Встановлено причини виникнення та прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН), наведено її класифікацію. Досліджено патогенетичні механізми розвитку захворювання, проаналізовано метаболічні та функціональні порушення організму за даних умов. Охарактеризовано клінічні симптоми ХНН, особливу увагу приділено вивченню анемії та методам її медикаментозної корекції. Розглянуто особливості перебігу вторинного гіперпаратиреоїдизму, запропоновано методику лікування ХНН на додіалізному етапі. Наведено правила дозування протимікробних препаратів, встановлено показання та протипоказання щодо проведення хронічного гемодіалізу та перитонеального діалізу. Розглянуто деонтологічні аспекти лікуванн та особливості проведення диспансеризації хворих на ХНН.

Установлены причины возникновения и развития хронической почечной недостаточности (ХПН), приведена ее классификация. Исследованы патологические механизмы развития заболевания, проанализированы метаболические и функциональные нарушения в организме при данных условиях. Охарактеризованы клинические симптомы ХПН, особое внимание уделено анемии и методам ее медикаментозной коррекции. Рассмотрены особенности течения вторичного гиперпаратиреоидизма, предложена методика лечения ХПН на додиализном этапе. Приведены правила дозировки противомикробных препаратов, установлены показания и противопоказания по проведению хронического гемодиализа и перитонеального диализа. Рассмотрены деонтологические аспекты лечения и особенности проведения диспансеризации больных ХПН.

Розглянуто методи дослідження сучасної нефрології, а також діагностичні критерії її синдромів. Висвітлено групи хвороб і станів, що реалізуються залежно від віку та призводять до розвитку хронічної ниркової недостатності. Проаналізовано особливості лікування гломерупонефриту в дітей. Наведено методи діагностики мікробно-запальних захворювань, діабетичної нефропатії, хронічної ниркової недостатності, нефрогенної гіпертензії.

Рассмотрены методы исследования современной нефрологии, а также диагностические критерии ее синдромов. Проанализированы группы заболеваний и состояний, которые реализуются в зависимости от возраста и приводят к развитию хронической почечной недостаточности. Проанализированы особенности лечения гломерупонефрита у детей. Приведены методы диагностики микробно-воспалительных заболеваний, диабетической нефропатии, хронической почечной недостаточности, нефрогенной гипертензии.

Розглянуто питання нефрології, які виникають у практичній діяльності сімейних лікарів. Висвітлено особливості обстеження нирок і сечових шляхів. Наведено методи дослідження функції нирок, здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі та регуляції осмотичного гомеостазу. Охарактеризовано спадкові та природжені нефропатії, інфекції сечових шляхів, гломерулонефрит, діабетичну нефропатію, інтерстиціальний нефрит, гостру ниркову недостатність, нефропатію вагітних. Запропоновано класифікацію хвороб сечової системи.

Рассмотрены вопросы нефрологии, которые возникают в практической деятельности семейных врачей. Освещены особенности обследования почек и мочевых путей. Приведены методы исследования функции почек, пригодности почек к осмотическому разведению и концентрации мочи и регуляции осмотического гомеостаза. Охарактеризованы наследственные и врожденные нефропатии, инфекции мочевых путей, гломерулонефрит, диабетическая нефропатия, интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность, нефропатия беременных. Предложена классификация болезней мочевой системы.

Розглянуто поняття полікістозу нирок і два його типи, що зустрічаються найчастіше: аутосомнорецесивний та аутосомнодомінантний полікістоз нирок. Наведено генетичну характеристику полікістозу нирок, клінічні варіанти і наслідки захворювання. Розглянуто питання діагностики і диференціальної діагностики, сучасні методи лікування полікістозу нирок.

Рассмотрено понятие поликистоза почек и два его типа, которые встречаются наиболее часто: аутосомнорецессивный и аутосомнодоминантный поликистоз почек. Приведена генетическая характеристика поликистоза почек, клинические варианты и последствия заболевания. Рассмотрены вопросы диагностики и дифференциальной диагностики, современные методы лечения поликистоза почек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323 + Р415.130.21-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Гіперпаратиреози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.033.2-52

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323 + Р411.033-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Анемія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано річний досвід застосування моксонідину у 21-го пацієнта із транзиторним порушенням функції нирок і хворих із хронічною нирковою недостатністю. Патогенетичним обгрунтуванням призначення моксонідину була наявність гіперактивності симпатичної системи. Застосування моксонідину в комбінації з гіпотензивними засобами інших груп дозволило ретельно контролювати гіпертензію в процессі її лікування.

На підставі наведених літературних даних розглянуто доцільність і безпечність застосування вибірних інгібіторів ЦОГ-2 в нефрології. Застосування німесуліду під контролем сонодоплерографії ниркових судин довело його ефективність та відсутність вазоконструкції за 7 - 14-денного вживання препарату. Запропоновано використовувати німесулід для прискорення розвитку клініко-лабораторної ремісії гострого пієлонефриту тривалістю 7 - 10 днів і досягнення гіпопротеїнуричного ефекту гострого гломерулонефриту до 14 днів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що з 2002 р. за ініціативою Національної нефрологічної спілки (NKF-K/DOQI) США введено поняття та класифікацію стадій хронічного захворювання нирок. З 2003 р. термін "хронічне захворювання нирок" запропоновано використовувати також у дитячій нефрології. Нині це поняття широко використовують у європейських літературі й рекомендаціях. В Україні офіційно термін "хронічне захворювання нирок" поки що не визнано.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-52 + Р414-52 + Р410.030-52

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Хвороби нирок

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-3

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хронічне захворювання нирок (ХЗН) є хворобою з прогресуючим перебігом, яка закінчується діалізною стадією хронічної ниркової недостатності. За цього ХЗН, що проявляється переважно незначною протеїнурією та артеріальною гіпертензією, є досить поширеною хворобою. Так, кожний дев'ятий мешканець США має ХЗН. Провідним механізмом прогресування ХЗН визнано гіперактивність симпатичної системи.

Зазначено, що інфекції сечових шляхів і нирок є найчисленнішою групою у структурі нефрологічних захворювань і посідають друге - третє місце серед інфекційних захворювань загалом. Поряд з маніфестними проявами хвороби існують малосимптомні варіанти. Останні нерідко мають латентний перебіг, маніфестують на тлі інтеркурентних інфекцій у дитячому віці та з початком статевого життя у підлітків. Ознаки згаданої патології можуть поновлюватися під час вагітності. У репродуктивному віці інфекції сечових шляхів спостерігають у вигляді хронічних циститів (переважно у жінок) та простатоциститів. Тривалий перебіг цих захворювань може призводити до зниження функцій нирок за рахунок тубулоінтерстиціального процесу та порушень уродинаміки. Кінцевим етапом розвитку процесу може бути зморщена нирка та хронічна ниркова недостатність. Таким чином, актуальність проблеми інфекційного ураження сечових шляхів обумовлена підвищенням його поширеності та високим ризиком хронізації процесів. До інфекцій сечових шляхів і нирок належать інфекції нижніх (уретральний синдром, цистит, простатоцистит) та верхніх сечових шляхів (уретерит, пієлонефрит первинний і вторинний, карбункул нирки, апостематоз нирки, паранефрит).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що наступною за частотою виявлення, після лейкоцитурії, ознакою сечового синдрому є еритроцитурія. Зазвичай гострі невідкладні стани, наприклад напад ниркової коліки за сечокам'яної хвороби, супроводжуються макрогематурією. Навпаки, виявлення мікроеритроцитурії (до 20 тис./мл за Нечипоренком або 5 - 6 у полі зору в загальному аналізі сечі) та еритроцитурії середнього ступеня важкості (20 - 200 тис./мл) характерніше для хронічних захворювань або початкових стадій онкологічних процесів.

Рассмотрены вопросы дезадаптационных срывов у военнослужащих срочной службы. Показана градация факторов риска, связанных с условиями военной службы, через взгляд на проблему врачей-психиатров, командиров подразделений военных частей, самих военнослужащих срочной службы.