Запропоновано вибір порядку моделі у разі неповної інформаційної визначеності здійснювати за допомогою критерію мінімуму втрат у точності моделі та ресурсах у термінах теорії нечітких множин.

Запропоновано структуру соціоекологічних показників, що характеризує різні аспекти соціального розвитку на території та стану навколишнього середовища. Розроблено методологію розрахунку інтегральних показників (індексів) соціального розвитку населення та якості навколишнього середовища, які адекватно відображають ступінь поступу суспільства у напрямі екостійкого розвитку. Розглянуто процедуру шкалювання для первинних соціоекологічних показників, а також отримання вагових множників значущості для них на основі використання методики попарного порівняння.

Висвітлено досягнення природно-господарської збалансованості у соціально-економічному розвитку регіонів. Проаналізовано формування регіонального господарського механізму, що відповідає основним цілям сталого розвитку. Розглянуто особливості оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону та ступеня його використання, якості стану навколишнього середовища та його компонентів, розробки екологічних карт і районування території за її техногенним навантаженням та безпекою життєдіяльності, еколого-соціо-економічної оцінки господарського комплексу території та його збалансованості з її природно-ресурсним потенціалом. Визначено напрямки реструктуризації господарського комплексу.

Освещены достижения природно-хозяйственной сбалансированности в социально-экономическом развитии регионов. Проанализировано формирование регионального хозяйственного механизма, соответствующего основным целям стабильного развития. Рассмотрены особенности оценки природно-ресурсного потенциала региона и степени его использования, качества состояния окружающей среды и ее компонентов, разработки экологических карт и районирования территории по ее техногенным нагрузкам и безопасностью жизнедеятельности, эколого-социо-экономической оценки хозяйственного комплекса территории и его сбалансированности с ее природно-ресурсным потенциалом. Определены направления реструктуризации хозяйственного комплекса.

Розкрито принципи сталого розвитку та проблеми, пов'язані з їх реалізацією за умов техногенно навантажених регіонів. Обгрунтовано методологію оцінки природно-ресурсного потенціалу, масштабів і інтенсивності його використання. Запропоновано принципи еколого-соціо-економічної оцінки господарського комплексу території та визначення резервів нарощування антропогенної діяльності. Розкрито особливості оцінки якісного стану навколишнього середовища та його компонентів під час використання природних ресурсів території. Визначено механізми забезпечення переходу регіонів до сталого розвитку, наведено рекомендації щодо створення системи моніторингу його соціально-економічних і екологічних індикаторів.

Раскрыты принципы устойчивого развития и проблемы, связанные с их реализацией в условиях техногенно нагруженных регионов. Обоснована методология оценки природно-ресурсного потенциала, масштабов и интенсивности его использования. Предложены принципы эколого-социо-экономической оценки хозяйственного комплекса территории и определения возможных резервов наращивания антропогенной деятельности. Раскрыты особенности оценки качественного состояния окружающей среды и ее компонентов при использовании природных ресурсов территории. Определены механизмы обеспечения перехода регионов к устойчивому развитию, приведены рекомендации по созданию системы мониторинга его социально-экономических и экологических индикаторов.

Висвітлено проблеми енергозбереження та пошуку активних методів зміни споживацької свідомості людей та їх ставлення до використання ресурсів. Запропоновано основні механізми використання альтернативних джерел енергії у побуті. Розглянуто можливості застосування вторинних ресурсів, сучасних теплоізоляційних матеріалів, новітніх технологій силікатно-кермічних композицій для збільшення терміну роботи механізмів і машини, активних поверхонь субстратів для підтримки енергобалансу простору. Увагу приділено соціально-економічним особливостям використання альтернативних джерел енергії в Україні.

Освещены проблемы энергосбережения и поиска активных методов изменения потребительского сознания людей и их отношения к использованию ресурсов. Предложены основные механизмы использования альтернативных источников энергии в быту. Рассмотрены возможности применения вторичных ресурсов, современных теплоизоляционных материалов, новейших технологий силикатно-керамических композиций для увеличения срока работы механизмов и машин, активных поверхностей субстратов для поддержки энергобаланса пространства. Уделено внимание социально-экономическим особенностям использования альтернативных источников энергии в Украине.

Досліджено питання впливу температурних деформацій вузлів багатокругових кругошліфувальних верстатів на точність обробки деталей. Експериментально встановлено швидкості температурних деформацій бабок, шпиндельних опор базових верстатів. Запропоновано розрахункові схеми, які дозволяють визначити оптимальні настроювальні розміри поверхонь, що обробляються.

Розкрито основні аспекти вирішення проблеми відходності в металургійній промисловості за умов переходу до сталого розвитку, особливості моделювання в управлінні процесами відхододутворення у гірничо-металургійному регіоні. Розглянуто головні фактори впливу на навколишнє середовище у ході освоєння родовищ вуглеводнів сировини (на прикладі Скоробагатьківського нафтогазоконденсатного родовища). Наведено аналіз параметрів контролю якості питних вод України у порівнянні з іншими країнами світу. Охарактеризовано потенційні сейсмогенні зони, виділені за геолого-геофізичними критеріями на Українському щиті. Увагу приділено загрозам екологічної безпеки техногенних родовищ та методам їх подолання. Наведено комплекс математичних моделей для прогнозу динаміки забруднення підземних вод. Акцентовано на питаннях екологічного нормування та прогнозування комбінованого впливу антропогенних факторів.

Сьогодні Україна активно шукає свій особистий шлях у світових інтеграційних процесах, демонструє багатовекторну зовнішньоекономічну політику і здійснює рух у напрямі інтеграції з країнами ЄС і СНД. З огляду на вступ у міжнародні туристичні відносини основним завданням України є отримання якомога більшої частки світових туристичних прибуттів. Тому для дослідження впливу інтеграційних процесів на розвиток міжнародного туризму в країні автором запропоновано таку модель: побудова регресійних рівнянь частки експорту туристичних послуг України для країн СНД і ЄС з метою подальшого порівняльного аналізу. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що фактори інтеграції впливають на розвиток міжнародного туризму, проте доведено, що цей вплив не є однозначним, а в деяких випадках є суперечливим. Визначення напрямів такої взаємозалежності надає можливості будувати ефективну туристичну політику шляхом вибору адаптивних напрямів інтеграції.

Розглянуто основні аспекти створення і формування техніко-економічної моделі енергоактивної агросадиби з енергоактивним житловим будинком для її еколого-економічного аналізу та планування інноваційного розвитку з позицій методології системного підходу.

Досліджено міжнародний туризм і розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення державної підтримки національної туристичної сфери України в контексті впливу на неї сучасних інтеграційних процесів. Здійснено вивчення розвитку ринків туристичних послуг країн ЦСЄ, проведено регресійний аналіз впливу факторів інтеграції на розвиток ринку міжнародного туризму країн ЦСЄ, відповідно до якого визначено та класифіковано фактори інтеграції за впливом на розвиток міжнародного туризму. Проаналізовано розвиток сучасного ринку туристичних послуг України, завдяки якому визначено фактори, які позитивно впливають на нарощування частки експорту туристичних послуг України до країн СНД та ЄС. Запропоновано систему моніторингу участі країни у міжнародному співробітництві у сфері туризму. Наведено механізм удосконалення державної підтримки розвитку сфери туризму в контексті інтеграційних процесів і механізм регулювання ступеня інтеграції ринку туристичних послуг України.

Наведено дані про стан епідеміологічного нагляду, що проводиться закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби та Українського центру з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України. Проаналізовано заходи, спрямовані на підтримку статусу країни, вільної від циркуляції "дикого" поліовірусу.

Приведены данные о состоянии эпидемиологического надзора, который проводится учреждениями Государственной санитарно-эпидемиологической службы и Украинского центра по контролю и мониторингу заболеваний МОЗ Украины. Проанализированы меры, направленные на поддержку статуса страны, свободной от циркуляции "дикого" полиовируса.

Країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) географічно, історично і духовно є найближчою частиною Європи до України. Країни цього регіону відносяться до країн з перехідною економікою, які, як і Україна з кінця XX ст., перейшли на шлях ринкової системи господарства. Тому було вибрано саме цей регіон для подальшого дослідження, оскільки він є більш зрозумілим для порівняння у розвитку міжнародного туризму. Виявлено країни-лідери ЦСЄ за показниками експорту туристичних послуг і туристичної конкурентоздібності. Проведено порівняльний аналіз показників, які характеризують фактори інтеграції, на прикладі України і Чехії. Запропоновано першочергові напрями участі держави у регулюванні інтеграційних процесів у сфері туризму.

Проаналізовано офіційні статистичні дані щодо захворюваності на кір і краснуху в регіонах України та проведені протиепідемічні заходи у 2013 р.

Проанализированы официальные статистические данные относительно заболеваемости на корь и краснуху в регионах Украины и проведенные противоэпидемические мероприятия в 2013 г.

Наведено дані епідеміологічного нагляду, визначено основні причини та фактори розповсюдження інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики, існуючі проблеми та першочергові заходи.

Приведены данные эпидемиологического надзора, определены основные причины и факторы распространения инфекций, управляемых средствами иммунопрофилактики, существующие проблемы и первоочередные меры.

Проаналізовано стан нормативно-правової бази з охорони праці та окреслено шляхи її удосконалення з урахуванням євроінтеграційної політики України. Здійснено оцінювання окремих положень чинного законодавства про охорону праці та обгрунтовано потребу вдосконалення нормативної бази.

Наведено приклади функціонування технологічних та техногенних систем виходячи з принципів сталого розвитку, що базуються на використанні фундаментальних знань стосовно різноманітних природних процесів та явищ. Надано інноваційні рішення, безпечні для природи та суспільства, а також для умов надрокористування, енергетики, збереження біорізноманіття у промисловому Придніпров'ї.