Разработана методика экологической оценки техногенного влияния на ландшафты и его составные - геологический субстрат, рельеф, почвенный и растительный покров, гидросферу и атмосферу. В зависимости от аналитических данных по содержанию химических элементов - загрязнителей рассчитаны геохимические коэффициенты и показатели, которые дают возможность качественно оценить экологическое состояние всех компонентов ландшафта, составить соответствующие карты и разработать прогноз изменения окружающей среды в зависимости от того или иного сценария социально-экономического развития региона, области, района, населенного пункта или предприятия.

Проаналізовано історію розвитку моніторингових досліджень. Викладено алгоритм проведення геоекологічного аудиту територій, враховуючи стан кожного компонента. Обговорено організацію екологічного моніторингу як етапу екологічного аудиту з наступною розробкою системи екологічного менеджменту.

Рассмотрен потенциал минерально-сырьевых, земельных, климатических, водных, биологических ресурсов Ивано-Франковской области. Предложены принципы экологической безопасности хозяйственной деятельности области. Приведена схема создания компьютерной информационно-руководящей системы государственного управления состоянием окружающей среды и рационального природоиспользования в условиях экологических ограничений рекреационной зоны.

Предложена новая система деления биосферы по В. И. Вернадскому. Описаны составляющие элементы каждого структурного компонента биосферы и их роль в формировании экологической ситуации в целом. Предложено использовать данную структуру в качестве основы для сбора информации в экологическую базу данных, которая отражает динамику показателей состояния природно-антропогенной геосистемы.

Рассмотрена эффективная модель оценки влияния на окружающую среду (ОС). Даны рекомендации для повышения качества оценок освоения нефтегазоконденсатных месторождений (НГКМ). Описаны структура и содержание базы данных негативных влияний на ОС освоения НГКМ и показана её роль в процессе оценки влияния на ОС.

Розглянуто проблему екологічного впливу туристичних комплексів на водні об'єкти, зміни їх якісних і кількісних показників. Детальний аналіз проведено на прикладі р. Прутець, водоспоживачем якої є готельно-туристичний комплекс "Буковель". Окреслено певні природоохоронні заходи, що дозволять підвищити ступінь екологічної безпеки водного середовища Карпатського регіону.

Проаналізовано небезпечні екзогенні процеси на техногенних об'єктах різного рівня, складено прогнози виникнення та поширення зсувів, розроблено алгоритм інженерно-геологічного прогнозування.

Запропоновано модель якісної складової гідроекологічного потенціалу з метою комплексної оцінки якості водного середовища в межах впливу нафтогазових родовищ, обгрунтовано її параметри відповідно до вимог екологічної безпеки та європейських стандартів. Результати досліджень представлено з позицій пріоритету екологічних чинників та заходів мінімізації впливу спорудження нафтогазових свердловин на водне середовище.

На підставі порівняльного аналізу процедур оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у провідних країнах Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Африки та Австралії вперше визначено етапи виконання ОВНС для України, якими є: скринінг, скоунінг, альтернатива, участь громадськості, оцінка екологічної ситуації, які необхідно виконувати до початку проектування техногенного об'єкта, а також під час його будівництва та експлуатації. Запропоновано нову методологію визначення сучасної екологічної ситуації території та об'єкту шляхом геоінформаційногого еколого-техногеохімічного моделювання та прогнозування стану довкілля. Теоретично обгрунтовано структури баз даних екологічної інформації для десяти компонентів екосистем, на підставі яких удосконалено методологію їх картографування з використання новітніх ГІС-технологій. Вперше розроблено найбільш повну геоінформаційну систему екологічної безпеки для нафтогазового, енергетичного та рекреаційно-туристичного комплексів на прикладі різних інвестиційних проектів в Україні. Зроблено висновок, що процедура ОВНС повинна передувати запроектованій діяльності. Здійснено її практичне впровадження на нафтогазових родовищах України, зокрема під час проектування золошлаковідвалів на Бурштинській тепловій електростанції, будівництва ліній електропередач, малих гідроелектростанцій та створення нових гірськолижних курортів "Буковель" та "Бистриця" у Карпатах.

На основі застосування акустичного поля одержано водонафтові емульсії для обробки привибійної зони газоносних пластів, відновлення її проникності, зменшення припливу пластової води і закріплення пластів у випадку витіснення з них глинистої речовини, що покращує умови експлуатації свердловин і дає значний приріст видобутку газу.

Результатом опрацювання фондових матеріалів та проведених гідроекологічних досліджень Битківського нафтового промислу стала комплексна екологічна оцінка стану гідроекосистем поверхневих і грунтових вод. Визначено гідроекологічний потенціал, обгрунтовано гідроекологічні ризики, запропоновано заходи щодо підтримки стабільності гідроекосистем.

Визначено вплив магістральних газопроводів на долинні екосистеми шляхом еколого-геохімічних досліджень у грунтах, поверхневих і грунтових водах, атмосферному повітрі та рослинності. Виділено зони різного екологічного стану. Виконано оцінку екологічної ситуації Богородчанського району.

Дослідження якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем базувалось на обробці даних 15-річних спостережень державної системи моніторингу шляхом визначення запропонованого комплексного індексу потенціалу якості. Встановлено функціональні закономірності просторового розподілу параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки з можливістю визначення їх норми за значенням висоти місцевості в будь-якому створі гідроекосистеми Тиси в межах Карпатського регіону. Проведена комплексна оцінка параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем для всіх пунктів спостережень державної системи моніторингу гідроекосистеми Тиси з розробленням картографічної моделі у геоінформаційному середовищі просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості. Це дозволяє нормувати ресурсоспоживання на основі встановлення фонового нормативного стану гідроекосистем.

Наведено картографічні моделі закономірностей просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості як показника якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем. Моделі одержані окремо для Тисянської, Дністровської та Прут-Сіретської гідроекосистем. Для створів багаторічних спостережень одержаний показник швидкості самовідновлення якісної складової екологічної безпеки гідроекосистем північно-східного схилу Карпатського регіону. Картографічні моделі побудовані за допомогою програмного забезпечення MapInfo, CorelDRAW X3.

Досліджено теоретичні основи збалансованого ресурсокористування й екологічної безпеки геосистем. Подано класифікацію природних ресурсів. Наведено методи геоекологічного картування територій для збалансованого ресурсокористування. Оцінено природно-ресурсний потенціал Українських Карпат. Розглянуто екомережу як фактор екологічної безпеки. З'ясовано екологічний стан та стійкість природних, антропо- і техногенних геосистем. Приділено увагу управлінню природно-техногенною безпекою і ризиками. Розроблено моделі екологічної безпеки гідроекосистем у басейнах основних рік зазначеного регіону. Здійснено оцінювання сучасної екологічної ситуації стану екосистем та безпеки життєдіяльності населення. Запропоновано моделі геоекологічного районування території Карпатського регіону та Західного Поділля для екологічно безпечного збалансованого ресурсокористування та сталого розвитку регіону.

This work is one of the 15 project-winners, which was selected from 462 innovation ideas and subsidized with the World Bank in Ukraine in 2001. As a result of project execution, the authors ascertained that every contour of high morbidity depended on intensive ecological condition of certain territory and it needs individual arrangements concerning health protection and improvement of ecological condition of urban ecosystems using the ecological audit methods.

Проаналізовано стан техногенно-екологічного забруднення навколишнього середовища Прикарпаття. Запропоновано раціональний комплекс покращання екологічного стану, який дозволить ліквідувати наслідки природно-техногенних аварій, оцінити вплив на довкілля проектних техногенно небезпечних об'єктів, створити комп'ютерно-аналітичну систему екологічного моніторингу регіонів та областей Прикарпаття.

Проаналізовано комп'ютеризовану систему екологічної безпеки Європейського Союзу. Викладено методологію оцінювання природної та техногенної складових екологічної безпеки територій. Досліджено вплив промислового виробництва на довкілля. Обгрунтовано концепцію екологічної безпеки гідроекосистем. Висвітлено проблеми моделювання і картування транскордонного забруднення. Вивчено можливості прогнозування та зменшення наслідків катастрофічних паводків у долині Дністра. Охарактеризовано тенденції розвитку екологічної освіти у вищій школі.

Обгрунтовано етапи виконання оцінювання впливів на навколишнє середовище для України: скринінг, скоупінг, альтернатива, участь громадськості, оцінювання екологічної ситуації, які повинні виконуватись до початку проектування техногенного об'єкта і супроводжувати процес його будівництва та експлуатації. Розкрито методологічні засади проведення цієї процедури. Викладено методику проведення оцінювання впливів на навколишнє середовище.

Теоретично обгрунтовано та впроваджено системи екологічної (природно-техногенної) безпеки територій на різних ієрархічних рівнях - від міждержавного, регіонального, адміністративних областей і районів, територіальних громад та населених пунктів до промислових підприємств, територій традиційного видобутку та транспортування нафти і газу та ділянок перспективних на сланцевий газ.