Висвітлено основні особливості розвитку політичної системи Чехословаччини доби I Республіки у контексті їх значення для діяльності політичних партій та рухів недомінантних національних груп, у тому числі, українських.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*425 + С5*332.1-723.521

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований причинно-следственных связей между формированием новых идентичностей и толерантности, роли элит, СМИ и государства в данных процессах. Основное внимание уделено поискам оптимальной презентации православной компоненты в современном российском образовании. Проведен сравнительный анализ ценностей, символов и установок, на основе которых формируются новые национально-гражданские идентичности. Описаны особенности проявления межэтнической, социальной толерантности в России и Украине. Проанализировано влияние религиозной и конфессиональной идентичности на этнонациональную толерантность/интолерантность в украинском контексте.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*666*333.751 + С5*422*333.751

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності українських емігрантських політичних партій у І Чехословацькій республіці (1918-1938). У роботі розглянуто процес формування чехословацької концепції українського питання, вивчено особливості політичної системи країни-реципієнта у контексті їх впливу на емігрантські політичні партії, проаналізовано діяльність українських політичних партій у міжвоєнні роки з оглядом на її значення для діаспори, країни поселення та України.

Охарактеризовано педагогічний зміст поняття «важкі діти» в радянській педагогіці (1920 - 1930 рр.). Приділено увагу колу специфічних термінів, які використовувалися для означення групи дітей з труднощами у поведінці та розвитку. Узагальнено досвід та висновки вчених і педагогів радянського періоду, які досліджували різноманітні відхилення від норми означеної категорії дітей.

Висвітлено основні положення педагогічної системи А. Макаренка. Розкрито сутність його поглядів на колектив і колективне виховання. Наведено особливості організації дитячого самоврядування в роботі з «важкими дітьми». Обґрунтовано значення наукового здобутку ученого у межах означеної проблеми.

Розкрито сутність поняття "педагогічна система", що комплексом взаємозалежних заходів і способів педагогічної діяльності, орієнтованої на формування та розвиток особистості відповідно до соціального замовлення. Визначено чинники пріоритетного впливу на формування педагогічних поглядів С. Т. Шацького і А. С. Макаренка у перші десятиліття XX ст. З'ясовано зміст їх теоретичних підходів до виховання "важких" дітей, що набули реалізації у створених ними педагогічних системах. Простежено еволюцію формування педагогічних поглядів С. Т. Шацького і А. С. Макаренка, розкрито провідні положення розроблених ними концепцій виховання. Розкрито форми та засоби виховання "важких" дітей у педагогічних системах.

Здійснено зіставно-порівняльний аналіз організації навчально-виховного процесу в дитячих закладах А.С. Макаренка та С.Т. Шацького. Особливу увагу приділено дослідженню передових поглядів педагогів-новаторів та їх втіленню у навчально-виховну діяльність. Висвітлено внесок педагогів у розвиток новаторства в освітньому просторі України.

Осуществлен сравнительный анализ организации учебно-воспитательного процесса в детских заведениях А.С. Макаренка и С.Т. Шацкого. Особенное внимание уделено исследованию передовых взглядов педагогов-новаторов и их воплощению в учебно-воспитательную деятельность. Отражен вклад педагогов в развитие новаторства в образовательном пространстве Украины.

In the article the comparative analysis of educational process organization in the children's establishments of A. Makarenko and S. Shatskiy is carried out. The particular attention is given to the research of teachers-innovators' advanced views and their embodiment in the educational activity. The contribution of the teachers to the development of innovation in educational space of Ukraine is reflected.

Розроблено інноваційну енергоощадну технологію виробництва фруктових гомогенізованих продуктів на основі гідродинамічного оброблення з мінімізацією втрат сировини та БАР. За результатами дослідження залежності швидкості подрібнення фруктів і ягід від тиску на виході з насосу та структурно-механічних характеристик сировини науково обгрунтовано параметри оброблення для забезпечення заданого ступеня гомогенізації оброблюваних субстратів. Вперше запропоновано використання процесу самонагрівання під час кавітації та науково обгрунтовано параметри оброблення для забезпечення промислової стерильності готового продукту. Розроблено методики розрахунку основних характеристик кавітаційного процесу в установках типу ТЕК-СМ (швидкості та тиску субстрату в різних точках потоку, тривалості циклу та кратності циркулювання) з урахуванням теплофізичних характеристик оброблюваного матеріалу для використання в технологічних та проектно-конструкторських роботах під час створення дискретно-безперервних технологічних ліній гомогенізованих продуктів. Виявлено, що підвищення тиску на виході з насосу збільшує ступінь біохімічної конверсії протопектину у водорозчинний пектин. Встановлено, що удосконалена технологія за рахунок скорочення етапності виробництва та виключення доступу кисню до оброблюваної маси забезпечує максимальне збереження пектину та поліфенолів і мінімізує втрати вітаміну С.

Розглянуто соціальну політику в Україні як основу державної молодіжної політики. Вивчено професійно-етичні основи соціальної роботи. Охарактеризовано партнерство із закладами соціальної сфери у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Приділено увагу формуванню готовності у зазначених фахівців до роботи з біженцями і вимушено переселеними особами. Проаналізовано соціально-педагогічну роботу з сім'єю як напрям сімейної соціальної політики. Узагальнено образи людини з особливими потребами у масовій свідомості від античності до ХХІ ст.

За ініціативи GFSI розроблені нові версії стандартів на системи менеджменту (СМ): ISO 9001:2015 "Системи менеджменту якості. Вимоги" та ISO 22000:2018 "Системи менеджменту безпечності харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації у харчовому ланцюзі". Нові версії стандартів включають ряд змін, які призначені для зручності читання та розуміння, і деякі суттєві зміни в частині методології розробки і функціонування СМЯ і СМБХП, які полегшують їх інтеграцію в єдину СМЯ і БХП. В обох стандартах введено поняття "контекст організації" як сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть впливати на підхід організації до своєї продукції, взаємодії з усіма зацікавленими сторонами, інвестицій тощо. Суттєвою зміною в нових версіях обох стандартів є акцент на лідерстві, заміна "відповідальності керівництва" на активне "лідерство". Для актуалізації чинних СМ до вимог нових версій стандартів визначено трирічний перехідний період.

Викладено основні вимоги до влаштування та функціонування мікробіологічної лабораторії, правил виконання робіт у лабораторії згідно з національними та міжнародними нормативно-законодавчими документами. Подано класифікацію консервів залежно від їх складу, технології, фізико-хімічних характеристик та особливостей мікробіологічного контролю процесів виробництва кожної з груп консервів, включаючи сучасний асептичний метод консервування. Наведено прописи стандартизованих методик дослідження мікробіологічних показників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, води, повітря, тари, обладнання, готової продукції. Кожна методика містить нормативи для оцінки одержаних результатів. Описано морфологічні та фізіологічні властивості потенційних збудників псування чи харчових отруєнь, а також можливі джерела мікробіологічного забруднення досліджуваних об'єктів. Вказано чинні стандарти та методичні документи щодо організації мікробіологічного контролю консервного виробництва. Надано рекомендації щодо заходів за умови негативних результатів контролю.

Досліджено та узагальнено інформацію про випадки ботулінічних отруєнь (БО), особливості бактерій C. botulinum, способи зберігання та перероблення сировини на харчові продукти, що надало змогу виділити найбільш небезпечні, з точки зору БО, продукти. Із застосуванням логіко-аналітичного методу проаналізовано вітчизняні та зарубіжні публікації, власні дослідження, систематизовано й узагальнено вимоги щодо санітарного стану виробництва та загального принципу обробки бутуліно-небезпечної сировини, охарактеризовано вплив процедур систем менеджменту безпечності харчових продуктів на підвищення якості продукції. Відзначено, що на розвиток і токсиноутворення мікроорганізмів великий вплив мають фізичні, хімічні та біологічні фактори зовнішнього середовища (температура, вологість, наявність кисню, рН середовища, склад власної мікрофлори продукту тощо) та наявність поживного середовища. Основними причинами виробництва небезпечних продуктів є порушення вимог щодо ведення технологічних процесів (температурних параметрів, санітарних умов зберігання сировини, недотримання рецептур тощо). Для запобігання випадкам отруєння харчовими продуктами докладно вивчено шляхи потрапляння та причини розвитку в них C. botulinum, а також способи інактивації мікроорганізмів та їх токсинів для відпрацювання основних заходів для забезпечення безпечності продуктів харчування. Відзначено, що запобігання псуванню харчових продуктів зводиться до регулювання, сповільнення, усунення чи мінімізації процесів, які є причинами псування. Профілактика харчових отруєнь мікробної природи, зокрема токсинами C. botulinum, базується на комплексному застосуванні організаційних і технологічних заходів, притаманних кожному окремому виду виробництва, і загальноприйнятних санітарно-епідеміологічних заходах, спрямованих одночасно на запобігання обсіменінню сировини, розмноженню збудників псування та харчових отруєнь у харчових продуктах і на знищення мікроорганізмів у них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л96-7 я73

Рубрики:

Консервне виробництво

Шифр НБУВ: ВА820449 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати розроблення та адаптації комплексних вимірювальних інструментів для отримання достовірної соціологічної інформації. Викладено у перших трьох розділах мето¬дологічні засади до створення комплексних інструментів для вимірювання соціальних показників та методики, над розробленням та адаптацією яких авторський колектив працював упродовж 1992 - 2021 років і які були апробовані у багаторічному моніторингу суспільних змін в Україні, здійснюваному Інститутом соціології Національної академії наук України. Висвітлено в останньому розділі чинники, що впливають як на достовірність даних, одержуваних у масових опитуваннях, так і на рівень публічної довіри до цих даних і до виконавців опитувань.