Визначено спільні ознаки та відмінності в парадигмах паралельного та розподіленого програмування. Висвітлено концепцію середнього шару, розглянуто моделі розподілених систем і програмно-апаратних платформ систем паралельних обчислень. Розкрито теоретичні засади технологій виклику віддалених процедур і віддалених об'єктів. Охарактеризовано архітектури екзистенціональних програмних платформ CORBA, DCOM, Java/RMI, та платформи компонентного проектування розподілених систем Microsoft.NET. Описано спеціалізовані платформи розгорнення мереж Грід, зокрема, такі, як UNICORE, Globus, Legion та Gridbus. Наведено технології побудови адаптивних і гібридних інтелектуальних систем, а також платформ програмних агентів і комбінованих мультиагентних платформ.

Определены общие признаки и отличия в парадигмах параллельного и распределенного программирования. Освещена концепция среднего шара, рассмотрены модели распределенных систем и программно-аппаратных платформ систем параллельных исчислений. Раскрыты теоретические основы технологий вызова отдаленных процедур и отдаленных объектов. Охарактеризованы архитектуры экзистенциональных программных платформ CORBA, DCOM, Java/RMI, и платформы компонентного проектирования распределенных систем Microsoft.NET. Описаны специализированные платформы развертывания сетей Грид, в частности, такие, как UNICORE, Globus, Legion та Gridbus. Приведены технологии построения адаптивных и гибридных интеллектуальных систем, а также платформ программных агентов и комбинированных мультиагентных платформ.

Приведены результаты доплерультразвукового исследования маточно-плацентарного и плодного кровотока у беременных с хроническим гломерулонефритом. Проведен сравнительный анализ полученных результатов у женщин с хроническим гломерулонефритом, преэклампсией и нормальным течением беременности.

Наведено результати доплерометричного ультразвукового дослідження матково-плацентарного та плодового кровотоку у вагітних з хронічним пієлонефритом. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів у жінок з хронічним пієлонефритом, прееклампсією та з нормальним перебігом вагітності.

Представлено результати дослідження гормонального гомеостазу у жінок, хворих на хронічні запальні захворювання нирок протягом другої половини вагітності, а також особливості змін рівнів гормонів при ускладненні перебігу вагітності прееклампсією.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого за останні 25 років у вагітних з хронічним пієло- та гломерулонефритом. Вивчено регіонарну гемодинаміку нирок і матково-плацентарно-плодовий кровоток у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. З'ясовано патогенетичну роль порушень системи L-аргінін/оксид азоту в розвитку прееклампсії у цих жінок. Визначено гормональний статус і особливості реагування системи біогенних амінів за розвитку прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. Удосконалено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, показано їх ефективність щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності і порушень стану плода.

Досліджено методичну систему роботи з слабовстигаючими учнями основної школи з математики. Здійснено аналіз науково-педагогічної та методичної літератури та визначено причини, що обумовлюють слабку успішність учнів. Розглянуто природу та характер математичних здібностей. Проаналізовано актуальну проблему сучасної школи - рівневу диференціацію шкільного навчання. Система містить комплекс навчальних математичних вправ і корекційну діяльність вчителя, спрямовану на запобігання й усунення слабкої успішності учнів, досягнення ними обов'язкових результатів навчання. Вправи розподілено та структуровано за їх дидактичним призначенням. Комплекс вправ поєднується з комплексом необхідних рекомендацій щодо проведення й організації навчального процесу. Коректувальна діяльність грунтується на методі активної готовності. Наведено дані, які відображають позитивні результати експериментальної перевірки методичної системи, практичні результати відображено у таблицях, гістограмах.

Розроблено наукові та прикладні основи формування й функціонування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки (ПТБ) великих міст (ВМ), методичні підходи до її аналізу та прогнозування, проведено комплексну оцінку стану. Досліджено особливості діючого механізму регулювання ПТБ, виявлено його основні недоліки та визначено напрями вдосконалення, зокрема умови державної політики забезпечення ПТБ ВМ, а також пріоритетні напрями вдосконалення механізмів її регулювання на коротко- та довгострокову перспективи. Обгрунтовано завдання, функції та інструменти запровадження системи екологічного страхування.

Визначено зміст поняття "трансформація мас-медіа" як кардинальна або поступова зміна процесу передачі, обміну політичною інформацією, що суттєво впливає на політичну культуру суспільства й особи і може динамізувати або гальмувати політичні зміни. Обгрунтовано, що метою трансформації мас-медіа за умов ідеологічних протистоянь є формування об'єднувальної (інтегральної) ідеології. Запропоновано інтегральну ідеологію, виявлено чинники, які уповільнюють трансформацію мас-медіа до потреб й інтересів народу, розроблено пропозиції щодо посилення впливу мас-медіа на демократизацію політичного життя в Україні. Встановлено, що різновекторність й ідеологічне протистояння не сприяють трансформації мас-медіа в надійну й об'єктивну комунікацію між державою, суспільством і особою. Виявлено основні конфліктогенні чинники такого розвитку. Доведено, що найбільш ефективною з точки зору національних інтересів України є державно-ціннісна консолідація.

Висвітлено підходи до ведення вагітності у жінок з кардіоваскулярними захворюваннями (КВЗ) у світі. Показано гемодинамічні зміни під час вагітності, ризики для матері і плода за різних хвороб серцево-судинної системи, обговорено тактику ведення пацієнтів із КВЗ перед вагітністю, під час гестації, в пологах та у післяпологовий період. Визначено стани, що належать до групи високого ризику (смертність більше 10 %) - синдром Марфана із дилатацією аорти, тяжкі обструктивні ураження лівих відділів серця, легенева гіпертензія та тяжка дисфункція лівого шлуночка.

Наведено зміни в системі L-аргінін - оксид азоту, що відбувались у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок, яким у комплексі профілактики прееклампсії застосовували донатори оксиду азоту. Проілюстровано їх ефективність щодо зниження частоти розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

Зроблено огляд літератури щодо класифікації, діагностики та лікування інфекцій сечових шляхів у вагітних. Проаналізовано частоту виявлення різних збудників інфекції сечових шляхів, наведено квінтесенцію європейських та американських урологічних рекомендацій щодо новітніх методів діагностики, антибактеріального та інвазивного лікування інфекцій сечових шляхів під час вагітності.

Діагностика венозних тромбоемболій (ВТE) під час вагітності потребує проведення безпечних і інформативних методів дослідження. Найпридатнішими препаратами для профілактики і лікування ВТE у вагітних є низькомолекулярні гепарини. Антикоагулянтна терапія повинна проводитися тільки за умов, якщо користь для матері переважує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку, що застосовують непрямі антикоагулянти, повинні бути поінформовані про імовірність варфаринової ембріопатії.

Розглянуто проблему наступності навчання математики в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах і один із засобів реалізації цієї проблеми: процес розв'язування задач з параметрами. Наведено приклади розв'язування таких задач.

Вивчено стан системи L-аргінін - оксид азоту у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок. Встановлено зв'язок між змінами показників цієї системи та розвитком прееклампсії у вагітних із хронічними пієлонефритом та гломерулонефритом.

Розглянуто проблему діагностики математичної підготовки та розвитку здібностей учнів, як один з компонентів системи роботи зі слабко встигаючими по математиці учнями основної школи.

Рассмотрен вопрос формирования такого компонента процесса познавательной деятельности учащихся как умозаключение по аналогии. Отмечена двойная роль аналогии: или она выступает как положительный эвристический фактор, или при неправильном использовании может привести к ложным выводам. Приведены примеры на отработку таких познавательных приемов как проведение словесных аналогий и нахождение аналогий между фигурами, а также примеры корректирующих упражнений, дающих возможность исправить ошибки, допущенные при ложной аналогии.

Досліджено особливості показників кардіоінтервалографії та їх залежності від антропо-соматотипологічних параметрів у здорових міських чоловіків і жінок Поділля. Оцінено показники кардіоінтервалографії у практично здорових чоловіків і жінок Подільського регіону України в загальних, різних вікових групах і в представників різних соматотипів, а також показано статеві розбіжності показників кардіоінтервалографії між відповідними групами чоловіків і жінок. Вперше встановлено особливості зв'язків між показниками кардіоінтервалографії та антропо-соматотипологічними параметрами в здорових чоловіків і жінок Поділля в загальних, різних вікових групах та в представників різних соматотипів. Побудовано регресійні моделі належних індивідуальних показників кардіоінтервалографії у чоловіків і жінок Поділля різних соматотипів.

Мета роботи - вивчити морфологічні особливості плаценти у вагітних із хронічним пієлонефритом (ХП). Для вивчення морфологічних особливостей плаценти досліджено такі групи: 1-а група - плаценти від жінок, хворих на ХП, які одержували курс лікування цієї хвороби відповідно до діючих рекомендацій - 70 жінок; 2-а група - плаценти жінок із ХП, яким додатково проводилося відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишечнику пробіотичною композицією живих штамів L. plantarum ВКПМ В-5002 і Str. Salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813 у співвідношенні 8:2, у дозі 10М09 КУО/мл напередодні пологів - 50 жінок; 3-я група (контроль) - плаценти здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Для вивчення морфологічних особливостей плаценти в обстежених жінок використано такі методи: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний. У групі жінок із хронічним пієлонефритом (1-а група), за сукупністю органометричних, макроскопічних та гістологічних особливостей плацент, у 60 % випадків відмічено плацентарну дисфункцію вогнищевого характеру з елементами незрілості по типу проміжних диференційованих ворсин і дисоційованого розвитку ворсин на фоні компенсаторних реакцій як на клітинному, так і на тканинному рівні, середнього ступеня виразності. У 36 % плацент виявлено вогнищеві зміни децидуальної оболонки у вигляді набряку, повнокров'я судин та децидуїту, явища парієнтального мембраніту в плідних оболонках та інтервілузіту в міжворсинчастому просторі. У групі жінок із ХП (2-а група), які додатково одержували пробіотичну композицію, в 60 % плацент не відмічено запальних змін вогнищевого характеру, лише в 34 % плацент виявлено вогнища запальної інфільтрації в децидуальній оболонці та в міжворсинчастому просторі під децидуальною оболонкою, а в 16 % плацент - тільки в децидуальній оболонці. Висновки: у плацентах від жінок із ХП у 60 % відмічено вогнищеві прояви плацентарної дисфункції на фоні запальних змін у міжворсинчастому просторі, децидуальній та плідній оболонках. При застосуванні пробіотичної композиції прояви плацентарної дисфункції виявлено в 40 % на фоні зменшення запальних змін у децидуальній оболонці і мідворсинчастому просторі. У 16 % плацент встановлено тільки вогнищеві зміни запального характеру в децидуальній оболонці (децидуїт).

Висвітлено етіологію, клінічні прояви, лабораторні показники патології вагітних - холестатичний гепатоз (внутрішньопечінковий холестаз вагітних). Наведено дані літератури щодо факторів ризику виникнення цього захворювання, його наслідки для вагітної та плода, а також основні клінічні рекомендації щодо ведення вагітних і післяпологового періоду.

Розрив плодових оболонок є однією з найбільш частих і дискусійних проблем в акушерстві. Навколоплідні води, відіграючи важливу роль у біомеханіці пологів, мають велике фізіологічне значення для їх перебігу та стану плода, оскільки створюють умови для його вільного розвитку і руху, а також захищають організм, що росте, від несприятливих факторів. Спонтанний розрив плодових оболонок є нормальним компонентом пологів. Передчасний розрив плодових оболонок відноситься до розриву оболонок до початку пологів незалежно від гестаційного віку. Після того, як відбувся розрив плодового міхура, пологи рекомендується активувати, коли ризик висхідної інфекції переважує ризик недоношеності. Коли передчасний розрив плодових оболонок відбувається в терміні, пологи, як правило, настають спонтанно або активуються у межах від 12 до 24 годин. Ведення вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок (відноситься до передчасного розриву плодових оболонок у терміні до 37 тижнів вагітності), є більш складним. Передчасний розрив плодових оболонок ускладнює від 2 % до 20 % усіх пологів і пов'язаний із 18 % до 20 % перинатальної смертності. Можливості ведення включають госпіталізацію до лікарні, амніоцентез, щоб виключити внутрішньоутробне інфікування, і допологове введення кортикостероїдів та антибіотиків широкого спектра дії, за потреби. Незважаючи на те, що провідним фактором допологового вилиття навколоплідних вод є інфікування, питання етіології та патогенезу передчасного розриву плодових оболонок залишаються недостатньо вивченими.