росту рослин, флавоноїди, глутаматдегідрогеназна активність
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-273.162.3 + П213.6-272.537.8

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні засади мікробіології. Показано місце мікроорганізмів у системі живих істот. Наведено інформацію про хімічний склад і будову бактеріальної клітини, особливості живлення та розмноження бактерій, метаболізм прокаріотів, генетику мікроорганізмів. Увагу приділено ролі бактерій в інфекційних процесах і значенню антибіотиків.

Освещены теоретические основы микробиологии. Показано место микроорганизмов в системе живых существ. Дана информация о химическом составе и строении бактериальной клетки, особенностях питания и размножения бактерий, метаболизме прокариотов, генетике микроорганизмов. Уделено внимание роли бактерий в инфекционных процессах и значению антибиотиков.

Проаналізовано сучасний стан, розглянуто особливості розвитку мікробних біотехнологій для сільськогосподарського виробництва. Наведено основні характеристики вітчизняних біотехнологічних продуктів для тваринництва, ветеринарії, кормовиробництва, рослинництва, охорони грунтів. Запропоновано розроблену концепцію мікробного моніторингу й оздоровлення грунтів, забруднених важкими металами.

У вегетаційних дослідах із піщаною та грунтовою культурами показано перевагу бінарних композицій ризобії + азотобактер і ризобії + лектин сої у порівнянні з бактеризацією насіння ризобіями у забезпеченні рослин сої екологічних сортів Мар'яна та Аннушка біологічним азотом (від 1,3 до 5,5 разу більше), а також у формуванні зернової продуктивності (від 7 до 18 % більше) й основних елементів її структури, що надає підставу розглядати ці композиції як перспективні біотехнологічні елементи вирощування сої.